“ПРОдошкілля”: що змінюється у 2026 році в оплаті праці, умовах роботи та управлінні

Дошкільна освіта сьогодні — це не лише про садочки й групи. Це про оплату праці педагогів, безпеку дітей, збереження мережі закладів у громадах і відповіді на демографічні виклики, з якими країна входить у найближчі роки. Саме ці питання дедалі частіше стають предметом запитань від керівників закладів дошкільної освіти (ЗДО) та вихователів: розказуємо, що вже вирішено на державному рівні, що змінюється просто зараз і до чого готуватися у 2026 році.

Щоб дати фахівцям дошкілля зрозумілі пояснення й окреслити подальші кроки, Міністерство освіти і науки України спільно з ЮНІСЕФ в Україні розпочали серію експертних вебінарів “ПРОдошкілля”. Формат цих зустрічей задуманий не як формальне навчання, а як простір для відкритого професійного діалогу між державою та практиками.

Перший вебінар серії був присвячений підсумкам 2025 року та ключовим напрямам роботи у 2026-му. Його головною спікеркою стала заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Коновалова. Зустріч одразу окреслила принципову позицію: “Це не є формальним підвищенням кваліфікації. Це діалог. Ми вас запрошуємо до творення державної політики в сфері дошкільної освіти”.

Ключові теми статті:

• Оплата праці в закладах дошкільної освіти: які рішення вже ухвалені і як вони мають працювати.
• Матеріальна база ЗДО: укриття, державна субвенція та роль громад.
• Демографічні виклики і пошук рішень для збереження мережі.
• Підтримка сімей з дітьми та нові гарантії, передбачені законом.
• Пріоритети 2026 року: стратегія розвитку, зменшення бюрократії та цифрові інструменти.
• Запитання — відповіді: практичні роз’яснення для керівників і педагогів ЗДО.

Про що йшлося на вебінарі

За дев’ять місяців роботи у фокусі були три ключові проблеми дошкільної освіти: оплата праці, матеріальна база та демографічна ситуація. Саме за цими напрямами вибудовувалася робота у 2025 році й формуються інструменти для 2026-го.

Оплата праці: що вже змінено і як це має працювати

Одним із перших рішень стало підвищення тарифних розрядів для музичних керівників та інструкторів з фізичної культури. Це закріплено постановою Кабінету Міністрів України № 611 від 27 травня 2025 року, а також змінами до наказу МОН № 557. Додаткової атестації для цих працівників не передбачено — раніше пройдена атестація зараховується автоматично, а до тарифікації вносяться відповідні зміни.

Зміни діють з 1 січня. Навіть якщо наказ буде опублікований пізніше, перерахунок заробітної плати все одно має здійснюватися з початку року.

Окремо запроваджено 20% надбавку до посадового окладу для вихователів-методистів у закладах або підрозділах, де функціонують три і більше інклюзивних груп. Ця норма пов’язана з підвищеним навантаженням, яке виникає під час координації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, і має обов’язково враховуватися під час нарахування заробітної плати.

Ще одна принципова зміна стосується керівників малокомплектних закладів. Раніше існувала норма про 120 годин на місяць безоплатної роботи на групі. Наразі цю норму скасовано — її немає ні в нових штатних нормативах, ні в чинних постановах.

“Немає підстав керівникам малокомплектних садочків безоплатно працювати на групі. Якщо таке десь відбувається, це відбувається незаконно, бо це, по суті, примушення людей до безоплатної праці. В нас рабство відмінили дуже-дуже давно і кріпацтво”, — зазначила Анастасія Коновалова.

У таких випадках варто звертатися до Міністерства освіти і науки або до профспілок, адже йдеться про пряме порушення трудових прав.

З 1 січня 2026 року також запроваджено 30% доплату до посадових окладів педагогічних працівників закладів дошкільної освіти. Це рішення є обов’язковим до виконання і не має рекомендаційного характеру.

Під час вебінару було продемонстровано карту громад, яка показує, як різниться ситуація з доплатами до посадових окладів по країні. Темно-фіолетовим кольором позначено громади, де раніше не було жодних додаткових надбавок, окрім мінімально обов’язкових. У таких громадах підвищення зарплат у 2026 році буде найбільш відчутним.

Жовті та світліші відтінки на карті відповідають громадам, які вже раніше використовували дозволені урядом можливості й встановлювали доплати до 75%. У цих випадках нові 30% можуть бути інтегровані в оклад, і зростання зарплати не буде таким помітним.

