Реформа профільної школи: як знайти баланс між стратегією та можливостями громад на прикладі Обухова

Реформа старшої профільної школи - один із ключових етапів змін у системі освіти, який має запрацювати з 2027 року. Її мета - дати старшокласникам реальний вибір освітньої траєкторії та підвищити якість навчання.

Водночас на етапі формування мережі ліцеїв у громадах виникають складні питання: як поєднати державні вимоги до якості освіти з реальними інфраструктурними та демографічними умовами на місцях? Як забезпечити доступність і безпеку, не втрачаючи зміст реформи — створення потужного освітнього простору, який неможливо побудувати, якщо ресурси та кадри розпорошені між багатьма закладами?

Ситуація в Обухівській громаді - один із прикладів проблемного підходу, який викликав активне обговорення у громаді. Ми вирішили розібратися в ситуації детальніше і поставили запитання як місцевій владі, так і Міністерству освіти і науки.

Ціль публікації – показати, як можна вирішувати наявні проблеми освітніх закладів, та продовжувати реформування старшої школи. Не відмовлятись від реформи, а показати шляхи вирішення проблем в аналогічних ситуаціях.

Чому занепокоєна громада?

Останнім часом мережу сколихнула публікація Наталії Щеголенко “Про майбутнє старшокласників Обухівської громади”. У дописі звучить тривога, що практичні кроки з моделювання мережі ліцеїв в Обухові ризикують ускладнити освітній процес.

Головні питання, які наразі турбують батьківську спільноту, зосереджені навколо матеріально-технічних умов:

• Ризикована концентрація. Створення лише одного ліцею на всю громаду на базі найстарішої будівлі — ліцею №1.
• Інфраструктурний розрив. Будівля не відповідає сучасним нормам (нестача санвузлів, маленька їдальня на 120 місць, відсутність актового залу).
• Логістичний виклик. Потреба в щоденному підвозі для 90% учнів за відсутності достатньої кількості автобусів.

У публічному обговоренні звучать різні оцінки — від підтримки ідеї концентрації ресурсів заради створення сильного ліцею до критики окремих побутових рішень. Саме тому важливо отримати позицію громади та зрозуміти логіку ухвалених рішень.

Голос громади: погляд зсередини

До редакції медіа НУШ звернувся Богдан Яцун — батько учениці ліцею №5, депутат Обухівської міської ради та військовослужбовець ЗСУ. Він надав детальний опис проблеми, як бачать її батьки і частина депутатського корпусу.

Спираючись на наведені ним факти, можна виділити ключові критичні точки, які сьогодні турбують батьківську спільноту Обухова:

Нереальна місткість та застаріла база ліцею

Наголошується, що будівля ліцею №1 за своїми проєктними характеристиками може мати складнощі з одночасним комфортним розміщенням прогнозованої кількості ліцеїстів громади (понад 1150 учнів). Простір актової зали та спортивного комплексу потребує розширення під такі масштаби.

Ризики для якості освіти

Згадуються результати НМТ-2025, відповідно до яких ліцеї №3 та №5 демонструють вищі стартові позиції, ніж обраний базовим ліцей №1. Батьки побоюються, що укрупнення без збереження сильних педагогічних напрацювань інших шкіл може вплинути на рівень підготовки.

Транспортний колапс та витрати батьків

Створення єдиного ліцею в старому центрі змусить понад 700 учнів із найбільш заселених районів щодня долати 4–5 км через перевантажену вулицю Київську. Це не лише забере у дітей зайву годину часу щодня, а й перекладе фінансові витрати на проїзд безпосередньо на плечі родин.

Запит на діалог, що залишився без відповіді

Попри петицію, яку підтримали 480 жителів з вимогою зберегти три повнокомплектні ліцеї (№1, №3 та №5), виконавчий комітет затвердив план лише з одним закладом. Батьки наголошують: вони не проти реформи, вони — за раціональне рішення, яке врахує інтереси дітей.

Запитання до очільників Обухівської громади

Спираючись на запит громади та аргументи депутата, наша редакція тривалий час намагалася отримати коментарі від очільниці управління освіти Анастасії Білоножко та профільної заступниці голови громади Олени Паєнко, надіславши офіційний перелік об’єктивних запитань. На жаль, запит був проігнорований.

Спроба зв’язатися з представниками влади телефоном також не мали успіху.

