18 квітня – День пам’яток історії та культури України, або Подорож у серце історії. Методичні розробки. Частина 2.

Медіа “Нова українська школа” продовжує серію методичних розробок до Дня пам’яток історії та культури України, який відзначається 18 квітня.

Це – своєрідний методичний конструктор, використовуючи елементи якого, ми можемо урізноманітнити заняття з дітьми, зробити їх такими, що краще запам’ятовуються, привертають увагу до нашої багатовікової спадщини. Ці розробки спеціально для медіа “НУШ” підготувала вчитель-методист, заступник директора з навчально-виховної роботи Комунального закладу загальної середньої освіти Балабинського ліцею “Престиж” Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області Юлія Штанько.

Вчора ми оприлюднили першу частину цих рекомендацій: матеріали для 1-2 класів.

А сьогодні пропонуємо матеріал для 3-4 класів: “ Скарби минулого – спадщина для майбутнього”.

Мета: Познайомити учнів із визначними історико-культурними пам’ятками України, їхнім значенням для національної ідентичності. Сприяти розвитку патріотизму, пізнавальної активності, креативності через міжпредметне навчання.

Формат: навчальні предмети об’єднані в одну тематичну лінію.

Тривалість: один навчальний день

1. Ранкова зустріч

1. Вітання “Доторкнись до минулого”

Учитель приносить торбинку зі “старовинними предметами” (писанка, вишита серветка, чеканка, глиняний посуд тощо або використовує зображення). Кожен учень обирає предмет і розповідає, з чим у нього асоціюється цей об’єкт.

• Що тобі нагадує цей предмет?
• Як ти думаєш, хто ним користувався в минулому?
• Чи бачив/ла ти щось подібне вдома, у бабусі, в музеї?
• Якби цей предмет міг розповідати історії, що б він розповів?
• Чи має твоя родина схожі речі? Що вони для вас означають?

2. Обмін інформацією “Скарб родини”

Вчитель показує предмет (наприклад, старе фото, вишиванку, книгу, іграшку) та розповідає коротку пов’язану з ним історію. Наприклад: “Це вишиванка моєї прабабусі. Вона її вишила в 1940 році…”

• Розкажи, які скарби зберігаються у твоїй родині.

3. Групове заняття “Музей майбутнього”

Клас об’єднується у групи за власними вподобаннями та інтересами.

Завдання для груп: Розробити ідею проєкту музею, в якому виставлено культурну спадщину України за планом:

• Кожна команда обговорює, які аспекти культурної спадщини України вони хотіли б представити в музеї майбутнього (історія, мистецтво, традиції, фольклор, наукові досягнення тощо).
• Кожна команда придумує оригінальну та відображаючу концепцію назву для свого музею майбутнього.
• Місія та візія: коротко формулює місію (для чого існує музей) та візію (яким вони бачать музей у майбутньому).
• Концепція простору: описати, як виглядатиме музей майбутнього.

4. Щоденні новини “Пам’ятка дня: Історія, що оживає”

• Розповісти про одну з відомих пам’яток свого краю. Це може бути історична будівля, археологічна знахідка, пам’ятник тощо.

Що розповісти. Коротко про історію створення, хто її збудував або знайшов, які важливі події з нею пов’язані, її сучасний стан та значення для громади.

Цікавий факт. Додати одну маловідому або цікаву деталь про цю пам’ятку.

Візуалізація. Якщо можливо, показати фотографію або коротке відео про пам’ятку.

Мовно-літературна галузь

Письмо для себе “Моя розповідь про минуле”.

• Уяви, що ти потрапив у минуле – ким ти був і яку пам’ятку допоміг зберегти?

