Після скандалу із морквиною. Як впроваджується програма безкоштовного харчування в школах

З початком нового навчального року в Україні діє розширена державна програма безкоштовного гарячого харчування для учнів 1–11 класів комунальних шкіл, які навчаються очно або за змішаною формою. Програмою охоплено приблизно три мільйони дітей та підлітків.

Пранк, який сколихнув країну

Так сталося, що в перший же день впровадження програми відбулась не дуже значна подія, яка розголосом через соцмережі тригернула усе суспільство і викликала упереджене ставлення до самої благої ідеї безкоштовного харчування дітей.

А розпочалося все зі звичайної очищеної моркви, яка опинилася на клаптику хліба в пластиковій тарілці поруч зі шматочком сирника. Це стало сигналом для широкого народного обговорення програми з критикою та жартами: “Скільки коштувало це свято кулінарії бюджету?”, “Це шедевр!!! Я знав, що буде погано, але щоб настільки!”, “Хоч би ту морквину потерли та сметаною притрусили. Як діти будуть її їсти? Як поні в зоопарку?”

На всі ці зауваження й питання є відповіді. Причому більшість — у відкритих джерелах. Тож почнемо по черзі, спершу — скільки коштувало це бюджету.

У Державному бюджеті на 2026 рік на забезпечення харчуванням учнів 1–11 класів загалом передбачено 14,4 мільярда гривень. Безпосередньо на старт програми у вересні–листопаді 2026 року уряд додатково спрямував місцевим громадам 7,45 мільярда гривень субвенції виключно на закупівлю продуктів або оплату послуг кейтерингу.

Постанова Кабінету Міністрів України № 869, що прийнята у липні цього року та чинна з вересня, чітко закріплює розрахункову вартість одноразового гарячого харчування за рахунок держсубвенції: 50 грн — для початкової школи та 60 грн — для базової і профільної школи.

Чому ціла морква?

На це питання, яке виникло у всієї країни, прийшлось відповідати Василю Пацарнюку, одному з керівників приватного підприємства “Алгоритм”, яке яке займається організацією шкільного харчування для учнів чернівецького ліцею №9. Спочатку його (мабуть, доволі емоційно) озвучила директорка ліцею Анжеліка Дзюбко, яка потрапила під шквал критики. Потім — управління освіти Чернівецької міської ради та департамент освіти і науки Чернівецької обласної військової адміністрації, за ними — учасники численних перевірок і нарешті — Національна поліція Чернівецької області.

Остання навіть відкрила кримінальну справу за ч. 1 ст. 325 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням. Поліція наразі проводить досудове провадження та з’ясовує всі обставини інциденту. А Василь Пацарнюк, зазначивши, що всі продукти та страви повністю відповідали затвердженому шкільному меню та державним стандартам, в свою чергу запитує:

“Якщо брати сам факт, то дати дитині моркву — це кримінал?”

Як з’ясувалося, ціла морква потрапила на тарілки школярів, бо підрядник не розрахував свої сили і не встиг приготувати салат із свіжих овочів, як було записано в меню. Тому пішов найпростішим, як тоді здавалося, шляхом. В підсумку — репутаційні втрати для нього, ліцею, Чернівців і взагалі для самої програми безкоштовного харчування.

А ось школярі не дуже були засмучені інцидентом. За словами директорки ліцею, більшість взяла ту морквину і весело гризла протягом дня. Дехто фотографував обід і викладав у соцмережі у якості пранку на нововведення. Таким чином фото потрапило в соцмережі і викликало таку реакцію, на яку жартівники, мабуть, й не розраховували.

Важливо бачити повну картину

“Ми віримо в цю реформу, віримо в її мету та важливість”, - наголосила в ефірі телемарафону “Єдині новини” заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко, коли її запросили в студію у зв’язку з “морквяним” скандалом у чернівецькому ліцеї.

Розповідаючи про те, як зараз працює реформа, з якими труднощами стикаються на місцях та хто за що відповідає в організації шкільного харчування, вона зазначила: “Ми розуміємо, яке це навантаження для громад, і скільки практичної роботи стоїть за організацією харчування. Тому як держава підтримуємо громади в цьому процесі: даємо чіткі правила, відповіді на запитання та конкретні рішення, які можна застосовувати на місцях. Важливо бачити повну картину із впровадженням реформи. У багатьох школах харчування організоване добре: діти отримують смачні гарячі обіди, їдять із задоволенням. Водночас є окремі школи, де виникають труднощі або порушення. Тут наше спільне завдання — допомогти розібратися, виправити те, що не працює, і підтримати громади та школи там, де їм це потрібно”.

