Закарпаття сформувало мережу з 107 академічних ліцеїв у межах реформи старшої школи

13 травня в Ужгороді відбулося громадське обговорення реформи старшої школи, що передбачає впровадження трирічної профільної середньої освіти (10–12 класи). Захід зібрав представників 63 із 64 територіальних громад Закарпаття, керівників органів управління освітою, депутатів місцевих рад, педагогічну та батьківську спільноти, а також очільників обласної військової адміністрації та обласної ради. До обговорення долучилася заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.

Мета реформи — забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх дітей, незалежно від місця проживання. Після завершення 9 класу учні зможуть обирати, де продовжити навчання: в академічному ліцеї чи у закладі професійного спрямування.

Закарпатська область має низку особливостей, які безпосередньо впливають на формування мережі профільної освіти. Зокрема, понад третина закладів освіти — 195 із 563 — розташована в гірській місцевості. Багато шкіл працює у громадах, де проживають національні спільноти. Додатковими викликами є скорочення кількості школярів: за останні роки з регіону виїхали понад 11 300 дітей, а також триває спад народжуваності.

Для створення оптимальної мережі профільної середньої освіти в регіоні було проведено 17 нарад за участі голів громад, освітян, депутатів, педагогів та батьків. Також вивчався досвід формування мережі старшої школи в Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях. На основі цих обговорень було розроблено перспективний план, який передбачає роботу 107 академічних ліцеїв та 34 закладів професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти. Цей план затвердила Закарпатська обласна рада 19 грудня 2024 року (рішення №1217).

Заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова наголосила, що ухвалення мережі — це лише старт імплементації реформи:

“Реформа — це комплексний процес, який гуртує управлінців, освітян і громади. Наше спільне завдання — забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від місця проживання. І саме від спільної роботи МОН, департаментів освіти та місцевої влади залежить ефективність цієї моделі”.

За її словами, 82% старшокласників і 84% батьків учнів 10–11 класів у Закарпатській області підтримують реформу.

Очільник обласної державної адміністрації та начальник обласної військової адміністрації Мирослав Білецький зазначив, що зміни у старшій школі — це важливий крок до євроінтеграції та підвищення якості освіти:

“Одна з ключових умов євроінтеграції — уніфікація освітніх стандартів. Профілізація старших класів — важливий крок до підвищення якості освіти. І нам важливо реалізувати ці зміни якісно”.

Менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE Валентина Полторак наголосила, що реформа старшої школи є частиною децентралізації, а процес її реалізації має спиратися на співпрацю з громадами:

“Освіта є невіддільним складником децентралізації, яку ми супроводжуємо з 2020 року. Ми вже провели консультації з понад 1100 громадами, і Закарпаття стало 21-м регіоном, де зібрали представників громад для відкритого діалогу. Це надзвичайно важливо не лише для формування ефективної мережі ліцеїв, а й для розроблення законодавства, що відповідатиме реальним умовам, у яких сьогодні живе країна”.

Вона також підкреслила високий рівень залученості громад: участь в обговоренні взяли 63 із 64 громад області.

“Я переконана, що з таким лідерським складом ми здатні досягти спільного бачення — заради майбутнього кожної дитини, навіть в умовах війни”, — зазначила Полторак.

Реформу старшої школи в Україні було розпочато ще у 2017 році. Сьогодні триває її поетапне впровадження з урахуванням нових викликів та потреб регіонів. Як міжурядовий проєкт, DECIDE продовжує забезпечувати платформу для відкритих обговорень і надає підтримку впровадженню змін на місцях.

Нагадаємо, медіа “НУШ” публікувало інтерв’ю із Сергієм Колебошиним, під час якого поспілкувалися про початкові школи в складі ліцеїв.

Фото — МОН