Що робити, якщо погані оцінки: про права дітей, вчителів та батьків. Пояснює юристка

Сьогодні в нашій рубриці “Є питання” ми зібрали звернення і від вчительства, і від батьківства. Серед тем, які турбують наших читачів:

• проблеми оцінювання знань учнів та учениць;
• як батькам розібратися у новій системі оцінювання знань;
• деякі нюанси у питанні професійного зростання педагогів;
• про посібники для початкової школи;
• як отримати українські документи для дитини, що народилася (або подорослішала до віку отримання паспорту) за кордоном.

На ваші питання відповідає юристка Альона Парфьонова, голова громадської організації “Батьки СОС”.

Мій син, учень 8 класу, має декілька низьких оцінок з англійської мови, які він хотів би виправити. Однак учителька англійської мови відмовила йому у наданні такої можливості, пояснивши це тим, що оцінка вже внесена до електронного журналу (школа користується системою “Єдина школа”) і що вона “не зобов’язана йти на поступки”. При цьому мені, як батьку, також категорично відмовила у можливості з’ясувати питання про повторне оцінювання, мотивуючи це тим, що учень “повинен старатися у майбутньому”.

Вважаю, що такі дії учителя повністю дискредитують мого сина і не дають йому можливості отримати другий шанс для покращення результатів навчання.

Прошу надати роз’яснення:

1. Чи правомірні дії вчителя у відмові надавати учню можливість виправити низьку оцінку?

2. Чи має учень право на другий шанс та виправлення оцінки відповідно до чинного законодавства України?

3. Чи має право та чи зобов’язаний учитель вносити зміни у електронний журнал (“Єдина школа”) після внесення оцінки?

1. Чи правомірні дії вчителя у відмові надавати учню можливість виправити низьку оцінку?

Право учня на повторне оцінювання регулюють такі чинні документи:

1. Лист МОН від 14.03.2025 № 1/4895-25 (сторінка 5) — прямо передбачає коригування семестрової оцінки за групами результатів за бажанням учня.

2. Наказ МОН від 02.08.2024 № 1093 (чинний у 2025/2026 н.р.) — рекомендації щодо оцінювання.

3. Закон “Про повну загальну середню освіту” № 463-IX (редакція від 31.10.2025) — ст. 17 (справедливе оцінювання) та ст. 27 (академічна свобода вчителя).

• Якщо це поточна або тематична оцінка (наприклад, за контрольну чи самостійну роботу), вчитель не зобов’язаний надавати повторне оцінювання. Закон не передбачає автоматичного права на “другий шанс” для таких оцінок — це на розсуд учителя. Відмова з мотивацією “оцінка вже в журналі” та “старайся в майбутньому” може бути законною, якщо немає поважних причин (хвороба, технічна помилка тощо).

• Якщо це підсумкова семестрова оцінка, відмова неправомірна — учень має право на коригування (повторне оцінювання) за процедурою. Для річної — ситуація суперечлива, але можлива через повторне семестрове.

Ваш опис (“декілька низьких оцінок з англійської”) звучить як поточні, тому відмова може бути правомірною. Але якщо вони впливають на семестрову, вимагайте коригування семестрової.

2. Чи має учень право на другий шанс та виправлення оцінки відповідно до чинного законодавства України?

• Так, учень має право на повторне оцінювання з метою підвищення оцінки, якщо це стосується підсумкових оцінок (семестрових чи річних). Це не абсолютне право для всіх оцінок, але гарантоване для мотивації та справедливості. Право реалізується за заявою учня чи батьків (ст. 17 Закону № 463-IX; ст. 53 Закону “Про освіту”, де права учнів включають об’єктивне оцінювання).

• Обмеження: Для поточних/тематичних оцінок (окремі завдання чи теми) такого права немає — це на розсуд вчителя в межах педагогічної автономії (ст. 27 Закону № 463-IX). Лист МОН № 1/4895-25 (стор. 5) уточнює: коригування можливе лише для семестрових/річних за групами результатів (наприклад, за окремими темами англійської мови).

