Як впровадити змішане навчання – на прикладі онлайн-курсу з медіаграмотності

Змішане навчання дозволяє поєднувати переваги онлайн- і офлайн-форматів. Воно вже запроваджене в багатьох навчальних закладах України.

У вересні 2019 року студія онлайн-освіти EdEra спільно з міжнародною організацією IREX* запустили двомовний онлайн-курс із медіаграмотності “Very Verified”. Зараз на курсі – 8774 зареєстрованих слухачів українськомовної версії та 7459 – англомовної. Понад 2400 користувачів з обох версій уже отримали сертифікати.

У межах курсу експерти IREX розробили методичні рекомендації для його використання в системі змішаного навчання, які приходять на пошту всім, хто заповнить анкету наприкінці курсу. Сьогодні говоримо про практичний досвід такого способу навчання.

*IREX – міжнародна неприбуткова організація, що адмініструє інноваційні програми для розвитку лідерського потенціалу з метою покращення якості освіти, посилення впливу незалежних ЗМІ та сприяння розвитку плюралістичного громадянського суспільства.

“VERY VERIFIED” І МОДЕЛЬ “ПЕРЕВЕРНУТИЙ КЛАС”

“Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності” – це курс-провідник до підвищення рівня критичного мислення й інформаційної грамотності. Особливість курсу – в тому, що в ньому порівнюють обсяг споживаної нами інформації з кількістю кави, яку п’ємо щодня. Адже кава – такий самий елемент нашої повсякденності, як і стрічка новин, історії, радіо чи телебачення.

У такому легкому та доступному форматі “до кави” (кожна лекція вимірється розміром порції кави, з якою її споживатимеш) у ньому розповідають про приховані небезпеки сучасного медіапростору. А також пояснюють, як вийти з власної “інформаційної бульбашки” (англ. filter bubble) та критично оцінювати контент, який ми споживаємо щодня.

У межах одного розділу студент/-ка проходить такий шлях: дивиться короткий ролик, читає статтю з ілюстраціям, грає у квіз (тобто у вікторину) – закріплює знання, відповідає чат-боту, а “на десерт” виконує тести чи дізнається більше деталей з інших ресурсів.

Після перегляду курсу та проходження фінального іспиту користувачі отримують доступ до методичних матеріалів для проведення уроків за системою “перевернутого класу”.

“Перевернутий клас” – це одна з моделей змішаного навчання, за якої учні й учениці вдома проходять онлайн-частину матеріалу, а в класі виконують практичні завдання. Більше про цю й інші моделі змішаного навчання читайте у блозі EdEra.

Принцип “перевернутого класу” передбачає кілька типів організації навчання. Курс “Very Verified” побудовано за принципом орієнтації на дискусію. Методичні рекомендації – це збірка планів занять, під час яких учні беруть участь у фасилітованій учителем дискусії та виконують інтерактивні вправи за матеріалами курсу.

До прикладу, як домашнє завдання вони переглядають перший розділ курсу “Медіапростір”. У класі аналізують запропоновані приклади контенту (рекламу, судження, пропаганду та інші), вчаться розрізняти маніпуляції за допомогою “колеса емоцій”, а потім у групах формують стратегії відрізнення фактів від суджень. Тривалість такого заняття – година.

За системи змішаного навчання роль учителя з лектора змінюється на фасилітатора обговорення. Тобто людини, яка організовує колективне обговорення так, щоб усі учні були максимально залучені, а проблеми вирішували швидко й ефективно. Це враховано й у програмі змішаного навчання за цим курсом.

“Заняття з орієнтацією на дискусію спонукають студентів до формування власної думки та критичного мислення, розвивають самосвідомість, вчать аргументувати свою позицію, працювати у групах, публічно презентувати роботу. А чи можливо дати кожному студенту висловитись, якщо викладач 40 хвилин читає лекцію про медіа?”, – пояснює програмна координаторка IREX Тетяна Таренкова.

Отже, змінюється і пасивна роль учнів як слухачів курсу:

“Учні стають активними учасниками пошукової діяльності, експериментаторами, експертами в різних галузях, користувачами медійного контенту з аналітичним підходом та розвиненим критичним мисленням, інтерв‘юерами (особами, які ставлять влучні та правильні запитання)”, – ділиться досвідом Анна Кіналь, викладачка методики навчання іноземних мов факультету іноземних мов Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Вона – одна з тих учительок, які вже почали використовувати методичні рекомендації для проведення уроків за системою змішаного навчання для своїх студентів. Для поширення такої схеми навчання вона також провела такі уроки для викладачів свого навчального закладу.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ: УСПІХИ ТА ВИКЛИКИ

У червні 2019-го року IREX провела пілотний запуск англомовного курсу в 19-ти містах і селах України. Заняття були вільними для відвідувачів, і на курс зареєструвалися 719 студентів. Дійшли до кінця та отримали сертифікати п’ятитижневої програми 615 студентів. Тобто 85,5% від загальної кількості.

У серпні IREX провела спеціальний тренінг для потенційних фасилітаторів, які могли б проводити курс у своїх навчальних закладах. За його результатами 77 фахівців уже проводять курси з медіаграмотності для своїх студентів та учнів.

То як же на практиці проявила себе модель перевернутого класу у викладанні та навчанні курсу “Very Verified”?

Насамперед, викладачі, які проводили уроки з медіаграмотності за змішаною системою, вказали на підвищену зацікавленість і вмотивованість учнів і студентів. Альона Кожина, яка проводила уроки з медіаграмотності для студентів Одеського автомобільно-дорожнього коледжу, відмітила, що одна з причин такого ентузіазму – інтерактивний формат завдань.

