Всі теми

Як пом’якшити вплив самоізоляції і вийти з карантину без емоційних потрясінь

Сімейний карантин – як пережити вірус і одне одного, як емоційно підготуватися до затяжного перебування разом? Про це стаття The Guardian.

Самоізоляція, на думку психологів, може вражати три критичні компоненти психічного здоров’я: почуття автономії, почуття зв’язку з іншими/спорідненість, компетентність/відчуття ефективності.

Є хороша новина! Вплив самоізоляції можна пом’якшити:

  • Діяти на випередження. Можна обговорити сімейний контракт – які виклики для сім’ї можуть виникнути насамперед, які в кожного є сильні сторони, що стануть у пригоді. А також – проговорити занепокоєння і очікування від карантину, та яку роль відведено кожному.
  • Бути правдивими. Дорослим важливо слухати, чути і співпереживати страхам дітей. Чесно говорити про ситуацію, але відповідно до віку дітей і в певному контексті. Говорити про факти і почуття відкрито. Добре, коли дітям дадуть відчуття контролю, наприклад, над їхньою особистою гігієною. Дорослим зменшити рівень тривожності допоможе отримування інформації з достовірних!!! джерел.
  • Налаштувати структуру. Дотримуватись рутинних справ корисно, але не в надто суворому режимі. Розпорядок дня можна наблизити до звичайного – ранкова гігієна, сніданок, уроки (усі вже майже отримали завдання), час на віртуальне спілкування, фільми, ігри тощо. “Позашкільне життя” – це внутрісімейні уроки танців, вокалу, вивчення іноземної мови, кулінарні майстер-класи.
  • Залишатися рухливими. Підтримка фізичної активності критична важлива для підвищення настрою. Це можуть бути звичайні хованки, стрибки на скакалці, стрибки на резинці (згадуємо як ми це робили в нашому дитинстві), йога, мініфутбол, баскетбол, волейбол.
  • Робити справи до кінця. Відчуття, ніби ви досягли чогось у період ізоляції, буде важливим і для дітей, і дорослих. Можна вести “корона-щоденник”, в який діти б занотовували свій досвід, чи спланувати перестановку в квартирі або розробити дизайнерський проєкт балкону.
  • Дати одне одному простір. Варто подумати – що ви можете робити самостійно, а що – як сім’я. Можна створити невеличкі зони/простори – для гри, для релаксу, для тренувань і свій особистий.
  • Залишатися на зв’язку. Відчувати причетність і спорідненість допомагають сучасні технології. Тому важливо залишатися на зв’язку зі своїми родичами, друзями, колегами з роботи.
  • Вчитися з отриманого досвіду. Багато тих, хто пережив уже карантин, кажуть: проведений разом із дітьми час допомагає інакше подивитися на роботу вчителів – як не просто навчати дітей, скільки це вимагає терпіння. А ще інакше починають відчувати час – коли не треба нікуди поспішати.

Ольга Головіна, журналістка “Нової української школи”

Титульне фото: автор – TarasMalyarevich, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення