Нова система оцінювання з 2026 року: від нормативних змін до практики в школі

Нещодавно в соціальних мережах та освітянських спільнотах активного розголосу набуло оприлюднення наказу Міністерства освіти і науки України від 04 травня 2026 року № 722 “Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів”. Медіа НУШ розібрало юридичні та практичні нормативні аспекти документу.

У багатьох виникло цілком логічне запитання: чому документ, датований початком травня, з’явився в публічному полі лише згодом? Відповідь криється в юридичній площині: наказ проходив обов’язкову процедуру правової експертизи й був зареєстрований у Міністерстві юстиції України лише 24 червня 2026 року за № 922/46316. Саме після юстування документ набув чинності й був оприлюднений для загалу, що й викликало хвилю обговорень і чуток.

Разом із тим у коментарях та професійних обговореннях з’явилося чимало домислів: нібито “групи результатів” скасували, а підходи до підсумкового оцінювання докорінно змінили. Давайте розбиратися, що саме змінюється на нормативному рівні та як це працюватиме на практиці.

Юридичний статус та нормативна сила

Щоб зрозуміти суть реформи оцінювання, насамперед варто звернути увагу на юридичну основу нового документа. Головна фундаментальна відмінність наказу № 722 від попередніх актів полягає в його системності:

• Перехід від рекомендацій до обов’язкового документа: якщо Наказ МОН № 1093 від 02.08.2024 року затверджував лише “Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів” (які мали орієнтовний, дорадчий характер), то наказ № 722 затверджує повноцінну “систему та загальні критерії оцінювання”. Це виводить нові стандарти на рівень обов’язкового нормативно-правового акта для всіх закладів загальної середньої освіти.
• Скасування застарілої бази 2011 року: пункт 3 наказу № 722 офіційно визнає таким, що втратить чинність, наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011 року № 329 “Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти”. Це остаточно усуне колізію, коли в закладі паралельно діяли застарілі рамки 2011 року та нові підходи НУШ (офіційна втрата чинності наказу № 329 відбудеться 01.07.2028 року).

Етапність впровадження та охоплення всіх ланок освіти

Окрім зміни юридичного статусу, суттєвих трансформацій зазнали й терміни впровадження нових правил. На відміну від наказу № 1093, який був спрямований виключно на рівень базової середньої освіти (5–9 класи), наказ № 722 розширює свою дію на всі рівні — від початкової до старшої профільної школи.

Пункт 2 наказу № 722 чітко розписав графік поетапного введення системи в дію:

• З 2026/2027 навчального року: система вводиться в 1–9 класах (початкова та базова середня освіта охоплюються єдиним нормативним полем);
• З 2027/2028 навчального року: система розширюється на 1–10 класи;
• З 2028/2029 навчального року: нова система стає універсальною для всіх 1–12 класів закладів загальної середньої освіти.

Такий підхід забезпечує наскрізну наступність між початковою, базовою та старшою школою, усуваючи розрив у методології оцінювання.

Нові засади, процедури та академічна доброчесність

Наказ № 722 деталізує конкретні процедурні правила та засади оцінювання, які раніше не мали такого чіткого юридичного закріплення.

Інтегровані показники та засади критеріїв
Оцінювання здійснюється за компетентнісним підходом: освітні здобутки учня — це не лише знання, але й вміння застосовувати їх у реальному житті. Сам рівень результатів навчання вимірюється через п’ять обов’язкових інтегрованих показників:

• • Когнітивні процеси: як учень мислить, сприймає та обробляє інформацію.
  • Навчальна діяльність: як дитина залучена в процес та виконує завдання.
  • Рівень самостійності: здатність працювати без стороннього супроводу.
  • Рівень комунікації та взаємодії: вміння висловлюватися, дискутувати та співпрацювати.
  • Частота вияву умінь: системність та стабільність демонстрації набутих навичок.
    Ці критерії є обов’язковим фундаментом для розроблення закладами освіти детальних критеріїв за кожною освітньою галуззю та предметом.

Розроблення та оприлюднення критеріїв для різних форм навчання:

• • Адаптація під формати: школа має право розробляти критерії оцінювання, адаптовані для дистанційної та інших форм здобуття освіти.
  • Термін оприлюднення: на виконання ч. 3 ст. 41 Закону України “Про освіту” затверджені критерії підлягають обов’язковому оприлюдненню на вебсайті закладу освіти (чи засновника) не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня їх затвердження.

