Нова Типова освітня програма для 1-4 класів: розбираємо по поличках

Останні місяці в освітянській спільноті видалися гарячими. Соціальні мережі вибухали обговореннями: педагоги, батьки та експерти дискутували навколо оновлення Державного стандарту початкової освіти та проєкту нової Типової освітньої програми. Питання кількості годин, долі інтегрованих курсів та зникнення звичних назв викликали чимало тривог.

Проте на основі масштабного громадського обговорення, у якому взяли участь понад 17,5 тисяч учителів, проєкт було доопрацьовано. Тепер, коли наказ про нову Типову освітню програму готується до оприлюднення, можна розібрати по поличках: що саме зміниться, як виглядатимуть навчальні плани та чи справді “революція” є такою радикальною.

Найголовніше, що варто розуміти: перехід на нову програму не буде раптовим. Весь процес розбитий на кілька етапів, щоб кожен крок був вивіреним і перевіреним на практиці.

Які етапи нас очікують:

• Після того, як Міністерство освіти затвердить цю типову програму, за справу візьмуться автори. Вони почнуть розробляти підручники та конкретні навчальні програми для перших і других класів. Це триватиме протягом наступного року.
• Далі розпочнеться етап апробації. Це означає, що у 2026–2027 навчальному році нові підручники та програми спочатку апробують у реальних класах. Вчителі, які братимуть у цьому участь, зможуть надати свої поради та зауваження. Автори та видавці врахують цей практичний досвід і доопрацюють матеріали, щоб вони були максимально зручними та якісними.
• Тільки після такого випробування на практиці відбудеться загальнодержавний конкурс. У 2027–2028 році вчителі зможуть самостійно обрати ті підручники, які їм найбільше подобаються за методикою. І вже з 1 вересня 2028 року перші класи по всій країні офіційно почнуть навчання за цією новою програмою.

Важливо, що цей рух буде поступовим. Ті діти, які вже вчаться за старими програмами (НУШ-1 та НУШ-2) завершать навчання саме за ними. Нова програма буде входити в школу крок за кроком: спочатку в 1-й клас, наступного року — в 2-й, і так далі. Повністю вся початкова школа перейде на цей єдиний стандарт лише у 2031–2032 навчальному році.

Чому ми переходимо до однієї програми замість двох?

Це логічне продовження змін, які вже відбулися в середній та старшій школі. Там уже давно працюють за єдиним документом. Тепер і початкова ланка матиме одну спільну основу, що значно спростить перехід дітей з 4-го до 5-го класу.

Для того, щоб цей перехід був успішним, розробляти власну освітню програму має не одна людина, а вся шкільна команда. Звісно, основне навантаження ляже на вчителів початкових класів та заступника директора, який ними опікується. Проте дуже важливо залучити до обговорення і вчителів 5–6 класів. Вони мають заздалегідь бачити, з якими знаннями та навичками прийдуть до них діти, щоб навчання було безперервним і логічним. Також важливою буде допомога шкільного психолога, особливо коли йдеться про дітей з особливими освітніми потребами.

Один документ — для всіх: інклюзивність на рівні державної програми

Нова Типова освітня програма (ТОП) для початкової школи створює історичний прецедент. Вперше в українській освіті ми маємо універсальний документ, який охоплює абсолютно всі типи закладів загальної середньої освіти. Це — не просто технічне рішення, а реальне втілення філософії інклюзії та рівного доступу до знань.

Кого стосується нова програма?

Раніше спеціальна та загальна середня освіта часто йшли паралельними шляхами з різними нормативними базами. Тепер усе зібрано в єдиному документі:

• Звичайні школи та класи: де навчання ведеться державною мовою.
• Класи з мовами корінних народів та нацменшин: традиційно вони були частиною загальної програми, і цей підхід збережено.
• Спеціальні заклади освіти та спеціальні класи: для дітей з особливими освітніми потребами (ООП).

Чому наказ МОН такий об’ємний?

Багатьох педагогів може налякати обсяг документа — разом із додатками він налічує понад 100 сторінок. Проте розробники заспокоюють: такий обсяг зумовлений саме його всеохопністю.

Велика частина тексту — це специфічні навчальні плани та описи освітнього процесу саме для спеціальних закладів. Там детально розписано:

1. Модифіковані програми: для учнів з інтелектуальними труднощами чи складними порушеннями розвитку.
2. Корекційно-розвиткова робота: чіткий розподіл годин та напрямів підтримки.
3. Сенсорна підтримка: наприклад, у Державному стандарті 2025 року та цій Типовій Освітній Програмі вперше прописані результати навчання та години для української та іноземної жестових мов.

Раніше вчителі обирали одну з двох програм (“НУШ-1” або “НУШ-2”), і автоматично отримували і перелік підручників. Тепер система стає набагато гнучкішою.

Модельні програми — це новий фундамент

Відтепер під кожен предмет чи інтегрований курс створюватимуться окремі модельні навчальні програми. Це означає, що на ринку буде не просто багато підручників з математики, а багато різних програм з математики. Кожна така програма матиме свій авторський підхід, і саме під неї розроблятиметься конкретний підручник.

Синхронність вибору

Вчителям не доведеться чекати роками. Процес відбуватиметься паралельно: щойно модельна програма заходить на апробацію, разом із нею з’являється і проєкт підручника. Ви зможете бачити цілісну картину — і методику (програму), і інструмент (підручник). Після успішної апробації програма отримує гриф МОН, і можна вільно обирати її для своєї школи.

Цікавим нововведенням є те, що вчителі не “прив’язані” до одного автора на всі 4 роки. Шкільна команда може зібрати свій унікальний освітній “пакет”: наприклад, обрати програму з української мови від одного автора, а математику чи інтегрований курс “Я досліджую світ” — від іншого. Головне — щоб ці елементи гармонійно поєднувалися між собою.

Резервна година: інструкція з використання для заступника

Коли ви відкриєте таблиці з новими планами, ви побачите, що в деяких клітинках замість однієї цифри стоять дві через риску (наприклад, 6/8 або 5/4). Це не означає “від і до”, і це не помилка друку. Це — варіанти вибору.

Ці риски з’явилися як відповідь на ті самі бурхливі дискусії в соцмережах. Частина вчителів просила залишити більше годин на окремі предмети, а інша частина — дати можливість для глибшої інтеграції. Розробники почули всіх і запропонували два варіанти навантаження в межах одного плану.

Як це працює на практиці? Можна обрати один із двох стовпчиків: або той, що стоїть до риски, або той, що після неї. Це як два різні набори налаштувань. Наприклад:

• Варіант 1 (перші цифри). Ви берете 6 годин на українську мову та 5 годин на інтегрований курс “Я досліджую світ”. Це вибір для тих, хто хоче більше часу приділити дослідженню навколишнього світу, де частина мовних тем вивчається природно через теми природи чи суспільства.
• Варіант 2 (другі цифри). Ви берете 8 годин на українську мову та 4 години на інтегрований курс. Це вибір для тих, хто хоче зробити максимальний акцент саме на мовно-літературній підготовці як окремому блоці.

Головне правило: ви не можете змішувати ці цифри хаотично. Якщо ви обрали для мови цифру після риски (8 годин), то і для інтегрованого курсу ви автоматично маєте брати цифру після риски (4 години). Це зроблено для того, щоб загальна сума годин на тиждень залишалася правильною і не перевищувала санітарні норми. Ви не можете взяти і там, і там найбільші цифри, бо дитина буде перевантажена.

Хто приймає рішення? Це рішення вашої шкільної команди. Ви збираєтеся разом, аналізуєте потреби своїх учнів і вирішуєте: “У цьому році наші перші класи йдуть за варіантом посиленої мови”. Або навпаки: “Ми хочемо спробувати ширшу інтеграцію”.

Важливо, що такий підхід дозволяє бути гнучкими. Ви навіть можете змінити підхід, коли діти перейдуть у 3-й клас. Наприклад, у 1–2 класах ви вчили мову посилено (8 годин), а в 3–4 класах вирішили, що діти вже готові до більшої кількості годин на інтегрований курс чи математику, і обрали іншу комбінацію.

Ці скісні риски — це, по суті, ваш легальний спосіб адаптувати програму під свій клас, не виходячи за межі закону. Ви просто обираєте ту “траєкторію”, яка вам ближча.

Куди можна спрямувати цю годину? Програма чітко визначає чотири варіанти, куди “покласти” цей час, і всі вони фінансуються з бюджету:

1. Підсилення галузей: ви можете додати цю годину до будь-якого базового предмета. Якщо відчуваєте, що учням потрібно більше часу на опанування мови або математики — просто додайте її туди. Наприклад, замість 7 годин української мови у 3-му класі ви робите 8.
2. Курси за вибором: це можливість легально викладати предмети, яких немає в основній таблиці. Є запит на хореографію, фінансову грамотність чи робототехніку? Використовуйте резервну годину.
3. Проєктна діяльність: ви можете виділити цей час на виконання творчих, дослідницьких чи соціальних проєктів, які виходять за рамки класичного уроку.
4. Подолання освітніх втрат: це критично важливий пункт. Годину можна використати для індивідуальних консультацій чи занять у малих групах. Це дозволяє працювати не з усім класом одночасно, а лише з тими дітьми, які мають прогалини в знаннях.

Українська мова в новій ТОП: відповідь на дискусії в соцмережах

Питання мовно-літературної галузі викликало чимало емоцій. Основна причина суперечок — перехід від звичної фіксованої кількості годин до варіативності. Проте розробники наголошують: українська мова залишається пріоритетом, а нова програма лише дає вчителю інструменти для гнучкішого її вивчення.

1. Чому виникли побоювання?

У соцмережах активно обговорювали таблиці, де цифри годин на мову здавалися меншими, ніж раніше. Це сталося через те, що в деяких варіантах навчальних планів частина годин мовно-літературної галузі інтегрована в курс “Я досліджую світ” . Проте загальна кількість годин на вивчення мовних компонентів не скоротилася — вона просто розподілена інакше.

