Відповідаємо на запитання. Робота в інклюзивних класах (Частина 4)

У межах нашого спеціального розділу про інклюзію (за підтримки МФ “Відродження”) відповідаємо на запитання читачів.

На запитання відповідає керівник експертної групи з питань забезпечення якості освіти директорату дошкільної та шкільної освіти МОН Наталя Байтемірова.

Читайте також першу, другу та третю частини відповідей.

– У нашій ОТГ немає ІРЦ. Де наші діти з ООП можуть пройти комплексну оцінку розвитку? Яка процедура? Чи мають право діти пройти обстеження в сусідньому районі, і чи потрібно за це платити ОТГ (відділу освіти)?

Відповідно до пункту 7 Положення про Інклюзивно-ресурсний центр (постанова КМУ від 12 липня 2017 р. № 545), у разі відсутності ІРЦ в об’єднаній територіальній громаді (районі), місті (районі міста) за місцем проживання (навчання) дитини, батьки (один з батьків) або законні представники мають право звернутися до найближчого інклюзивно-ресурсного центру.

У разі обслуговування дітей з особливими освітніми потребами з інших адміністративно-територіальних одиниць або об’єднаних територіальних громад, ІРЦ інформує про них засновника та відповідний структурний підрозділ з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів органів управління освітою (не пізніше 15-го числа наступного місяця з дня звернення про допомогу чи супроводження).

Тобто необхідно звернутися із заявою (форма – додаток 3 до Положення про ІРЦ) про проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки до найближчого місця проживання або навчання ІРЦ.

Положення про ІРЦ не врегульовує питання оплати комплексної оцінки розвитку дитини з іншої територіальної громади.

– Скільки на тиждень фахівець ІРЦ має провести занять і по скільки хвилин? Чи є нормативний документ про корекційні заняття в ІРЦ?

Кількість корекційно-розвиткових занять на тиждень в ІРЦ не врегульована нормативно. Відповідно, така кількість залежить від потреби дитини та спроможності ІРЦ. Крім занять в ІРЦ, дитина може отримувати додаткові заняття в закладі освіти за угодою, відповідно до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (постанова КМУ від 14 лютого 2017 р. № 88).

Відповідно до абзацу третього частини 5 закону “Про загальну середню освіту”, тривалість корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах, становить: групове – 35-40 хвилин, індивідуальне – 20-25 хвилин.

– Одна година заняття у працівника ІРЦ – це одне заняття (30 хвилин) чи протягом однієї години потрібно проводити два заняття?

Відповідно до пункту 47 Положення про Інклюзивно-ресурсний центр (постанова КМУ від 12 липня 2017 р. № 545), на педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширюються умови оплати праці, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.

Таким чином, відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ МОН від 15.04.93 № 102), ставки погодинної оплати праці працівників здійснюються за проведення навчальних занять (не за години), але перерви між ними – це також робочий час педагогічного працівника, під час яких здійснюється підготовка до іншого заняття, надаються консультації батькам або допомога дитині тощо.

Крім того, абзацом п’ятим пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (постанова КМУ від 14 лютого 2017 р. № 88) визначено, що скорочена тривалість корекційно-розвиткових занять, встановлена для учнів з особливими освітніми потребами, не є підставою для зменшення оплати за їх проведення. Це означає, що кількість годин педагогічного навантаження відповідає кількості занять.

– Чи загальне недорозвинення мовлення 1-го, 2-го або 3-го рівня – це важке мовленнєве порушення? Чи до важкого відносяться лише алалія, афазія, дизартрія і ринолалія?

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти (наказ МОН від 01.08.2018 № 831), до спеціальних закладів освіти для дітей з тяжкими порушеннями мовлення зараховуються особи зі збереженим слухом та первинно збереженим інтелектом, які мають тяжкі системні мовленнєві порушення (алалія, дизартрія, ринолалія, афазія, заїкуватість, загальне недорозвинення мовлення І та ІІ рівня).

Таким чином, до категорії дітей з тяжкими порушеннями мовлення нормативним актом віднесені загальне недорозвинення мовлення І та ІІ рівня.

– Чи має право помічник вчителя вести коригуючі і розвиваючі заняття?

Відповідно до додатку 5 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (постанова КМУ від 14 лютого 2017 р. № 88), фахівці, які проводять (надають) додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) особам з особливими освітніми потребами у закладах освіти, – це фахівці, що здобули відповідний ступінь вищої освіти (освітньо-кваліфікаційний рівень) у таких галузях знань:

  • 01 Освіта/Педагогіка за спеціальностями: 012 Дошкільна освіта
  • 013 Початкова освіта
  • 016 Спеціальна освіта
  • 017 Фізична культура і спорт
  • 02 Культура і мистецтво:
  • 024 Хореографія
  • 025 Музичне мистецтво
  • 05 Соціальні та поведінкові науки за спеціальністю: 053 Психологія
  • 22 Охорона здоров’я за спеціальністю: 227 Фізична терапія, ерготерапія

Та/або фахівці, які мають професійну кваліфікацію:

  • 2229.2 Ерготерапевт
  • 2229.2 Лікар з лікувальної фізкультури
  • 2229.2 Лікар з лікувальної фізкультури та спортивної медицини
  • 2331 Вчителі початкової школи
  • 2332 Вихователі дошкільних закладів
  • 2340 Вчитель з корекційної освіти
  • 2340 Вчитель-дефектолог
  • 2340 Вчитель-логопед
  • 2340 Вчитель-реабілітолог
  • 2445.2 Практичний психолог
  • 2445.2 Психолог
  • 3226 Інструктор з трудової адаптації
  • 3226 Інструктор з трудової терапії
  • 3226 Фахівець з фізичної реабілітації.

