Великодній ярмарок майстерок. Матеріали для уроків та святкова програма для громади

Зустріч із народним мистецтвом пробуджує у дітей перше відчуття приналежності до національної культури, розвиває зорову пам’ять, дрібну моторику, образне й просторове мислення, увагу. Діти відкривають для себе властивості різних матеріалів і правила роботи з ними. Важливо також, що народне мистецтво дає великий заряд бадьорості й піднімає настрій.

Українська етнокультура має розкішний набір настроєвих і розвивальних мистецьких пропозицій до Великодня. Це витинанка, вибійка, писанкарство, малярство на склі й папері і багато іншого. Готуймося до великого свята!

Методичні рекомендації та матеріали для уроку підготувала музейна педагогиня Ярослава Музиченко.

Мета і завдання:

• Надати можливість школярам, учителям, батькам і ветеранам відчути єдність як спільноти.
• Підготуватись до Великодня: оздобити школу та інші громадські будівлі й приміщення, згадати традиційні для даної місцевості варіанти великодніх атрибутів та приготувати страви за святковими рецептами.
• Підготувати родини до українського Великодня: навчити дітей і батьків виготовляти святкові атрибути, грати у весняні традиційні ігри.
• Зібрати кошти на потреби оборони.

Тривалість: 3 – 5 годин.

Опис програми

Захід відбувається у вигляді благодійного ярмарку.

Пропонуємо запрошувати не лише батьків, а й бабусь і дідусів, військовослужбовців, ветеранів.

Проводити Ярмарок майстерок варто за тиждень до Великодня. Адже на ярмаркових майстерках учні і батьки не лише підготують атрибути для своєї домівки, але й виготовлять український традиційний різдвяний декор для школи, клубу, амбулаторії, крамниці тощо.

Проведення майстерок рекомендується учням 8 – 11 класів.

Старші класи готують команду майстрів (активних зацікавлених “харизматичних” учнів, популярних у школі), які будуть проводити майстерки на ярмарку. “Майстри” вивчають алгоритм проведення майстерки і проводять її для всіх охочих дітей і дорослих.

Класні керівники, за бажання, можуть допомагати своїм вихованцям. Кожен клас (або кілька класів) готує якусь одну майстерку. Під час ярмарку вони проводять її на визначеному місці.

Якщо буде вирішено провести ярмарок у два етапи (окремо для початкової і для середньої школи), ті ж учні проводять майстерки на обох етапах.

Розподіл майстерок між класами пропонується здійснювати методом жеребкування.

Для кожної майстерки школа надає столи, стільці і матеріали. Матеріали для майстерок має заготувати школа, щоб уникнути нерівномірності витрат класів, адже різні майстерки потребують різного кошторису.

Матеріали, заготовки варто приготувати заздалегідь.

За окремим столом можна розмістити традиційні українські смаколики, узвар і чай.

У селах, містечках варто шукати локальні варіанти загальноукраїнських великодніх звичаїв. Для атрибутів, страв, весняних ігор-гаївок важливо шукати регіональні фольклорні твори, якщо не з даного села чи містечка, то принаймні з району чи з області.

Майстерка з весняних традиційних ігор проводиться в окремій аудиторії, щоб і самим добре чути свій спів, і не чинити додаткового шуму в галасливому середовищі майстерок атрибутики.

Матеріали та обладнання

• Просторе приміщення (спортзал, їдальня тощо).
• Аудиторії для майстерок зі співом та традиційними весняними іграми.
• Столи за кількістю майстерок (один довгий стіл може бути складений із кількох зсунутих парт), застелених неяскравою однотонною клейонкою або коричневим папером.
• Ведучі майстерок та помічники: 5-7 на кожну майстерку.
• Стільці.
• Місце, обладнане для продажу страв.
• Матеріали для майстерок (подано в описах майстерок).
• Технічне обладнання для перегляду відео та прослуховування аудіо.

Збір коштів

Ялинкова прикраса

Поставити ялинкову гілку і прикрасити:

• Вхідний квиток на ярмарок (окупляться матеріали для майстер-класів): фіксована ціна з пільгами.
• Карнавка на столі кожного майстер-класу (для донатів на будь-яку суму).

Телестудія, інтерв’ю і ток-шок

Старшокласники, які цікавляться журналістикою чи блогерством, можуть записувати бліц-відеоінтерв’ю про враження учасників і гостей від ярмарку, про їхні історії Великодня (у старійшин громади, батьків, учителів, дітей, ветеранів).

Можна організувати “ток-шоу” “Наша громада: історії Великодня”. Обладнати імпровізовану телестудію з відповідним фоном із логотипом школи. До столу запрошувати цікавих гостей ярмарку. Двоє телеведучих – активні і говіркі хлопець і дівчина. Заздалегідь підготувати питання про родинні та особисті історії, але імпровізація теж вітається. Буде також потрібен освітлювач і оператор, який зніматиме ток-шоу і транслюватиме у прямому ефірі на Facebook-сторінці школи.