Читання для себе “Маленькі дослідники України”

• “Моя Україна” (різні автори та видавництва). Багато дитячих книг з такою назвою у простій та доступній формі розповідають про Україну, її символи, природу, культуру та, звісно, згадують відомі місця.
• Дитячі енциклопедії про Україну. Спеціалізовані дитячі енциклопедії можуть мати розділи, присвячені історичним та культурним пам’яткам, природним дивам тощо.
• Книги про Київ. Існують дитячі книги, які розповідають про історію Києва та його головні визначні місця (Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Золоті ворота тощо) у формі казок, оповідань або ілюстрованих путівників для дітей.
• Книги про замки України. Можна знайти дитячі книги, які розповідають історії про українські замки (наприклад, Кам’янець-Подільську фортецю, Хотинську фортецю, Олеський замок) у захопливій формі, часто з елементами легенд та пригод.
• Книги про Карпати. Книги про природу Карпат можуть згадувати унікальні природні пам’ятки цього регіону (наприклад, озеро Синевир, Говерлу) та розповідати про місцеві традиції.

Читання для когось

• Короткі вірші про історичні пам’ятки.

Ідея: Підібрати ритмічні вірші про конкретні пам’ятки України (наприклад, Золоті ворота, Софійський собор, козацьку чайку, писанку).

• Уривки з легенд та міфів про створення пам’яток.

Ідея: Обрати невеликі, емоційні уривки з народних легенд, що пояснюють походження назв міст, гір, річок або розповідають про героїчні події, пов’язані з певними місцями.

• Описи старовинних предметів побуту.

Ідея: Знайти короткі описи старовинних українських предметів (вишиванка, рушник, глечик, коса, плуг) та їхнього значення в минулому.

Робота зі словами

• Гра “Культурна мозаїка”: скласти слова з букв (вишиванка, писанка, кобза).
• “Поясни слово”: учитель дає терміни (палац, фортеця, оберіг), учні складають з ними речення.

Творчі проєкти

• “Створення “капсули часу” для майбутніх поколінь”

Завдання: Обговорити в класі, які предмети, листи, малюнки, фотографії вони хотіли б передати майбутнім учням, щоб розповісти про своє життя сьогодні.

Результат: Створення спільної “капсули часу” та її символічне “закопування” (наприклад, у шкільному музеї або спеціальній коробці).

Слухання:

• “Звуки історії”: відгадати – шум ярмарку, дзвін, пісня кобзаря.

Математична галузь

Математика самостійно

Завдання 1 “Софія Київська”

Софія Київська має 5 великих куполів. Якщо кожен купол вкритий золотом вагою 238 кг, то скільки кілограмів золота використано загалом?

Площа підлоги головного залу – прямокутник 25 м × 12 м. Обчисли площу.

Підлога храму викладена мозаїкою. На кожен квадратний метр потрібно 140 плиток. Скільки плиток потрібно для всього залу?

Завдання 2 “Мандрівка до Кам’янець-Подільської фортеці””

Стіни фортеці мають довжину 153 м, 217 м і 184 м. Яка загальна довжина цих стін?

Висота трьох веж фортеці: 32 м, 27 м і 35 м. Яка середня висота веж?

Гід сказав, що від головного входу до південної брами 2 км. Учні пройшли 1250 м. Скільки ще залишилося?

Завдання 3 “Таємниці Херсонесу Таврійського”

Екскурсія триває з 10:15 до 12:05. Скільки триває екскурсія?

У музеї є 5 кам’яних плит, кожна важить 142 кг. Яка загальна вага плит?

Археологи знайшли 450 старовинних монет. Їх розклали в 9 однакових коробок. Скільки монет в одній коробці?

Математика разом

Завдання 1. Львівський годинник часу

На ратуші у Львові встановлено старовинний годинник. Час на годиннику — 14:35.

• Скільки хвилин залишилось до 18:00?
• Скільки хвилин пройшло з 09:00?

Завдання 2. Площа Софії Київської

Уяви, що площа навколо Софії Київської має форму прямокутника зі сторонами 150 м і 80 м.

• Обчисли периметр площі.
• Знайди площу в квадратних метрах.
• Скільки квадратних плиток розміром 1 м² потрібно, щоб покрити всю площу?

Завдання 3. Скарби Кам’янець-Подільської фортеці

Під час уявної екскурсії до фортеці діти знайшли старовинну карту з підказками. На ній зазначено:

У скрині №1 – 358 монет, у скрині №2 – на 124 монети більше, ніж у першій, а в третій – у 2 рази менше, ніж у другій.

