Як і коли застосовувати проблемне навчання (Problem-Based Learning)

Проблемне навчання (Problem-Based Learning) – це метод навчання, в якому реальні складні проблеми використовуються як освітній інструмент. Навчання, що ґрунтується на вирішенні завдань, стимулює застосовувати навички критичного мислення та вирішення проблем за обмежений час (Cotton, 2011) і надає справжній досвід, який сприяє активному процесу вивчення, допомагає систематизувати знання та природно інтегрує навчання в школі й реальне життя (Taşoğlu, Bakaç, 2014).

Джерелами ситуацій для проблемного навчання можуть бути публікації з газет та журналів, описи з книг чи записи з професійних щоденників, сюжети з телебачення чи інтернет-каналів.

До проблемного навчання входять такі напрями як дослідження випадків (case studies), рольові ігри (п’єси, інсценізації та інше) та симуляції (імітації певних процесів та явищ).

Problem-Based Learning VS. Project-Based Learning

Спільні риси проектного та проблемного навчання:

  • залучення до навчального процесу реальних проблем і ситуацій;
  • ґрунтуються на справжніх освітніх цілях;
  • включають проміжну (поетапну) та підсумкову оцінку роботи;
  • учень – у центрі навчальної діяльності, а вчитель – керівник навчального дослідження;
  • є внутрішньо привабливими та мотиваційними;
  • часто є мультидисциплінарними;
  • допомагають відпрацювати навички співпраці, вирішення проблем та застосовувати критичне мислення в процесі роботи.

Та водночас між проектним навчанням (Project-Based Learning) та проблемним навчанням (Problem-Based Learning) є суттєва різниця: проблемне навчання фокусується на проблемі й процесі її вирішення, а для проектного навчання основна мета – отримати кінцевий продукт.

Проблемне навчання можна інкрустувати в будь-який предмет, але для цього, звичайно ж, вчителю потрібно додатково попрацювати творчо. Хоча основні проблеми відрізнятимуться між дисциплінами, існують деякі спільні характеристики (Duch, Groh і Allen, 2001):

  • Проблема повинна стимулювати учнів шукати глибшого розуміння концепцій чи теорій.
  • Проблема повинна вимагати, щоб учні приймали обґрунтовані рішення та захищали їх.
  • Проблема повинна містити такі завдання, щоб для їх вирішення учням необхідно було пов’язати її з попередніми курсами / знаннями.
  • Якщо проблему вирішують у групах, вона має бути такого рівня складності, щоб стимулювати учнів об’єднатися задля досягнення мети.
  • Якщо проблема передбачає багатоетапність вирішення, то початкові кроки мають бути цікавими та відкритими, щоб мотивувати учнів до дослідження.

Проблемне навчання в початковій школі

У початковій школі Westgate Elementary School у Арлінгтон-Хайтс (штат Іллінойс) застосовують проблемне навчання багато років. Одного разу учням початкових класів запропонували допомогти підтримати життєдіяльність квітучого саду. Діти вивчали зразки ґрунту та види рослин, читали про те, як вирощувати здорові рослини, шукали поради в інтернеті, зв’язувалися з місцевими експертами та проводили експерименти з вирощування рослин e різних умовах.

Питання “Навіщо нам це вчити?” зникло само собою, тому що для підтримки життєдіяльності квітучого саду їм потрібно було знати, як впливають сонячне світло та кількість води, як та де правильно посадити квіти. Подібних питань у процесі такого навчання багато: від “які рослини використати?” до створення інструкції щодо утримання квітучого саду.

Учні говорили про те, що під час цієї роботи часом їх не сприймали серйозно через вік, тому вчителі допомагали дітям правильно формулювати запитання та вести перемовини з дорослими, щоб вони їх почули. На етапі дослідів школярі продумували свої експерименти, перш ніж просто зробити якнайшвидше, вони читали й прогнозували, вирішуючи, чи корисними будуть ті чи інші дії.

Проблемне навчання в середній та старшій школі

Важливим аспектом навчання в середній та старшій школі є пошук справжніх проблем, в яких учні приміряють конкретні ролі, отримують обов’язки, і які справді цікаві в їхньому віці. Зокрема, у школі Barrington Middle School (штат Іллінойс) учням запропонували організувати самоврядування та сформувати шкільну раду. Іншою проблемою було, наприклад, продумати найбільш ефективну транзитну систему з Чикаго до Північно-західної Індіани.

Робота зі справжніми проблемами допомагає учням продумати етичні аспекти питань, які вони, можливо, не розглядали раніше. Одного разу учням цієї ж школи дали завдання зібрати інформацію, що стосується ВІЛ/СНІДу, а потім навчити інших. Вчителька розповідає, що побачила, як її клас відчув сильне зобов’язання навчати інших, щоб зменшити страх навколо цієї хвороби. Вона була здивована та вражена зрілістю і співпереживанням учнів до ВІЛ-позитивних людей, а також їхнім бажанням у майбутньому активно надавати знання з цього питання своїм одноліткам. Це набагато ефективніше, ніж просто перечитати брошури та книги про цю хворобу.

У старшій школі East Aurora High School учням, членам Алабамського історичного товариства, запропонували вивчити сімейну ситуацію та історичний період роману Гарпер Лі “Убити пересмішника” (“To Kill a Mockingbird”). Що відбувалося в сім’ї за часів роману? Наскільки надійною є інформація, яку розкриває історичне суспільство? Якщо виникає суперечлива інформація про членів сім’ї, про це мають знати чи ні? Реальний проект з очікуваними результатами.

Численні дослідження підтверджують ефективність застосування проблемного навчання (Problem-based learning) як у початковій, так і в середній та старшій школі. Але на кожному етапі розвитку учнів мають ставитися реальні проблеми, в яких вони здатні досягнути успіху, і ці завдання справді повинні корелювати з віком школярів.

Інна Дьоміна, співзасновниця “SOM.Science. Освітній консалтинг” та співавторка одного з проектів інтегрованого курсу “Природничі науки” для старшої школи

Фото: автор – alebloshka, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення