Ван Гог VS Ілон Маск: хто з них креативніший за визначенням PISA та наскільки креативними є українські підлітки

Уявіть, що вам треба придумати оригінальну ідею для книги, на титулці якої написано “2983”. Якщо напишете про майбутнє людства у 2983 році, експерти міжнародного дослідження PISA оцінять вашу ідею як шаблонну. Бо креативне мислення передбачає, що людина вміє розв’язувати завдання оригінально. Ось, наприклад, якщо придумаєте, що “2983” – це код для розблокування пристрою, такий варіант експерти оцінять уже як нешаблонний.

Нещодавно в Українському центрі оцінювання якості освіти презентували звіт PISA-2022 з креативного мислення, у якому описано, наскільки креативними є 15-річні підлітки в Україні. Учасники дослідження якраз розв’язували подібні до згаданих вище завдання.

За підсумками дослідження Україна має середній результат із креативного мислення – 27 балів із 60 можливих. Середній бал країн-учасниць, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку, – 33. Ми нібито посередині, і приводу для паніки немає. Та екзаменатори PISA, які перевіряли виконання завдань, кажуть, що більшість українських підлітків відповідали шаблонно.

• Що означає 27 балів із креативності;
• які завдання спричинили найбільше труднощів;
• як екзаменатори оцінювали відповіді;
• як пов’язана креативність з академічними знаннями;
• навіщо розвивати в підлітків креативне мислення і як це може робити школа – звернулися із цими питаннями до Поліни Ткач, кандидатки філологічних наук, доцентки, професорки кафедри філології, перекладу та стратегічних комунікацій Національної академії Національної гвардії України й експертки із читання, старшої екзаменаторки дослідження PISA.

☝️Зазначимо, завдання з креативного мислення були запропоновані в межах окремої інноваційної галузі PISA-2022 разом із традиційними – із читання, математики та природничо-наукової дисципліни. З двох годин, передбачених на їхнє виконання, приблизно одну годину учасники виконували завдання з креативного мислення.

Основний етап цього циклу PISA проводили в жовтні 2022 року. Через повномасштабну агресію росії проти України участь в оцінюванні змогли взяти 15-річні підлітки з 18 з-поміж 27 регіонів країни (утім, результати, отримані для України, є репрезентативними). Але чинник війни міг повпливати на результати дослідження.

Далі – розмова з Поліною Ткач.

ЧОМУ ТВОРЧИЙ ≠ КРЕАТИВНИЙ

• Що означає креативне мислення за визначенням PISA та як відрізняється від творчості?

На перший погляд, креативне та творче мислення здаються синонімами. Та насправді між ними є різниця, якщо брати до уваги саме підхід PISA.

Творчість – це здатність реалізувати свою уяву в мистецьких творах, незалежно від того, чи є вони шедеврами.

Натомість креативність у форматі PISA – це здатність особистості продуктивно залучатися до генерування, оцінювання й удосконалення ідей. Результатом цього може стати прийняття оригінальних та ефективних рішень, поступ у знаннях і дієвий прояв фантазії.

Тобто креативне мислення сприймається як здатність не лише творчо, але й ефективно розв’язати завдання чи проблему.

І джерела тих проблем, які ми спостерігаємо в галузі креативного мислення, можна знайти якраз у нерозрізненні цих двох понять. Я в цьому переконалася, готуючи додаток для звіту та аналізуючи українські шкільні підручники – чи є в них завдання з креативного мислення, подібні до тих, які пропонує PISA.

Ось це нерозрізнення творчості та креативності я, на жаль, побачила в підручниках із мистецької галузі. Наприклад, у PISA є категорія завдань на візуальне вираження – коли треба щось намалювати, презентувати за допомогою певних нескладних інструментів.

Приклад завдання на візуальне вираження. Тут і далі скриншоти з презентації та звіту УЦОЯО

Так от, більшість підручників мистецької галузі спрямована на розвиток саме творчості.

Зокрема, у завданнях учнів просять зліпити їжачка, намалювати ілюстрацію, зробити колаж тощо. Тобто йдеться про розвиток навичок, які допоможуть реалізувати свої ідеї й красиво щось створити.

Натомість коли ми говоримо про креативне мислення, то не обов’язково вміти красиво малювати, але можна намалювати так, щоб виконати якесь завдання та знайти розв’язання певної проблеми.