• Скільки всього монет у трьох скринях?
• Скільки потрібно мішечків, якщо в один мішечок поміщається 100 монет?

Математичне письмо

• У Києво-Печерській лаврі зберігається понад 324 старовинних ікони. Запиши це число словами.
• На одній зі стін Софії Київської знайдено мозаїку з 4052 різнокольорових камінців. Запиши це число у вигляді суми розрядних доданків.
• У Хотинській фортеці знайшли 320 артефактів, а в Кам’янець-Подільській на 85 більше. Скільки артефактів у Кам’янець-Подільській фортеці?
• В одній з експозицій Львівського історичного музею — 12 мечів, 24 шоломи й 36 щитів. Скільки всього предметів?
• До Золотих воріт у Києві приїхали 874 туристи. Увечері виїхало 216. Скільки туристів залишилося?
• На екскурсію до Чернігівського дитинця приїхали 4 класи по 28 учнів у кожному. Скільки всього учнів?
• Територію замку Паланок у Мукачеві прибирають щодня 3 працівники. За 7 днів кожен з них прибрав 16 квадратних метрів. Скільки всього квадратних метрів прибрали за тиждень?
• У підземеллі Острозького замку знайшли 720 монет. Їх рівно розклали по мішках, по 40 монет у кожному. Скільки мішків вийшло?

Мистецька галузь

• Створи свій оберіг.

Завдання: Намалювати або створити аплікацію оберега, натхненного українськими пам’ятками – наприклад, вишитими рушниками, козацькими шаблями, орнаментами з кераміки Трипілля, мозаїкою Софії Київської.

Результат: виставка створених оберегів

• Вікно часу.

Завдання: Намалюй уявне вікно, яке веде в минуле України. У цьому “вікні” зобрази одну з історико-культурних пам’яток (наприклад, Києво-Печерську лавру, фортецю у Хотині чи Золоті ворота) так, як ти її уявляєш у часи розквіту.

Результат: створення виставкової галереї

• Узори спадщини.

Завдання: розфарбуй шаблон орнаменту, взятого з українських вишиванок або архітектурних прикрас пам’яток.

Результат: створення власного варіану “вишивки майбутнього”.

• Реконструкція старовинного одягу або іграшки з підручних матеріалів”:

Завдання: Використовуючи картон, папір, тканину та інші матеріали, створити модель старовинного українського одягу або народної іграшки.

Результат: Виставка створених моделей з їхнім описом.

• “Малюємо історію”:

Завдання: Обрати історичну подію або постать з минулого України та створити серію малюнків, що ілюструють її.

Результат: Створення коміксу або книжки-картинки.

• “Озвучуємо минуле”:

Завдання: Написати невелику п’єсу або радіовиставу, що розповідає про якусь подію з минулого або про життя давніх людей.

Результат: Інсценізація п’єси або запис радіовистави.

Природнича галузь

Дослідницькі проекти

• “Мій родовідний скарб”

Завдання: Дослідити історію своєї родини. Запитати у старших родичів про їхнє дитинство, важливі події, старі фотографії, сімейні реліквії.

Результат: Створення генеалогічного дерева, альбому зі старими фотографіями та історіями, презентація про свою родину.

• “Історія мого міста/села в назвах вулиць”:

Завдання: Дізнатися, на честь кого або чого названі вулиці, які знаходяться поруч зі школою або домом. Знайти цікаві факти про цих людей або події.

Результат: Створення карти з позначеними вулицями та короткими розповідями про їхню історію, буклет або презентація.

• “Старовинні предмети побуту в моїй оселі (або музеї)”:

Завдання: Знайти вдома або відвідати місцевий музей і дослідити старовинні предмети (посуд, одяг, інструменти тощо). Дізнатися, як ними користувалися раніше.

Результат: Малюнки або фотографії предметів з їхнім описом, невелика виставка в класі, презентація.

• “Українські народні казки: мудрість минулих поколінь”:

Завдання: Обрати декілька українських народних казок, прочитати їх, проаналізувати головних героїв, мораль казок, їхні символи.