Майстерки

Великодня витинанка

Тривалість 30 хвилин.

До 15 учасників за раз.

Витинанка – це симетричне зображення, вирізане з паперу, складеного удвічі або більше разів. Може бути біла, одноколірна або ж багатобарвна. Основна загадка витинанки в тому, що вирізається вона зі складеного навпіл аркуша паперу, тому автор бачить цілу картинку лише завершивши працю – тоді, коли розгорне вирізаний папір.

З витинанок можна зробити гарні вітальні листівки або великі багатобарвні картини.

Додаток 1

Писанки: восковий розпис

Писанку, як символ весняного відродження природи, знають різні народи світу. Історія писанок пов’язана зі стародавнім ритуалом весняного відродження. У різних народів яйце вважалося символом життя і сонця, початку світу. У міфах зі світового яйця народжується всесвіт, з верхньої і нижньої половини яйця виникають небо і земля.

На Великдень писанками вітають один одного родичі й друзі. Частину роздають дітям, що приходять христувати чи приносять “калач”. Дівчата дарують своїм коханим червону писанку.

Додаток 2

Великодній голуб із писанки

Коли оздоблювали домівку перед великоднем, то перед покуттю зазвичай вивішували великоднього голуба. Він символізував Святого Духа, радість, красу. Фігурка птаха розгойдувалася і оберталася від руху повітря в приміщенні.

Додаток 3

Вибійка. Рушничок для святкового кошика

Під час Великодньої служби святять паски – звичайну та сирну, крашанки, шинку, пиріжки з сиром і маком, масло, сіль. Спеціально до Великодня тримають красивий кошик і вишитий рушничок.

Додаток 4

Листівка-“писанка” восківцями і аквареллю

Малюнки-“писанки” восківцями й аквареллю добре робити з найменшими. Вони готують малят до техніки воскового писанкарства, яку вони опанують згодом. Адже малюнок восківцями проглядає з-під акварелі так само, як восковий візерунок – з-під фарби на писанці.

Також, дана мистецька техніка знайомить малюків із простими символічними зображеннями, які є найбільш поширеними на писанках. А це – восьмикутна зірка, рибка, пташка, дубовий листок, Дерево життя.

Додаток 5

Настінний розпис

В Україні побутує стародавнє мистецтво малювання на свіжовибілених стінах хат. Усередині оселі прикрашають піч і проміжки між вікнами. Малюють зазвичай Дерево життя (вазон із квітами). Таким чином прикрашають хати перед Великоднем і перед Різдвом.

Діти на майстерці створять ескізи настінних розписів на папері – на білому або на кольоровому.

Додаток 6

Малярство на склі

В Україні цей різновид живопису поширився у XIX ст. переважно в Західних регіонах і швидко набув ознак самобутності. Народні майстри малювали на склі ікони, а також натюрморти, квіти і прикрашали ними оселі.

Додаток 7

Ігри з крашанками

На Великдень найбільше писанок та крашанок перепадає дітям. І матусі, і бабусі, і родичі та друзі вручають їм ці весняні дарунки. Під час обрядових обходів з великодніми привітаннями — христувань — господарі також обдаровують дітей крашанками. Отже, великодні дитячі ігри не обходяться без крашанок. Деякі з таких ігор пропонуємо вашій увазі.

Додаток 8

Весняні ігри – гаївки

Навесні українські діти й молодь грали в різні ігри, які символізували розвій природи та дарунки весни. Дівчата й хлопці спілкувалися, весело проводили час. У додатку – інтерактивний посібник із такими іграми, де є слова, мелодії та відео з рухами.

Додаток 9

Вірші про Великдень

Леся Храплива-Щур. Великодні вірші.

Роман Завадович. Вірші про Великдень.

Марія Хоросницька. Великодні вірші.

Література про свято

• Великдень: Звичаї, обряди, страви (упор. Ярослава Музиченко). – Львів, 2009.
• Великдень в Україні. Етнографічний нарис Лідії Орел. — К., 2000.
• Грушевський, Михайло. Історія української літератури у 6 т., 9 кн. Т. 1. – Київ: Либідь, 1993. – 392 c.
  Майданська Софія. Христос воскрес! — К.: Купина, 1993.
• Манько Віра. Українська народна писанка. – Львів, 2001.
• Христос воскрес! Великдень на Україні. — К., 1991.
• Чубинський, Павло. Мудрість віків: українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського / Чубинський, Павло Платонович. - К.: Мистецтво, 1995. - 224 с.

Фото – з особистого архіву Ярослави Музиченко