Художники малюють картини не для того, щоб розв’язати проблеми. Згадаймо Ван Гога, який визнаний геніальним художником, але водночас не скористався своєю геніальністю, наскільки я пам’ятаю з історії, навіть помер без грошей. Утім, люди, які мають картини Ван Гога, це власники величезних статків. У Ван Гога була, безперечно, геніальна творчість, але чи підпадає його творча обдарованість під поняття “креативне мислення” за визначенням PISA? Адже він не знайшов ефективного застосування своїм ідеям та талантам і не досяг успіху.

Натомість є багато людей-нехудожників, приміром, Ілон Маск, який, не впевнена, що красиво малює, але створює ракети та інші інноваційні проєкти, бо має креативне мислення. Можливо, він не має визначної мистецької обдарованості (нехай пробачить мені, якщо у вільний час він творить шедеври), але що він точно вміє – це ставити завдання і шукати креативні способи їхнього розв’язання.

До речі, у межах дослідження PISA розрізняють “велику” й “малу” креативність.

1) “Велику” асоціюють із визначними науковими відкриттями або з мистецькими шедеврами,

2) а “малу” можуть виявляти майже всі для розв’язання будь-яких, зокрема й побутових, проблем.

І в результаті ми приходимо до висновку, що критерієм розрізнення творчості та креативного мислення можна вважати успішність. Успішність не лише в реалізації уяви, але й у досягненні конкретних цілей.

• Україна отримала 27 балів із 60 можливих за креативне мислення. Що це означає, наскільки наші підлітки є креативними?

З одного боку, наше місце не дуже хороше, але й не найгірше. Ми дуже близько до середнього рівня креативності, який мають інші країни-учасниці дослідження.

Загалом наші підлітки давали дуже багато шаблонних відповідей. Але було чимало таких, які пов’язані з війною.

Деякі діти прямо в бланку відповіді писали повідомлення, нащо їм ставлять дивні питання, якщо в країні триває війна. Ми можемо передбачити, що це писали діти досить креативні, бо вони бачили зв’язок між доречністю дослідження і реаліями.

Якби ці підлітки виконували завдання в іншій країні чи в мирний час, вони б зовсім по-іншому до них ставилися і, можливо, написали б іншу відповідь чи показали високу креативність. Якщо не брати до уваги дітей, які переживали стрес, не змогли відповісти, тому що злякалися, бо бігали в укриття, є ймовірність, що відсоток тих, хто отримав би вищі рівні з креативності, був більшим.

[☝️Розвиток креативного мислення оцінювався за сімома рівнями, кожен із яких враховує навички, необхідні для успішного виконання завдань.

Рівень 6 – найвищий, а рівень 1 – найнижчий. Ще один рівень стосується тих учнів / учениць, які не досягають найнижчого рівня 1.

В оцінюванні PISA з креативного мислення базовим є рівень 3. Учні / учениці, які його досягли, здатні генерувати відповідні ідеї для простих і помірно складних завдань на вираження думок і розв’язання проблем. А також здатні генерувати оригінальні ідеї або рішення у відомих їм контекстах.

За результатами PISA-2022, базового рівня 3 і вищих досягають 59 % українських учнів. На рівні 2 – 22 %, на двох найнижчих рівнях (1 й нижче 1) – 18 % учнівства – ред.].

ЯК ЗАВДАННЯ ПРО АФІШУ ЧИ ЖАБ ПЕРЕВІРЯЛИ УЧНІВСТВО НА КРЕАТИВНІСТЬ

• Зупинімося на тому, які типи завдань виконували наші учні. Які з них виявилися найскладнішими та із чим це могло бути пов’язано?

Завдання виконувалися за чотирма напрямами:

1. письмове вираження,
2. візуальне вираження,
3. розв’язання соціальних
4. і розв’язання наукових проблем.

У кожному з типів завдань перевіряли три типи когнітивної діяльності:

1. як дитина вміє генерувати різні ідеї, які відрізняються одна від одної;
2. як вміє генерувати креативні ідеї, які зазвичай визначають як такі, які є новими та корисними;
3. як вміє оцінювати й удосконалювати ідеї, тобто наскільки здатна оцінювати обмеження в ідеях і підвищувати їхню оригінальність.

[☝️Учасники дослідження PISA-2022 виконували 32 завдання різних типів, розподілених за чотирма галузями креативного мислення:

• 12 завдань на письмове вираження;
• 4 – на візуальне вираження;
• 10 – на розв’язання соціальних проблем;
• 6 – на розв’язання наукових проблем – ред.].

У завданнях на письмове вираження треба було описати оригінальні ідеї, наприклад, запропонувати назви книжок. Або запропонувати сюжетну лінію до основної ідеї твору.

Приклад завдання на письмове вираження

Завдання на візуальне вираження передбачали, що підлітки можуть щось намалювати в найпростішій програмі, використовуючи доступні штампи.

Приклад завдання на візуальне вираження

Інші два типи завдань пов’язані з розв’язанням соціальних і наукових проблем. Наприклад, одне із завдань стосувалося доступу до книжок у бібліотеці для людей з інвалідністю.

Приклад завдання на розв’язання соціальних проблем

Щодо розв’язання наукових проблем, то такі завдання пропонували знайти способи, як зберегти річку, подумати, як можна вдосконалити велосипед майбутнього тощо.

Приклад завдання на розв’язання наукових проблем

Найскладнішими для наших підлітків виявилися завдання, які стосувалися генерування різних ідей. Ця тенденція простежується у всіх чотирьох напрямах. Втім, найпростішим виявилося генерування креативних ідей – бодай одну креативну ідею, нехай навіть шаблонну, вони можуть придумати.

Проблема в тому, що наші підлітки не розуміють, що означає – створити максимально різні ідеї. Часто вони дають одну узагальнену відповідь, яку дроблять на шматочки, але по суті це одна й та ж відповідь, просто в різний спосіб деталізована. Або ж підлітки підбирають синоніми, особливо в завданнях про назви книжок. Але не можна вважати, що синоніми – це різні ідеї.

Завдання на розв’язання соціальних проблем показали, що підлітки не розуміють, що саме означають соціальні проблеми.

Наприклад, у завданні про доступ книжок для людей з інвалідністю ми побачили, що підлітки не завжди розуміють, що таке крісло колісне. Вони писали про скутери, самокати, тобто сприймали це як засіб пересування здорової людини.

У деяких відповідях йшлося, що біля бібліотеки треба зробити стоянку для крісел колісних, де люди зможуть їх залишати й піти взяти книжку. Але ж проблема в тому й полягає, що ці люди не можуть встати. А треба придумати якийсь спосіб, який, умовно кажучи, цю книжку принесе їм у руки.

За спостереженнями екзаменаторів, таких відповідей було забагато, і це не дає впевненості, що наші діти готові до дорослого життя, де соціальних проблем чимало.

• З огляду на те, як учнівство пропонує розв’язувати соціальні проблеми, для креативності важливі не лише знання з математики, читання чи природничих наук, а й загалом обізнаність із тим, які проблеми є навколо?

Аналізуючи підручники на наявність завдань із креативного мислення, я зробила висновок, що в школі мало говорять про соціальну проблематику. У предметах здоров’язбережувальної галузі учні обговорюють соціальні проблеми, але до цих обговорень немає завдань, наприклад, про те, що можна зробити для людей з інвалідністю, щоб допомогти їм у певній конкретній ситуації.

Тобто в підручниках мало завдань, які б спонукали учнів шукати якісь варіанти, зокрема і креативні, розв’язання соціальних проблем. А для того, щоб діти замислилися над проблемою, мають бути завдання, які до цього спонукатимуть.

Я зупинилася на прикладі завдання щодо соціальних проблем, але в учнів виникали труднощі із завданнями на візуальне вираження теж. Проблема не в тому, що учні не вміють малювати, а в іншому. Кожне завдання на візуальне вираження було пов’язане з певною проблемою. Наприклад, створити оригінальну афішу для повідомлення про науковий ярмарок.

Приклад завдання на візуальне вираження

У чому мета афіші? Щоб люди подивилися на неї й захотіли відвідати анонсований захід. Виявилося, що частина учнівства не розуміє, що метою зображень на зразок афіші, реклами тощо є зацікавлення глядачів. Тобто в таких зображень є конкретна мета. Часто підлітки, виконуючи завдання на візуальне вираження, використовували штампи, наприклад, наліплювали на картинку планети чи квіточки й все. У результаті було зображення, яке не мало ніякого смислу.

Бо завдання, у якому треба щось намалювати, – це завдання на творчий розвиток, а не проблема, яка потребує розв’язання. Якби, наприклад, у цьому завданні йшлося про те, що треба не просто намалювати, а ще й виставити малюнок на конкурс, зробити так, що він переміг у певній тематиці або для певної аудиторії – це вже зовсім інший напрям. Тут уже йдеться не лише про те, щоб намалювати красиво, а і про те, що цю ідею треба вдосконалити й досягти успіху в її реалізації.