Через постійну залученість кожного до навчання матеріал сприймають краще, слухачі курсу глибше занурюються в тему, ніж за пасивного слухання. Про переваги інтерактивності сказали й інші викладачі.

“У скриптах (сценаріях уроків) збережено баланс інтерактивних завдань. Так, вони дозволяють учасникам не лише змінити локацію в навчальній аудиторії, попрацювати з різними партнерами і отримати новий комунікативний досвід та нові ідеї, але й попрактикуватись у завданнях на розвиток критичного та аналітичного мислення. Багато ігрових вправ яскраво ілюструють принципи створення та поширення фейкової інформації”, – зазначає Анна Кіналь.

У моделі змішаного навчання важливо використовувати практичні завдання з реальним контентом. У курсі з медіаграмотності саме через них навіть досвідчені користувачі покращували знання в темі медіаграмотності та відкривали для себе нові поняття, такі як “інформаційна бульбашка” та “джинса”. Одна зі слухачок курсу від Анни Кіналь, Світлана Бучацька, зазначила, що підхід з аналізом реальних джерел і допоміг краще зрозуміти тему.

Ще одна слухачка курсу, Яна Гапчук, відмітила, що корисними для розуміння поняття дезінформації були завдання із самостійного створення подібних “неправдивих” повідомлень.

Ще одна перевага, яку відмітили в курсі його слухачі, – орієнтованість на цільову аудиторію й актуальність інформації. Курс побудовано у форматі, близькому для сучасного користувача соціальних мереж і медіа: особисті історії, зйомка за типом “сторіз”, легко й цікаво поданий фактаж. Це – ще один секрет вдало організованого змішаного навчання: матеріал, який учні чи студенти повинні опрацювати вдома, має бути цікавим і захопливим.

Інна Забужанська, яка також слухала курс від Анни Кіналь, зазначила, що “сприймати матеріал стало легше, враховуючи те, що сучасні учні – ”digital natives””.

Наступний секрет змішаного навчання – підбір контенту відповідно до віку і зацікавлень слухачів. Наприклад, структура курсу з медіаграмотності гнучка. Залежно від аудиторії, викладачка коригувала контент та підбирала свої, актуальніші, приклади. Так, якщо для підлітків цікавіше працювати з повідомленнями в соціальних мережах, то для старшої аудиторії в пригоді стала робота з наповненням телеканалів та медіа.

Наступний позитивний момент, який відмітили учні і вчителі, – мобільність і пристосованість до індивідуального графіку користувачів. Оскільки модель змішаного навчання передбачає засвоєння частини матеріалу онлайн, слухачі курсу можуть самостійно обирати комфортну для себе швидкість засвоєння матеріалу. Альона Кожина зазначила, що не всі учні виконували домашнє завдання та самостійно проходили онлайн-частину. Проте формат уроків дозволяв використовувати інструменти за типом “світового кафе“, які врівноважували такі недоілки системи.

Ще один виклик системи змішаного навчання – використання технологій у навчанні. Оскільки система змішаного навчання передбачає онлайн-частину, слухачам курсу знадобиться доступ до інтернету та електронні пристрої для роботи. Він не завжди можливий, з огляду на фінансове забезпечення навчального закладу чи індивідуальні можливості учнів.  Про те, як обходити проблему, читайте в блозі EdEra.

Загалом, усі викладачки відмітили, що система змішаного навчання потенційно зручна й для інших предметів, зокрема для вивчення іноземних мов.

“Учні можуть самостійно опрацьовувати новий граматичний та лексичний інструментарій у форматі рецептивних вправ (спрямованих на сприйняття інформації) на базі матеріалів, розміщених на навчальній платформі, спеціальному сайті чи в іншому освітньому середовищі. Під час же занять – виконувати тренувальні вправи, щоб сформувати іншомовну комунікативну компетентність”, – пояснює Анна Кіналь.

Отже, на прикладі “Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності” та досвіду тих, хто його впроваджує, видно, що для використання змішаного навчання не потрібно багато зусиль і це дає позитивні результати для слухачів будь-якого віку. Запрошуємо проходити курс на платформі EdEra і запроваджувати змішане навчання для опанування медіаграмотністю та іншими предметами.

Наостанок пропонуємо 7 порад від викладачів, які це вже зробили:

  1. Адаптуйте контент під потреби вашої цільової аудиторії.
  2. Відповідально ставтеся до підбору ілюстративних матеріалів, щоб не потрапити в неоднозначне становище, пов‘язане зі стереотипами, віковими, мовними чи культурними особливостями вашої цільової аудиторії.
  3. Не бійтеся визнавати, що знаєте не все, та шукати відповіді на запитання разом із учнями під час навчання.
  4. Перед тим як проводити вправи з використанням ґаджетів, переконайтеся, що ваша аудиторія має достатнє технічне забезпечення.
  5. Надавайте достатньо часу слухачам курсу на комунікацію щодо теми. Зокрема, на обговорення у групах та відповіді на запитання.
  6. Візуально відмічайте індивідуальні досягнення учнів у ході роботи. Наприклад, позначайте їхній прогрес на фліпчарті чи дошці.
  7. Приділіть увагу зворотному зв’язку та рефлексії. Це допоможе уникнути помилок наступного разу.

Ярослава Бухта, методистка студії онлайн-освіти “EdEra”

Титульне фото надане авторкою

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення