Про що говорили на “Серпневій 2026”: безоплатне харчування, зарплата в 28 тисяч, зміна підходів до оцінювання та знищення бюрократії

Сьогодні відбулась традиційна щорічна освітня конференція Міністерства освіти і науки України “Серпнева 2026”, що цього року проходила під гаслом “Освіта — справа кожного”.

При підготовці до конференції учасники пройшли докладну акредитацію та очікувався виступ президента України Володимира Зеленського. На освітянському форумі він не з’явився, але пролунали виступи першої леді України Олени Зеленської, прем’єр-міністра України Сергія Корецького та міністра освіти і науки Андрія Бутенко. Також участь в роботі конференції прийняли народні депутати Олександр Корнієнко, Володимир Воронов, Сергій Колебошин і Ольга Коваль.

“Ви щодня повертаєте дітям те, що намагається відібрати російська війна: нормальність, дитинство, розвиток, можливість вчитися. І саме таким чином ви підтримуєте майбутнє і віру в нього, – подякувала вчительству Олена Зеленська та означила напрямки, до яких долучилась особисто.

По-перше – це реформа шкільного харчування, яка в цьому році охопить з 1 вересня безоплатними гарячими обідами 3 мільйони дітей по всій країні: всіх школярів, від першого до випускного класу. А також програми підтримки ментального здоров’я та психологічна підтримка, забезпечення безбар’єрністі в освіті.

Прем’єр пообіцяв зарплату для досвідченого педагога до 28,5 тисяч гривень

Сергій Корецький акцентував на важливості підтримки освітян: “Це величезне надбання, величезний результат, що українська освіта продовжує стійко триматись та забезпечувати дітям доступ до освіти. Ми хочемо, щоб українські діти навчалися вдома, отримували якісну освіту, розвивали свої здібності і могли обирати власний шлях. Щоб молоді люди бачили своє життя в Україні. Навіть ті, хто сьогодні тимчасово не на території України”. Він підкреслив, що навіть в умовах війни інвестиції в безпечно-якісну освіту залишаються однією з ключових цілей держави, а отже й урядової політики.

Прем’єр-міністр оголосив першим і безумовним пріоритетом підтримку педагогів та зауважив, що їх професія має бути гідно оплаченою, престижною та конкурентною: “Цього року розпочато суттєве підвищення оплати праці педагогів. З 1 січня зарплата зросла на 30%, з 1 вересня зросте ще на 20%. Безумовно, це тільки початок і потрібно доводити заробітні плати до європейського рівня шляхом поступових та постійних дій. Після підвищення молодий вчитель може отримувати орієнтовно від 12,8 до 17,7 тисяч гривень на руки, досвідчений – від 16,9 до 28,5 тис грн на місяць”.

Чому не було трансляції?

Для медіа було оголошено ембарго на публікації до 19:00 та трансляція конференції відбудеться лише завтра, 19 серпня, на ютуб-каналі МОН.

На конференцію зареєструвалась велика кількість медіа, вдвічі більше, ніж минулого року, а програма була насичена подіями як на головній сцені, так і на численних панельних дискусіях та налічувала 99 виступів, з яких за тематикою:

• дошкільна освіта — 4;
• школи та ліцеї — 5;
• заклади професійної і фахової передвищої освіти — 8;
• університети — 2.

Медіа НУШ проаналізувало склад учасників конференції – у програмі помітно переважали управлінці, представники проєктів, міжнародних організацій і громадського сектору. Безпосередні представники закладів освіти становили приблизно 20% названого складу.

Що в пріоритетах нового міністра освіти Андрій Бутенко

Андрій Бутенко подякував освітянам за мужність та відданість професії та одразу перейшов до своїх пріоритетів на посаді міністра, назвавши основний – зробити так, щоб освітянам стало легше працювати. “Як вже сказав пан прем’єр-міністр, з 1 вересня буде другий етап підняття заробітної плати на 20% для педагогічних та науково-педагогічних працівників. Заробітна плата – це надзвичайно важливо, але це частинка підтримки наших вчителів і викладачів”, – сказав міністр. – Мені дуже добре відомо, скільки часу педагоги витрачають на звітність, надмірну роботу з документами, різними опитувальниками, таблицями, які безпосередньо не пов’язані з професійною діяльністю. І це не нормально. Адже головна роль вчителя – це навчати дітей”.

