“Учнів необхідно навчити говорити мовою науки”: Інна Дьоміна про невидимий бік тестування або “мовчазне” навчання

“Колись, починаючи навчатися на біофаці, я щиро дивувалася, як наші викладачі говорять такою “біологічною мовою”, де зі звичайного словникового запасу пересічної людини були лише сполучники та прийменники. Звісно, я мала непогану підготовку після олімпіад, проте із захопленням заслуховувалася. Так, усе просто: чи це біологія, чи інша наука, вона має свою мову, яку потрібно опанувати, щоб почати нею “говорити” і пояснювати. Подібно до іноземної мови – ти не почнеш говорити, поки не накопичиш певний запас слів і не зрозумієш загальні принципи побудови речень”, – пише на своїй сторінці у Facebook науковиця, викладачка й директорка школи “Домініон” Інна Дьоміна.

А ще вона розповіла:

• чому важливо навчити учнів говорити мовою науки та усвідомлено вживати терміни;
• чому Інна майже відмовилася у своїй роботі від традиційних тестів для оцінювання знань учнівства;
• про свій підхід до підготовки учнів до контрольних робіт;
• чому важливо формувати міцний базовий рівень знань, перш ніж переходити до поглибленого навчання.

Публікуємо допис пані Інни в майже незмінному вигляді.

ТЕСТУВАННЯ В ОСВІТІ: ДІЄВИЙ ІНСТРУМЕНТ ЧИ ПЕРЕШКОДА?

Одразу підкреслю, що це не критика тестування ЗНО / НМТ, а мої роздуми про роль тестування як форми оцінювання знань учнів у щоденному освітньому процесі.

Щодо тестування у форматі ЗНО – це універсальний стандартизований підхід, який, за визначенням Українського центру оцінювання якості освіти, дає змогу виконати основну мету – “забезпечити права осіб на рівний доступ до вищої освіти та оцінювання відповідності результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, державним вимогам”.

Так, в умовах воєнного стану, замінити ЗНО на НМТ – оптимальне рішення, хоча й не ідеальне, і це також розуміють в освітянських колах. Проте це значно краще, аніж повністю скасувати контроль виходу з рівня загальної середньої освіти й входу на рівень вищої освіти. Тут крапка. Нижче зосереджуся на тестуванні в шкільному повсякденні.

ВАЖЛИВО НАВЧИТИ УЧНІВ ГОВОРИТИ

Щоразу, починаючи навчати нових учнів і учениць, я кажу їм про те, що ви занурюєтеся в ще одне середовище, де є своя мова. Тому, щоб вас розуміли, вам потрібно почати нею говорити. Для себе я визначила це одним із головних критеріїв, чого я хочу досягнути під час нашого спільного освітнього шляху з дітьми: я хочу, аби мої учні вміли свідомо вживати терміни й пояснювати світ довкола; я хочу, аби за словами “еукаріоти” чи “фагоцитоз” стояло не зазубрювання зі “скляними” очима, а розуміння застосування цих слів у поясненнях і живий інтерес до природничих наук.

Я майже повністю відмовилася від тестування, окрім використання такої форми вимірювання в кінці великого блоку тем як вид узагальнення знань. Так, це ускладнило життя моїм учням і ученицям, адже вгадати на тесті декілька термінів простіше, аніж самостійно написати (не списати із зошита чи інтернету) визначення, описати певну структуру, знайти причинно-наслідкові звʼязки.

Проте на довгій дистанції це має цінні результати. Адже учні можуть описати термін своїми словами, показавши розуміння сутності явища. Ми вчимося говорити й писати реченнями. Можливо, не всі колеги розділяють мій підхід, але я бачу в ньому цінність. Ми пишемо багато есе, учні рефлексують на ті чи ті відкриття та новації в науковому світі, але вони того б не могли робити, не розуміючи наукову мову.

НАВЧАННЯ КРОК ЗА КРОКОМ: ВІД БАЗИ ДО ПРОФІЛЬНОГО РІВНЯ

Як учні готуються до самостійних і контрольних робіт? Я створюю для кожної теми перелік обовʼязкових термінів і понять, а також звертаю увагу на основні процеси та явища, які їм потрібно буде описати та пояснити. Тобто є обовʼязкове ядро знань.

Учні не потрапляють у стан невідомості та глибокої тривожності з величезним обʼємом матеріалу, адже я окреслюю умови. На мою думку, вкрай важливо в кожному предметі виділяти таке ядро й уже потім створювати надбудову у вигляді поглиблених і творчих завдань. Утім, важливо зрозуміти, що неможливо стрибнути одразу в профільний рівень без формування початкового фундаменту (якщо ми говоримо про дійсно глибокий рівень знань).

Чи є перескладання? Так, я даю можливість учням перескладати, рухаючись від одного рівня знань до наступного. Проте вони знають, що кількість таких спроб обмежена, особливо в умовах, коли немає позитивної динаміки.

Часом спрощення є ефективним рішенням, проте в довгій перспективі воно може принести багато труднощів. Наприклад, коли учні не беруться за завдання високого рівня на самостійній, де потрібно висловити власну думку.

Інна Дьоміна, засновниця і директорка Dominion.School

Титульне фото: freepik.com