Як влаштована профільна освіта в Німеччині: досвід, який варто перейняти

В Україні стартує старша профільна школа — амбітна реформа, яка дає змогу учням 10–12 класів навчатися за обраним напрямом: академічним або професійним.

30 травня Міністерство освіти і науки України оприлюднило Типові освітні програми для профільної школи, які зараз стали предметом зацікавленого обговорення: і освітян, і батьків, і учнів. Обговорюючи зміни на цьому шляху, нам доречно подивитися, як ці механізми працюють в інших країнах, зокрема, у Німеччині.

У цій країні старшокласники вже давно поєднують навчання з практикою. Там освіта — це не лише підручники, а й робота в реальному середовищі. І саме такий підхід допомагає молоді знайти своє місце у світі професій ще до завершення школи.

Як зазначає український Інститут освітньої аналітики, німецька система освіти має свою особливість. У школі досить рано визначають освітню траєкторію учня. Під час дошкільної освіти вихователі намагаються визначити здібності і компетентності дитини. А за півроку до закінчення початкової школи батьки отримують від класного керівника характеристику, де містяться рекомендації, до якого типу школи варто віддати дитину. На основі цієї характеристики батьки подають документи дитини для навчання до відповідної школи.

У Німеччині існують неповні середні школи і середні класичні школи, де учні отримують середню освіту або профільну середню освіту. Goethe Institut визначає, що середня освіта здобувається в одному з трьох типів шкіл.

Hauptschule: програма середньої школи відповідає рівню для школярів, які мають низький рівень знань. Вони навчаються 5 років, інколи 6, та складають випускний іспит на рівень академічних здібностей. Вони навчаються в Hauptschule протягом 5 років: від 10 до 15 років. Після цього вони можуть продовжити навчання в закладі профосвіти, яке триває 2-3 роки.

Realschule: програма призначена для учнів середніх класів та розрахована на 5 або інколи 6 років. Навчання в Realschule завершується складанням іспиту “Mittlere Reife” (або Realschuleabschluss). Навчання триває протягом 5 років: віком з 10 до 15 років. Випускники школи можуть продовжити навчання у Berufsfachschule (професійному училищі) або Fachoberschule (Ausbildung – дуальна освіта, що поєднує навчання та роботу на підприємстві за фахом). Це навчання триває 2-3 роки. Для дітей, які закінчили Realschule відмінно, є можливість перейти до гімназії.

Gymnasium є закладом для учнів з високим рівнем академічних досягнень. Навчання в гімназії відкриває можливості для вступу до ЗВО та охоплює період з 5 по 12 або 13 класи: навчання для дітей віком від 10 до 18 років.

Інститут освітньої аналітики зазначає, що перехід на рівень старшої середньої освіти зазвичай відбувається, коли школярам виповнюється 15 років. Зазначимо принагідно, що саме цей вік обрано для міжнародного дослідження PISA, яке визначає якість загальної освіти в країнах ОЕСР.

Вибір типу школи у Німеччині залежить від академічного рівня та кваліфікації, набутої після закінчення середньої освіти. Подальше навчання передбачає здобуття загальної освіти денної форми навчання чи у професійно-технічній школі, або професійної освіти й навчання в рамках дуальної (тобто одночасно з практичною роботою на робочому місці) системи.

У німецьких середніх та старших класах шкіл предмети поділені на основні та другорядні:

Основні предмети – англійська, німецька і математика.

Другорядні предмети обираються залежност від віку дитини та школи, в якій вона навчається. В середній школі, до прикладу, це може бути друга іноземна мова: французька, іспанська, латинь. У 11-13 класі школярі вибирають профіль, в якому є блок другорядних предметів.

Державне Міністерство Баварії зазначає наступний перелік профілів у німецьких реальних школах:

• математично-науково-технічна;
• економічна;
• іноземних мов; 
• область навчання може бути доповнена фокусом на музичному, харчовому та здоров’ї, а також соціальному секторах.

