Теми статті: зміни в оцінюванні, оцінювання за групами результатів
21 Серпня 2026
375
0
Серпневі оновлення нормативної бази традиційно задають вектор для всього освітнього процесу на рік. Напередодні 2026/2027 навчального року Міністерство освіти і науки України ухвалило два ключові документи для базової школи: наказ № 1430 від 17 серпня 2026 року, який затверджує нову редакцію Типової освітньої програми, та наказ № 1427 від 14 серпня 2026 року з оновленими Рекомендаціями щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–9 класів.

Ці документи варто розглядати лише в комплексі. Якщо освітня програма визначає загальну структуру навчального року, розподіл годин та підходи до вивчення предметів, то Рекомендації деталізують інструментарій, за допомогою якого вчитель вимірює результати цього навчання.
Спільний змістовий вектор обох наказів розвертає систему від формального накопичення балів до відстеження реального навчального поступу дитини. Головний акцент зроблено на академічній автономії педагога та зміні функції самої оцінки: вона має відображати динаміку розвитку учня, а не слугувати елементом тиску.

Розглянемо, як нормативні зміни нової редакції Типової освітньої програми (наказ МОН № 1430) втілюються у щоденні управлінські та педагогічні рішення школи.
Ключові важелі автономії школи в щоденній практиці
Натисніть тут, щоб завантажити презентацію до наказу МОН № 1430
| Нормативна вимога (Наказ МОН № 1430) | Як це реалізується в практиці школи (дирекція та педрада) | Практичний результат для учнів та вчителів |
| Єдність підходу в межах циклу Обрану МНП або предмет/курс не можна змінювати всередині 5–6 або 7–9 класів (за винятком відсутності підручників). | Планування на перспективу: Учителі обирають програму одразу на весь цикл. При зміні підходу між циклами (наприклад, перехід від монопредметів до інтегрованого курсу у 7 класі) це завчасно зафіксовується в освітній програмі. | Навчальна послідовність без “прогалин” у матеріалі; передбачуваність забезпечення підручниками. |
| Розподіл годин на перерозподіл Використання додаткового сітки годин на вибіркові компоненти, проєкти, компенсаторні заняття. | Реагування на освітні втрати: Педрада розподіляє години на індивідуальні чи групові консультації, впровадження курсів SEL (соціально-емоційного навчання) або STEM-практикумів. | Реальна компенсація прогалин у знаннях; можливість профільних вибіркових курсів. |
| Зарахування результатів навчання Оцінювання дітей за кордоном, з ТОТ або ВПО за спеціальними порядкуваннями. | Адміністративні алгоритми: Створення комісій/затвердження графіків перезарахування за довідками або проведення оцінювання за методичними рекомендаціями МОН. | Безперервність здобуття освіти та психологічно комфортна адаптація дітей. |
| Оцінювання та власна шкалаОцінювання обов’язкових компонентів (вибіркові — за рішенням педради). | Локальні положення: Розробка та оприлюднення правил переведення власної шкали закладу у 12-бальну (якщо школа використовує підсумкове критеріальне оцінювання). | Прозорість критеріїв оцінювання для батьків та учнів. |



Оновлена Типова освітня програма надає закладу освіти широку автономію у виборі навчальних планів, програм та розподілі годин. Проте ця свобода працює лише тоді, коли спирається на прозоре, об’єктивне оцінювання. Саме оновлені методичні рекомендації МОН (наказ № 1427) стають тим практичним містком, який перетворює стратегічні рішення педагогічної ради на щоденну комфортну взаємодію вчителя й учня на уроці. Зупинимося детально на наказі:
Презентацію за наказом № 1427 можна завантажити тут