Реформа шкільного харчування триває ще з 2020 року і відбувалася етапами. Спочатку нею охопили дітей початкових класів, потім — дітей на прифронтових територіях. А з 1 вересня 2026 року - всіх учнів з 1 по 11 клас по всій території України. Насправді це дуже складна робота, в якій задіяно багато гравців. Держава окреслює рамку, як і з дотриманням яких вимог повинно бути організоване харчування в школі. Уряд встановлює норми харчування і порядок його організації. Міністерство охорони здоров’я визначає санітарні вимоги, Держпродспоживслужба - контролює їх дотримання. Міністерство освіти і науки є основним розпорядником коштів субвенції “Шкільне харчування”, розподіляє кошти до областей, а далі області - до територіальних громад. Власне вони, місцева влада, і є тим органом, який реалізує цю політику на місцях.

Відповідаючи на питання щодо інциденту в Чернівцях, Анастасія Софієнко підкреслила: “У нас велика держава, багато територіальних громад, і хтось з колег міг не зрозуміти або не розібратися в особливостях шкільного харчування. Саме через те і відбуваються такі нюанси. Перевірки, які були анонсовані після того випадку прем’єр-міністром України, не стільки націлені на жорсткий контроль і каральний інструмент, скільки на підказки та орієнтири, як поправити ситуацію ще на початку цього процесу”.

За дорученням прем’єр-міністра України Сергія Корецького Держпродспоживслужба разом із Міністерством освіти і науки України з 10 вересня розпочала перевірки організації харчування у школах по всій країні. За інформацією МОН, наразі фахівці вже проаналізували роботу 567 закладів загальної середньої освіти. А загалом гаряче харчування організовано у близько 10 тисячах шкіл. Важливо бачити, як воно працює безпосередньо в закладах: чи дотримуються там вимог до безпечності продуктів, умов їх зберігання та приготування, чи відповідає затвердженим меню та нормам.

Перші результати показали, що в половині перевірених шкіл порушень вимог у сфері безпечності харчових продуктів не виявлено. У 293 закладах зафіксовано недоліки, які мають бути усунені. Найчастіше йдеться про:

✔ дотримання температурного режиму в холодильному обладнанні,

✔ роздільне зберігання різних видів продуктів,

✔ належне застосування процедур НАССР,

✔ поводження з харчовими відходами,

✔ навчання працівників з питань гігієни та заходи боротьби зі шкідниками.

Окремий фокус — меню та харчування, яке фактично отримують діти. Держпродспоживслужба вже розглянула 276 чотиритижневих сезонних меню. Дев’ять із них направлено на доопрацювання.

Декому зарано, а дехто хоче добавки

А як зараз справи в Чернівцях, перш за все в ліцеї, з якого почалася вся ця епопея перевірок?

За словами директорки Анжеліки Дзюбко, у закладі протягом тижня побувало вже стільки комісій, що всі не перелічити. Навіть “прем’єрська” склала акт, що зауважень до ліцею нема. У директорки все на дуже строгому контролі, особливо після того прикрого випадку, який цілком на совісті постачальника.

Чернівецький ліцей №9 — великий навчальний заклад, головний корпус якого розташований в дуже гарній старовинній будівлі неподалік від славнозвісного університету. В ліцеї навчається 1080 учнів. Початкова школа в іншому корпусі, організація харчування тут відбувається за системою аутсорсингу — в харчоблоці готують сніданки, які потім роздають дітям на тарілках. Якщо комусь з тих, хто залишається на групу продовженого дня чи на гуртки, захочеться ще пообідати, то обід можна придбати додатково за кошти.

Учні з 5 по 11 клас харчуються в декілька змін на великих перервах за системою кейтерингу — постачальник привозить готову їжу, яку потім розкладають по ланч-боксам і розносять по столам в двох залах столової. Організована вона в цокольному поверсі, який також має функцію укриття.

Чисто, затишно, від сніданку у повітрі легкі аромати.

Яким сніданок був у день візиту кореспондентки медіа НУШ, можна було зрозуміти з наповнення тарілок в роздавальні поруч з табличкою “Контрольна страва”: картопляне пюре, дві курячі котлетки, шматочок сиру, салат із свіжих огірків, чай та груша.

