Чому не можна відмовлятися від математики, від НМТ і знижувати вступний бал

Понад 1800 викладачів математики та природничих наук Каліфорнійського університету в США підписали відкритого листа, в якому зафіксували проблему: студенти першого курсу все частіше приходять до університету без базових навичок, необхідних для успіху. Вони пишуть, що в кампусі Берклі близько 20-30% студентів, які відвідують початковий курс математичного аналізу, демонструють “серйозні прогалини в підготовці”. Проблема стала настільки великою, що викладачам доводиться перевикладати математику за програмою середньої школи.

Причини такого явища очевидні. І це точно не ШІ.

Стаття в The Economist “Студенти вчаться гірше, ніж ви думаєте” детально описує проблему та її причини.

Медіа НУШ надає детальний переказ статті.

Лист викладачів університетів, з якого починається статті, це частина широкої дискусії, яка триває на Заході. Вона розпочалась після приголомшливої ​​доповіді, опублікованої в листопаді в кампусі каліфорнійської системи в Сан-Дієго. Науковці зазначили, що кількість студентів першого курсу, які вступають до університету і мають математичні навички нижче рівня середньої школи, зросла майже в тридцять разів за п’ять років, до майже кожного восьмого. Близько 70% учнів не показують результатів, очікуваних від 14-річної дитини.

Занепокоєння щодо математичних навичок студентів поєднується з тривалим розчаруванням через зниження рівня грамотності. Викладачі попереджають про студентів-літературознавців, які, здається, не здатні дочитати книги до кінця. Про ці проблеми повідомляють не лише на західному узбережжі чи в державних університетах. У Гарварді деякі професори гуманітарних та соціальних наук кажуть, що вони відчувають себе змушеними скорочувати тексти, згідно зі звітом, опублікованим серед викладачів у жовтні. Студенти прибувають до найвідомішого університету Америки “з меншим досвідом читання складної прози та меншою здатністю до зосередження та стійкої уваги”. Вони “мають труднощі з прочитаним, що студенти легко читали лише десять років тому”.

Розуміння масштабів проблеми можна отримати з тестування, яке раз на десятиліття проводять аналітики OECD - клубу переважно багатих країн. Його “Опитування навичок дорослих” має на меті оцінити, наскільки громадяни в десятках країн мають грамотність та вміння рахувати, необхідні для процвітання в реальному світі.

У найпростішому вигляді тести з’ясовують, наскільки добре люди можуть розуміти інструкції на пляшці з таблетками або обчислювати, скільки шпалер їм потрібно купити, щоб переробити кімнату. На більш просунутих рівнях вони досліджують, наскільки добре люди можуть робити обґрунтовані висновки зі складного аналізу та діаграм. Учасники тестування поділяються на п’ять рівнів складності в кожній дисципліні.

Близько 160 000 людей різного віку пройшли тестування в останньому раунді (результати якого були опубліковані наприкінці 2024 року). The Economist запросив OECD надати дані лише про тих осіб віком до 35 років, які на момент складання тестів навчалися у “вищих” навчальних закладах. Це включає студентів усіх університетів, а також учнів більшості видів коледжів (але лише тих, хто відвідує курси, які теоретично є більш просунутими, ніж ті, що пропонуються у середніх школах).

Багато з них показують дуже хороші результати, але вражаюча частка показує жахливі низькі результати (див. діаграму 1).

У багатих країнах близько 8% студентів вищих навчальних закладів отримують бал з грамотності не кращий, ніж можна було б очікувати від десятирічної дитини. Приблизно така ж частка спостерігається і в математиці. Гірше того, частка тих, хто досягає цієї позначки або нижче неї, зросла з часу останнього проведення тестів, трохи більше десяти років тому. Частка тих, хто дуже погано справляється з грамотністю, зросла більш ніж удвічі.

