Чи витримає вчитель ще один рік у школі? Дослідження НУШ про реалії літнього відпочинку педагогів

Літо для більшості людей асоціюється з відпустками, подорожами та заслуженим відпочинком. Для українських вчителів цей період - не лише кілька тижнів без щоденного шкільного марафону з уроками, перевіркою зошитів та нескінченними нарадами, а й єдина реальна можливість відновити сили, аби з вересня знову увійти в клас з енергією та натхненням. Але реальність часто виявляється зовсім не такою безтурботною: замість моря чи гір — ремонт у школі, замість мандрівок — додаткові підробітки, а замість повного “перезавантаження” — постійні думки про майбутній навчальний рік.

Команда НУШ вирішила уважніше придивитися до того, як саме вчителі проводять своє літо, на що їм вистачає зароблених грошей і чи можуть вони дозволити собі справжній відпочинок. Адже за офіційними календарями у педагогів є відпустка, але чи завжди її можна назвати відпочинком у повному сенсі цього слова? Чи вдається за кілька тижнів зняти накопичену втому, пережити стреси воєнного часу і набратися натхнення для нових викликів?

Щоб отримати щирі відповіді, ми звернулися до самих учителів. Ми запропонували їм заповнити анкету та написати короткий “твір” на дуже традиційну тему “Як я провів або провела своє літо”.

У цих текстах — не лише розповіді про поїздки чи відпочинок на дачі, а й щоденна педагогічна реальність: обмежені бюджети, нові способи емоційної перезарядки, а також спроби віднайти баланс між роботою і особистим життям.

Ми прагнемо показати, що відпустка вчителя — це не просто час поза школою, а справжній індикатор того, наскільки система освіти в Україні піклується про своїх людей. Адже педагог, який не встигає відновитися, приходить до дітей виснаженим. І від цього програють усі.

Загальна картина

Опитування зібрало понад 120 історій педагогів. Середній стаж наших респондентів — 22 роки, середня зарплата — лише близько 10 600 грн. І цього катастрофічно не вистачає, аби вчитель міг дозволити собі відпочинок.

Лише 23% респондентів мали можливість відпочити на морі, в горах чи у подорожах. Близько 64% літніх історій — це робота, город або ремонти.

ГОЛОСИ ВЧИТЕЛІВ. Літо виживання

Ремонт замість відпочинку

“Відпустка — це тюль і ремонт у класі за власний рахунок”
— Ніна Кудин, 21 стажу, (місце роботи не вказано)

Як прожити рік?

“Літо провела на іншій роботі, аби заробити кошти на життя. У школу повертаюся з думками: як прожити рік на мою платню”
— Наталія Ковган, 12 років стажу, Конотопський ліцей №7.

Заробітки замість відпустки

“Поїхала в Італію на заробітки. Заробила 1000 євро за місяць. Повернулася й думаю, що пора писати заяву на звільнення”
— Лариса Коробчук (місце роботи та стаж не вказані)

Відпустка на виснаження

“Ціле літо працювала на двох додаткових роботах. Нігде не була, нічого не бачила”
— Аліна Леоненко, 5 років стажу, ЗЗСО.

Літо під обстрілами

“Просиділа все літо вдома, під обстрілами, бо відпускні нам не виплатили… Проішачила на городі, бо інакше взимку нічого буде їсти”
— Алла Кульша, 17 років стажу, Дружбівський НВК (Сумщина).

Ноутбук замість моря

“За отримані кошти придбала ноутбук для роботи, ще й не вистачило. Літо провела у селі з батьками на городі…”
— Людмила Новікова, 20 років стажу, ХД №150 (Харків).

Зуби замість відпустки

“Відклала кошти за два місяці, щоб заплатити за оренду житла, оскільки я ВПО. Полікувала зуби, але на коронку не вистачило…”
— Ольга Крупа, 12 років стажу, школа (місце не вказано).

Немає енергії

“Ніяк не відпочила, вдома була, пройшла курси. На роботу йти не хочеться, просто немає енергії”
— Тетяна Кармазіна, 27 років стажу, гімназія, м. Запоріжжя.

У злиднях та економії

“У злиднях та економії. Ганьба можновладцям!”
— Лариса, 26 років стажу, комунальний ліцей (місто не вказано)

Відпустка на городі

“Ціле літо працювала на двох додаткових роботах, щоб мати можливість забезпечити себе. Нігде не була, нічого не бачила”
— Аліна Леоненко, 5 років стажу, ЗЗСО.

Звільнилася — і щаслива

“Я звільнилася — і вперше за довгі роки щаслива”
— Марина Орел.

ГОЛОСИ ВЧИТЕЛІВ. Літо маленьких радостей

Чорне море як щорічний ритуал

“Чудове літо. Відпочила на узбережжі Чорного моря. Відпочиваю щороку в одному й тому ж місці. Страшенно люблю море… Але на роботу не хочеться від слова „зовсім“”
— Алла, 29 років стажу, школа (місто не вказано)

Європейські подорожі завдяки доньці

“Мені вистачило на тиждень в Одесі, а завдяки доньці я ще й подорожувала Європою — Будапешт, Париж…”
— Ольга Антоненко, 30+ років стажу, 1,5 ставки, школа (місце не вказано).

Тиждень без клопотів

“Пройшла курси й тиждень відпочила з родиною на Дністрі — у готелі, без побутових клопотів”
— Мирослава Бублясь, 21 рік стажу, Київ.

Тримає лише любов до професії

“Я люблю свою професію і лише тому досі не змінила фах”
— Юлія Ситюк, 18 років стажу, (місце роботи не вказано)

Втомлений вчитель — втомлена школа. Висновки

Опитування показало: літня “відпустка” вчителя в Україні — це міф. За цим словом ховається не релакс, а виснажлива праця, ремонт за власний кошт, город чи заробітки за кордоном. У кращому випадку — кілька днів моря, у гіршому — літо під обстрілами або в черзі до лікарні.

Учитель, який приходить у клас 1 вересня, — це не натхненний мандрівник, що привіз нові ідеї з подорожі. Це виснажена людина, яка не мала часу на себе. Людина, якій ніколи було відновлювати сили, бо треба було виживати.

Тож наше питання до освітян вже буде не “Як я провів літо?”, а “Чи витримає вчитель ще один рік у школі?”

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало, як вчителю впоратися із професійним вигоранням?

Фото - realist