• Семестрова оцінка: Учень може скоригувати її за бажанням, виконавши повторне оцінювання за однією чи кількома групами результатів (наприклад, аудіювання, говоріння). Процедура: заява протягом 3 робочих днів після виставлення, комісія (вчитель + адміністрація), нова оцінка з позначкою “Скоригована ГР1” у журналі (“Єдина школа”). Термін: не пізніше 5 днів після заяви (може подовжити за поважних причин, як хвороба). Підвищення не впливає на свідоцтво з відзнакою для 9 класу чи медалі для 11-го.

• Річна оцінка: Річна не коригується напряму, але через повторне семестрове (I чи II семестр). Виводиться як середнє арифметичне семестрових (з урахуванням скоригованих). Термін: до 10 червня. Якщо учень не атестований (через відсутність), — право на атестацію до початку нового року.

• Поточні/тематичні оцінки:
Ні, не коригуються. Вони для зворотного зв’язку, не підлягають обов’язковому коригуванню (Наказ МОН № 1093 від 02.08.2024).

3. Чи має право та чи зобов’язаний учитель вносити зміни у електронний журнал (“Єдина школа”) після внесення оцінки?

Так, має право і в деяких випадках зобов’язаний.

• Згідно з Інструкцією з ведення ділової документації в електронній формі (наказ МОН від 08.08.2022 № 707), вчитель може вносити зміни до електронного журналу за наявності підстав (помилка, повторне оцінювання, рішення комісії). Система “Єдина школа” технічно дозволяє це — нова оцінка фіксується з позначкою (наприклад, “скоригована”), стара не видаляється.

• Зобов’язаний внести, якщо є рішення комісії або наказ директора (для підсумкових оцінок). Для поточних — на розсуд у межах педагогічної автономії.

Чи мають батьки розбиратися в системі оцінювання, яку вводить НУШ? І якщо так, хто має проводити навчання серед батьків?

Станом на грудень 2025 року (з урахуванням Листа МОН від 14.03.2025 № 1/4895-25 “Про окремі питання оцінювання результатів навчання”, Наказу МОН від 02.08.2024 № 1093 та роз’яснень щодо впровадження Нової української школи (НУШ) у базовій середній освіті, зокрема для 5–9 класів), відповідають на ваше запитання щодо ролі батьків у розумінні системи оцінювання НУШ. Система оцінювання в НУШ (за групами результатів, з акцентом на компетентності, зворотний зв’язок та індивідуальний прогрес) є частиною реформи, де батьки відіграють ключову роль як партнери освітнього процесу (ст. 55 Закону “Про повну загальну середню освіту” № 463-IX).

Батьки мають розбиратись в системі оцінювання і це не просто рекомендація, а передбачена законодавством участь батьків у моніторингу успішності дитини. Система НУШ робить акцент на персоналізованому оцінюванні (формувальне — для зворотного зв’язку; підсумкове — за групами результатів, наприклад, ГР1–ГР4 для мовних предметів), де оцінки (бали) супроводжуються коментарями про сильні/слабкі сторони, а не лише цифрами. Батьки повинні розуміти це, щоб орієнтуватися в індивідуальних картках навчального поступу (електронних чи паперових), які доступні тільки їм (наприклад, через “Єдину школу” або “Мрію”).

• Використовувати зворотний зв’язок для підтримки дитини вдома (наприклад, розвивати навички за слабкими групами результатів).

• Захищати права дитини, якщо виникають непорозуміння (наприклад, оскаржувати несправедливе оцінювання).

МОН прямо наголошує: батьки, як законні представники, мають право на повну інформацію про успішність, і незнання системи може призвести до непорозумінь (наприклад, плутанини з балами чи рівнями досягнень у 1–4 класах чи групами в 5–9). У 2025 році МОН видало спеціальний путівник для батьків “Оцінювання в НУШ”, щоб полегшити це розуміння. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/news/2025/05/28/putivnyk-z-otsinyuvannya-v-nush-2025.pdf

Який обсяг годин підвищення кваліфікації маю мати, якщо атестуюсь після двох років роботи педагогічним працівником?

