Чи є життя після ЗНО, або Яким має бути оцінювання за компетентнісним підходом

Нещодавно Український центр оцінювання якості освіти на брифінгу оприлюднив підсумки цьогорічної хвилі ЗНО/ДПА. Основний висновок: Результати ДПА з української мови трохи нижчі, ніж минулого року, але, за словами Вадима Карандія, є об’єктивна причина цього: залучення до тестування випускників профтехзакладів освіти і випускників коледжів, рівень знань яких бажає кращого.

Але чому саме такі чи інші показники визнані достатніми для продовження навчання? Чому саме стандартизовані тести залишаються єдиним інструментом перевірки рівня володіння мовою та іншими дисциплінами? Мова, зрештою, – інструмент комунікації, що є природним процесом. То чому ж її перевіряють лише у штучно створених умовах, чому не використовується навичка групової взаємодії? Втім, це лише частина запитань до суті і змісту теперішнього формату проведення ЗНО.

Закон України “Про освіту” проголошує: “Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності”.

Стаття 53 згаданого документу передбачє право здобувачів освіти на індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, “через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання”.

У своєму потенціалі – це дуже істотна новела для української освіти, яка створює практичне підґрунття для одного з ключових принципів Нової української школи – що центр уваги педагогів переноситься з програми на особистість дитини.

Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Перелік та опис компетентностей міститься в тексті Закону, Концепції Нової української школи, а також – у Державних стандартах відповідних освітніх рівнів.

Логіка компетнтнісного підходу підводить до необхідності розробки нових критеріїв і процедур оцінювання результатів навчання. Останні мають включати індикатори для вимірювання рівня розвитку компетентностей та наскрізних умінь. Зокрема таких: уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, вміння працювати в команді і розв’язувати проблеми.

Наявні на сьогодні в Україні системи оцінювання переважно зосереджені на контролі запам’ятовування та відтворення готових фактів.

Ба більше, використання таких процедур як тестування редукуватиме навчальний процес до старої, знаннєвої, парадигми – тобто до перевірки спроможності відтворювати факти, але не інтерпретувати їх, розв’язувати готові завдання, а не висувати і первіряти гіпотези.

“Логіка компетнтнісного підходу підводить до необхідності розробки нових критеріїв і процедур оцінювання результатів навчання”. Фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos

Проте сучасний підхід до освіти передбачає розуміння, для чого потрібні здобуті знання та вміння застосовувати їх на практиці. Цього року у завданнях ЗНО були елементи компетентнісних завдань, які, скажімо, перевіряли увагу або здатність логічно мислити. Але це відбувається у відриві від траєкторії розвитку учня, його/її цілей, мотивації.

На думку експертів Українського інституту майбутнього, найоптимальнішим способом гармонізації методики навчання та системи оцінювання результатів навчання є запровадження наскрізного освітнього профайлу або персонального освітнього ідентифікатора – Education ID (EdID). Це модель особистісно орієнтованого оцінювання результатів навчання, що дає змогу в адекватний спосіб відстежувати і відображувати успіх учня як у набутті ключових компетентностей, так і наскрізних умінь, а також – простежити взаємозв’язок між ними.

До переваг цього способу підсумкового оцінвювання результатів навчання також можна віднести такі:

1. Підготовка молодої людини до самостійної трудової діяльності та конкуренції на ринку праці. EdID – включає перелік виконаних здобувачем освіти проектів, тобто портфоліо. Структуру профайлу можна легко трансформувати в CV.
2. Посилення мотивації для навчання. Фактично, пропонований формат підводить учнів до думки, що вони працюють на власне CV, а не заради оцінок.
3. Використання комплексного підходу дозволить максимально наблизити методику оцінювання в українських навчальних закладах до методики перевірки компетнтностей, що використовується в системі PISA, розробленою Організацією економічного співробітництва та розвитку (OCED). Саме це тестування поки вважається єдиним у світі, яке оцінює не запам’ятовування-відтворювання, а вміння користуватися знаннями. Таким чином, це дасть українським учасникам випробувань за методикою PISA показувати максимально високі результати в рейтингах OCED.
4. Освітній профайл (EdID) – наскрізний електронний документ – може стати канвою для втілення Національної рамки кваліфікації (що закріплено законом “Про освіту”), що посвідчує освітній рівень особи, результати навчання та набуту кваліфікацію.

Алгоритм запровадження моделі Індивідуальних освітніх профайлів

Навички формування освітньо-кваліфікаційного профілю закладаються в початковій школі через ігрові практики. Наприклад, дітей навчать розповідати про себе через візуальну схему (ментальну мапу), де в центрі – “Я” дитини, а радіально – усе, що вона про себе може сказати (ім’я, вік, моя історія, мої захоплення, мрії, уміння тощо). У 4 класі учням прононують написати есе на теми “Моя історія”, “Чого я очікую від інших і що готовий запропонувати їм”.

У базовій школі, орієнтовно з 5 класу, учні отримують типову форму EdіD з набором обов’язкових полів, які заповнюють разом з батьками і погоджують з педагогами (тьюторами).

Успішність учня за окремими дисциплінами (предметними галузями) фіксується відповідними педагогами відповідно до пріоритетів, вироблених спільно учнем, батьками і представником адміністрації навчального закладу. За результатами практичних робіт (зокрема – проектів і виконаних досліджень) також оцінюється здатність здобувача освіти практично застосовувати знання і навички для розв’язання життєвих ситуацій.

У кінці кожного навчального циклу (семестр, півріччя або рік) здійснюється комплексне оцінювання досягнень учня відповідно до його індивідуальної освітньої траєкторії або “канви” розвитку, представленої у Концепції Нової української школи. По завершенні базової школи, відбувається презентація (попередній “захист”) портфоліо здобувача освіти, що є складовою EdіD, а також зовнішнє оцінювання результатів навчання. Останнє здійснює Український центр оцінювання якості освіти з використанням методики PISA.

У старшій профільній школі, відповідно до спеціалізації ліцею, до індивідуального освітнього профайлу додаються поля, що відображають певну спеціалізацію. За підсумками навчальних циклів, але не рідше, ніж раз на півроку здійснюється презентація профайлів – як у розрізі CV, так і портфоліо. Частину згаданих подій рекомендується робити публічними із залученням представників місцевої громади, роботодавців, кадрових агенцій та вищих навчальних закладів.

“За підсумками навчальних циклів, але не рідше, ніж раз на півроку здійснюється презентація профайлів”. Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

По завершенні старшої профільної школи, здійснюється зовнішнє незалежне оцінювання Індивідуального освітнього профайлу за комплексною методикою. Остання, відповідно, ще має бути розроблена. Як модель може бути використано методику Portfolio Based Assessment, що використовується у США, зокрема у штаті Каліфорнія.

Я цілком свідомий того, що перейти зі шкільних атестатів і сертифікатів ЗНО до EdiD у масштабах країни, буде непросто з огляду на шалену інерцію в середній освіті й суспільстві загалом. Проте, можливо, варто це спробувати як пілотний проект для тих учнів, які є чи стають активними учасниками конкурсів, олімпіад тощо, мають власні винаходи і розробки та очікують більш гнучкого й індивідуалізованого підходу до процесу підсумкового оцінювання.

Вже потім, у разі успішного пілотування, таку систему оцінювання можна впроваджувати для всіх учнів.

Ось такі поля у формі EdіD я пропоную:

Наведений проект особистого освітнього профайла – наразі лише гіпотеза. Я оприлюднюю її з метою обговорення, що може бути замість тестів. Буду дуже вдячний за зворотний зв’язок, критику, зустрічні пропозиції, ідеї. Оптимально, якщо розпочнеться широка публічна дискусія.

Якщо у вас є запитання чи пропозиції більш персонального чи робочого характеру, пишіть, будь ласка, на [email protected].

Микола Скиба, експерт напряму “Освіта” “Українського інституту майбутнього” (UIF)

Фото: автор – garagestock, Depositphotos