ЯК ОЦІНЮВАЛИ ВІДПОВІДІ ПІДЛІТКІВ

• Розкажіть докладніше, як саме вимірювали правильність виконання завдань. Можливо, в екзаменаторів були інструкції чи рекомендації для оцінювання? Бо завдання непрості, з ними вчителі точно не мали справи, а відповіді треба було оцінити не за шкалою “правильно – не правильно”, а розглянути кожну та визначити, наскільки вона шаблонна чи креативна.

У нас була докладна інструкція з конкретними прикладами відповідей і навіть з алгоритмом оцінювання.

За алгоритмом ми визначали, чи відповіді є шаблонними, чи нешаблонними. Шаблонні відповіді – це такі, які першими спадають на думку. До речі, якщо шаблонну думку представити в якийсь незвичний спосіб, це може бути інноваційним рішенням.

З цього приводу ми інколи сперечалися з колегами, бо було чимало завдань, на які діти давали шаблонні відповіді, але вводили їх у контекст війни. І це було нешаблонним баченням розв’язання проблеми.

Нагадаю, що завдання з креативного мислення підлітки виконували в жовтні 2022 року, коли відбувалися масовані атаки на об’єкти енергетики.

Відповіді до завдання на письмове вираження, у якому треба було скласти діалог між Сонцем та Землею

• З огляду на це, наскільки об’єктивним та неупередженим було оцінювання результатів?

Я вважаю, що оцінювання об’єктивне та неупереджене, адже кожне завдання перевіряло дев’ять кодерів, які пройшли багаторівневе навчання. Завдання виконувалися в комп’ютерному форматі на спеціальній платформі, на ній ми й бачили результати. Якщо ми помічали, що є завдання чи питання, оцінювання яких дуже відрізняється, ми збиралися разом і з’ясовували, чому виникли розбіжності.

До того ж платформа не допускає, щоби були великі відмінності в оцінюваннях результатів. Певний відсоток суб’єктивного сприйняття допускається, але якщо він виходить за визначені межі допустимого, платформа сигналізує про небезпеку. Тоді треба розбиратися з кожним завданням. На перевірку деяких із них ми витрачали декілька днів.

Тобто ми спрямували свої зусилля на те, щоб максимально об’єктивно оцінити результати, щоб не було жодних відхилень.

ЯК МОЖНА СТИМУЛЮВАТИ УЧНІВСТВО НА СТВОРЕННЯ ОРИГІНАЛЬНИХ ІДЕЙ

• Читаючи звіт PISA, занотувала цікаву тезу: “креативне мислення можна виміряти, оцінити, а отже, його можна й навчити”. Як, на вашу думку, школа може допомогти учням у розвитку креативного мислення?

Створювати відповідну атмосферу, щоб стимулювати учнівство виявляти креативність.

• Наприклад, у школі можна провести науковий чи творчий ярмарок, але діти мають бути не лише учасниками, а й організаторами. Вони мають подбати про все, щоб його організувати: вигадати напрям, тематику, створити афішу, продумати, які експонати будуть на ньому. Це завдання якраз вимагатиме креативного розв’язання проблеми.

Звісно, для вчителів іноді простіше самостійно все придумати, а дітям дати частинку завдань. Якщо доручати дітям певну роботу, тоді вони відчувають відповідальність, вмикаються і продукують ідеї. Бо якщо людина не стикається з проблемами, їй не треба вмикати креативність, а достатньо використати стандартні шляхи розв’язання проблем.

• Також варто ставити більше проблемних запитань і завдань у межах різних навчальних дисциплін, які не передбачають шаблонного розв’язання. Або ж запропонувати заохочення тим, хто розв’яже їх у нешаблонний спосіб.

Приклад завдання на розв’язання соціальних проблем

[☝️За звітом PISA, креативне мислення розвивають такі методи навчання:

• робота в групах;
• пошук ідей завдяки мозковому штурму;
• навчальні ігри;
• обговорення ідей або актуальних проблем;
• надання учнівству часу для самостійного вивчення тем;
• ведення щоденників і включення в проєкти творчих видів діяльності, наприклад, малювання або поезії.

Наприклад, учні, які розв’язують математичні завдання, що потребують різних способів розв’язання, мають приблизно вдвічі вищі шанси досягти з креативного мислення базового рівня 3 або наступних.

Учні, які регулярно беруть участь у заняттях / заходах з інформатики та образотворчого мистецтва (приблизно 1–2 рази на тиждень), збільшують шанси перетнути базовий поріг на шкалі креативного мислення – ред.].