Щоранку, за півгодини до подачі їжі учням, на смак та якість її тестують дві бракеражні комісії ліцею (по числу корпусів) в складі медсестри, заступника директора та соціального педагога. Після першого сніданку, що вийшов “комом”, зауважень більше не було. Щодо організації прийому їжі, все відбувається за правилами — сумки та рюкзаки залишаються за межами їдальні, ретельне миття рук, а після сніданку дітей привчають фасувати відходи на харчові й нехарчові. Тим більш є моральний стимул — харчові потім відвозять в притулок для домашніх тварин.

Анжеліка Дзюбко розповідає, що завжди намагається тримати руку на пульсі, щоб знати, чи смакують сніданки дітям і чи немає нарікань. Вона каже, що деяким хлопцям-старшокласникам їжі здається замало, тож є домовленість з підрядником, щоб їм додатково видавали порції, які залишилися недоторканими.

З огляду на це директорку дуже здивувала моя розповідь про семикласників Сашу та Максима, яких я зустріла на спортивному майданчику. Вони повідали, що дійсно, годують зараз в ліцею смачно й поживно:

“М’ясо дають, рибу, пюре, яблуко, сливу. Але ми не їмо, бо наш клас харчується о 12-й, а ми звикли перший раз на день їсти після 15.00”.

“Так у нас о 15.00 закінчуються вже заняття!” - трошки спантеличено відповіла пані Анжеліка, пообіцявши обміркувати з класними керівниками цю проблему. А з підрядником має намір обговорити перехід на ланч-бокси, які ще надійніше зберігають температуру їжі. Може діти захочуть поїсти пізніше?

Формуємо здорові харчові навички

В день візиту до ліцею тема особистих уподобань звучала не раз. В одному з чернівецьких скверів я зустріла двох гарних дівчат, які сиділи на лавочці, грілися на сонечку.

На питання щодо шкільного харчування Ліза відповіла: “Ми вже в коледжі, нас не годують. Але недавно була в своєму 7-му ліцеї, де навчається мій тринадцятирічний брат Міша, там дуже добре харчують. Дають макарони з якоюсь м’ясною підливкою чи рибу, овочі, чай або узвар. Смачно!”

Ілона розповіла, що сестричка навчається в Молницькому ліцеї (Герцаївський район, теж Чернівецька область): “Там харчують нормально. На вибір дають борщ або суп, картоплю з м’ясом”.

Мала спілкування з начальником Чернівецького міського управління освіти Іриною Ткачук, під час якого ми теж трішки торкнулися теми уподобань: “В мене двоє синів. Один (13 років) каже, що йому недостатньо тієї їжі, що дають у школі, просить грошей, щоб було на що перекусити. Другий (11 років) каже, що йому забагато і він стільки з’їсти не може. Обидва з однієї сім’ї, різниця у віці не велика, а до харчування ставляться дуже по різному. То якщо ми в Чернівцях харчуємо 26 тисяч дітей, причому дійсно - якісною смачною їжею, ми все одно не можемо орієнтуватися на будь-яку конкретну дитину, а також сподіватися, що всі тисячі скажуть, що ок, все прекрасно”.

Пані Ткачук каже, що той випадок у 9-му ліцеї стався в перший день безкоштовного харчування, бо досвіду не було ні в управлінні, ні в школах, ні у постачальників послуг. Меню створено фахівцями, погоджено в Держпродспоживслужбі і є таким, яке відповідає нормам для дітей певної вікової категорії. Звісно, не маючи на увазі, що замість салату можна подавати цілу морквину.

“Можливо, не всі діти звикли їсти здорову їжу, через це виникають певні зауваження або скарги. Але ми сподіваємося, що зможемо сформувати здорові харчові навички від дитсадочку і до останніх класів школи”.

Хто не знає про те, що більшість дітей надає перевагу не кашам та овочам, а шкідливим фастфудам, які залюбки б їли щодня? Але ж для того й існують дорослі, щоб турбуватися про користь для дитячого здоров’я. Якщо це не є пріоритетом для кожної сім’ї, свій внесок через шкільне харчування робить держава.

Нагадаємо, раніше медіа “Нова українська школа” вже розповідала про проблему харчування: ”Реформа шкільного харчування триває: що вдалося змінити за чотири роки”

Фото -  головне зображення згенеровано штучним інтелектом за запитом медіа “Нова українська школа”, також використані фото автора, Міністерства освіти та науки, Чернівецького управління освіти