Теми статті: батькам, вчителям, директорам, дистанційна освіта, закордонний досвід, учням
9 Липня 2020
Менш ніж за два місяці розпочинається навчальний рік, тож питання відновлення навчання в школах і підготовки до цього процесу зараз дуже на часі.
Новопризначений в.о. міністра освіти Шкарлет нещодавно заявив, що найімовірніше навчання буде змішаним – частково офлайн, частково онлайн. Водночас, секретар РНБО Данілов вважає, що українським школам потрібно починати готуватися до дистанційного навчання. Такі протилежні заяви – свідчення того, що плану поки немає, хоча вже давно час визначитися і працювати над підготовкою. Обидва варіанти потребують багато часу, ресурсів, розумного планування та зусиль.
Місяць тому ми вже писали про відкриття шкіл та з чого можна почати підготовку. Ключова реакція людей на рекомендації – це утопія і в жодному разі це неможливо втілити в українських школах. Але, як показує досвід країн, які вже відновили навчання, і вказують рекомендації провідних організацій у сфері охорони здоров’я – відновити навчання офлайн можливе та необхідне.
Американська академія педіатрів (American Academy of Pediatrics – AAP) наполегливо відстоює те, щоби діти були фізично присутні в школах, а також подає докладні рекомендації, як до цього готуватися.
Як AAP аргументує цю заяву?
Фізичне дистанціювання має бути пріоритетом
Це означає, що над усіма іншими заходами йому потрібно надавати перевагу. Основні принципи – це зменшення кількості учнів у класі, щоби можливо було дотримуватися дистанції у 2 метри, якщо є можливість – переносити навчання на відкрите повітря.
Особливо важливо дотримуватися дистанції дорослому персоналу, одягати маску, а також встановлювати фізичні бар’єри, коли зберігати відстань неможливо. Крім цього, рекомендують усі зустрічі персоналу проводити онлайн, обмежити доступ сторонніх людей (навіть батьків) у приміщення будівлі школи.
Для маленьких дітей
Їм дотримуватися фізичної дистанції може бути важко, тому рекомендують акцентувати увагу на інших стратегіях, а саме: дотримання гігієни рук, просвітництво щодо передавання інфекційних хвороб, перенесення занять на свіже повітря, розподіл дітей на когорти (для зменшення “змішування” дітей), обмеження доступу до будівлі. Маски для дітей не рекомендують, бо, передусім, дітям також може бути складно правильно їх носити, тому це не має сенсу.
Для старших дітей
Обов’язкове дотримання фізичної дистанції між учителями та учнями.
Рекомендація носити маску, якщо неможливо дотримуватися дистанції, уникнення фізичного контакту під час активності, коли діти посилено дихають (фізичні вправи, спів) – такі активності повинні відбуватися за змоги на вулиці.
Столи в навчальних кабінетах мають бути розміщені на відстані 1,5–2 метри. Якщо є можливість перенести навчання на відкритий простір – треба її обов’язково використовувати.
Максимально зменшити кількість контактів всередині будівлі (наприклад, замість переходу дітей міє класними кімнатами, це можуть робити вчителі; також рекомендують запровадити когорти – коли діти фізично присутні завжди в однаковому складі, а їхня кількість менша, ніж зазвичай).
Щодо спільного простору в будівлі школи
Якщо можливо, у коридорах рекомендують створити смуги для руху в одну сторону і на підлозі їх позначити стрілками чи будь-яким іншим способом.
Розробити розклади переміщення дітей мміж кабінетами так, щоби вони не змішувалися в коридорах. Так само запровадити розклад відвідування їдалень. За змоги, розпланувати процес так, аби діти залишалися в одній групі та одному класі, змінювалися лише вчителі.
Під час спільних ігрових активностей на майданчиках варто обмежити кількість дітей, які беруть у них участь.
Повністю поради ААР можна почитати тут.
Ґрунтовні рекомендації щодо відкриття шкіл також розробили CDC.
Наприклад, Данія та Фінляндія ще наприкінці весни. Тож їхній досвід також варто брати до уваги.
Передусім, рішення про відкриття шкіл у цих країнах було мотивоване тим, що право на освіту переважає ризики для здоров’я в разі повернення до школи. Уряди країн зосередилися на тому, що відрив від навчального процесу може мати вкрай негативні наслідки в розрізі збільшення нерівності між учнями (серед яких багато мігрантів). Отже, вирішили зробити все можливе, аби цього уникнути.
Які практики втілили, і на чому базувалися ці рішення?
У той час як уряди деяких країн у розпал пандемії змогли знайти вихід та навіть відновили навчання, а інші почали до цього готуватися, в Україні все далі відтягують це рішення. І замість того, щоб нарешті визначитися й почати готуватися, тримають у невизначеності дітей, батьків, вчителів та всіх людей, які залучені до навчального процесу. Це – втрата часу, який можна було б використати на підготовку.
Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України (8/2016–4/09/2019)
Текст також опублікований на сторінці у Facebook
Читайте також:
15 порад для шкіл і влади, як підготуватися до другої хвилі пандемії. Дослідження PISA
Як школи Великобританії виходитимуть із карантину
Як у Фінляндії пішли до шкіл після карантину
Титульне фото: автор – HayDmitriy, Depositphotos
Обговорення