Оцінювання та освітня програма 5–9 класів: головні зміни від МОН на 2026/2027 навчальний рік

Серпневі оновлення нормативної бази традиційно задають вектор для всього освітнього процесу на рік. Напередодні 2026/2027 навчального року Міністерство освіти і науки України ухвалило два ключові документи для базової школи: наказ № 1430 від 17 серпня 2026 року, який затверджує нову редакцію Типової освітньої програми, та наказ № 1427 від 14 серпня 2026 року з оновленими Рекомендаціями щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–9 класів.

Ці документи варто розглядати лише в комплексі. Якщо освітня програма визначає загальну структуру навчального року, розподіл годин та підходи до вивчення предметів, то Рекомендації деталізують інструментарій, за допомогою якого вчитель вимірює результати цього навчання.

Спільний змістовий вектор обох наказів розвертає систему від формального накопичення балів до відстеження реального навчального поступу дитини. Головний акцент зроблено на академічній автономії педагога та зміні функції самої оцінки: вона має відображати динаміку розвитку учня, а не слугувати елементом тиску.

Розглянемо, як нормативні зміни нової редакції Типової освітньої програми (наказ МОН № 1430) втілюються у щоденні управлінські та педагогічні рішення школи.

Ключові важелі автономії школи в щоденній практиці

• Формування освітньої програми закладу: Педагогічна рада ухвалює рішення щодо структури програми (окрема для кожного циклу чи наскрізна 5–9 класи) та обирає один із варіантів типових навчальних планів.
• Гнучкість навчального плану: Школа самостійно визначає кількість годин на галузі та окремі предмети в межах діапазону (від мінімального до максимального), а також розпоряджається “перерозподільними” годинами для курсів за вибором, проєктів чи подолання освітніх втрат.
• Модельні та навчальні програми: Педагогічна рада обирає модельні навчальні програми (МНП) із затвердженого переліку (дотримуючись єдності підходу всередині циклу) або затверджує власні навчальні програми, розроблені на їхній основі.

Натисніть тут, щоб завантажити презентацію до наказу МОН № 1430

Алгоритм дій для заступника директора з навчально-виховної роботи

1. Аналіз ресурсів та потреб: Провести анкетування учнів/батьків щодо вибіркових курсів та оцінити кадрове/матеріальне забезпечення.
2. Проєктування навчального плану: Скласти сітку годин, дотримуючись гранично допустимого навантаження (години фізкультури розраховуються окремо та не входять до граничного ліміту).
3. Затвердження педрадою: Затвердити Освітню програму закладу, навчальні програми вчителів та правила оцінювання.

Оновлена Типова освітня програма надає закладу освіти широку автономію у виборі навчальних планів, програм та розподілі годин. Проте ця свобода працює лише тоді, коли спирається на прозоре, об’єктивне оцінювання. Саме оновлені методичні рекомендації МОН (наказ № 1427) стають тим практичним містком, який перетворює стратегічні рішення педагогічної ради на щоденну комфортну взаємодію вчителя й учня на уроці. Зупинимося детально на наказі:

Презентацію за наказом № 1427 можна завантажити тут

Перше, з чого починається новий документ, — це офіційне визнання вчительської автономії. МОН чітко закріплює за педагогом право самостійно обирати, як, коли та за допомогою яких інструментів контролювати рівень знань.

З наказу: “…учитель має право на академічну свободу в плануванні оцінювання, виборі методів та інструментів… задля отримання інформації про навчальний поступ кожного учня.”

Що це змінює на практиці? Насамперед — знімає бюрократичний тягар з веденням документації. Рекомендації прямо зазначають: учитель більше не зобов’язаний створювати штучні стовпчики в журналі під кожну групу результатів, проставляти індекси біля поточних оцінок чи дублювати один бал у декількох колонках.

Якщо ваша електронна система чи робочий зошит дозволяють зручно аналізувати поступ — чудово. Якщо ні — не витрачайте час на рутинну формальність. Ваша головна задача — бачити реальний розвиток дитини, а не малювати ідеальні звіти.

Планування: від вхідного діагностування до кожного уроку

Логічне запитання: з чого починати навчальний рік, аби оцінювання не перетворилося на стрес і для вчителя, і для п’ятикласників чи дев’ятикласників? Відповідь документа проста — з розуміння реальної картини знань, а не з формальних контрольних.

Саме для цього передбачено вхідне діагностування. МОН наголошує: результати вересневих діагностичних робіт є винятково інструментом формувального оцінювання.

З наказу: “Вхідна діагностувальна робота… є інструментом формувального оцінювання. Її результати не враховують під час поточного чи підсумкового оцінювання…”

Простими словами: не варто ставити негативні оцінки у вересні за те, що діти забули за літо. Результати цієї перевірки потрібні вчителю, щоб виявити освітні втрати, скоригувати темп програми та спланувати повторення. До речі, робити такі “зрізи” можна не лише на початку осені, а й перед новою складною темою чи другим семестром.

А вже під час підготовки до щоденного уроку педагогу достатньо визначити чотири прості речі:

• Який саме результат навчання ми сьогодні відпрацьовуємо;
• Через які завдання дитина зможе його проявити;
• За якими критеріями ми це оцінимо;
• Як саме вчитель дасть дитині зворотний зв’язок.

