Напишіть нам

Всі теми

Як у них і як у нас? Закордонні приклади системи раннього втручання

Ми звикли, що в багатьох сферах нашого життя для формування “свого українського” ми користуємося “найкращими зарубіжними практиками”, “провідним досвідом інших країн”, “думкою закордонних фахівців та експертів” тощо. І це не погано, бо ми вже не повторюємо їхніх помилок та використовуємо надбання, базуючись на доказовій практиці. Так відбувається і у випадку з раннім втручанням, про яке ми вже писали.

Розбудовуючи власну систему послуг раннього втручання, ми використовуємо досвід інших країн, нас підтримують та консультують практики з Португалії, Франції, Нідерландів. Так, у жовтні 2018 року в Харкові проводили щорічну європейську конференцію про раннє втручання, в якій взяли участь близько 300 українських і міжнародних експертів (з понад 15-ти країн), батьків дітей з особливостями розвитку та інвалідністю, а також представників органів місцевого самоврядування.

За рік до цього, навесні 2017 року, уряд України підтримав ініціативу Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) та Всеукраїнського громадської спілки “Національна Асамблея людей з інвалідністю України” щодо запровадження національної платформи раннього втручання. Меморандум тоді підписали МОЗ, МОН та Мінсоц, а також Національна Асамблея людей з інвалідністю України, БФ “Інститут раннього втручання”, Всеукраїнська Фундація “Захист прав дітей”, Фундація “Soft Tulip” (Нідерланди), Європейська асоціація раннього втручання “EURLYAID” та ЮНІСЕФ.

Раннє втручання – це міждисциплінарна сімейноцентрована система допомоги дітям раннього віку (від народження до 3-х років) із порушеннями розвитку та дітям груп біологічного й соціального ризику, спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини.

Раннє втручання (РВ) відрізняється від уже наявних в Україні послуг, де основним завданням є встановлення діагнозу та лікувальні й реабілітаційні заходи. Послуга РВ, безумовно, враховує стан здоров’я, але, на відміну від лікування, вона зосереджена на можливостях дитини, її самостійності та активній участі в житті своєї сім’ї, суспільства, а також спрямована на покращення якості життя сім’ї загалом.

ДОСВІД ІНШИХ КРАЇН: ФРАНЦІЯ, ПОРТУГАЛІЯ, ГРЕЦІЯ, СЛОВЕНІЯ

Різні країни мають різні передумови, історію формування та розвитку, особливості національних систем раннього втручання.

Послуга РВ сформувалася еволюційно у відповідь на виклики, пов’язані з ризиками щодо розвитку та здоров’я дітей, а в перспективі – дорослого населення країни. А отже, на сьогодні не лише в міжнародній, але й у національній практиці надання цієї послуги набуває особливого розвитку. Саме послуга РВ розглядається не лише як невід’ємна частина континууму соціальних послуг, але як необхідна стартова платформа та запорука успіху соціалізації загалом.

Вік дітей

Порівняння різних складників РВ у різних країнах дає можливість зробити висновок, що діти отримують послугу від народження і до віку вступу до закладів освіти (наприклад, у Греції РВ надається до досягнення дитиною віку 7 років; у Франції – до 6 років).

Треба також зауважити, що в усіх країнах, де є РВ, виявляють порушення розвитку дитини в пренатальному періоді, під час регулярних обстежень вагітних. Тобто, потреба в послузі РВ визначається в деяких випадках ще до народження малюка.

Хто спрямовує дітей отримувати послугу РВ

Спрямовують дітей до РВ, як правило, батьки або лікарі, а також педагоги (крім Словенії), а в Португалії та Франції – фахівці з соціальної роботи.

Хто надає послугу

У Франції послуга РВ фінансується за рахунок державного, місцевого бюджетів або неурядових організацій. Приватні центри її не надають, і батьки за неї не платять.

У Португалії послугу РВ надають у приватних центрах, а держава компенсує вартість послуги. На відміну від інших країн, зокрема, Греції, Словенії та Франції, у Португалії медична страховка не покриває послугу РВ.

Географічно служби РВ розташовані досить близько, щоби професіонали та батьки могли легко добратись одне до одного.

Як часто треба займатися з фахівцями РВ

У Франції послугу РВ батьки отримують 90 хвилин на тиждень. Вона доступна в головних містах та на регіональному рівні.

Португальські фахівці послугу РВ надають 1–2 години на тиждень.

Склад міждисциплінарної команди

У Франції послугу РВ надає міждисциплінарна команда фахівців – педіатр, дитячий психіатр, психолог із питань розвитку, дошкільний психолог, терапевт, спеціаліст із комунікацій (логопед), ерготерапевт та соціальний працівник.

Склад міждисциплінарної команди фахівців у Португалії (як, власне, і в інших країнах, де вона надається) такий самий, як і у Франції.

Інклюзивна освіта в країнах, де є послуга РВ

Абсолютно різною є ситуація з інклюзивною освітою в країнах, де надають послугу РВ. Так, у Португалії інклюзивна форма навчання є в 100% випадків після 6-ти років і в 90% – у віці 3–5 років.

Натомість, у Словенії, де є закон про інклюзивну освіту, учнів з особливими освітніми потребами – 8,9% (станом на 2014 рік).

У Греції здебільшого дітей зараховують у звичайні школи, крім випадків, коли дитина потребує складного, переважно стаціонарного, обладнання. Однак, деякі з дітей можуть скористатися, за згодою батьків, послугою спеціального (аналог нашого) або адаптованого навчання (коли для дитини адаптовують навчальну програму).

Здебільшого, діти до 3-х років зараховуються до загальноосвітніх дошкільних навчальних закладів, хоча в Греції навчання до 6-ти років не є обов’язковим.

У Франції інклюзія забезпечується на всіх рівнях освіти, що визначається відповідним законодавством. Французьких дітей з інвалідністю або з особливими освітніми потребами зараховують до загальної початкової школи за винятком тих, хто мають важкий ступінь інвалідності та потребують спеціальної медичної допомоги.

ВИСНОВКИ

Отже, підсумовуючи, можна сказати про необхідність враховувати такі аспекти під час формування української системи РВ:

  • Послуга має охопити всіх дітей і сім’ї, які потребують допомоги, через утворення національної мережі центрів (кабінетів, відділень) раннього втручання;
  • Послуга має бути максимально наближена до споживачів, а саме сімей на місцевому рівні, на рівні громад;
  • У центрі уваги для надання послуги має бути не окрема дитина, а сім’я, в якій вона живе та розвивається;
  • Міждисциплінарна робота в команді фахівців раннього втручання сприяє обміну інформацією та досвідом між членами команди, завдяки чому легше досягти спільної мети.
  • Забезпеченість кадрами є передумовою успішного впровадження раннього втручання, а отже – необхідно створити систему підготовки та підвищення кваліфікації фахівців із раннього втручання;
  • Надання послуги передбачає поєднання медичних, соціальних та освітніх складників та узгодженість роботи різних міністерств у питаннях раннього втручання, а отже – необхідно забезпечувати міжгалузевий характер послуги.

Альона Скрипко, нейропсихолог, логопед, психолінгвіст, національний координатор Всеукраїнського форуму “Батьки за раннє втручання в Україні”

Титульне фото: автор – oksun70, Depositphotos

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Матеріали за темою

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.