Напишіть нам

Всі теми

Як батькам лишити зв’язок із дитиною, коли вони у відпустці самі

Коли батькам важливо поїхати (батькам же точно важливо іноді бути самим, відпочивати, їздити у відрядження:-)) і залишити дитину з бабусею / дідусем або нянею. Прості ідеї для підтримки близькості з дитиною на відстані.

Ідею цього практикуму подала Анастасія Банцер – і відразу після того, як я написала замітки, посипалися запити про це.

Пам’ятаймо правило – ми не можемо щось забрати в дитини, не давши чогось натомість. (Наприклад, ми забираємо планшет із мультфільмом – замість пропонуємо гру, творчість.)

  • Коли нас немає поруч, нам важливо не просто знайти дорослого – піклувальника, який відповідав би за безпеку дитини.

Нам важливо цьому дорослому розповісти, що у взаєминах із дитиною було “звичними радощами”, сімейними реліквіями: наприклад, що ми щовечора перед сном разом читали казки, а вранці дитину будили якісь кумедні слова й тормошилки. Дорослий із часом придумає свої ритуали. Або дитина може відмовитися робити те, що робила тільки з батьками (“зберігаючи ексклюзивну близькість”), але в найперші дні важливо спиратися на те, що стало звичкою.

  • Важно завжди попереджати дитину про те, що ми підемо, поїдемо. Ми боїмося сліз дитини перед прощанням, але їй важливо дати можливість попрощатися. Якщо ми потайки йдемо – дитині потім буде складно довіряти нашій надійності. Адже виходить, ми в будь-який момент можемо зникнути?
  • Дитина не орієнтується в часі. Вона, найімовірніше, запитає: “Скільки разів я буду спати вночі без тебе?”. І ми відповідаємо: “Ти поспиш 2 – 5 – 7… разів, і я повернуся”.
  • Найважливіший для нас час – коли дитина може сильніше нудьгувати: уранці після пробудження, перед денним сном і перед сном нічним. Це час, коли дорослим, які залишаться з дитиною, важливо знати, як ми вкладаємо дитину, що вона любить, які пісні ми співаємо, як чухаємо спинку або обіймаємо.

Крім наших телефонних дзвінків, світлин, надісланих у вайбер для підтримки контакту, нам можна заготувати ідеї на кілька днів відсутності:

  1. Розмальований конверт, прикріплений магнітом до холодильника. (Або прикріплений до стіни дитячої кімнати). Ми його будемо використовувати як “поштову скриньку”. Кожен день бабуся / дідусь / няня – кладуть у конверт “лист” від батьків. У ньому – пара слів, сердечка, смайли, намальовані долоні – нам потрібно заготовити ці листи, і вони можуть “з’являтися” вечорами. А дитина, якщо захоче, може туди вкладати відповіді (які в чудесний спосіб зникають і про які батьки в розмові згадують).
  2. Ми роздруковуємо фотографію, де є всі члени сім’ї. Розміщуємо її на видному місці.
  3. Робимо однакові браслетики й на фотографіях або відео показуємо дитині, що ми в них – таких же, як і в неї. (Попереджаємо дитину, що ниточки любові можуть порватися, а любов нікуди зникнути не може.)
  4. У перший ранок ми можемо запропонувати дитині квест:

Дорослий у квартирі ховає вирізані з кольорового паперу сердечка. На кожному написана буква імені дитини. Дитина за допомогою підказок (складність – залежно від віку) знаходить сердечка і складає своє ім’я. Від батьків може бути після проходження квесту запис відео про те, як вони люблять дитину, і що звучання її імені – один з улюблених звуків для них. А із сердечок можна зробити гірлянду, з буквами імен усіх членів сім’ї – гірлянду, яка потім зустріне батьків із поїздки.

  1. Залишити дитині чек-лист – із завданнями на день (або тиждень) та картинками. Під час виконання дитина сама ставить галочку (наприклад, зробити зарядку, вмитися, піти в туалет, одягнутися, поїсти, грати, зібрати іграшки, гуляти, пити воду, їсти овочі-фрукти-ягоди, займатися творчістю, читати книжку, почистити зубки, влягтися спати). Такі заготовки вже з картинками точно є в мережі у вільному доступі.
  2. Підготувати футболку і фарби, які малюють на тканині (тобто зовсім для малюків). Залишити дитині, щоби вона сама розмалювала собі одяг для сну – одяг, який ми самі зробили (“зарядили”), стає нашим “оберегом”.
  3. Просимо дитину до нашого приїзду записати для нас пісню (можливо, яку сама склала). Записати відео на телефон бабусі / дідуся / няні.
  4. Роздруковуємо фотографії всіх членів сім’ї, вирізаємо їх, кладемо в конверт. Заготовлюємо клей-олівець, кольоровий папір, картинки-журнали. Пропонуємо дитині зробити листівку-колаж “сімейний портрет”.
  5. Ну, і моє улюблене (описувала це в книжках “Хто живе в мами в серці?” І “Я сьогодні йду в садок”): ми пропонуємо дитині прикласти руку до серця і прислухатися. Серце говорить не “тук-тук”, а “Люб-лю. Люблю”. Коли ми сумуємо одне за одним – ми можемо згадати, що любов завжди всередині нас.
  6. Перед зустріччю з батьками дитина може приготувати “торт” – з фруктів, печивка (або спекти з дорослими справжній торт).

Ми можемо заготувати на кожен день розлуки маленьку ідею – яка б “сумування” трансформувала у творчий процес. І давала б відчуття дитині: я з тобою, навіть якщо зараз ми не бачимо одне одного.

Добрих дорослішань, а батькам – відпочинку!

Світлана Ройз, дитяча й сімейна психологиня

Джерело

Титульне фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos

Публікацію підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Матеріали за темою

Обговорення