Загалом система старшої профільної школи досить схожа на ту, яка запропонована українськими законопроєктами №13120 та альтернативним. Медіа “Нова українська школа” раніше писало про пропозиції щодо реформування старшої профільної школи. Загалом навчання складається з періоду введення (10 клас) та кваліфікаційної фази (11-12 класи), під час яких вивчаються основні і поглиблені навчальні курси.

Цікавим для аналізу вибору німецьких підлітків є сайт Gutefrage, де в категорії “Кар’єра та навчання” можна знайти обговорення учнями старших класів свого досвіду навчання у профільній школі та поради щодо вибору профілю та освітньої траєкторії.

У дописах можна знайти відповідь на питання, як виглядає профільна школа у Німеччині. Так, користувачка на ім’я Лочінаторі зазначила, що в її випадку вона могла обрати один з трьох профілів: природничі науки, суспільство або мистецтво. Багато шкіл також пропонують предмет “Мова”. Відповідні профілі охоплюють теми, що відповідають профілю, але не охоплюються звичайними уроками. Теми профілю вивчаються більш глибоко. “Я б описала це як своєрідний підготовчий етап до просунутого курсу, який ви обираєте з 11 класу”, – пише Лочінаторі. За її словами, у профільних класах багато групової та практичної роботи, а також домашніх завдань.

Приклад Realschule — школи Карла Грюневальда в Бад-Кенігсгофені (Баварія)

Вже у сьомому класі школи відбувається часткове профілювання. Учням пропонують обрати один з трьох напрямів, які вивчатимуть: діловодство, французьку мову чи математику. “Моя донька обрала напрям діловодства. Програма нагадує введення до бухгалтерії — вони вивчають графіки, критерії ціни, онлайн-банкінг, підбір кадрів та як правильно виписувати рахунки”, — розповідає медіа “Нова українська школа” про свій досвід мама учениці 8 класу Олена Рутц.

Вона зазначає, що освіта в Німеччині максимально практична і наближена до реального життя. “Мій син у 5 класі нещодавно здавав іспит, де було багато практичних питань. Наприклад, були питання про білки, жири та вуглеводи — як вони впливають на організм людини, як це узгоджується з харчуванням, як правильно взагалі харчуватися, щоб бути здоровим”, — ділиться Олена Рутц.

Окрім цього, у школі Карла Грюневальда учні можуть звернутися до консультанта з профорієнтації. До його компетенції відносяться такі питання, як зміна типу школи, вибір предметів, які є необов’язковими в обраному профілі, а також кар’єрна та навчальна орієнтація.

Окремо для кар’єрної орієнтації учням пропонують роботу. Школа отримує вакансії від підприємств та публікує їх для ознайомлення учнів. Наприклад, учням пропонує роботу відома компанія Сіменс, яка зазвичай звертається для пошуку персоналу до рекрутингових агенцій. Щороку перед Великодніми канікулами учні 9 класу мають можливість пройти тижневе стажування у компанії на власний вибір протягом навчального часу. Тут школярі можуть на власні очі побачити повсякденне робоче життя.

Окремо за школою закріплений кар’єрний консультант від Державного центру зайнятості. За попередньою заявою від закладу освіти цей консультант приїздить до школи та зустрічається з учнем. За бажанням на цій зустрічі можуть бути присутні і батьки школяра. Але для того, щоб зустріч була максимально ефективною, варто заздалегідь надіслати консультанту інформацію про суть запиту.

До переліку можливостей у школі також можна додати факультативні заняття, які учні школи можуть відвідувати у другій половині дня після закінчення уроку. Можна записатися не тільки у хор чи почати опановувати професію тренера, а ще й записатися на факультативний предмет “Інформаційні технології”. Він дозволяє школярам пройти добровільний підсумковий іспит для учнів 9 та 10 класів, які хочуть поглибити свої знання з ІТ. Також у школі представлені факультативи з медицини, робототехніки та театрального мистецтва.

Ще однією особливістю німецької освіти є її дуальність. Як ми зазначали вище вище, таке навчання поєднує теоретичні знання з реальною практикою на підприємстві. Німецький ресурс Die Techniker, який спеціалізується на підборі кадрів для виробничої практики та роботі, зазначає, що студенти можуть працювати не більше 20 годин на тиждень.

