28
0
У 2026 році в Україні уклали 74 договори на будівництво підземних шкіл загальною вартістю 7,7 млрд гривень. Найбільше коштів на такі об’єкти спрямовують у Харківській області, Києві та на Сумщині. Водночас реалізацію проєктів супроводжують низька конкуренція на тендерах, затримки будівництва, ймовірні переплати та проблеми з експлуатацією вже відкритих укриттів.
Про це йдеться в дослідженні Dozorro TI Ukraine, яке проаналізувало закупівлі будівництва підземних шкіл по всій Україні за період із 1 січня до 6 листопада 2026 року, повідомляє Главком.
Скільки коштують підземні школи та де їх будують найбільше
До дослідження включили 74 договори на суму 7,7 млрд гривень. Закупівлі стосуються будівництва великих захисних споруд при школах, ліцеях і гімназіях, пристосованих для тривалого перебування дітей. Вартість кожного об’єкта у вибірці становить щонайменше 20 млн гривень.
Найбільше таких закупівель зафіксували в Харківській області. Там уклали 16 договорів загальною вартістю 2,22 млрд гривень – майже третину від усієї суми дослідження. Водночас у 12 із 16 тендерів пропозицію подав лише один учасник.
Найдорожче укриття в області будують для Ізюмського ліцею №11. Його вартість становить 275,7 млн гривень. Споруда має вміщувати 1100 людей, а завершити роботи планують до грудня 2027 року.
Другу позицію за вартістю закупівель посідають Київ і Київська область. Тут уклали 14 договорів на 1,7 млрд гривень. Із цієї суми 1,16 млрд гривень припадає на п’ять об’єктів безпосередньо в столиці, ще 517,9 млн гривень – на дев’ять договорів у Київській області.
У Києві планують звести чотири нові підземні школи. Найдорожча з них – для ліцею №105 у Дарницькому районі. Її будівництво коштуватиме 304,7 млн гривень, а укриття розраховане на 430 людей. Завершити роботи мають до кінця 2028 року.
Ще одну споруду за 294,1 млн гривень будують для ліцею №191 імені Павла Тичини. Укриття для школи №63 обійдеться у 242,4 млн гривень, а для спеціалізованої школи №24 імені Олександра Білаша – у 189,9 млн гривень.
Третє місце за обсягом закупівель посідає Сумщина. До вибірки потрапили шість договорів на 822,3 млн гривень. П’ять із них фінансують коштом програми Ukraine Facility. При цьому в чотирьох закупівлях пропозицію подав лише один учасник.
Найбільше коштує укриття для ліцею №9 у Конотопі – 177,6 млн гривень після коригування суми договору. Воно розраховане на 520 людей.
Серед інших регіонів, де активно будують підземні школи, – Запорізька та Дніпропетровська області. На Запоріжжі уклали п’ять договорів на 612 млн гривень, а на Дніпропетровщині – шість на 486,6 млн гривень.
Чому будівництво підземних шкіл затягується
Однією з проблем, які виявили аналітики, стали затримки виконання робіт і повторні закупівлі. Частина об’єктів, які потрапили до цьогорічного дослідження, розпочали будувати раніше, однак підрядники не вклалися у визначені строки.
Наприклад, у Лозівській громаді на Харківщині три підземні школи будують уже кілька років. Через невиконання попередніх договорів замовникам довелося оголошувати нові закупівлі. Для одного з об’єктів у Краснопавлівці знайшли нового виконавця, тоді як інші підряди отримали компанії, пов’язані з попередніми будівельниками.
У Києві затягнулося будівництво укриття для школи №146 у Дніпровському районі. Перший договір на 176,5 млн гривень уклали ще у 2024 році з ТОВ “Смарт Універсал Груп”. Однак 31 серпня 2026 року його розірвали. За виконані роботи компанії сплатили понад 160 млн гривень.
Після коригування проєкту оголосили новий тендер на завершення будівництва. Його знову виграло ТОВ “Смарт Універсал Груп” – цього разу на 129,5 млн гривень. З урахуванням обох договорів споруда може коштувати майже 290 млн гривень.
