Що очікувати від нового міністра освіти і науки Андрія Бутенка та якою залишає освітню галузь Оксен Лісовий 

“Сьогодні я залишаю посаду міністра освіти і науки України. Для мене було честю служити Україні на цій посаді без кількох днів 3 роки і 4 місяці. – Заявив Оксен Лісовий. – Я прийшов у міністерство після фронту — в один із найскладніших періодів для держави та освіти. Уже в березні 2023 року чітко усвідомлював: управління освітою під час війни — це також форма служіння. Служіння країні, яка водночас веде війну і мусить думати про своє майбутнє”.

Новим Міністром освіти і науки України призначено Андрія Бутенка – Верховна Рада України підтримала відповідне кадрове рішення.

Що відомо про Андрія Бутенко?

Бутенко Андрій Петрович

Очолював Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).

• Науковець, освітянин в галузі історії права, експерт у сфері забезпечення якості вищої освіти. Кандидат історичних наук, доцент.
• Працював у системі середньої та вищої освіти, зокрема обіймав посади декана юридичного факультету та проректора з навчально-методичної роботи “Приватного вищого навчального закладу “Європейський університет”.
• З лютого 2019 року – заступник голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. З квітня 2022 року, з перших місяців повномасштабного вторгнення – голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
• Входив до складу Міжгалузевої координаційно-методичної ради з питань правової освіти населення, робочої групи з реформування правової освіти, робочих груп з розробки низки законодавчих актів України у сфері вищої освіти. Очолював Координаційну раду молодих юристів України при Міністерстві юстиції України.
• Засновник, керівник, голова оргкомітету та журі в низці громадських освітніх проєктів, спрямованих на розвиток студентського самоврядування, правової грамотності та професійного становлення правників: Всеукраїнської виставки – форуму “Правники — суспільству”; Міжнародного правничого конкурсу імені В. М. Корецького; Всеукраїнського щорічного конкурсу “Молодий правник року”, Всеукраїнського громадсько-освітнього проєкту “Можливості і проблеми розвитку інновацій студентського самоврядування”; Правничої школи “Шлях до успіху молодого юриста”; Всеукраїнського конкурсу дитячих малюнків “Я маю право”.
• Розробляв та запроваджував нову процедуру акредитації освітніх програм відповідно до європейської моделі забезпечення якості вищої освіти, модель дистанційної акредитації за умов пандемічних обмежень та воєнного стану, процедури з захисту освітньо-наукового ступеня доктора філософії, постакредитаційного моніторингу, піднормативні акти з питань врегулювання сфери вищої освіти та інституційні документи Національного агентства, методичні та рекомендаційні матеріали з питань забезпечення якості вищої освіти, навчальні матеріали для експертів та членів галузевих експертних рад Національного агентства.
• Учасник низки міжнародних проєктів у сфері оцінювання якості та інновацій вищої освіти.
• Автор наукових та навчально-методичних праць в українських та міжнародних виданнях, зокрема на тему забезпечення якості вищої освіти.

Оксен Лісовий: час для змін

Аналізуючи стан галузі, Оксен Лісовий говорить, що війна не тільки скасувала системні проблеми галузі освіти, а навпаки, лише загострила, тому важливо було використати цей час не лише для забезпечення стійкості системи, а й для змін.

Що вдалось зробити МОН під часи роботи Оксена Лісового за його думкою:

• Посилити прозорість і доброчесність управління.

Було переглянуто підходи до фінансування університетів і запроваджено прозоріші правила розподілу державних коштів. Це була спроба зробити систему більш зрозумілою, передбачуваною і менш залежною від ручного управління.

• Повернення освіти до переліку державних пріоритетів.

Попри повномасштабну війну та безпрецедентний тиск на державні фінанси, бюджет освіти зріс зі 156 млрд грн у 2023 році до 278,7 млрд грн у 2026 році — на 122,7 млрд грн або майже на 79%.

У Бюджетній декларації на наступні три роки вже передбачено 78,5 млрд грн на реалізацію інфраструктурних проєктів у сфері освіти. Це означає, що держава почала планувати розвиток освітньої інфраструктури за межами короткого горизонту поточних бюджетних рішень. На мою думку, саме це є одним із важливих управлінських результатів останніх років.