Інфографіка статистики Bundesagentur für Arbeit (Федеральне агентство зайнятості) показує, від кого надходили запити на отримання роботи у 2024 році.

Хто навчається за системою Ausbildung?

Існує два види навчання за системою Ausbildung — тобто середньої професійної освіти, яка дозволяє отримати кваліфікацію робітника чи ремісника або стати кваліфікованим управлінцем нижчої та середньої ланки.

• Schulische Berufsausbildung – навчання у спеціальній школі, яке поєднує теоретичні уроки з практичними заняттями.
• Duale System Ausbildung – дуальна система підготовки, за якої навчання в профшколі (Berufsschule) розділене з виробничою практикою.

За даними Німецького федерального інституту професійного навчання (Bundesinstitut für Beruf Stimmung), у 2023 році найбільшу кількість стажистів обрали для виробничої практики наступні позиції:

• Інженер автомобільної механіки — 64008 студентів;
• Медик/ фельдшер — 44469;
• Закупник для роздрібної торгівлі — 44427;
• Слюсар-сантехнік (опалення) — 40308;
• Продавці — 35868;
• Промисловий механік — 34737;
• Закупник для оптової торгівлі — 27531;
• Механік — 26443;
• Водій логістичної компанії — 22482;
• Інженер-електронік промислового машинобудування — 22056;
• Столяр — 17751;
• Кухар — 15285.

Дуальна модель передбачає, що два дні на тиждень студент вивчає теорію у навчальному закладі, а три дні — відвідує практику на підприємстві.

Існують навіть ресурси, які пропонують студентам навчання або навчання, поєднане із практикою Наприклад, портал Azubiyo, де можна знайти пропозиції навчання та дуальної освіти. А для того, аби визначитись із професією, яка тобі підходить, можна пройти нескладний тест, який допоможе тобі визначитись із напрямком. Навіть новачок може одразу перейти до роботи, оскільки зазвичай вони виконують нескладну роботу.

Вже на другому чи третьому році навчання обов’язки розширюються відповідно до навчального плану. Часто, якщо студент показав себе добре, його залишають працювати у цій же компанії після завершення Ausbildung. Кожен студент отримує заробітну плату від підприємства, де проходить практику. Сума залежить від спеціальності та зростає щороку.

Як розповів медіа “Нова українська школа” мер німецького міста Зульцфельд (Sulzfeld) Юрген Хойзінгер, муніципалітет щороку влаштовує ярмарок вакансій, в яких беруть участь роботодавці. Відвідувачі на цих заходах зазвичай студенти або працівники з невеликим досвідом. Юрген Хойзінгер, зауважив, що правильне рішення щодо вибору професії є важливою основою для життя, оскільки значну кількість часу людина проводить на роботі. “Діапазон варіантів кар’єри ніколи не був таким різноманітним, як сьогодні – існує безліч шляхів навчання, щоб знайти правильну кар’єру. Нашим заходом “Grabfelder Jobmeile” ми хочемо допомогти молодим людям оцінити різноманітні сфери діяльності в нашому регіоні та встановити особисті контакти з потенційними роботодавцями”, — зауважив Юрген Хойзінгер.

Схожа система почала працювати і в декількох областях України, але поки що як пілотний проєкт. Медіа “Нова українська школа” раніше публікувало матеріал про те, як працює пілотна система кар’єрного дорадництва в Україні. Це співпраця п’яти інституцій: області, громади, школи, профтехів і бізнесу. У кожній області, де пілотується проєкт, є людина, яка координує систему кар’єрного дорадництва. Вона забезпечує організацію екскурсій на різні підприємства, проведення профорієнтаційних заходів у школах із залученням бізнесу та співпрацю шкіл із профтехами.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше публікувало “Методичні рекомендації щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які здійснюють профорієнтаційну роботу у закладах загальної середньої освіти, в тому числі з учнями з ООП”, який розробив Український інститут розвитку освіти. Також ми писали про те, як пілотують роботу карʼєрних радників у школах шести областей України.

Фото — freepik