Перше, з чого починається новий документ, — це офіційне визнання вчительської автономії. МОН чітко закріплює за педагогом право самостійно обирати, як, коли та за допомогою яких інструментів контролювати рівень знань.
З наказу: “…учитель має право на академічну свободу в плануванні оцінювання, виборі методів та інструментів… задля отримання інформації про навчальний поступ кожного учня.”
Що це змінює на практиці? Насамперед — знімає бюрократичний тягар з веденням документації. Рекомендації прямо зазначають: учитель більше не зобов’язаний створювати штучні стовпчики в журналі під кожну групу результатів, проставляти індекси біля поточних оцінок чи дублювати один бал у декількох колонках.
Якщо ваша електронна система чи робочий зошит дозволяють зручно аналізувати поступ — чудово. Якщо ні — не витрачайте час на рутинну формальність. Ваша головна задача — бачити реальний розвиток дитини, а не малювати ідеальні звіти.

Логічне запитання: з чого починати навчальний рік, аби оцінювання не перетворилося на стрес і для вчителя, і для п’ятикласників чи дев’ятикласників? Відповідь документа проста — з розуміння реальної картини знань, а не з формальних контрольних.
Саме для цього передбачено вхідне діагностування. МОН наголошує: результати вересневих діагностичних робіт є винятково інструментом формувального оцінювання.

З наказу: “Вхідна діагностувальна робота… є інструментом формувального оцінювання. Її результати не враховують під час поточного чи підсумкового оцінювання…”
Простими словами: не варто ставити негативні оцінки у вересні за те, що діти забули за літо. Результати цієї перевірки потрібні вчителю, щоб виявити освітні втрати, скоригувати темп програми та спланувати повторення. До речі, робити такі “зрізи” можна не лише на початку осені, а й перед новою складною темою чи другим семестром.
А вже під час підготовки до щоденного уроку педагогу достатньо визначити чотири прості речі:
Часто виникає плутанина: чи вважати оцінкою виступ з доповіддю або зданий плакат? Рекомендації дають чітке орієнтування: об’єктом оцінювання є не сам факт виконання роботи (зданий проєкт чи проведений дослід), а продемонстрований рівень знань та вмінь.

Джерелом інформації про поступ школяра може бути що завгодно: від спостереження вчителя та усного діалогу до комплексних тестів, практичних робіт чи досліджень.
Щоб не вигадувати велосипед під час розробки компетентнісних завдань, МОН радить спиратися на вже готові методичні орієнтири — посібники “Як оцінювати в НУШ?“, “Каталог компетентнісних робіт” та ресурс “Інтерактивний поступ” на платформі “Освіта для життя”.
Головна мета таких завдань — перевірити не просто здатність переказати параграф, а вміння аналізувати, порівнювати, шукати рішення та обґрунтовувати власну позицію. 
Щоб не потонути у визначеннях, орієнтуйтеся не на назву роботи, а на мету, з якою ви її проводите.

Порівняємо ключові відмінності:
Підсумкові бали: без зайвих контрольних
Коли добігає кінця семестр чи навчальний рік, оцінювання не повинно перетворюватися на марафон підсумкових контрольних робіт.
МОН пропонує максимально гнучкий підхід: 
З наказу: “Не рекомендується визначати семестрову оцінку лише за результатом однієї підсумкової роботи, якщо наявна інша достатня й релевантна інформація…”
Окремий важливий блок Рекомендацій присвячено людським взаєминам та етиці оцінювання.

Для тих, хто прагне ще глибше зануритися в деталі нормативних оновлень та розібрати кожен нюанс напередодні старту навчального року, рекомендуємо також ознайомитися з докладним аналізом у матеріалі “Розбираємо нововведення нового навчального року 2026/2027: головні акценти та зміни” на порталі “Нова українська школа”.
А щоб ключові підходи до оцінювання завжди були під рукою під час підготовки до уроків та педрад, збережіть собі цю коротку пам’ятку:

Нагадаємо, раніше медіа НУШ повідомляло, що МОН спростило оцінювання учнів 5–9 класів.
Титульне фото згенероване ШІ. Презентація – медіа НУШ
Обговорення