Результат: Інсценізація казки, створення ілюстрацій до казок, написання власного продовження або нової казки в народному стилі.

• “Історія української гривні”:

Завдання: Дослідити історію української національної валюти, дізнатися про її різні види, символи на банкнотах.

Результат: Створення плакату з зображеннями різних гривень та їхнім описом, презентація.

Інформатична галузь:

• “Створення цифрової книги “Історії моєї родини””:

Завдання: Використовуючи текстовий редактор та графічний редактор (наприклад, Paint, Canva), створити електронну книгу з історіями, фотографіями та малюнками про свою родину.

Результат: Електронна книга у форматі PDF або презентації.

• “Презентація “Старовинні ігри та забави””:

Завдання: Дослідити стародавні українські ігри (наприклад, “гуси-лебеді”, “квач”, “джгутик”). Створити презентацію (наприклад, у PowerPoint або Google Slides) з описом правил, ілюстраціями або навіть короткими відеоінструкціями.

Результат: Презентація, яку можна продемонструвати однокласникам.

• “Створення інтерактивної вікторини “Скарби мого краю””:

Завдання: Використовуючи онлайн-інструменти для створення вікторин (наприклад, Kahoot!, Quizizz), розробити інтерактивну вікторину з питаннями про історію, культуру та видатних людей свого регіону.

Результат: Готова онлайн-вікторина, в яку можуть грати однокласники.

• “Створення анімації “Легенда про заснування мого міста/села””:

Завдання: Обрати цікаву легенду про свій населений пункт. Використовуючи просте програмне забезпечення для створення анімації (наприклад, Scratch, Animate CC (якщо доступний)), створити коротку анімаційну історію.

Результат: Короткий анімаційний ролик.

• “Створення веб-сторінки “Музей старожитностей нашого класу””:

Завдання: Якщо клас збирав якісь старовинні предмети, створити просту веб-сторінку (можна використовувати безкоштовні конструктори сайтів, наприклад, Google Sites) з фотографіями та описом цих предметів.

Результат: Проста веб-сторінка, доступна для перегляду.

Фізкультурна галузь

• “Відтворення стародавніх ігор на свіжому повітрі”

Завдання: Вивчити правила стародавніх українських рухливих ігор. Організувати та провести ці ігри на шкільному подвір’ї або спортивному майданчику.

Результат: Проведення ігор та звіт (фото, відео, опис вражень).

• “Створення комплексу вправ “Здоров’я наших пращурів””

Завдання: Дізнатися, які види фізичної активності були поширені серед людей у минулому (наприклад, ковальська справа, жнива, танці). Створити комплекс вправ, що імітують ці рухи, адаптований для сучасних дітей.

Результат: Опис та демонстрація комплексу вправ.

• “Організація спортивного змагання в народному стилі”

Завдання: Придумати та організувати спортивні змагання, використовуючи елементи народних ігор або традиційних видів фізичної активності (наприклад, перетягування канату, стрибки в мішках, біг з коромислом (імітація)).

Результат: Проведення змагань та підбиття підсумків.

• “Створення відеоролика “Рухливі ігри моєї бабусі/дідуся””

Завдання: Запитати у старших родичів про їхні улюблені рухливі ігри в дитинстві. Зняти відеоролик, де учні показують, як грати в ці ігри.

Результат: Короткий відеоролик з демонстрацією ігор.

• “Проєкт “Стежками козацької слави” (елементи орієнтування)”:

Завдання: Створити маршрут на місцевості (наприклад, на території школи або парку), позначивши “станції”, пов’язані з історією козацтва або народними традиціями. На кожній станції учні виконують певне фізичне завдання або відповідають на питання.

Результат: Схема маршруту та проведення квесту.

Підсумок дня. Фотосесія “Ми – хранителі минулого”:

Ідея: Організувати тематичну фотосесію. Учні можуть використовувати елементи одягу, предмети, створені протягом дня, або просто зробити пам’ятні фотографії в цікавих позах.

Фото автора