Саме тому ефект від запровадження 30% надбавки буде різним. У громадах, де додаткових доплат раніше не було, підвищення буде відчутнішим. Там, де місцеві надбавки вже сягали 50–75%, вони можуть бути інтегровані в оклад, і зміни не виглядатимуть настільки різкими.

Закладам необхідно внести зміни до штатних розписів і тарифікацій та подати їх на погодження органам місцевого самоврядування. Якщо через бюджетні процедури виникають затримки, виплати мають бути компенсовані після перегляду бюджету.

“Постанова Кабміну обов’язкова до виконання. В будь-якому разі на вашому боці закон”, — підкреслила спікерка.

Матеріальна база: укриття і підтримка громад

У 2025 році держава вперше передбачила субвенцію на облаштування укриттів у закладах дошкільної освіти в обсязі 1 млрд гривень. Фактичне використання коштів заплановане у 2026 році. Кошти можуть використовуватися виключно для укриттів — не для дахів чи загальних ремонтів.

Для участі в програмі заклад має відповідати декільком умовам:

• працювати у дистанційній або змішаній формі;
• не мати воєнних пошкоджень, що потребують капітального ремонту;
• мати актуальну проєктно-кошторисну документацію станом на 15 серпня 2025 року.

Якщо документації немає або вона застаріла, її потрібно терміново підготувати чи оновити.

Подання заявок відбувається через громади, а не напряму від садків, за аналогічним механізмом, який використовується для шкіл. Пріоритет надаватиметься прифронтовим регіонам, але подаватися можуть усі громади.

Окремо працює проєкт LEARN для дошкілля, спрямований на підтримку впровадження нового закону про дошкільну освіту. Йдеться про відкриття нових типів організації дошкільної діяльності, оптимізацію груп та централізовані закупівлі обладнання. Участь у проєкті також відбувається через громади.

Демографічні виклики і збереження мережі

Демографічна ситуація безпосередньо впливає на мережу закладів дошкільної освіти. Змінити її держава не може, однак може запропонувати інструменти адаптації, які дозволяють громадам зберігати заклади і водночас відповідати на потреби сімей.

Одним із таких інструментів стала диверсифікація освітніх послуг. Йдеться про розширення форматів роботи закладів дошкільної освіти та створення нових типів організації дошкільної діяльності. Уже сьогодні в різних регіонах працюють центри педагогічного партнерства, які надають послуги сім’ям з дітьми від кількох місяців. За словами спікерки, ці формати мають стабільний попит і демонструють, що дошкілля може бути гнучким і відкритим до потреб громади.

Окремо наголошувалося на зростанні потреби у відкритті ясел для дітей від одного року. Це не лише відповідь на запит батьків, а й важливий механізм збереження мережі закладів, які через скорочення кількості дітей ризикують залишатися напівпорожніми. Відкриття ясельних груп дозволяє уникнути скорочення персоналу та підтримувати життєздатність закладів у громадах.

У цьому контексті важливу роль відіграє державна програма “єЯСЛА”. Вона спрямована на підтримку сімей з дітьми раннього віку та стимулювання громад до розвитку ясельних послуг. Йдеться про щомісячну виплату у розмірі 8 тисяч гривень для матерів, які виходять на роботу на повний робочий день.

Принциповим є те, що ці кошти можуть використовуватися не лише для приватних форм догляду, а й у комунальних закладах дошкільної освіти. Батьки мають право спрямовувати виплату на оплату платних послуг у садочках відповідно до чинного законодавства: харчування, гуртків, корекційних занять поза межами освітньої програми, а також роботи чергових груп.

Такий підхід, за словами представниці МОН, створює додаткові можливості для закладів дошкільної освіти. З одного боку, він допомагає сім’ям поєднувати роботу і догляд за дитиною, з іншого — забезпечує садкам додатковий ресурс і стимулює громади інвестувати у розвиток ясел.

У межах проєкту LEARN для дошкілля планується підтримати відкриття сотень нових локацій різних типів по всій Україні, включно з ясельними групами та іншими гнучкими форматами. Подання заявок, як і в інших програмах, здійснюється через громади.

Місце в садку на повний день

Окремо проговорювалася державна допомога сім’ям з дітьми. Йдеться про виплату 8 тисяч гривень на місяць для матерів, які виходять на роботу на повний робочий день. Також окреслено зміни, які мають набути чинності з 2028 року. Якщо громада не може забезпечити дитині від трьох років місце в садку на повний день, батьки отримуватимуть грошову компенсацію.