Освіта повернулася в поле стратегічного планування держави. І це створило ресурсну основу для модернізації дошкілля, продовження Нової української школи, трансформації професійної освіти, змін у вищій освіті та підтримки науки.

• Повернення міжнародної суб’єктності української освіти і науки.

Сьогодні українську освіту системно підтримують понад 35 урядів і понад 90 міжнародних організацій — від дошкілля до вищої освіти і науки. Разом із партнерами вдалося залучити понад 1,5 млрд доларів міжнародної підтримки. Це найбільший обсяг міжнародних ресурсів, який будь-коли отримувала українська освіта.

• Вдалося продовжити зміни.

1. Війна створює багато аргументів на користь того, щоб відкласти реформи. Попри спротив, критику, численні труднощі і нерідко непопулярність окремих рішень удалося продовжити раніше розпочаті зміни і мати сміливість запускати нові.
2. У дошкільній освіті було ухвалено новий Закон “Про дошкільну освіту”, затверджено новий Державний стандарт, створено передумови для нових типів закладів та гнучкіших форматів організації освітнього процесу. Уперше за багато років дошкілля стало окремим пріоритетом державної політики.
3. У шкільній освіті було забезпечено продовження реформи Нової української школи, розпочато підготовку до реформи старшої профільної школи, суттєво збільшено інвестиції в безпечне освітнє середовище, укриття, обладнання, STEM-освіту та підтримку вчительства.
4. У професійній та фаховій передвищій розпочато наймасштабнішу за роки незалежності модернізацію майстерень і навчально-практичних центрів, оновлено обладнання та започатковано нову модель взаємодії з бізнесом, який став повноцінним партнером у підготовці кадрів для економіки та відбудови країни.
5. У сфері вищої освіти розпочато модернізацію мережі закладів, запроваджено державні гранти для студентів, закладено кошти для збільшення академічних стипендій та започатковано зміни, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності університетів.
6. У науці започатковано перехід до нової моделі підтримки досліджень, розширено базове фінансування, підтримано оборонні дослідження, розпочато впровадження Національної системи дослідників України та залучено міжнародні ресурси для розвитку дослідницької інфраструктури.

Сергій Бабак: маємо отримати підвищення зарплатні, продовження реформи НУШ та високу якість освіти

Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак поділився своїми очікуваннями від нового Міністра та його команди: “Насамперед це реформа і справедливе підвищення оплати праці педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників; своєчасний друк і доставка підручників до закладів освіти та системне осучаснення змісту і форми; налагодження роботи з українськими дітьми за кордоном, залучення їх до української системи освіти; ефективне й своєчасне використання освітніх субвенцій, щоб кошти державної підтримки працювала на якість освіти, а не поверталися до бюджету в кінці року. А також – повна передача закладів професійної освіти з державної в комунальну власність, якісна та ефективна комунікація щодо основних реформ, змін, впроваджень, щоб у кожній громаді розуміли, куди ми рухаємося, і що маємо отримати в результаті”.

Ми маємо отримати за думкою Сергія Бабака:

▪️якісне продовження реформи “Нова українська школа”, зокрема на рівні старшої профільної

▪️подальша підтримка закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, модернізація їхньої мережі та підвищення якості освіти

▪️особливо очікуємо забезпечення високої якості освіти в університетах, модернізацію мережі, посилення менеджменту і підготовку системи вищої освіти до вступу в Європейський Союз

▪️посилення підтримки української науки, розвиток інновацій, конкурсного грантового фінансування та інтеграції до Європейського дослідницького простору

▪️виконання зобов’язань України у сфері освіти і науки в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу та відновлення довіри міжнародних партнерів.

Раніше медіа НУШ розповідало: “Держбюджет-2026: освіта отримала рекордні кошти”.

Анонсуємо, що медіа НУШ готує аналітичну статтю щодо обіцянок Кабміну та фактичних процесах і вже завтра поговоримо про те, що вже зроблено, а що слід було б продовжити.

Фото – Верховна Рада України, МОН, НАЗЯВО