Інструменти оцінювання

Часто виникає плутанина: чи вважати оцінкою виступ з доповіддю або зданий плакат? Рекомендації дають чітке орієнтування: об’єктом оцінювання є не сам факт виконання роботи (зданий проєкт чи проведений дослід), а продемонстрований рівень знань та вмінь.

Джерелом інформації про поступ школяра може бути що завгодно: від спостереження вчителя та усного діалогу до комплексних тестів, практичних робіт чи досліджень.

Щоб не вигадувати велосипед під час розробки компетентнісних завдань, МОН радить спиратися на вже готові методичні орієнтири — посібники “Як оцінювати в НУШ?“, “Каталог компетентнісних робіт” та ресурс “Інтерактивний поступ” на платформі “Освіта для життя”.

Головна мета таких завдань — перевірити не просто здатність переказати параграф, а вміння аналізувати, порівнювати, шукати рішення та обґрунтовувати власну позицію.

Формувальне vs Поточне

Щоб не потонути у визначеннях, орієнтуйтеся не на назву роботи, а на мету, з якою ви її проводите.

• Формувальне оцінювання — це оцінювання ДЛЯ навчання. Його мета — підказати дитині її наступний крок. Тут важливі не лише бали, а й аналіз помилок, самооцінювання та підтримка. Оцінки за формувальне оцінювання НЕ враховуються у підсумкову семестрову оцінку, а фіксувати їх у журналі можна лише за власним бажанням (наприклад, зробивши позначку “Формувальна”).
• Поточне оцінювання — це фіксація результату НА ПЕВНОМУ ЕТАПІ. Воно показує, як учень засвоїв конкретну тему чи модуль. Важливий деталь: МОН підкреслює, що поточні оцінки зовсім не обов’язково виставляти на кожному уроці чи за кожну виконану вправу.

Порівняємо ключові відмінності:

Підсумкові бали: без зайвих контрольних

Коли добігає кінця семестр чи навчальний рік, оцінювання не повинно перетворюватися на марафон підсумкових контрольних робіт.

МОН пропонує максимально гнучкий підхід:

1. Тематична оцінка виводиться або як середнє арифметичне поточних балів, або за результатами окремої тематичної роботи (або їх поєднанням).
2. Семестрова оцінка складається з тематичних балів. Якщо протягом семестру у вас і так накопичилося достатньо інформації про робочий поступ дитини, проводити окрему підсумкову семестрову контрольну не обов’язково.
3. Річна оцінка — це просто середнє арифметичне двох семестрових. Жодних спеціальних “річних контрольних” писати не потрібно (окрім випадків, коли учень перебуває на екстернаті).

З наказу: “Не рекомендується визначати семестрову оцінку лише за результатом однієї підсумкової роботи, якщо наявна інша достатня й релевантна інформація…”

Етика, конфіденційність та академічна доброчесність

Окремий важливий блок Рекомендацій присвячено людським взаєминам та етиці оцінювання.

• Оцінка — це приватна інформація. Часи, коли бали за контрольну зачитувалися вголос перед усім класом, остаточно минули. Інформація про успішність є конфіденційною і стосується лише учня та його батьків. Публічні рейтинги успішності чи порівняння вчителів за середнім балом учнів — суворо заборонені.
• Жодних оцінок за поведінку. Дисципліна, темп роботи, старанність чи особистісні характеристики дитини не можуть бути підставою для зниження балу з предмета.
• Діти з ООП та дистанційка: Якщо учень працює за адаптованою програмою або має проблеми зі світлом чи зв’язком під час дистанційного навчання — це не привід знижувати оцінку. Дитині просто надається інший строк чи зручна форма для відповіді.
• Академічна доброчесність та ШІ: Вчитель має заздалегідь домовитися з класом про правила використання цифрових інструментів та штучного інтелекту. Якщо робота виконана несамостійно чи повністю сгенерована ШІ без дозволу — вона вважається невиконаною та не оцінюється.

Для тих, хто прагне ще глибше зануритися в деталі нормативних оновлень та розібрати кожен нюанс напередодні старту навчального року, рекомендуємо також ознайомитися з докладним аналізом у матеріалі “Розбираємо нововведення нового навчального року 2026/2027: головні акценти та зміни” на порталі “Нова українська школа”.

А щоб ключові підходи до оцінювання завжди були під рукою під час підготовки до уроків та педрад, збережіть собі цю коротку пам’ятку:

Шпаргалка для вчителя 5–9 класів:

• Вхідне діагностування у вересні — це інструмент формувального оцінювання. Оцінки за нього не виставляються в журнал і не впливають на семестровий бал.
• Журнальна бюрократія в минулому: ви не зобов’язані вести штучні стовпчики під кожну групу результатів, а формувальні позначки робите лише за власним бажанням.
• Без марафону контрольних: тематична оцінка виводиться за поточними балами або тематичною роботою, а окрема семестрова чи річна контрольна НЕ є обов’язковою.
• Етика та конфіденційність: оцінка є приватною інформацією учня. Заборонено оголошувати бали на загал, будувати рейтинги або знижувати оцінку за поведінку.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ повідомляло, що МОН спростило оцінювання учнів 5–9 класів.

Титульне фото згенероване ШІ. Презентація – медіа НУШ