Україномовне середовище в освіті: що пропонує новий законопроєкт?

Цього тижня на розгляд Верховної Ради був внесений Проект Закону про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі. Про це повідомила авторка проєкту закону Наталія Піпа на своїй сторінці у Facebook.

Це вже другий проєкт закону Наталії Піпи, який має на меті врегулювати на законодавчому рівні використання державної мови в освітньому середовищі.

“Мета законопроєкту — створення середовища, де українська мова стане природною і комфортною для всіх. Ми прагнемо досягти умов, за яких відбудеться перехід від русифікації до відновлення української ідентичності, що відповідає історичному рішенню Конституційного Суду України щодо закону про державну мову”, — наголосила у коментарі медіа “Нова українська школа” Наталія Піпа.

Зауважимо, що раніше, 3 жовтня 2024 року, Наталія Піпа зареєструвала у Верховній Раді проєкт Закону України про внесення змін до Закону України “Про освіту” щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти №12086. Це спричинило гостру дискусію у суспільстві та публікацію низки матеріалів у ЗМІ про покарання учасників освітнього процесу, які довелося спростовувати.

“Давайте розбиратися!”, — написала тоді у своєму Facebook Наталія Піпа.

Найчастіше питання стосувалися штрафів та покарання загалом за порушення вимог законодавства. “Ніхто не буде карати або штрафувати дітей”, — підкреслила парламентарка. Вона пояснила, що законопроєктом передбачається лише сприяння створенню україномовного середовища.

До вчителів вимоги висувались дещо інші. Зокрема парламентарка посилалася на статтю 7 Закону “Про освіту”, статтю 21 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та інші профільні закони, якими регулюється використання державної мови під час освітнього процесу.

“За порушення цих норм відповідальність існує вже сьогодні”, — наголосила Наталія Піпа. Уповноважений із захисту державної мови має право складати протоколи та виносити постанови про адміністративні штрафи”, — зазначила парламентарка, та додала, що законопроєкт не запроваджує додаткових санкцій для вчителів, а лише уточнює вже чинні правила.

Перший освітній омбудсмен Сергій Горбачов в коментарі медіа “НУШ” також нагадав, що згідно зі статтею 7 Закону України “Про освіту”, мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна, а також звернув увагу, що державна мова є робочою мовою спілкування для підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей, що визначається ст. 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Наявність двох схожих законопроектів Наталія Піпа пояснила зауваженнями з боку представників національних меншин, особливо угорської та румунської. Зауваження стосувались їхнього права говорити рідною мовою не лише під час навчальних занять. “Вони висловлювали занепокоєння, що у разі прийняття законопроєкту в початковій редакції право говорити рідною мовою буде збережене лише під час навчальних занять, тоді як на перерві буде обов’язкове спілкування українською мовою”, — розповіла медіа “Нова українська школа” авторка законопроєкту. Вона зауважила, що це трактування пов’язане з тим, що в законах про освіту йдеться про гарантії навчання мовою національної меншини та вивчення мови нацменшини.

“Щоб усунути цю правову колізію та врахувати рекомендації Єврокомісії та урядового офісу з питань євроінтеграції, було прийнято рішення зареєструвати новий законопроєкт із доопрацьованими нормами. Фактично, законопроєкт став євроінтеграційним”, — прокоментувала Наталія Піпа.

Медіа “НУШ” поцікавилося у авторки законопроєкту, чи не створить ця євроінтеграційна норма правову колізію для росіян, які проживають на території України, на що депутатка зауважила, що у законопроєкті акцент зроблено на мовах Європейського Союзу. Крім того, за словами Наталії Піпи, в Україні наразі відсутні державні та комунальні заклади освіти, які офіційно забезпечують права “російської національної меншини” на навчання російською мовою. “Треба усвідомлювати, що коли навчання ведеться російською мовою або комбіновано з українською, це є порушенням Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, — наголосила Наталія Піпа.

Обов’язки створення українськомовного середовища у закладах освіти покладаються не тільки на педагогів, а й на засновників — тобто на територіальні громади. Детальні заходи будуть прописані окремо в підзаконних нормативно-правових актах, які уряд зобов’язаний ухвалити після прийняття законопроєкту.

Як зазначила авторка законопроєкту, заходами для створення україномовного середовища можуть бути:

• мовні клуби;
• заходи з популяризації української мови;
• заохочення споживати україномовний контент замість російськомовного;
• право педагогів нагадувати учням, якою мовою вони мають спілкуватися у закладі освіти.

За словами Наталії Піпи, освітній процес включає не лише навчальні заняття, а й виховний процес, який має ґрунтуватися на загальнолюдських та національних цінностях, а також на повазі до державної мови та символів України (стаття 1 Закону України “Про освіту”).

Також стаття 60 Закону України “Про освіту” визначає, що робочий час педагогічного працівника охоплює навчальну, виховну, методичну та організаційну діяльність.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, педагоги зобов’язані володіти державною мовою та використовувати її під час виконання своїх професійних обов’язків.

Тобто освітній процес охоплює не лише уроки, але й перерви, виховні заходи та спілкування з учнями та батьками як на території закладу освіти, так і за його межами.

Водночас слід зазначити, що порівняння використання державної мови учнівством і педагогами виявило тенденцію меншого застосування в учнів, а не у вчителів.

Так, 11 липня 2024 року Голова Державної служба якості освіти України Руслан Гурак і Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь презентували результати дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році.

Збір даних тривав з 25 квітня по 10 травня 2024 року. В опитуванні взяли участь 7031 школярів та 18 788 батьків або їхніх законних представників, а також 4000 вчителів.

Відповіді школярів засвідчили, що 78% вчителів спілкуються під час уроків тільки українською мовою, а 69% респондентів зазначили, що таке саме спілкування відбувається і під час перерви, 5% вказали, що вчителі на перервах спілкуються як українською, так і російською однаковою мірою.

Однак використання української мови учнівством виявилося значно нижчим. Практично половина опитаних учнів та учениць вказали, що послуговуються українською мовою в усіх сферах життя. Якщо у школі діти активніше використовують державну мову, то за її межами цей відсоток знижується. Суто українською мовою спілкується менше 40% школярів, а 20% — як українською, так і російською мовами однаковою мірою.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше писало що з 16 січня 2021 року українська мова стала обов’язковою для надання всіх освітніх послуг.

Фото — freepik