Загальна норма для чергової атестації: Мінімальний обсяг — не менше 150 годин (або 5 кредитів ЄКТС) з яких не менше 10 % обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами, за 5 років перед атестацією для педагогів закладів загальної середньої освіти (школи, гімназії тощо). Це накопичувальна система: години фіксуються сумарно, незалежно від форми (курси, семінари, самоосвіта, академічна мобільність), напряму чи через суб’єкта (центри підвищення кваліфікації, онлайн-платформи).

Ви атестуєтеся після 2 років роботи, тому вимога не поширюється в повному обсязі — достатньо пройти підвищення кваліфікації не рідше одного разу за цей період (тобто, принаймні один курс чи семінар). Повний обсяг у 150 годин не є обов’язковим для першої атестації, оскільки ви працюєте перші 5 років після закінчення вищого закладу п. 1.8 розділу I “Положення про атестацію педагогічних працівників” (затвердженого наказом МОН України від 09.09.2022 № 805, у редакції від 10.09.2024 № 1277, чинне станом на грудень 2025 року). Атестаційна комісія школи/району враховує ваш план самоосвіти та наявність щонайменше одного курсу (наприклад, 20–30 годин), але рекомендується набрати щонайменше 30–60 годин для демонстрації професійного зростання (рекомендація МОН для 2020–2023 рр., актуальна в 2025), атестаційна комісія встановлює відповідність займаній посаді на основі аналізу документів, поданих педагогічним працівником, без проведення уроків (відкритих занять), інших форм діяльності, а також без врахування вимог до стажу роботи, визначених у пунктах 8, 9 цього розділу I “Положення про атестацію педагогічних працівників” (затвердженого наказом МОН України від 09.09.2022 № 805, у редакції від 10.09.2024 № 1277.

Цікавить інформація щодо надання посібників та друкованих зошитів для здобувачів освіти за програмою НУШ у початковій школі. Це все надає держава, або ж батьки купують за власні кошти?

Це питання яке завжди турбує батьків, адже їх купівля - це значні витрати у кошику школяра. Проте вам варто знати: згідно з листом МОН, такі зошити не є обов’язковим складником навчально-методичного забезпечення, і їх придбання за кошти батьків та використання у навчанні також не обов’язкове. Їх купівля є виключно добровільною, з ініціативи не педагога, а батьків - https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-209729-14#Text

У кінці 2023 року були плани МОН надрукувати робочі зошити лише для 1 класу, а з 2024 року планувалось видавати щорічно за бюджетні кошти навчальні посібники з кількох частин для учнів 1 та 2 класів. Ці робочі зошити замінять підручники з української мови та читання і математики. Так поступово початкову школу переведуть на одноразові робочі зошити. (стаття НУШ https://nus.org.ua/2022/12/14/robochi-zoshyty-zamist-pidruchnykiv-efektyvne-navchannya-chy-rozbazaryuvannya-koshtiv/)

У 2025 році МОН внесло зміни до Вимог до інтерактивного електронного додатка до підручника. Оновлення сформувалися на основі практичного досвіду видавництв і фахівців Українського інституту розвитку освіти під час розроблення та експертизи е-додатків. Оновлені вимоги спрямовано на підвищення якості цифрового навчального контенту та створення доступного освітнього середовища для всіх учнів.

Яким чином оформити свідоцтво про народження українського зразка для дитини, яка народжена за кордоном але зареєстрована як громадянка України в дипломатичних установах? Куди звертатися, який порядок дій, скільки часу це займає?

Процедура регулюється Законом України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” (стаття 4) та Інструкцією про порядок реєстрації актів цивільного стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України (наказ МЮ та МЗС № 32/5/101 від 23.05.2001, актуальна станом на грудень 2025 року). Консульство видає консульське свідоцтво про народження (не пластикове українського зразка, а документ з печаткою консульства). Воно є повноцінним і визнається в Україні для всіх цілей (паспорт, виплати, школа тощо). Пізніше, при поверненні в Україну, ви можете обміняти його на пластикове свідоцтво в ДРАЦС безкоштовно.

Процедура отримання консульського свідоцтва про народження: записатись на прийом через сайт консульства, email або телефон — контакти на mfa.gov.ua. У 2025 році багато консульств використовують онлайн-реєстрацію (наприклад, у Польщі, Німеччині, США). подайте документи особисто (батьки або уповноважені родичі). Консул складає актовий запис у Реєстрі актів цивільного стану України (електронно). Видача: В день звернення або 1–3 робочих днів (залежно від консульства; у завантажених — до 7 днів). Форма: паперовий документ з печаткою консульства, номером актового запису та QR-кодом для перевірки в реєстрі.

Я дізналась із ЗМІ про мережу академічних і наукових ліцеїв, де випускники 9-х класів можуть продовжити навчання у зв’язку з реформою. Це закономірний, передбачуваний етап змін. Чому ж здобувачі/здобувачки освіти, які зараз навчаються у 9-х класах ще за старою програмою і мають бажання йти до 10 класу, позбавляються права на здобуття повної загальної середньої освіти у закладах, куди їх привели батьки до 1 класу? Чому виокремлення академічних ліцеїв автоматично має вплинути на зміну статусів інших закладів, які ще 2 роки могли б працювати в звичному режимі (мають нові облаштовані укриття і розташовані в районі масового проживання дітей і молоді, що дуже важливо в умовах воєнного стану), але ж за помахом палички реформ стають гімназіями? Хто і як може вплинути на цю ситуацію?

Реформа “Нової української школи” (НУШ) справді рухається вперед, і для багатьох сімей це означає неочікувані зміни в школах, куди діти ходили роками. Особливо болісно це в умовах воєнного стану, коли укриття, близькість до дому та стабільність — це питання безпеки та психологічного комфорту.

Реформа НУШ вводить нову структуру:

• Початкова школа (1–4 класи);

• Гімназія (5–9 класи, базова освіта);

• Академічний ліцей (10–12 класи, профільна освіта з поглибленим вивченням предметів для вступу до вишів).

Мета — якісна освіта: ліцеї матимуть сучасне обладнання, кваліфікованих учителів та профілі (математичний, гуманітарний тощо), а гімназії — фокус на базовій освіті. Пілотування стартувало з 1 вересня 2025 року в 25–150 ліцеях (збільшення до 2026), масове впровадження — з 2027/2028 н.р.

Зміна статусів (школа → гімназія) — це реорганізація мережі щоб уникнути “універсальних” шкіл з 1–11 класами, де ресурси розпорошені. До 1 вересня 2024 року громади мали затвердити плани мережі (з урахуванням демографії та спроможності), а до 2027 — оснастити ліцеї. Але це не “помах палички”: реорганізація — за рішенням засновника (місцевої ради), з обов’язковим громадським обговоренням у сільській місцевості. Держава гарантує безоплатне здобуття 12-річної освіти. Учні 9-х класів (2025/2026 н.р.) завершать базову освіту за старою програмою, але для 10 класу обиратимуть:

• Академічний ліцей (пілотні — з 2025, масово з 2027; конкурсні зарахування, але з пріоритетом для дітей з особливими потребами та ВПО).

• Професійний ліцей/коледж (для фахової освіти).

• Інші школи (якщо громада збереже 10–11 класи в гімназіях як виняток, але це обмежено — ліцеї мають бути відокремленими).

Якщо батьки не погоджуються з рішенням міської влади, маючи аргументи, то варто:

1. Зібрати батьківську громаду: організувати петицію/збори (не менше 10% батьків класу/школи) з аргументами: укриття, близькість, воєнний стан і т.д.

2. Подати заяву/петицію до засновника (місцевої ради/департаменту освіти): Вимагати громадського обговорення та коригування плану мережі.

3.Звернутись за підтримкою до депутатів ВР за округом.

Врешті решт до суду за захистом прав дітей.

Фото згенероване ШІ