Проблеми виникають і через фінансування. Частина замовників повідомила Dozorro, що не мала затримок з оплатою виконаних робіт. Водночас на окремих об’єктах коштів на будівництво у 2026 році фактично не передбачили.
Зокрема, на укриття для київського ліцею №191 вартістю 294,1 млн гривень цього року заклали лише 100 тисяч гривень. Через це роботи не розпочали. У Харкові за двома договорами додатково погодили, що у 2026 році фінансування робіт не буде.
Ще одна проблема – низька конкуренція під час закупівель. У Харківській області, на Сумщині та Запоріжжі аналітики неодноразово фіксували тендери, в яких брав участь лише один претендент.
Ймовірні переплати та проблеми з уже відкритими укриттями
Окремо Dozorro перевірило кошториси найбільших закупівель. У частині з них завищення цін не виявили, проте в інших аналітики зафіксували ймовірні переплати на будівельних матеріалах на мільйони гривень.
У дослідженні зауважують, що ціни на матеріали можуть змінюватися через інфляцію. Тому аналітики планують надалі перевіряти оновлені кошториси, додаткові угоди та акти виконаних робіт.
Проблеми є і в уже збудованих підземних школах. У Запоріжжі батьки та учні окремих закладів скаржилися на перебої з вентиляцією та водопостачанням під час відключень електроенергії. В одному з випадків після цього встановили потужніший генератор.
Біля підземної школи ліцею №46 навесні 2026 року просів ґрунт. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров пояснив це особливостями ґрунтів та їх ущільненням після будівництва. За його словами, підрядники усунули недоліки в межах гарантійних зобов’язань.
У Кривому Розі восени 2025 року після сильної зливи на території двох підземних шкіл також утворилися провалля під бруківкою та покриттям стадіонів. За інформацією “Суспільного”, самі укриття та їхня гідроізоляція не постраждали. Підрядник мав усунути пошкодження власним коштом, однак після визначеного строку роботи ще тривали.
Окремі питання стосуються офіційного введення захисних споруд в експлуатацію. У Запоріжжі депутатка міської ради Катерина Звєрєва у вересні заявила, що деякі підземні школи почали використовувати ще до завершення цієї процедури через невідповідність окремим технічним умовам. Незалежного підтвердження цієї інформації аналітики не знайшли.
На Херсонщині проблеми з будівництвом призвели до зупинки робіт на трьох об’єктах. У жовтні 2026 року журналісти Bihus.Info повідомили, що договори з підрядниками розірвали. Начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько пояснив це виявленими порушеннями будівельних норм і проєктних вимог. За цими фактами відкрили кримінальні провадження. При цьому підрядникам уже виплатили десятки мільйонів гривень, а збитки громаді, за словами посадовця, не відшкодували.
Чи можуть підземні школи захистити дітей від російських ударів
Окреме питання, яке порушує дослідження, – безпека будівництва підземних шкіл у громадах поблизу фронту.
2 листопада 2026 року російські війська зруйнували авіаударами підземну школу в Комишувасі на Запоріжжі. Заклад відкрили у жовтні 2025 року приблизно за 20 кілометрів від фронту. Однак через погіршення безпекової ситуації діти навчалися там очно лише близько двох місяців, після чого перейшли на дистанційне навчання. Приміщення використовували для потреб громади.
За державними будівельними нормами, сховища поділяють на чотири класи захисту, а протирадіаційні укриття – на шість груп. Вони мають різні характеристики стійкості до ударної хвилі та послаблення радіації. Водночас чинні норми не передбачають розрахунків на пряме влучання потужних авіабомб, зокрема ФАБів, або ракет.
Таким чином, будівництво підземних шкіл дає змогу частині дітей повернутися до очного навчання та спілкування з однолітками, однак саме по собі не гарантує повного захисту від усіх видів російських ударів. Тому під час реалізації таких проєктів важливо враховувати безпекову ситуацію в конкретній громаді та характеристики загроз, яким може піддаватися споруда.
Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що Міністерство освіти і науки розпочало приймати заявки на попередню пріоритезацію проєктів будівництва та облаштування укриттів у школах.
Фото – Одеська ОДА
Обговорення