Результати на рівні окремих країн дуже різняться. В Естонії менше 2% студентів вищих навчальних закладів отримують результати на рівні або нижче нижчого рівня. У Польщі цей показник зростає до однієї п’ятої (з грамотності) та до чверті в Чилі (з математики). Британці можуть бути досить оптимістичними, незважаючи на зростаючу суспільну зневагу до академічних кіл; результати їхніх студентів кращі за середні та покращуються. Натомість результати США є одними з найбільш невтішних. Кожен сьомий студент вищих навчальних закладів отримав результати на рівні початкової школи або нижче в тестах на грамотність, порівняно з приблизно одним з двадцяти десять років тому. Тим часом частка тих, хто досягає або нижче нижчого рівня з математики, становила майже кожного п’ятого.

Що відбувається?

Одну із основних причин експерти видання називають пандемію ковід, коли школи закривалися, уроки скорочувалися і так далі.

Однак у багатьох місцях шкільне навчання вже йшло назад, коли вдарила мега-енергія.

Причини цих тенденцій є предметом гарячих дискусій. Зростання міграції є актуальним: новоприбулі, як правило, бідніші, ніж учні, що народилися в країні, і частіше розмовляють іноземною мовою вдома. Тим часом традиціоналісти звинувачують реформаторів шкіл у послабленні схем тестування та підзвітності.

Твердження про те, що соціальні мережі “перепрограмовують” дитячий мозок, мають сильні відлуння минулих панік. Проте не можна не констатувати, що рівень читання катастрофічно впав.Частка дев’ятирічних дітей в Америці, які кажуть, що читають книги для задоволення, впала з майже 60% у 1990-х роках до 37% зараз.А це впливає і на грамотність.

Все це так. Проте винними у падінні рівня освіти експерти вважають і заклади вищої освіти. В США, наприклад, і в деяких інших країнах на догоду своїм громадянам після пандемії вони стали знижувати складність вступних тестів. А в деяких випадках взагалі скасували тести для вступу в університети.

До пандемії понад половина університетів Америки, що видають дипломи бакалавра, вимагали від абітурієнтів складання тестів на числове та вербальне мислення — зазвичай SAT або ACT (ці тести допомагають замінити стандартизовані іспити, що існують у багатьох інших країнах). Зараз цей показник становить лише 10%.

Циніки кажуть, що скасування вступних тестів полегшило адміністрації можливість формувати етнічний склад своїх кампусів у будь-який спосіб, який вони вважають справедливим. Для установ, що знаходяться нижче по ланцюжку розподілу, скасування тестів, ймовірно, спростило більш нагальне завдання — просто переконатися, що на місцях достатньо “бомжів”.

Усе це змусило приймальних комісій Америки більше покладатися на альтернативні сигнали, які стають лише менш надійними. Заявки на вступ часто писали батьки та вчителі, але тепер вони майже нічого не варті, враховуючи те, як легко їх можна підробити за допомогою штучного інтелект , каже Міна Аганагіч, професор математики в Берклі та одна із авторів відкритого листа.

Що стосується оцінок у середній школі, то вони швидко завищуються. В останні роки багато американських штатів знизили пороги, які старшокласники повинні подолати, щоб отримати атестати про закінчення школи. Близько чверті всіх учнів, яких професори в Сан-Дієго відправляли до свого найслабшого класу корекційної математики, отримали ідеальні бали з математики в останні роки навчання, тому що вчителю невигідно тепер ставити погані оцінки учням. Через це вони можуть мати меншу зарплату або взагалі втратити роботу.

У Єльському університеті у 2022-23 роках 79% оцінок були на рівні A або A- , порівняно з 67% у 2010-2011 роках. Найнижчий показник був на курсах з економіки, близько 50%; він перевищував 80% для гуманітарних наук, етнічних та освітніх досліджень, серед інших (див. діаграму 3). У квітні старші викладачі Єльського університету в есе, присвяченому дослідженню причин зниження довіри до вищої освіти, заявили, що “десятиліття інфляції та стиснення зробили систему оцінювання в коледжах майже безглуздою як академічний показник”.

У звіті, опублікованому минулого року деканом бакалаврату Гарвардського університету, міститься чудово відвертий виклад факторів, що спричиняють завищення оцінок, складений на основі розмов з викладачами. Студенти, які жодного разу не отримували посередніх оцінок під час навчання, стали впевненіше звертатися до університету з менш ніж ідеальними оцінками. Викладачі Гарварду побоюються, що студенти уникатимуть курсів, які проводять студенти з жорсткими оцінювачами, і що це може зашкодити їхній власній кар’єрі. Вони відчувають, що менеджери більше звертають увагу на те, що студенти пишуть у формах оцінювання після закінчення курсу. Це дає додатковий стимул намагатися підтримувати задоволення слухачів.