На офіційному сайті обухівської адміністрації - жодного повідомлення на проблемну тему, жодної комунікації з людьми, яких турбує питання освіти.

Проте 4 червня 2026 року відбулося засідання 96-ї сесії Обухівської міської ради, де це питання підняли публічно. Зміни до чинного плану мережі внесені не були, але під час сесії представники гуманітарного блоку озвучили офіційні відповіді на частину запитань, які цікавили наше видання та батьківську спільноту.

• Якими ключовими критеріями керувалася громада, обираючи ліцей №1 імені А. Малишка як базу, і чи аналізувалася можливість створення кількох академічних ліцеїв (зокрема №3 та №5)?

Профільна заступниця зазначила, що створення академічного ліцею на базі великих змішаних шкіл (як от №3 чи №5) є педагогічно та інфраструктурно нераціональним. Якщо зробити на базі однієї з цих шкіл ліцей, а іншу понизити до гімназії, доведеться переселяти всю початкову ланку. Це призведе до утворення гігантської гімназії на 44 класи початкової школи (понад 1000 дітей), яких фізично неможливо розсадити та прохарчувати в одну зміну. Тому рішення робочої групи — залишити ліцеї №3 та №5 повноцінними потужними закладами для початкової та середньої ланки, де діти навчатимуться у першу зміну без переповнення.

• Яка логіка укрупнення старшої школи в один хаб з точки зору якості освіти?

Фахівці гуманітарного блоку наголосили, що старша профільна школа НУШ кардинально відрізняється від нинішньої. Вона базується на формуванні унікального освітнього середовища, яке не має перетинатися з початковою школою. Для якісної профілізації (за трьома обов’язковими блоками предметів та індивідуальними курсами) потрібна велика кількість учнів на паралелі. Робити профільний ліцей на базі 2-3 старших класів у кожній школі — неефективно і нерезультативно для самих дітей, бо вони не матимуть реального вибору напрямів навчання.

• Які заходи з модернізації матеріально-технічної бази (вбиральні, їдальня, укриття) передбачені у плані розвитку Ліцею №1 під нове навантаження?

Влада запевнила, що з ліцею №1 буде повністю виведена початкова школа (1-4 класи) та 5-ті класи. Це розвантажить будівлю. При потужності закладу у 900 місць, там прогнозовано навчатиметься близько 800 старшокласників. Управління стверджує, що будівля вмістить усіх учнів 10-12 класів, а всі необхідні інфраструктурні кроки та безпекові заходи будуть забезпечені до старту реформи.

• Яким є план логістики та чи прораховано реальну потребу в автобусах?

Згідно з оприлюдненими даними анкетування (у якому взяли участь 67% дев’ятикласників), очікується, що до 10 класу єдиного ліцею прийде близько 240–250 учнів. Влада декларує, що зможе повністю забезпечити підвезення, освітній та безпековий процеси для цієї кількості ліцеїстів.

Проте позиція батьків залишається непохитною: аргументи із зали

Під час сесії виступи представників батьківської спільноти продемонстрували, що сухі цифри звітів не заспокоюють людей. Батьки наголошують на реальних побутових та психологічних проблемах:

“Ми за реформу, але не таким чином! Молодшу школу викидають із першої школи у заклади, де роками не готові укриття. Моя дитина має йти в небезпечне місце під час війни? Чиновникам байдуже!” — емоційно виступила одна з матерів.

Також гостро прозвучало питання елементарних людських умов у ліцеї №1 для старшокласниць:

“У ліцеї №1 учнівські туалети є лише на першому поверсі. Дівчата 10-12 класів під час критичних днів змушені бігти з третього поверху на перший, а потім підніматися назад. Це нормальні умови для навчання? Громада не готова до вересня 2026 року забезпечити комфорт!”

Погляд з боку держави: як реалізувати реформу якісно?

Дискусія в Обухові чітко демонструє типовий розрив у сприйнятті: поки громада веде розмову навколо “стін і будівель”, державна стратегія фокусується на якості знань дитини. Щоб зрозуміти цільові орієнтири, ми звернулися за роз’ясненнями до Міністерства освіти і науки України. Експертну відповідь нам надала Антоніна Макаревич, заступниця керівника з питань профільної середньої освіти Офісу впровадження НУШ при МОН.