• Чи правильно я розумію, що розвиток креативності пов’язаний із тим, що діти вчаться розв’язувати проблеми, максимально наближені до того, що справді може їх чекати в дорослому житті, під час навчання в університеті або пошуку роботи?

Загалом завдання PISA спрямовані на те, щоби перевірити здатність дітей розв’язувати реальні проблеми. Наприклад, читання тексту – це теж спосіб розв’язання якоїсь проблеми, бо треба знайти необхідну інформацію або вплинути на читача через текст чи, навпаки, убезпечити себе від впливу.

Так само з креативністю – є проблема, коли потрібно прорекламувати науковий ярмарок чи дати доступ до книжок людям з інвалідністю. Треба запропонувати рішення, як цю проблему розв’язати.

Одне із завдань про розв’язання наукових проблем стосувалося збереження річки, у якій скоротилася кількість жаб. Треба було з’ясувати, чому це сталося. Насправді це завдання підсвічувало реальну проблему, яка може статися з кожним і кожною, адже доступ до питної води може бути обмеженим через забруднення або висихання річок.

Приклад завдання на розв’язання наукових проблем

• Тобто якщо дитина не має базових знань із тих же природничих наук, наприклад, не розуміє з уроків географії та хімії, чому може виникати проблема збереження річок, це впливає на розвиненість креативного мислення? Чи є певний зв’язок між базовими знаннями й креативністю?

Насправді дитина може не мати базових знань, але водночас буде дуже креативною і бачитиме світ інакше.

До завдання про збереження річки була відповідь, що аби розібратися, що ж сталося з річкою, чому в одному місці зменшується кількість жаб, треба запросити відьму, щоб вона поговорила із жабами, і ті їй розказали, у чому ж таки проблема.

І це неоднозначний момент, бо, з одного боку, підліток, який написав таку відповідь, напевне, не розуміє принципів водозбору та природоохорони, а з іншого, хіба можемо сказати, що це не креативне рішення? А що як він чи вона прекрасно знає хімію і біологію, але має таке неординарне міфологізоване світобачення?

Можливо, ця дитина не розв’яже проблему з річкою в дорослому віці, але знайде креативне застосування своїм іншим ідеям. Суть креативного мислення в тому, щоб запропонувати цікаві, незвичні, не такі, як у всіх рішення. Бо кожна людина корисна для суспільства, тільки їй треба знайти, де саме застосувати свій незвичайний спосіб мислення.

Наявність креативного мислення – це єдиний шлях для людини бути успішною. Адже вона може запропонувати те, чого не можуть інші. Тільки треба знайти застосунок своєму унікальному рішенню. Усі батьки хочуть, щоб їхні діти були успішними. Кожен вкладає в це своє визначення: кар’єру, самореалізацію, мистецтво тощо. Та ми ніколи не знайдемо прикладу, коли успішною стала людина, яка ніяк не проявила свій розум і талант.

• Мабуть, ще немає готових рішень, як освіті реагувати на результати PISA, бо креативне мислення оцінювалося вперше, ми не можемо рівнятися на досвід країн, які вже покращили ситуацію із цією галуззю. Та все ж як має відреагувати наша освітня система на дослідження?

PISA щороку оцінює певну інноваційну галузь, до якої повертається з певною періодичністю. Та справді немає однозначних рішень, які можна запозичити з інших країн.

Наприклад, у Німеччині в профільній школі глибоко вивчають певні предмети. І своє креативне мислення німецькі учні розвивають на розв’язанні глибоких проблем із тих напрямів, які вони обрали. У нас навпаки шкільна освіта побудована на тому, щоб усі вміли робити все.

Тож нам треба шукати свої шляхи.

• Наприклад, якщо вчителі бачать у підручниках завдання, які передбачають застосування креативного мислення, можна додати до них ще якісь деталі, які мотивуватимуть дітей шукати креативні виходи із ситуації.
• Можна знаходити електронні варіанти підручників і шукати в них завдання на креативне мислення.
• У звіті PISA-2022 про креативне мислення є зразки завдань, які розв’язували наші підлітки. А також описані проблеми, які виникали в учасників тестування під час виконання певних завдань.
• Крім цього, у звіті наведено певні завдання з підручників, які можна використовувати як аналогічні завданням PISA.

Оскільки більшість відповідей наших підлітків – шаблонні, то це дзвіночок усій освітній системі, що треба звернути увагу на проблему. Адже дослідження PISA створювалося як спосіб оцінювання якості освіти, а не учнів чи вчителів.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Madalin Dragnea, dribbble.com