CheatGPT

На додачу до всього цього, тепер з’являється штучний інтелект, який, схоже, сприяє поширенню шахрайства. Близько 94% студентів бакалаврату у Великій Британії повідомляють про використання штучного інтелекту для допомоги з оцінюваними роботами, згідно з опитуванням, опублікованим у березні аналітичним центром HEPI . Близько 12% визнали, що вставляють текст, згенерований штучним інтелектом, безпосередньо в курсові роботи, порівняно з 3% у 2024 році. Майже половина студентів STEM (наука, технології, інженерія та математика) – і чверть студентів гуманітарних наук – вважали, що контент, згенерований штучним інтелектом, “отримає хорошу оцінку” з їхнього предмета

Згідно з дослідженням, опублікованим у травні, в Америці протягом 2023-24 навчального року близько двох третин студентів державних університетів використовували штучний інтелект , і приблизно 9% з них використовували його для шахрайства. Рівень обману був найвищим серед студентів економіки (17%) та журналістики (16%). Зараз ці цифри, безумовно, набагато вищі, каже Ігор Чиріков з Берклі, один з авторів дослідження.

Тож проблема глибока і пов’язана з різними факторам.

Проте ситуація, яку описує видання, добре демонструє, чому нам, в Україні, в жодному разі не можна скасовувати НМТ, математику чи спрощувати тести.

Голова комітету ВР з питань освіти науки та Інновацій Сергій Бабак сформулював ці причини так, реагуючи на статтю в The Economist:

“Українцям не варто сприймати цю статтю як щось суто американське. У нас накопичився власний аналог цієї проблеми.

Спочатку були роки дистанційного й змішаного навчання під час COVID-19, а потім (без жодної паузи) повномасштабна війна: обстріли, повітряні тривоги замість уроків, викладання з підвалів і бомбосховищ, мільйони дітей у релокації чи за кордоном, частина з яких роками не мала стабільного доступу до навчання. Додайте до цього хронічний стрес, розлуку з батьками, фізичну втрату закладів освіти й вчителів.

Ми поки що навіть не маємо повної картини того, наскільки просіли базові навички цілого покоління школярів. Не тому, що все добре, а тому, що нам банально бракує систематичних вимірювань на кшталт PISA чи PIAAC, які проводить OECD.

І на цьому тлі в українських університетах уже з’являється та сама спокуса, яку описує The Economist, коли після зміни форматів ЗНО та НМТ, після спрощень під час війни, після масового вступу через бажання зберегти контингент і фінансування дуже легко перейти до такого самого м’якого оцінювання й мовчазної домовленості: “Не будемо ускладнювати життя ні собі, ні студентові”.

Додайте сюди AI, яким наші студенти користуються не менше, ніж британські чи американські, і ризик отримати диплом, який фактично нічого не гарантує роботодавцю, стає цілком реальним. Причому саме тоді, коли країні як ніколи потрібні справді компетентні інженери, лікарі, аналітики, а не просто власники паперу з гербовою печаткою.

Тому ширший доступ до освіти має право на існування, нижчі стандарти – ні. AI у навчанні – можливий, як один із інструментів, AI як ширма для відсутності навичок – ні. Підтримка студента, який прийшов до університету з травматичним і перерваним шкільним досвідом – так, диплом без реальної компетентності – категорично ні.

Бо якщо диплом перестане підтверджувати реальні знання та навички, суспільство дуже швидко це відчує. І програє тоді не окремий студент чи викладач, а сама ідея вищої освіти, яку нам і так доводиться відбудовувати паралельно з усім іншим”, - резюмував Сергій Бабак.

Раніше медіа НУШ повідомляло, що змінилося для абітурієнтів під час вступної кампанії - 2026, і як працюватимуть регіональні коефіцієнти

Ілюстрація - Карл Годфрі, діаграми The Economist, телеграм-канал Сергія Бабака