2. Модель “8 + 4” проти “6 + 5”: у чому різниця?

Для тих вчителів, які звикли до класичного викладання, де мова — це окремий, потужний блок, програма пропонує варіант “8 + 4” (на прикладі 1-2 класів):

• 8 годин виділяється суто на мовно-літературну галузь (українська мова та читання).
• 4 години залишається на ЯДС.

Це рішення для тих, хто вважає, що мова потребує окремого фокусу. Водночас для прихильників глибинної інтеграції є варіант “6 + 5”, де частина мовних тем опрацьовується через контексти навколишнього світу.

3. Мовна варіативність для 3-4 класів

У другому циклі навчання (3-4 класи) дискусії точилися навколо 7 годин на українську мову. Пояснення тут просте: це база, яку можна підсилити.

• Якщо заступник директора чи вчитель бачить, що рівень мовної підготовки потребує більше уваги, він бере ту саму резервну годину і додає її до мови.
• Таким чином, школа отримує 8 годин мови, що повністю відповідає потребам якісної підготовки до переходу в базову школу.

4. Непорушність мовного стандарту

Важливо розуміти: незалежно від того, який варіант плану обере школа, результати навчання, зафіксовані в Державному стандарті, мають бути досягнуті в повному обсязі. Програма не дозволяє “викидати” теми. Вона лише дозволяє змінити спосіб їх викладання — або як окремий предмет, або через інтегровані зв’язки.

5. Мова в класах національних меншин

Для закладів, де навчання ведеться мовою корінного народу або нацменшини, в програмі зафіксовано “залізну” норму: українська мова та читання не можуть викладатися мовою меншини. Це предмети, які завжди йдуть державною мовою, і години на них чітко закріплені в окремих таблицях, щоб забезпечити належний рівень володіння українською для кожного учня.

Межі свободи та відповідальність керівника

Попри значну автономію, заступник директора та педрада мають пам’ятати про “червоні лінії”, порушення яких перетворює програму на “нетипову”.

Що категорично не можна робити?

• Забирати години у фізкультури: попри будь-які прохання батьків підтягнути математику за рахунок спорту — це заборонено. Фізична культура має бути в повному обсязі.
• Перевищувати навантаження: сума годин усіх предметів разом із резервною не може бути більшою за гранично допустиме санітарне навантаження для дитини відповідного віку.

Чому важливо триматися Типових планів?

Якщо ваша шкільна команда створить унікальний “мікс” годин або предметів, якого немає в жодній таблиці наказу МОН, ваша програма автоматично вважатиметься нетиповою. Це означає, що вона не може бути просто затверджена керівником закладу — вона мусить пройти тривалу та складну експертизу в Державній службі якості освіти. Тому для більшості закладів оптимальним шляхом є вибір одного з варіантів Типового плану та розумне використання резервних годин у його межах.

Алгоритм дій для школи: від наказу до уроку

Щоб нова Типова освітня програма запрацювала у вашому закладі як злагоджений механізм, варто дотримуватися чіткої послідовності кроків. Це допоможе уникнути хаосу та забезпечити легітимність кожного рішення педради.

1. Вибір базового плану: шкільна команда аналізує потреби своїх учнів (мова навчання, наявність інклюзії, профільні інтереси) та обирає відповідну таблицю з наказу МОН.
2. Визначення “траєкторії”: колективно вирішуємо, який варіант годин через скісну риску є оптимальним для конкретної паралелі. Пам’ятаємо: обраний “стовпчик” цифр має бути єдиним для всіх предметів у плані.
3. Розподіл резервної години: разом із вчителями-практиками визначаємо, що зараз у пріоритеті: підсилення математики, курс за вибором чи години на подолання освітніх втрат.
4. Формування “пакету” програм: під кожен предмет чи інтегрований курс підбираємо модельну навчальну програму та відповідний підручник. Перевіряємо їх на сумісність та логічну послідовність.
5. Легалізація: власна освітня програма закладу схвалюється на засіданні педагогічної ради та затверджується наказом директора.

Нова ТОП — це не про обмеження, а про можливості. Вперше за довгий час школа отримує такий широкий інструментарій для гнучкості. Головне — пам’ятати, що за кожною обраною годиною та кожною моделлю стоїть дитина, її комфорт та якість її знань. Спільна робота адміністрації та вчителів дозволить перетворити цей складний документ на живу та ефективну систему навчання.

Стаття підготовлена за матеріалами вебінару “Типова освітня програма для 1–4 класів: як шкільній команді створити власну освітню програму”, організованого Офісом впровадження НУШ при МОН. Спікерка: Юлія Романенко, координаторка експертів змісту Офісу впровадження НУШ.

Стаття доповнена візуальними матеріалами (скриншотами) з презентації вебінару “Типова освітня програма для 1–4 класів: як шкільній команді створити власну освітню траєкторію” ГС “Освіторія”.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало: “Ми маємо вчити дітей, а не предмети: чи готова школа до оновленого Стандарту початкової освіти?”

Фото – Freepik