Водночас, треба звернути увагу на відповідність корекційно-розвиткового заняття галузі знань вищої освіти фахівця. Тому неважливо, яку посаду обіймає педагогічний працівник. Але, відповідно до трудового законодавства, це має відбуватися у вільний від основної роботи час. Також послуги мають надаватися відповідно до висновку ІРЦ та програми розвитку дитини з ООП.

Чи повинен асистент вчителя сидіти на всіх уроках, якщо дитина має тільки проблему з рухами, але ходить сама?

Відповідно до абзацу другого частини 4 статті 16-1 закону “Про загальну середню освіту”, освітні та соціальні потреби дітей зі складними порушеннями розвитку під час їх перебування в закладі загальної середньої освіти задовольняє асистент дитини – соціальний працівник, один із батьків або особа, уповноваженою ними.

Питання присутності асистента дитини у класі, коли дитина зі складними порушеннями розвитку не потребує його допомоги, нормативно не врегульована. Це питання організації освітнього процесу, що є повноваженням керівника закладу, за умови, що дитина не потребує допомоги саме під час уроку. Треба керуватися інтересами дитини.

– Скільки років без перерви може працювати один асистент вчителя з тією ж дитиною?

Відповідно до частини 4 статті 16-1 закону “Про загальну середню освіту”, особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі забезпечує асистент вчителя. Тобто асистент вчителя працює не з конкретною дитиною, а зі всім класом, в якому можуть бути і кілька дітей з особливими освітніми потребами. Тривалість роботи асистента вчителя в такому класі нормативно не обмежена.

– Яку рекомендовану освітню програму зазначати у висновку про комплексну оцінку для дітей з тяжкою розумовою відсталістю? Чи можна у висновку рекомендувати соціально-побутову реабілітацію (за умови, що дитина не може засвоювати навчальний матеріал навіть на початковому рівні)? Яким документом це обумовлено?

Відповідно до частини 1 статті 15 закону “Про загальну середню освіту”, освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання. А соціально-побутова реабілітація або орієнтування – це освітній компонент, і тому окремо в розділі “Освітня програма” не може бути зазначена.

Щодо рекомендації, яку саме освітню програму зазначати у висновку: інклюзивно-ресурсний центр – це група фахівців, які, обстеживши дитину і використовуючи свої фахові знання, визначають освітню програму, перелік яких є на офіційному сайті МОН та Інституту модернізації змісту освіти.

– Чи надають фахівці ІРЦ послуги дітям з тяжкими комплексними порушеннями, які не навчаються, а перебувають вдома? Та чи надають працівники інклюзивно-ресурсних центрів послуги за місцем проживання/ перебування дитини?

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 Положення про інклюзивно-ресурсний центр (постанова КМУ від 12 липня 2017 р. № 545), ІРЦ надає психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги дітям з ООП, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти (не відвідують заклади освіти) та не отримують відповідної допомоги. Питання місця надання таких послуг не врегульоване.

– Який механізм надання корекційно-розвиткових послуг працівниками ІРЦ дітям на індивідуальній формі навчання? Як здійснюється облік робочого часу та оплата праці працівників ІРЦ?

Діти, які охоплені індивідуальною формою навчання, зараховуються до закладу освіти, так само, як і інші діти, стають учнями цього закладу і, відповідно, надання корекційно-розвиткових послуг не відрізняється від дітей, які здобувають освіту за інтитуційною формою.

Облік робочого часу працівників інклюзивно-ресурсного центру здійснюється в табелі обліку робочого часу. Оплата праці педагогічних працівників ІРЦ здійснюється відповідно до тарифної ставки, що становить 40 годин на тиждень (п. 40 Положення про ІРЦ).

– Надайте, будь ласка, чіткий перелік осіб з особливими освітніми потребами

На жаль, окремого документу, де зазначений вичерний перелік категорій осіб з особливими освітніми потребами, немає. Але окремо такі категорії для організації інклюзивного навчання передбачені в Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (постанова КМУ від 15 серпня 2011 р. № 872).

Але цей перелік не є вичерпним, оскільки цим же Порядком передбачено врегулювання організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з метою реалізації права дітей з ООП. А, відповідно до підпункту 1 пункту 8 Положення про Інклюзивно-ресурсний центр (постанова КМУ від 12 липня 2017 р. № 545), завданням ІРЦ є проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб дитини. Тобто ІРЦ за результатами оцінки визначає наявність особливих освітніх потреб у конкретної дитини (тобто будь-якої, чиї батьки звернулись в установу).

Крім того, у частині 8 статті 19 закону “Про освіту” зазначено, що категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.

– Чи надається надбавка вчителю музичного мистецтва за уроки в інклюзивних класах загальноосвітньої школи?

Відповідно до додатку до постанови КМУ від 25 серпня 2004 р. N 1096, за роботу в інклюзивних класах (групах) у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти встановлюється надбавка у граничному розмірі 20%.

Тобто немає зазначення окремих категорій педагогічних працівників, відповідно надбавка має встановлюватися на години роботи в інклюзивному класі всім педагогічним працівникам, які працюють в такому класі.

“Нова українська школа”

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.