Розбираємо нововведення нового навчального року 2026/2027: головні акценти та зміни

Наближення 2026/2027 навчального року ставить перед керівниками шкіл та вчителями низку практичних запитань: від планування графіку канікул і підготовки до викликів зими до нових правил поділу класів на групи та організації інклюзії.

Щоб допомогти закладам освіти організувати освітній процес у правовому полі, МОН оприлюднило інструктивний лист від 28.07.2026 № 1/16209-26.

Ми детально розберемо лист МОН, а також медіа НУШ підготувало презентацію, яку можна завантажити та використати для проведення серпневої педагогічної ради у закладі освіти.

Аби ви могли швидко зорієнтуватися в структурі матеріалу та знайти потрібний розділ, пропонуємо огляд основних тем, висвітлених у статті:

Про що ви дізнаєтесь у цій статті:

• Тривалість і структура навчального року: скільки триватиме 2026/2027 навчальний рік та які автономні рішення може ухвалювати педагогічна рада щодо графіків, канікул і розкладу.
• Безпека, форма навчання та енергетична стійкість: вимоги до укриттів, умови для очного й дистанційного навчання, а також превентивна підготовка інфраструктури шкіл до автономної роботи.
• Нові правила поділу класів на групи: які суттєві зміни набули чинності з 2026/2027 навчального року для 1–4 класів (поріг у 24 учні), що залишається для 5–11 класів та як формувати міжкласні групи у профільній школі.
• Цифровізація, ПАК АІКОМ та нові е-додатки: важливі кроки для верифікації даних (зокрема для ініціативи “Пакунок школяра”) та як використовувати нові інтерактивні електронні додатки до підручників для 4, 8 і 9 класів.
• Інклюзія та універсальний дизайн: як забезпечити рівний доступ до освіти для дітей з особливими освітніми потребами та налагодити роботу команд супроводу.
• Навчання дітей на ТОТ та за кордоном: заходи для збереження зв’язку з українською системою освіти, педагогічний патронаж, українознавчий компонент та перезарахування оцінок.
• Харчування та медичні вимоги: особливості організації харчування у пристосованих приміщеннях, проходження медоглядів та правила щодо обов’язкових щеплень для відвідування школи.

Скільки триватиме новий навчальний рік?

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2026 № 847 “Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні”, 2026/2027 навчальний рік у закладах загальної середньої освіти розпочнеться 1 вересня 2026 року та триватиме до 30 червня 2027 року.

Перший урок 2026 року: “Мова гідності”

МОН рекомендує розпочати новий навчальний рік із Першого уроку на тему “Мова гідності”.

Головна мета такого уроку:

• Культура поваги: формування усвідомлення цінності кожної людини та розуміння багатоманіття суспільства.
• Безбар’єрність у спілкуванні: розвиток навичок використання недискримінаційної мови, що базується на принципах рівності, інклюзії та взаємоповаги.
• Безпечний простір: створення середовища, у якому кожна дитина та дорослий — незалежно від віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, етнічного походження чи мови спілкування — почувається прийнятою, почутою та має рівні можливості для навчання, розвитку й самореалізації.

Методичні матеріали до першого уроку “Мова гідності” вже підготовлені медіа НУШ та будуть опубліковані на нашому сайті цього тижня — стежте за нашими оновленнями.

Академічна автономія закладу та підготовка до викликів зими

Відповідно до статті 23 Закону України “Про освіту”, держава гарантує закладам освіти академічну та організаційну автономію. У часи безпекових викликів та можливих відключень електроенергії саме ця автономія дає керівництву шкіл і педагогічним радам можливість діяти гнучко, адаптуючи освітній процес під реальні умови громади.

Педагогічна рада закладу освіти самостійно розглядає та затверджує:

• структуру і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять та відпочинку між ними;
• форми організації освітнього процесу в межах часу, передбаченого освітньою програмою;
• рішення з урахуванням вікових, фізичних і психологічних особливостей дітей та безпекової ситуації в регіоні.