Пропонуємо ознайомитися з офіційною позицією МОН щодо ключових аспектів реформи.

Запитання до представника МОН:

• Яка ключова ідея старшої профільної школи для учня? Які зміни він або вона реально відчує у навчанні з 2027 року?

Суть реформи — надати старшокласнику суб’єктність у навчанні. До завершення 9-го класу учні рухаються спільною траєкторією, а після 9-го робитимуть вибір: академічний ліцей із поглибленим вивченням профільних предметів і підготовкою до вступу у заклади вищої освіти, або професійний коледж, де поряд із загальною середньою освітою здобувається професія.

На рівні щоденного досвіду учень з 2027 року відчує кілька конкретних змін. По-перше, це можливість обрати профіль, тобто, те, до чого є хист та інтерес. По-друге, профільні предмети викладатимуться на поглибленому рівні — більше годин, складніший зміст, дослідницькі та проєктні завдання. По-третє, з’явиться реальна варіативність: вибіркові курси, а з ними і можливість будувати індивідуальну освітню траєкторію.

• Які базові вимоги держава визначає для академічного ліцею (кількість учнів, освітнє середовище, інфраструктура)? Наскільки ці вимоги є гнучкими для різних типів громад?

Академічний ліцей — це окремий тип закладу, з трьома роками навчання (10–12 класи). Закон “Про ПЗСО” визначає кілька груп вимог.

Щодо учнівського контингенту: рекомендована мінімальна наповнюваність — щонайменше два класи і три профілі на паралелі. Чим більше учнів – тим більше різних профілів і курсів на вибір заклад зможе запропонувати. Наповнюваність напряму впливатиме і на навантаження для вчителів-предметників.

Щодо безпеки: має бути укриття, розраховане на одночасне перебування учасників освітнього процесу.

Щодо освітнього середовища: обладнані кабінети та лабораторії.

Щодо кадрів: викладачі з фаховою спеціалізацією на старшій школі, із системним підвищенням кваліфікації.

Що стосується гнучкості — реформа її передбачає. Жоден документ не містить кількісного показника учнів на паралелі. Єдина умова – це 2 класи і 3 профілі. У гірських, прифронтових, малочисельних і територіально віддалених громад може бути і умовно 24 учня на 2 класи.

• Які моделі організації мережі ліцеїв допускає реформа? Чи можливе функціонування кількох ліцеїв у межах однієї громади? Які підходи рекомендує МОН для переходу шкіл у новий формат, щоб зберегти педагогічні команди і мінімізувати напруження в громадах?

Реформа передбачає кілька моделей, і вибір між ними — це питання демографії та ресурсу, а не ідеології.

Один академічний ліцей у громаді — найпоширеніша модель для громад середнього розміру, де концентрація ресурсу в одному закладі дозволяє забезпечити кілька профілів і сучасну інфраструктуру.

Кілька академічних ліцеїв у межах однієї громади — припустима модель для міст і громад із достатнім контингентом учнів, що забезпечує повну наповнюваність кожного закладу. Це не заборонено — це питання економічної і педагогічної доцільності.

Один ліцей на кілька громад — коли дві-три сусідні громади спільно утримують один заклад на основі договору про співпрацю.

Ліцей із філіями — основний майданчик плюс структурні підрозділи (наприклад, гімназія і початкова школа) в інших населених пунктах.

Професійні коледжі — як рівноправна частина мережі.

• Як має виглядати взаємодія між громадою, батьками і державою у випадках, коли виникають дискусії щодо моделі мережі? Які інструменти для цього передбачені?

Дискусії — це нормальна частина процесу, і реформа закладає для них формальні канали.

На рівні громади працюють громадські обговорення проєктів рішень про реорганізацію мереж, батьківські та учнівські самоврядування, відкриті засідання сесій з освітніх питань тощо.

На рівні області — методична і консультаційна підтримка управлінь/департаментів освіти ОВА, які можуть допомогти прорахувати сценарії мережі.

Принципова рамка: рішення про конкретну конфігурацію мережі ухвалює засновник — тобто громада. МОН задає стандарти якості і безпеки, але не призначає, який саме заклад стане ліцеєм. Це відповідальність органу місцевого самоврядування, ухвалена прозоро і за участі батьків.

