Нетолерантний скандал. В Мережі декілька діб не вщухає обговорення допису директора львівської школи

Директор приватної львівської школи “Ерудит” Володимир Огура виступив із публічною заявою, в якій дискримінував за ознаками гендерної приналежності, релігії та зовнішності вчительок, що приходили влаштовуватися на роботу до закладу освіти, яким він керує.

“Люта феминистка”, юна леді “з купою металевих конструкцій на обличчі”, дівчина у “хіджабі”, “лесбійка”, жінка із татуюваннями потрапили під різку критику і, звісно, не отримали роботу.

Проте людей, які ознайомилися з дописом директора школи, обурило навіть не те, що кандидаткам відмовили у посаді на дискримінаційних підставах. Сотні людей обурилися, що свою відмову директор супроводжував відвертими образами і приниженням жінок. “Дурепа”, “абсолютно тупа”, “закомплексована дівиця” - ось які характеристики застосовував до кандидаток пан директор.

Наведемо декілька цитат Володимира Огури (стиль автора повністю збережений):

“Як же ж дістали ображені і дискриміновані. Лазять всюди з очікуванням, коли ж їх, нещасних, нарешті, дискримінують, і вони зможуть заявити про свою дискримінованість!

Прийшла колись одна на співбесіду. З порога ввімкнула люту феміністку. Несло її так, ніби виступ на мітингу репетирувала. Вимагала для себе можливостей розповідати учням про боротьбу жінок за свої права, дискримінацію, сексизм і нерівність (у нас мулярів-штукатурів і сантехніків бракує - вперед, виборювати рівність). Ледве стримав. Стрекотала, ніби завчила напамʼять готові штампи. Її ні разу не хвилювало, що мене, взагалі-то, цікавив вчитель української літератури, а не дурепа з повною макітрою соломи і інфантильних думок про сантехнікицю, мулярку, штукатурку, лісничку, котрі всі разом виборюють у мене якісь там права. Пішла, викрикуючи по дорозі лозунги…”

“Одна пані, що хотіла бути вчителькою, мала троха татух на видних місцях. Запитав, що це за дата на руці, виявилось, день народження матері. “А тато є?” - “Є!” - “Любиш його?” - “Дуже!” - “Якого хріна день народження матері набите? Забуваєш, чи шо? Не можеш кілька цифр запамʼятати? А чому не татове? Бо його цифри простіші?”. Вона була відверто тупою. Жодних аргументів, логіки, нічого, просто повно синіх малюнків на тілі, “бо хочу”, і вигляд ображеної та дискримінованоі…”

“Тоді прийшла лесбійка. Ця перейшла на дискант відразу, як тільки її гомосексуальність піднялася над іншими інстинктами: “Я вважаю своїм обовʼязком розповісти дітям про те, що я лесбійка, про гендери, щоб вони знали, який у них є вибір”. Твій обовʼязок - навчати іх англійської, а не розповідати про свою орієнтацію. Я ж не вважаю своїм обовʼязком розповідати дітям, що моя орієнтація - жінки з великими цицка… ой, грудьми, звідки, курва, потреба ділитися своїми нестандартними стандартами, коли тебе не питають?! Хто тобі сказав, що це - елементи виховання?

Образилась, пішла собі, дискримінована”.

І у якості висновків Володимир Огура резюмує:

“Хочете працювати в мене в школі? Ніяких тату, кольорового волосся, металевих штук на тілі, релігійних ознак, сексуальної приналежності, чи політичних вподобань. Такі правила. Хто встановив? Я! Ферштейн?”

За три дні його допис зібрав майже 6 тисяч реакцій, 882 репости.

Він отримав більше 5 тисяч лайків підтримки і лише 146 негативних.

Серед шанувальників думки Володимира Огури про те, що колір волосся впливає на розумові здібності людини, були не тільки менеджери, вчителі, військові, а і, на диво, багато лікарів. Наприклад, пост підтримав колишній міністр охорони здоров’я в уряді Арсенія Яценюка, співорганізатор медичної служби під час Майдану Олег Мусій.

“Повага за позицію. Шкода, що таких вчителів, а особливо керівників-вчителів, так мало. Думаю, що деградація в лівий бік сучасної української освіти уже стає реальною загрозою нашому майбутньому та нашій самоідентифікації”, - зазначив поважний лікар.

Ірина Вачкова, заступниця директора з навчально-виховної роботи Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості, бабуся трьох онучок, відверто попросилася працювати у такого директора.

“Цікавить ціна навчання для трьох внучок і чи мені знайдеться педагогічна посада Без пірсінгу, бредів, татуювання. Не п’ю, не курю, але можу матюкнутися між своїми як тупі дістануть. Обіцяю не популяризувати свою орієнтацію, віру та політичні погляди”, - написала вона.

Проте в коментарях з’явилося і чимало критиків такої позиції директора школи.

Божена Крушель зазначила, що відхилення від “загально ухваленої норми” не завжди є поганим.