Практична реалізація автономії під час блекаутів

Міністерство освіти і науки України наголошує: головна мета автономії в умовах криз — забезпечити безперервність навчання та безпеку дітей. Для цього школа має право ухвалювати такі рішення:

• Гнучкий графік канікул та навчальних днів: збільшення тривалості зимових канікул за рахунок весняних, перенесення занять на червень, перехід на шестиденний тиждень або навчання у дві зміни.
• Адаптація навчальних програм: використання асинхронного формату, ущільнення матеріалу, гнучкий графік консультацій учителів.
• Підготовка середовища: заповнення LMS-систем (Google Classroom тощо) матеріалами на період з листопада по лютий, використання ВШО та створення “паперового резерву”.

Комунікація та пункт безпеки в школі

Під час кризових ситуацій чи відсутності зв’язку критично важливо мати чіткий алгоритм інформування батьків та учнів:

• Єдиний канал зв’язку: визначити основний месенджер або групу в Google Classroom.
• Офлайн-інформування: у разі повного зникнення мобільного зв’язку оперативну інформацію для батьків рекомендується розміщувати на інформаційних стендах при вході до закладу.
• Запаси на випадок надзвичайних ситуацій: школа повинна мати запас питної та технічної води, а також продуктів харчування тривалого зберігання для безпечного перебування дітей і працівників щонайменше на 48 годин.
• Психологічна підтримка та обговорення: провести зустрічі з колективом, батьками й учнями, щоб пропрацювати алгоритми дій під час блекауту та знизити рівень тривожності.

Організація освітнього процесу, нові правила поділу класів та ПАК АІКОМ

Успішний старт 2026/2027 навчального року можливий лише за умови створення безпечного середовища в кожній громаді. МОН наголошує на посиленні контролю з боку військових адміністрацій та засновників за станом готовності шкіл.

Під час перевірок особлива увага приділятиметься:

• належному стану укриттів та дотриманню вимог цивільного захисту;
• виконанню правил пожежної, техногенної та санітарної безпеки;
• безперебійному функціонуванню інженерних мереж і засобів резервного енергозабезпечення (генераторів, джерел безперебійного живлення тощо).

Очна та дистанційна форми: що важливо врахувати?

• Очне навчання — пріоритет за умов безпеки: Міністерство підкреслює, що очна форма є найефективнішою для формування компетентностей, якісного подолання освітніх втрат, розвитку соціальних навичок та підтримки психологічного благополуччя дітей. Проте її організація можлива виключно тоді, коли в школі безпечні умови і є укриття. Збереження життя та здоров’я учнів і вчителів залишається безумовним пріоритетом.
• Якість та системність дистанційного навчання:
  Якщо безпекова ситуація вимагає проведення уроків онлайн, закладам рекомендується приділити увагу:
  • системності та якості освітнього процесу;
  • дотриманню санітарних норм щодо часу роботи учнів із гаджетами;
  • регулярному оцінюванню та якісному зворотному зв’язку з учнями;
  • активному використанню цифрових освітніх ресурсів і сучасних LMS-платформ.

Нові правила поділу класів на групи у 2026/2027 навчальному році

Зверніть увагу: з 2026/2027 навчального року застосовуються зміни до Порядку поділу класів на групи (набули чинності 23.03.2026, наказ МОН від 20.02.2002 № 128 зі змінами).

Основні новели:

1. Форма навчання більше не перешкода: здійснювати поділ класів на групи тепер можна як під час очного, так і під час дистанційного навчання.
2. 1–4 класи (початкова школа): встановлено новий поріг для поділу класів на групи під час вивчення української та іноземних мов — 24 і більше учнів у класі.
3. 5–11 (12) класи: поріг залишається без змін — поділ здійснюється за наявності понад 27 учнів у класі.
4. Профільні ліцеї (експериментальні проєкти): у ліцеях академічного спрямування, що беруть участь у відповідному експерименті, дозволено формувати міжкласні групи (від 8 учнів) для вивчення профільних предметів та інтегрованих курсів.

Робота в ПАК АІКОМ та ініціатива “Пакунок школяра”

Для забезпечення коректності державних обліків та вчасного фінансування школа має дбати про актуальність даних у ПАК АІКОМ.