Одним із рішень стане зміна підходів до оцінювання – “МОН спростило оцінювання учнів 5–9 класів: що зміниться для вчителів”. Відповідно до наказу № 1427 чинними залишаються компетентнісний підхід до оцінювання та академічна свобода вчительства у плануванні процедур оцінювання. Натомість спрощено механізм фіксації результатів навчання в журналі.

“Це не скасовує реформи, це не відкат – реформа НУШ триває. Але ми даємо вчителю більше академічної свободи підібрати метод, який підійде для нього, для його класу, для його учнів. Уряд також підтримав збільшення строку дії сертифікату для педагогічного працівника з 3 до 5 років”, – прокоментував останні зміни Андрій Бутенко.

Про відзнаки “Серпневої 2026″ та “закон про гранти”

Як і очікувалось, у центрі уваги обговорювався розвиток дошкільної освіти, результати восьми років реформи Нової української школи, запуск старшої профільної школи, модернізація професійної та фахової передвищої освіти, а також зв’язок освіти з економікою та ринком праці. Але відзнакою цьогорічної “Серпневої” стали практичні панельні дискусії з демонстрацією прикладних інструментів для освітян.

Також конференція запам’ятається швидкими втіленнями анонсованих змін – не встиг Андрій Бутенко проанонсувати нові підходи до оцінювання, як відповідний наказ вже було оприлюднено через годину. Ще одним важливим анонсованим нардепом Олександром Корнієнко документом став законопроєкт №10399 “Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам”, за який Верховна Рада проголосувала сьогодні з більшістю в 298 голосів. Законопроєкт про гранти суттєво змінює принципи фінансування вищої освіти.

Що це означає для вступників і студентів підсумував у своєму телеграм голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак:

• держава поступово переходить від фінансування виключно закладів освіти до принципу “гроші ходять за студентом” – гранти стають повноцінним, поряд із бюджетними місцями, механізмом оплати навчання
• гранти будуть різними: академічні – за результатами НМТ(ЗНО), соціальні – для вразливих категорій, спеціальні – за досягнення в спорті й мистецтві, а також окремі Гранти Героїв – для ветеранів, осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників Революції Гідності
• бюджетні місця нікуди не зникають. Натомість держава законодавчо гарантує, що видатки на підготовку фахівців не можуть бути меншими за минулорічні з урахуванням інфляції, і щонайменше 51% випускників закладів загальної середньої освіти зможуть навчатися за державні кошти – бюджет або грант
• пріоритет держзамовлення – спеціальності, критичні для безпеки й економіки держави, нашої майбутньої відбудови
• громадяни, які вже здобули вищу освіту за кошти державного бюджету або за державним грантом, за визначених Законом умов зможуть повторно отримати державну підтримку для здобуття того самого ступеня освіти

“Основні положення Закону запроваджуватимуться поетапно. Механізм академічних грантів запрацює вже через місяць після набрання Законом чинності, а повноцінна грантова модель фінансування – з 1 січня 2027 року”, – констатував Сергій Бабак.

Одночасно з головною сценою на конференції працювали чотири практичні та інтерактивна зони:

• Дошкілля — сучасне освітнє середовище, автономія закладів, освіта без бар’єрів, нові формати послуг для наймолодших.
• Базова школа — готові рішення для нового навчального року: інструменти для вчителів у межах “Освіти для життя”, читацька компетентність, подолання освітніх втрат та підручники.
• Старша школа — практичні інструменти запуску старшої профільної школи: типова освітня програма, профорієнтація, підвищення кваліфікації педагогів та фінансова автономія закладів освіти.
• Професійна та фахова передвища освіта — партнерство з бізнесом, оновлення змісту освіти, сучасні майстерні та нові підходи до профорієнтації.
• інтерактивна виставкова зона, де учасники мали змогу пройти шлях дитини через усі рівні освіти — від дошкілля до професійної освіти, побачити сучасні освітні простори, виконати практичні завдання та ознайомитися з оновленими підходами до організації навчання.

Докладний репортаж та інтерв’ю зі спікерами очікуйте в найближчих публікаціях медіа НУШ.

Фото медіа НУШ