“Засвоїти весь обсяг матеріалу неможливо”: освітня омбудсменка запропонувала розвантажити шкільні програми

В умовах постійних російських атак школи не завжди можуть дотримуватися встановленої тривалості уроків і розкладу. У прикордонних та прифронтових регіонах, а також у Києві й Київській області організувати повноцінне навчання особливо складно.

Про це освітня омбудсменка Надія Лещик розповіла в інтерв’ю “Еспресо”.

За її словами, державний стандарт і чинні освітні програми передбачають значний обсяг матеріалу, який складно опанувати навіть за звичайних умов. Під час війни, коли навчання регулярно переривають повітряні тривоги, засвоїти всі теми ще важче.

“Бо засвоїти весь наявний зараз обсяг матеріалу в умовах війни неможливо. Давайте будемо чесними, і до воєнного стану той обсяг знань, який перед нами висуває як державний стандарт, так і освітня програма, важко було засвоїти”, – зазначила Лещик.

Вона наголосила, що державний стандарт не можна просто ігнорувати, однак навчальні програми потребують гнучкості. Зокрема, омбудсменка вважає доцільним скоротити надмірний теоретичний зміст і залишити теми, необхідні для подальшого вивчення предметів.

Також, на її думку, варто переглянути підходи до самостійного опрацювання матеріалу. Наприклад, частину завдань із музики, образотворчого мистецтва та фізкультури можна виконувати самостійно. Натомість математика, англійська мова, хімія та фізика потребують повноцінного викладання, адже з цих предметів зростають освітні втрати.

Чому складно організувати навчання в укриттях

Надія Лещик повідомила, що отримує численні скарги на умови в шкільних укриттях. Серед основних проблем – відсутність належних санітарних умов, води, вентиляції та місць для сидіння, а також вологість, пліснява й недостатнє опалення.

Не всі укриття пристосовані для тривалого перебування дітей та проведення уроків. Щоб облаштувати в них окремі навчальні простори, потрібні кошти, проєктування та дотримання будівельних, пожежних і санітарних норм. За словами омбудсменки, деякі приміщення через обмежену площу взагалі не дають змоги організувати окремі класи.

Окрема проблема – забезпечення укриттів електроенергією. Не всі заклади мають генератори, а там, де вони є, може бракувати пального. Крім того, деякі генератори призначені виключно для роботи пунктів незламності, тому керівники шкіл не можуть використовувати їх для інших потреб.

Складнощі виникають і через те, що шкільними укриттями користуються місцеві мешканці. Після тривалого перебування людей приміщення потрібно прибирати й дезінфікувати, а додаткові витрати та навантаження лягають на заклади освіти.

Під час освітнього процесу укриття призначене для учнів і працівників закладу. Водночас громади мають самостійно вирішувати, чи допускати до шкільних укриттів інших людей поза навчальним часом. Це залежить, зокрема, від наявності альтернативних безпечних місць поблизу.

Чи можуть учителів змушувати йти на роботу під час тривоги

За словами Лещик, керівники закладів освіти мають враховувати безпеку педагогів і не примушувати їх діставатися до роботи під час повітряної тривоги.

Водночас частина батьків, особливо тих, хто працює у критично важливих сферах, змушені приводити дітей до шкіл і дитячих садків навіть під час небезпеки.

Як можливий варіант, керівники можуть з’ясовувати, хто з педагогів живе неподалік і має змогу безпечно прийти до закладу та прийняти дітей. Однак, наголосила омбудсменка, така допомога має бути добровільною.

Немає й універсального правила щодо часу початку уроків після відбою тривоги. Одні учні можуть швидко дістатися до школи, тоді як інші живуть далеко або залежать від шкільного автобуса.

Міністерство освіти і науки рекомендує не поєднувати одночасно очне та дистанційне навчання в одному класі, а учням, які залишилися вдома, пропонувати самостійне опрацювання матеріалу. Проте Лещик вважає, що за певних обставин дистанційне підключення до уроку може бути ефективнішим, ніж повністю самостійне навчання.

Особливо це стосується учнів початкових класів, яким важливо взаємодіяти з учителем. Водночас омбудсменка визнала, що одночасне навчання дітей у класі та онлайн створює додаткове навантаження на педагогів.

Чи можуть батьки забрати дитину з укриття під час тривоги

Освітня омбудсменка нагадала, що правила використання захисних споруд передбачають вихід з укриття після отримання інформації про відсутність небезпеки або у випадках вимушеної евакуації.

Тому вчителі не мають права відпускати дітей самостійно йти додому під час повітряної тривоги лише на підставі записки від батьків.

Водночас на практиці виникають ситуації, коли тривога триває п’ять-шість годин або довше, а батьки приходять забрати дітей. У деяких школах для цього ведуть спеціальні журнали, в яких дорослі засвідчують факт отримання дитини, в інших просять написати заяву.

Лещик зауважила, що ці питання залишаються остаточно не врегульованими навіть після більш як чотирьох років повномасштабної війни.

Окремо омбудсменка прокоментувала ситуації, коли до укриттів намагаються потрапити люди з домашніми тваринами. За її словами, необхідно враховувати як право людей на безпеку, так і можливі ризики для дітей, зокрема алергії, санітарні умови та непередбачувану поведінку наляканих тварин.

На її думку, громади мають пояснювати мешканцям правила користування шкільними укриттями, зважаючи на час початку освітнього процесу та потреби дітей.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що приватні школи та дитсадки отримали перевагу перед державними через укриття. Як обрати.

Фото – шкільне укриття в одній зі шкіл України, з відкритих джерел