Освіта українських дітей у Європі: які проблеми виявила Рахункова палата

Українські діти, які виїхали через повномасштабну війну, можуть навчатися в місцевих школах європейських країн або дистанційно в українських закладах освіти. Водночас у шести країнах, де провели спільний аудит, досі немає механізму обліку дітей, які не охоплені жодною з освітніх систем.

Про це свідчить спільний звіт за результатами координованого аудиту реалізації права українських дітей на освіту в європейських країнах, який представила голова Рахункової палати Ольга Піщанська, повідомляє пресслужба Рахункової палати.

Скільки українських дітей навчаються в європейських школах

У 2025 році понад 254 тисячі українських дітей відвідували школи Польщі, Литви, Словаччини, Чехії та німецької землі Гессен (Німеччина).

Аудит охопив період 2022–2025 років. У ньому взяли участь вищі органи аудиту України, Польщі, Литви, Словаччини та Чехії, а також орган аудиту землі Гессен у Німеччині. Координацію здійснювала Вища палата контролю Польщі.

Аудитори перевіряли, наскільки ефективно країни забезпечують право українських дітей на освіту, зокрема через навчання в місцевих школах і дистанційно в Україні.

За результатами перевірки встановили, що освітні системи європейських країн змогли оперативно пристосуватися до збільшення кількості українських учнів. Проте підходи до їхньої адаптації, мовної та психологічної підтримки, а також збереження зв’язку з українською освітою відрізнялися.

Чому складно визначити кількість дітей поза освітньою системою

Міністерство освіти і науки України отримує інформацію про дітей за кордоном, які продовжують навчатися в українських школах, через автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ).

Водночас під час аудиту виявили, що немає окремого механізму для обліку дітей, які за кордоном не навчаються ані в українських закладах освіти, ані в школах країн перебування. Також не створено реєстру освітніх осередків, де за межами України викладають українською мовою.

У 2022–2025 роках МОН не укладало міжнародних угод щодо організації навчання українських дітей за кордоном або обміну даними про школярів, які перебувають поза межами країни. Міністерство взаємодіяло з іноземними партнерами в різних форматах, однак системного відстеження результатів цієї співпраці не було.

У Польщі, Литві, Словаччині, Чехії та Гессені навчання в місцевих школах стало обов’язковим для українських дітей, які прибувають до цих країн. Такий підхід зменшує ризик того, що школярі залишаться поза освітньою системою. Проте офіційна статистика враховує лише дітей, які вже залучені до навчання.

Як європейські країни допомагають українським школярам адаптуватися

Для підтримки українських дітей у школах країн перебування запровадили різні освітні та інтеграційні заходи. Зокрема, у Чехії, Гессені, Литві, Словаччині та Польщі працювали підготовчі класи, організовували інтенсивні мовні курси та інші форми допомоги.

До роботи зі школярами залучали україномовних учителів, асистентів, психологів та інших фахівців. Важливу роль у підтримці дітей також відігравали міжнародні й громадські організації.

Для полегшення адаптації учнів залучали до спеціальних груп і гуртків за інтересами, де вони могли взаємодіяти з однолітками.

Як діти за кордоном зберігають зв’язок з українською освітою

Аудитори також проаналізували, які можливості мають українські школярі для вивчення рідної мови та продовження навчання за українськими програмами.

У Чехії реалізовували освітні проєкти українською мовою. Крім того, знайшли рішення, яке дозволило скоротити обсяг дистанційної української програми до окремих предметів, щоб зменшити навчальне навантаження на дітей.

У німецькій землі Гессен у 2024/2025 навчальному році започаткували пілотний проєкт “Українська як друга іноземна мова”.

У Литві працювали п’ять приватних українських шкіл. У них навчалися 37% українських дітей, які прибули до країни. Ще 31% здобували освіту в державних школах за українською програмою.

У Польщі з 2025/2026 навчального року законодавство дозволяє випускникам – громадянам України та Польщі – складати випускний іспит з української мови як іноземної.

У Словаччині навчатися в школі з українською мовою викладання можна в місті Пряшів.

Які рекомендації надали аудитори

Спільний аудит засвідчив, що впродовж 2022–2025 років європейські країни передусім зосереджувалися на інтеграції українських дітей до власних освітніх систем та налагодженні їхньої взаємодії з однолітками. Частина рішень, які спочатку запроваджували як оперативну реакцію на повномасштабну війну, згодом стала системною практикою.

Серед ефективних підходів аудитори виокремили обов’язкове навчання в місцевих школах, залучення міжкультурних асистентів і фахівців, які володіють українською мовою, додаткові заняття з мови країни перебування та можливість вивчати українську мову й складати з неї іспити.

Водночас органам управління освітою країн перебування рекомендували:

• контролювати дотримання вимог щодо обов’язкового навчання, щоб запобігати припиненню освіти та виключенню дітей з освітнього процесу;
• забезпечувати належну психолого-педагогічну підтримку й інтенсивне вивчення місцевої мови;
• розширювати можливості вивчення української мови як другої іноземної;
• допомагати українським учителям за кордоном розвивати навички викладання рідної мови як іноземної;
• залучати до шкіл міжкультурних асистентів, які сприятимуть адаптації українських учнів.

За словами Ольги Піщанської, реалізація цих рекомендацій має допомогти європейським освітнім системам перейти від простого зарахування українських дітей до шкіл до їхньої повноцінної інтеграції. Для цього необхідно розвивати мовні програми, посилювати роль міжкультурних асистентів і вдосконалювати контроль за відвідуванням занять.

Скільки українських дітей продовжують навчатися онлайн в Україні

Кількість українських школярів за кордоном, які продовжують дистанційне навчання в українських закладах освіти, останніми роками зменшується.

Якщо у 2022 році таких учнів було майже 520 тисяч, то станом на 1 вересня 2025 року їхня кількість скоротилася до 316 тисяч. На 1 вересня 2026 року в українських школах дистанційно навчалися вже 272 тисячі дітей, які перебувають за кордоном.

Ця тенденція свідчить про посилення інтеграції українських школярів до освітніх систем країн перебування. Водночас вона ставить перед європейськими державами нові завдання щодо забезпечення доступу до якісної освіти, мовної підтримки та збереження зв’язку дітей з українською мовою і культурою.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що у 2025 році Міністерство освіти і науки легалізувало українські суботні (недільні) школи за кордоном і зробило їх частиною загальної системи української освіти. 

Фото – istockphoto