“Ми як держава хочемо, щоб громада забезпечила місце в садку на повний день. І це реальна гарантія”, - зазначила заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Коновалова.

Цей механізм має стимулювати громади розвивати мережу закладів, а не перекладати відповідальність на сім’ї.

Що планують у 2026 році

Серед ключових завдань на 2026 рік — затвердження Стратегії розвитку дошкільної освіти. Документ уже підготовлений і найближчим часом буде винесений на громадське обговорення. Його розглядають як рамкову основу для залучення державних і донорських коштів та узгодження дій на національному і місцевому рівнях.

Ще один напрям — зменшення бюрократичного навантаження. Аналіз показав, що значна частина документації, яку ведуть заклади, не має прямого впливу на якість освітнього процесу. Завдання на найближчий час — поступово переглянути й скоротити ці вимоги.

Окремо підкреслюється проблема відсутності валідизованих даних у дошкіллі. Без прозорої інформації про кожну дитину і кожен заклад неможливо говорити про системну державну підтримку, зокрема субвенцію на оплату праці. Саме тому планується робота над новими інструментами збору даних і пілотне впровадження цифрової системи “Мрія” у дошкільній освіті у 2026 році. Використання системи буде добровільним, а її основна мета — зменшення паперової роботи.

Запитання — відповіді

Чи планується оновлення вимог до укриттів у закладах дошкільної освіти?

Вимоги до укриттів залишаються без змін, переглядати державні будівельні норми наразі не планують. Фокус зроблено на фінансуванні облаштування укриттів. У 2026 році передбачено державну субвенцію в обсязі 1 млрд гривень, а також додаткове фінансування в межах проєкту LEARN, яке може використовуватися для закупівлі меблів та іншого необхідного обладнання для укриттів.

Подання заявок на субвенцію здійснюється через громади за встановленим механізмом. Заклади дошкільної освіти не можуть подаватися самостійно.

Як організовувати харчування дітей від трьох місяців?

Питання харчування дітей раннього віку регулюється чинним санітарним регламентом і постановами Кабінету Міністрів. Окремих нових нормативних документів для організації харчування немовлят наразі не планують.

За необхідності змін або уточнень Міністерство освіти і науки готове працювати над ними спільно з Міністерством охорони здоров’я, зважаючи на запити з боку практиків.

Які підзаконні акти потрібні для впровадження нових форм організації дошкільної освіти?

Нормативна база для впровадження нових типів організації освітньої діяльності вже сформована. Прийнято положення, які визначають типи організації дошкільної діяльності та вимоги до них. Оновлено санітарний регламент з урахуванням нових форматів роботи.

Також затверджено нормативні документи щодо форм організації освітнього процесу — очної, дистанційної, мережевої. Інфраструктурні норми наразі оновлюються профільним міністерством і мають бути затверджені найближчим часом.

Чи планується введення посади вчителя англійської мови у ЗДО?

У типових штатних нормативах передбачено введення посади вчителя англійської мови для роботи з дітьми від п’яти років з 1 вересня 2026 року. Для цієї вікової категорії вивчення англійської мови має бути безкоштовним.

Для дітей молодшого віку заняття з англійської мови можуть організовуватися за рішенням закладу — як безкоштовно, так і за кошти батьків, якщо це не передбачено освітньою програмою.

Чи є обов’язковим впровадження цифрової системи “Мрія”?

Цифрова система “Мрія” не є обов’язковою для закладів дошкільної освіти. У 2026 році заплановано її пілотне впровадження у 30 закладах, щоб визначити необхідний функціонал і потреби на місцях.

Основна мета системи — зменшення паперового навантаження та впорядкування обліку даних.

Перший вебінар серії “ПРОдошкілля” окреслив підсумки 2025 року та показав, з якими інструментами система дошкільної освіти входить у 2026-й. У фокусі залишаються оплата праці педагогів, безпека дітей, збереження мережі закладів і поступовий перехід до гнучкіших форматів роботи.

Серія вебінарів триватиме й надалі та має стати постійним майданчиком для професійного діалогу між Міністерством освіти і науки України та спільнотою дошкілля.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало “Що тримає українське дошкілля і що може його зламати: ключові висновки міжнародних експертів”.

Фото – скріни з вебінару “ПРОдошкілля”