“Правильною вважається норма, а норма - це +/- 80%. І ці 80% - вони без пірсингу, без татуювань, в класичному базовому одязі, без інвалідності, без надмірної ваги, з природним кольором волосся і взагалі в принципі “в нормі”. Єдина проблема у тому, що ці ж 80% у нормі своїй не розуміють, що норма не має нічого спільного з поняттям, що таке погано, а що - добре. Ліворукість - це не норма (10-15%), - логічно пояснює пані Божена, - але хіба це погано? IQ вище 130 - теж не норма. Гомосексуальність - не норма. Інвалідність - не норма. Мусульманство на наших територіях - не норма. І що? Ці люди є, вони живуть серед нас, вони можуть бути поганими і хорошими людьми (і вчителями зокрема). І якщо вони є у суспільстві, то чому їх не має бути серед вчителів у школі?”

Вчителька Ольга Почтаренко звертає увагу, що зараз на роботу у школи черга не стоїть, а тут ще таке ставлення зневажливе до людей.

“Та щоб працювати в школі в принципі черга не стоїть. А щоб працювати з таким самозакоханим типом-начальником в костюмі, хай бог милує. Про себе: вчителька з досвідом, “Учитель року” в м.Києві, хочу тату, можу пофарбувати волосся, маю доньок-розумниць з дредами і татуюваннями, спокійно ставлюся до різних людей, вважаю, що кожен може бути таким, як хоче”.

Психологиня Світлана Ройз послалася в коментарях на метааналіз “López-Martín et al. (2023) “Why Do Teachers Matter?”, опублікований у International Journal of Educational Research. Він охоплює 40 досліджень в різних країн на тему впливу різних факторів на розумові здібності людини. Всі ці дослідження доводять, що ані пірсинг, ані пофарбовані волосся, ані татуювання на розумові здібності людини не впливають. Принаймні, такий вплив не доведений.

“Навіть приватна школа не може встановлювати будь-які правила. Вони не мають суперечити законодавству про працю, освіту та заборону дискримінації. Наприклад, заборона релігійного одягу чи відмова в роботі лише через зовнішність можуть бути предметом правової оцінки. - додає в коментарях пані Світлана. - Є речі, які школа справді може регулювати: загальний дрес-код, усе, що пов’язано з безпекою, професійною етикою.

А є речі, які є виключно особистими вподобаннями: не подобаються татуювання, пірсинг чи колір волосся.

Директор має право не взяти людину на роботу. Але професійний і етичний керівник оцінює компетентність, а не принижує. Можна сказати: “Наша школа не підтримує такий формат самопрезентації”, але образи й оцінки типу “дурепа”, “тупа”, “макітра соломи”, “невдахи” в будь-якому випадку неприпустимі. Незгода не має в жодному випадку переходити в приниження. Сама побудова тексту така, що ми ж зовсім не знаємо, що насправді говорили кандидати. Ми бачимо лише одну версію подій, і так, щоб читач сміявся з цих людей.

У цьому тексті часто змішуються факти й особисті припущення. Наприклад, кольорове волосся не є підставою припускати вживання наркотиків. “Якщо в людини є татуювання, значить, вона тупа” - це серйозна логічна помилка. Зовнішність не дозволяє робити висновки про професійність чи інтелект.

Людина може бути консервативною, ліберальною чи мати будь-які інші переконання. Добре, що не лише директор обирає співробітників - вони також обирають середовище, яке відповідає цінностям. І родини теж обирають школу. Але будь-яка школа - це середовище, де директор - в першу чергу - має бути прикладом поваги, навіть тоді, коли доводиться відмовляти кандидатові чи не погоджуватися з його поглядами”, - зазначила психологиня.

В коментарях багато хто очікував, що скоро на сторінці у фейсбуці пана директорка з’явиться вибачення. Повторний пост у продовження дискусії, дійсно, з’явився. Але це не був допис із вибаченнями, як хтось міг подумати.

Володимир Огура просто вирішив ще раз пройтися по всіх пунктах попереднього дописуі і додатково пояснити громадськості, чому вислів “тупа дурепа” не є образливим.

“А як по-іншому пояснити, що людина тупа, щоби читачі зрозуміли? Ніяк? От і я не придумав, як. Тому кажу прямо: була тупа!” - пояснює освітянин.

Він хамить, але наполягає, що вчитель має нести культуру. Він стверджує, що школа - поза релігією, але запрошує католицького священика до навчальних класів. На ці суперечності йому вказують в коментарях, але він ввідмахується від всіх зауважень.

Тож жодних сумнівів у своїй правоті пан директор не має.

Медіа НУШ запрошує всіх небайдужих продовжити цю гостру дискусію навколо теми толерантності та дискримінації в закладах освіти на сторінках сайту. Пишіть нам, що ви думаєте з цього приводу, через зворотній зв’язок на сайті. Обіцяємо бути толерантними до будь-яких думок, які не суперечать Кримінальному кодексу України.

Фото - фейсбук-сторінка Володимира Огури