Спеціальні процедури оцінювання:

• • Обов’язкові vs вибіркові компоненти: оцінюванню підлягають усі обов’язкові освітні компоненти з освітньої програми закладу. Рішення щодо необхідності та порядку оцінювання вибіркових предметів чи курсів ухвалює педагогічна рада.
  • Індивідуальні консультації: сформульовано чітке нормативне правило — індивідуальні консультації підлягають винятково формувальному оцінюванню (бали за них не виставляються).
  • Оцінювання учнів з ООП: для дітей з особливими освітніми потребами оцінювання здійснюється за загальними критеріями, які можуть бути адаптовані закладом освіти відповідно до особливостей освітнього процесу, індивідуальних навчальних цілей (у разі модифікації програми) та з урахуванням індивідуального навчального плану (ІНП).

Академічна доброчесність та реагування на порушення:
Наказ № 722 прямо посилається на можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення академічної доброчесності. У разі виявлення фактів порушень (зокрема списування чи використання несанкціонованих джерел) застосовуються заходи реагування відповідно до Законів України “Про повну загальну середню освіту”, “Про академічную доброчесність” та внутрішніх положень закладу.

Порівняльний аналіз змістових блоків: що змінюється для вчителя?

Зіставляючи новий документ із попередніми рекомендаціями, можна виділити кілька ключових векторів змін:

Організація оцінювання та етика взаємодії

• У 2024 році (наказ № 1093): рекомендації фокусувалися на гнучкості вибору інструментів та надавали педагогам орієнтовний перелік видів робіт.

У 2026 році (наказ № 722): чітко зафіксовано обов’язкові рамки:

• визначення форм оцінювання під час семестрового планування;
• прозорість критеріїв для учнів;
• суворе дотримання етичних норм зворотного зв’язку (заборона протиставляти дітей, збереження конфіденційності оцінки, індивідуальне обговорення труднощів).

Застосування когнітивних рівнів та таксономії

• У 2024 році: вимоги до когнітивних рівнів завдань згадувалися як загальний принцип побудови контрольних матеріалів.
• У 2026 році (наказ № 722): диференціація завдань за когнітивними рівнями (від відтворення знань і розуміння до аналізу, оцінювання та рефлексії) стає обов’язковим елементом як для формувального, так і для підсумкового оцінювання.

Результати навчання та Свідоцтво досягнень

• Термінологічне впорядкування: у тексті нового наказу № 722 використано чітку термінологію Закону — “результати навчання”, замість методичного поняття “групи результатів”. Проте в галузевих додатках до наказу ці результати й надалі структуровані за основними обов’язковими напрямами.
• Формат підсумкових робіт: наказ № 722 закріплює за вчителем право обирати шлях семестрового оцінювання: проводити одну комплексну підсумкову роботу за всіма напрямами результатів одразу або використовувати окремі роботи під кожен напрям.
• Скасування річних підсумкових робіт: підтверджено позицію про те, що підсумкові роботи “за рік” не проводяться, а річна оцінка базується на семестрових балах із обов’язковим урахуванням динаміки особистих досягнень дитини.
• Свідоцтво досягнень: закріплено двокомпонентну структуру Свідоцтва досягнень (“Характеристика навчальної діяльності” на основі наскрізних умінь та “Характеристика результатів навчання” за предметами).

Першочергові кроки для керівника та педагогічного колективу

З огляду на набрання чинності наказу № 722, закладам загальної середньої освіти необхідно вже зараз вжити таких заходів:

1. Приведення у відповідність внутрішніх документів: переглянути Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, вилучити всі посилання на наказ МОН № 329 від 13.04.2011 року та зафіксувати нові норми наказу № 722.
2. Адаптація освітньої програми: у разі використання закладом власної шкали оцінювання, розробити та внести до освітньої програми закладу чіткі правила переведення балів авторської шкали в загальнодержавну 12-бальну систему.
3. Методична робота в колективі: організувати засідання шкільних методичних об’єднань для опрацювання критеріїв оцінювання за освітніми галузями та гармонізації календарно-тематичного планування у 1–9 класах до початку 2026/2027 навчального року.

Нова система оцінювання з 2026 року — це крок до створення єдиного, прозорого та об’єктивного освітнього простору від початкової до старшої школи. Визнання наказу МОН № 329 таким, що втратить чинність, та поетапне розширення нової системи на 1–12 класи дає змогу вибудувати наскрізну траєкторію вимірювання досягнень учнів без нормативних колізій.

Водночас масштабність змін та запуск нової системи для 1–9 класів вже з 2026/2027 навчального року природно викликають чимало запитань у практиків. Освітянська спільнота чекає на розлогі методичні роз’яснення та інструктивні листи від Міністерства освіти і науки України, які допоможуть розставити остаточні акценти щодо заповнення шкільної документації, ведення журналів і реалізації процедур оцінювання на місцях.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало, “Оцінювання в школі: як вимірювати знання, підтримуючи дитину в часи стресу”.

Фото – Magnific