• Інструкція для підготовки: МОН просить керуватися спеціально розробленою покроковою інструкцією під час підготовки до нового навчального року в системі ПАК АІКОМ .
• Ініціатива “Пакунок школяра”: окрему увагу слід приділити вчасному внесенню та оновленню даних для верифікації учнів. Детальний алгоритм дій надано у листі МОН від 14.07.2026 № 1/15255-26.

Інклюзивний освітній простір, е-додатки до підручників та кібербезпека

Інклюзивне навчання: від безбар’єрності до культури гідності

Забезпечення права кожної дитини з особливими освітніми потребами (ООП) на якісну освіту залишається одним із ключових пріоритетів. Інклюзивне навчання має базуватися на принципах універсального дизайну в освіті та розумного пристосування.

Ключові орієнтири для закладів освіти:

• Комплексна підтримка: реалізація Індивідуальної програми розвитку (ІПР), застосування необхідних адаптацій та модифікацій освітнього процесу з урахуванням можливостей і потреб дитини.
• Ефективна команда супроводу: тісна співпраця вчителів, асистентів, фахівців Інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) та батьків (інших законних представників).
• Безбар’єрне середовище: забезпечення фізичної, інформаційної та цифрової доступності шкільного простору й навчальних ресурсів.
• Інклюзивна культура: розбудова освітнього середовища, заснованого на повазі до людської гідності, рівності, недискримінації, взаємоповазі та партнерстві.

Цифровізація освіти: інтерактивні електронні додатки до підручників

Нововведенням 2026/2027 навчального року стане використання інтерактивних електронних додатків (е-додатків) до паперових підручників. Вони розширюють можливості традиційної навчальної літератури та сприяють подоланню освітніх втрат і розвитку самостійності учнів.

Що містять е-додатки?

• Інтерактивні вправи, тести та засоби для самоперевірки.
• Відео- й аудіоматеріали, анімації та віртуальні симуляції й моделі.
• Можливість працювати з матеріалом у різних форматах незалежно від того, де перебуває учень чи за якою формою навчається (очною чи дистанційною).

Зверніть увагу: За кошти державного бюджету вже придбано інтерактивні е-додатки до підручників для 4, 8 та 9 класів. Доступ до них відкритий через державну платформу “Всеукраїнська школа онлайн” (ВШО) та платформи видавців.

Кібербезпека та захист дітей у цифровому просторі

Створення безпечного цифрового середовища є важливою складовою реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

Головні завдання шкіл у сфері кібергігієни:

• Обмежити доступ учнів до шкідливого контенту (зокрема сцен насильства, пропаганди ворожнечі й тероризму, матеріалів про зброю, наркотики, алкоголь, тютюн, азартні ігри та контенту для дорослих).
• Впроваджувати ефективні інструменти фільтрації інтернет-трафіку в закладах освіти.
• Підвищувати рівень кіберграмотності серед педагогів, дітей та батьків.

Рекомендації щодо фільтрації інтернет-мереж у школах, захисту дітей від цифрових загроз та перелік корисних ресурсів з кібергігієни доступні за офіційним покликанням МОН.

Українознавчий компонент і визнання оцінок

Збереження зв’язку з українською системою освіти для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) або за кордоном, — це стратегічно важливе завдання для кожної школи.

Навчання дітей на тимчасово окупованих територіях (ТОТ)

Для реалізації права дітей на ТОТ на здобуття української освіти заклади можуть застосовувати такі форми навчання:

• дистанційну, екстернатну, сімейну (домашню);
• педагогічний патронаж — один із ключових механізмів, який забезпечує індивідуальний підхід, враховує безпекову ситуацію та потреби дитини й гарантує безперервність навчання за українськими стандартами.

Визнання результатів навчання з ТОТ

МОН наголошує на неухильному дотриманні Порядку визнання результатів навчання осіб, які проживали на ТОТ (затверджено наказом МОН від 23.02.2026 № 338). Головні принципи при цьому — відсутність необґрунтованих перешкод та дотримання найкращих інтересів дитини.

