Курс “Громадянська освіта” для 10-класників. Школа – простір демократії

Міністерство освіти і науки України розробило концепцію розвитку громадянської освіти в Україні. А вже з нового навчального року учні 10-х класів вивчатимуть інтегрований курс “Громадянська освіта”. “Нова українська школа” продовжує серію публікацій про цей курс.

У цьому матеріалі ми дамо відповіді на запитання до підтеми “Школа – простір демократії” четвертої теми курсу “Демократичне суспільство та його цінності”.

Шукайте всі статті цієї серії під темою “громадянська освіта” (натиснувши “Всі теми” в лівому верхньому куті).

– Що таке самоврядування у школі?

Громадське самоврядування – право учасників освітнього процесу брати участь в управлінні закладом освіти в межах, визначених законами та установчими документами закладу.

У закладі освіти може діяти:

  • самоврядування працівників закладу освіти;
  • самоврядування здобувачів освіти;
  • батьківське самоврядування (крім закладів вищої освіти та закладів вищої професійної освіти).

Детальніше про трьох “китів” самоврядування у школах – за цим посиланням.

– Чи справді громадське самоврядування може бути дієвим?

Так. Ось кілька вдалих прикладів громадського самоврядування в школах:

  • Вчителька початкових класів Олексіївської ЗОШ Запорізької області розробила проект дитячої кімнати “Кіндерляндія”, де 70 учнів з навколишніх сіл можуть дочекатися автобуса, що розвозить їх додому.
  • А от директорка Підгородецької ЗОШ Львівської області Ольга Прецель створила ігрове середовище для учнів початкової школи “Планета дитячих мрій”. Кімната поділена на центри діяльності: ігровий, пізнавальний та художньо-творчий. Усі центри відокремлені та відповідно позначені.
  • Також учителька початкових класів київської школи №285 разом з батьками організовує Creative room.

Детальніше про ці та інші ініціативи можна дізнатись за цим посиланням.

– Чи можуть різні органи громадського самоврядування об’єднуватися, щоб зробити щось спільно?

Так, і це може суттєво пришвидшити зміни і підвищити їхню якість.

Наприклад, покроково про те, як учителям і батькам зробити щось разом за допомогою методу фасилітації, можна дізнатись тут. До слова, фасилітація – це допомога групі бути продуктивною.

– Активна громадянська позиція учня. Як це?

Учні можуть створювати учнівські комітети в межах школи – тобто учнівські органи громадського самоврядування. Таким чином, сучасні діти можуть вчитися відстоювати свою думку, ухвалювати самостійні помірковані рішення, працювати в команді, створювати проекти.

Водночас, учні можуть вчитись організовувати свій вільний час поза школою. До прикладу, 15-річна школярка з села Шевченкового Київської області створює креативний простір “GROMADA space” – місце, де мешканці села зможуть приємно і з користю провести час. І це вже приклад громадського самоврядування на рівні села.

GROMADA space – це комфортна, затишна освітлена і тепла кімната з пуфами. У ній будуть проводитися майстер-класи, воркшопи, поетичні вечори, лекції тощо.

Дівчина запустила проект на краудфандинговій платформі “GoFoundEd” – і зібрала більше 45 тисяч гривень.

Детальніше про історію дівчини читайте за цим посиланням.

– Як пояснити учням, що школа – це простір демократії?

Можна організувати і провести (або імітувати у класі) загальношкільні громадські слухання щодо:

  • користування мобільними телефонами;
  • повсякденного носіння шкільної форми;
  • створення електронного класного журналу;
  • виборів до органів місцевого самоврядування;
  • створення дитячої організації у школі;
  • статуту школи та забезпечення прав дитини в закладі освіти;
  • написання та внесення змін до шкільного статуту;
  • участі шкільної молоді в ухваленні рішень місцевої громади;
  • щодо будь-якої іншої важливої для школи чи громади теми.

Якщо у вас є додаткові запитання щодо курсу, пропонуємо писати нам (натиснувши “Напишіть нам” у правому верхньому куті).

Марія Марковська, спеціально для “Нової української школи”

Фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos

Обговорення