Ми наполегливо рекомендуємо громадам не уникати дискусії, а вбудовувати її у процес: оприлюднювати декілька сценаріїв із розрахунками, проводити відкриті зустрічі, фіксувати аргументи “за” і “проти” письмово. Це знімає більшість напруження ще до ухвалення рішень.

• Як би ви порекомендували вирішити питання обухівського ліцею?

МОН не може замінити засновника в його повноваженнях і не ухвалює рішень за громаду. Водночас, виходячи з того, як питання представлене у публічному просторі, можемо запропонувати підхід, який спрацьовує в аналогічних ситуаціях.

Можна повернутися на крок назад і оприлюднити фактичну базу: демографічний прогноз по громаді на 5–7 років (скільки учнів реально вступатимуть у 10 клас), результати інфраструктурного аудиту всіх потенційно придатних закладів (а не лише обраного), розрахунки логістики доїзду з кожного населеного пункту, оцінку кадрової спроможності.

Дискусія, яка спирається на цифри, рухається швидше за дискусію, що спирається на емоції.

Спираючись на дані, розглянути можливі сценарії. Питання інфраструктури має бути планом із датами, джерелами фінансування і відповідальними. Формат комунікації з батьками варто перевести у проактивний: серія відкритих зустрічей з оприлюдненими матеріалами, спільна робоча група з представниками батьківської спільноти. Реформа в Обухові, як і в будь-якій іншій ромаді, виграє там, де рішення зрозуміле всім, кого воно стосується.

Отже, виходячи з роз’яснень міністерства, маємо чіткий алгоритм дій:

• Аналіз демографічного та якісного показника освітньої спроможностіГромада та управлінці мають виходити не з наявності будівель, а з кількості учнів, необхідних для формування повноцінних профільних класів. Якщо в закладах залишатиметься по одному-два малокомплектні класи — це означатиме імітацію профілізації, де неможливо забезпечити гнучкий вибір предметів і знайти якісних профільних вчителів для кожної окремої школи.
• Інфраструктурний та інвестиційний аудит
• Оцінка матеріальної спроможності закладу (або кількох закладів). Укрупнення вимагає створення сучасних STEM-лабораторій, кабінетів фізики, хімії та біології. Засновник має чітко прорахувати, де концентрація бюджетних коштів та залучення державних субвенцій дасть максимальний ефект для навчання дітей, а не просто для “утримання стін”.
• Побудова системи прозорого діалогу на основі даних
• Презентація громаді розрахунків. Коли батьки бачать фінансове та педагогічне обґрунтування (скільки коштів виділяється на обладнання, як укрупнення вирішує проблему дефіциту сильних педагогів), розмова переходить із площини “хочу школу біля дому” у площину “яку якість освіти отримає моя дитина”.
• Розробка паралельного інфраструктурного плану побуту та безпеки
• Складання дорожньої карти з чіткими термінами та фінансуванням модернізації їдалень, збільшення місткості укриттів та логістичного підвезення. Якісна освіта має бути безпечною та доступною.

Реформа — це можливість, а не вирок

Ситуація в Обухові — це іспит для місцевого самоврядування на вміння стратегічно мислити та чути своїх громадян, тримаючи в умі головний орієнтир: якість знань. Реформа профільної школи не ставить за мету “стиснути” мережу чи зекономити на дітях. Навпаки, філософія укрупнення, яку закладає Міністерство освіти і науки України, спрямована на подолання освітньої нерівності. Велика сучасна школа дає дитині з громади такі ж стартові можливості для майбутнього, як і провідні ліцеї столиці.

Реформа НУШ покликана покращити якість життя та навчання дитини. Побутові чи логістичні труднощі, які виникають на місцях — це виклики менеджменту, які піддаються вирішенню, якщо використовувати інструменти гнучкості, запропоновані державою.

Обухівська громада має всі фінансові та інфраструктурні можливості, щоб створити взірцевий кейс профільної школи. Для цього потрібно перевести дискусію з обговорення “будівель” у площину аналізу даних: оприлюднити прогнози, залучити державні субвенції на лабораторії, розробити чіткий план модернізації та разом із батьками побудувати мережу, де в центрі уваги буде конкурентоспроможність та успіх кожного учня.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало, “Реформа старшої профільної школи. Парламентський комітет з питань освіти не розглядав законопроєкт про право учнів не змінювати заклад”

Фото згенероване ШІ