Матеріали на ВШО: на платформі “Всеукраїнська школа онлайн” розміщено спецматеріали за Типовою освітньою програмою для учнів з ТОТ, зокрема з “Історії України” та інтегрованого курсу “Громадянська освіта й основи цивільного захисту” (10–11 класи), а також матеріали для річного підсумкового оцінювання. Ознайомитися з ними можна у спеціальному розділі на ВШО.

Українознавчий компонент та навчання за кордоном

Для учнів, які перебувають за межами України, діє спрощена система здобуття освіти через вивчення предметів українознавчого компонента (українська мова, українська література, історія України тощо).

Корисні ресурси та рекомендації для вчителів:

1. Якісні навчальні матеріали: Учителям української мови, літератури та історії рекомендовано використовувати методичні розробки, створені спільно МОН та УІРО у партнерстві з ГО “Вчися”. Завантажити матеріали можна за посиланням go.vchysia.org.ua.
2. Єдиний інформаційний хаб: Уся актуальна інформація для батьків та педагогів зібрана на оновленому вебсайті “Українська освіта для дітей за кордоном”.

Визнання результатів навчання, здобутих за кордоном

Визнання оцінок, отриманих у закордонних школах, здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 23.06.2025 № 734.

Для застосування єдиного підходу МОН рекомендує керуватися:

• роз’ясненнями з листа МОН від 29.05.2026 № 1/11568-26;
• інформаційними презентаційними матеріалами МОН.

Організація харчування, санітарні вимоги та фінальні акценти

Урядовою Постановою від 24.06.2026 № 809 внесено зміни до Порядку організації харчування у закладах освіти. Документ врегульовує використання пристосованих приміщень шкіл для забезпечення учнів гарячим харчуванням у складних безпекових чи інфраструктурних умовах.

Для практичного застосування цих змін МОН, МОЗ та Держпродспоживслужба розробили спільні рекомендації (лист МОН від 17.06.2026 № 1/13114-26). Вони містять чіткі інструкції для засновників та керівників шкіл щодо дотримання технологічних та санітарних норм під час харчування в пристосованих зонах.

Профілактичні щеплення учнів

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, відвідувати заклади освіти забороняється дітям, які не отримали обов’язкових щеплень згідно з Календарем профілактичних щеплень.

• Якщо є медичні протипоказання: за умови благополучної епідемічної ситуації рішення про допуск дитини до очного навчання ухвалює консиліум відповідних лікарів.
• Якщо щеплення відсутні без протипоказань: керівникам шкіл рекомендовано забезпечити право дитини на освіту шляхом її переведення на альтернативні форми навчання — дистанційну, сімейну (домашню) або екстернат.

Медичні огляди

• Учні: порядок проведення медогляду дітей для зарахування до закладу освіти регулюється наказом МОЗ від 25.07.2023 № 1351.
• Працівники школи: Усі педагогічні та інші працівники закладів освіти зобов’язані проходити щорічні профілактичні медичні огляди.

Раніше медіа НУШ розповідало, “Чи можна пройти всіх лікарів за день: у НСЗУ пояснили правила профілактичних медоглядів дітей”.

Підготовка до нового 2026/2027 навчального року вкотре стає іспитом на гнучкість, стійкість та професійність для кожного українського освітянина. Нам знову доводиться поєднувати нормотворчі вимоги з реаліями сьогодення, шукати оптимальні баланси між очним та дистанційним навчанням, дбати про безперебійне енергопостачання шкіл та створювати укриття, у яких дітям буде затишно й цікаво вчитися.

Проте за всіма цими таблицями, Порядками, наказами й нормами стоїть головний сенс нашої щоденної праці — дитина, її безпека, психологічне благополуччя та якісний розвиток. А щоб детальніше розібратися з тим, як ефективно перейти від нормативних змін до практики та які оновлення чекають на освітян, читайте матеріал “Нова система оцінювання з 2026 року: від нормативних змін до практики в школі”.

Фото та презентація медіа НУШ