Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Фінансова мотивація і спецпідготовка вчителів. Як держава готується до деокупації у сфері освіти

Уряд презентував проєкт Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, розроблений Кабінетом Міністрів за участю громадських організацій. Освіта в ньому займає важливе місце. Підготовка та підтримка вчителів, подолання наслідків окупації, відновлення освітнього середовища тощо. Ми проаналізували документ і пропонуємо вам ознайомитися з тим, що планує робити уряд з освітою під час тимчасової окупації та після звільнення українських територій.

Робота над документом розпочалася восени 2025 року. До цього моменту, попри те що війна і часткова окупація українських земель розпочалися 11 років тому, у 2014-му, жодного державного документа, який би визначав політику України щодо ТОТ, не існувало. Власне, тому рішення, які стосувалися майна людей на ТОТ, документів, освіти тощо, були хаотичними, часто суперечили одне одному й не полегшували життя українців.

Тож нарешті, після 10 років війни, уряд вирішив розробити комплексну стратегію і долучив до її розробки не тільки громадський сектор, а й медійників, освітян, правозахисників, лідерів думок з регіонів окупації.

Стратегія зосереджена на гарантуванні безпеки, захисті прав людини, відновленні публічної влади й системи правосуддя, а також на протидії когнітивній окупації. Крім того, документ визначає заходи для економічного відродження, екологічного аудиту та забезпечення соціальної згуртованості українського суспільства.

Окремого розділу, який стосувався б освіти, у документі не виписано. Проте заходи щодо освіти прописані на кожному з етапів стратегії наскрізним чином.

Подолати наслідки окупації в головах дітей

Подолання наслідків індоктринації та мілітаризації — це, видається, найскладніше завдання, яке обговорювали розробники стратегії. Досвіду подолання багаторічної дії пропаганди на молодь дуже мало у світі. Ефективність такої роботи мало досліджена.

Із запланованих заходів — розробка і впровадження довгострокових заходів підтримки дітей та молоді з тимчасово окупованої території (ТОТ) для нівелювання впливу окупаційної системи освіти, політичної індоктринації та мілітаризації.

Розгортання системи психологічної допомоги для дітей, молоді й педагогів, а також упровадження програм реадаптації та психологічної реабілітації дітей, повернутих після депортації чи тривалого перебування в окупації.

Створення спеціальних інструментів для адаптації дітей та молоді до українського освітнього простору.

Відновити освітню систему та освітнє середовище

Уряд працює над розробкою плану відбудови освіти на звільнених територіях із забезпеченням безперервного дистанційного навчання для здобувачів освіти з ТОТ.

Тобто навіть після деокупації дистанційна освіта ще певний час домінуватиме на звільнених територіях.

Крім того, документом передбачаються відбудова українських навчальних закладів усіх рівнів, оновлення освітніх програм і навчальних матеріалів, запровадження безкоштовних курсів з української мови, історії та громадянської освіти, а також розвиток освіти для дорослих.

А от щодо підтримки постійного зв’язку з громадянами на ТОТ та забезпечення безперешкодного доступу до здобуття української освіти, то це питання, на жаль, поки що має лише декларативний характер. З кожним днем окупації технічний зв’язок з українцями на ТОТ втрачається. І технічного рішення, як його відновити, поки що немає.

Де брати вчителів

Ще одна гостра проблема, яку доведеться якось вирішувати, — де брати вчителів для роботи на деокупованих територіях, враховуючи, що ті педагоги, які зараз працюють на ТОТ у російських школах, згідно з українським законодавством не матимуть права працювати в школах.

Нагадаємо, що на початку повномасштабного вторгнення МОН намагалося створити кадровий резерв із числа педагогів, які виїхали з ТОТ. Проте кількість учителів, які пристали на пропозицію, була мінімальною. І зараз ця тема не розвивається.

Тож уряд пропонує розширити чинний кадровий резерв для швидкого відновлення освітніх послуг на деокупованих територіях. Для цього в стратегії передбачено навчання та перепідготовку вчителів і фахівців сфери освіти для ефективної роботи з дітьми, які пережили окупацію, мілітаризацію, примусове переміщення або тривалу ізоляцію від українського середовища.

Наповнення кадрового резерву буде спиратися на принципи доброчесності, фахової спроможності та психологічної готовності до роботи в умовах постконфліктного відновлення.

Для фінансової мотивації працівників, які виїжджатимуть працювати на звільнені території, розробляють заходи матеріального та кар’єрного стимулювання. Також передбачено заходи для безпеки цих працівників і членів їхніх родин.

Підготовка кадрів є складовою єдиного плану відбудови системи освіти разом із розробкою нових освітніх програм та забезпеченням дистанційного навчання.

Молодіжна політика

Стратегія включає відновлення діяльності молодіжних центрів та запровадження програм молодіжного обміну з різними регіонами й закордонням.

Упровадження програм та платформ для зниження соціальної дистанції й запобігання конфліктам між внутрішньо переміщеною молоддю, жителями деокупованих територій і тими, хто повертається з-за кордону.

Передбачається фінансова та організаційна підтримка роботодавців на деокупованих територіях, які створюють робочі місця для молодих спеціалістів.

Від теорії до практичних кроків

Валентина Потапова, керівниця напрямку соціальної адвокації ГО “Альменда”, яка була долучена до розробки стратегії в частині освітньої сфери, зазначає, що зараз документ визначає лише політичний напрямок роботи. Попереду — тривала робота над покроковим планом дій, який має визначити, що зробити на першому й другому етапах, які кроки є найважливішими, а які можна поки відкласти.

Під час презентації проєкту стратегії учасники форуму вже мали можливість долучитися до старту цієї роботи. Виникало багато спорів, наприклад, як дотягнутися до молоді в окупації в умовах блокування зв’язку, або чи варто використовувати російські соцмережі для реклами українських вишів тощо.

Ну а поки триває роботи, вже можна констатувати, що освітній напрям у стратегії розглядається не лише як відновлення інфраструктури, а й як фундаментальний інструмент когнітивної деокупації, гуманітарного захисту та збереження стійкого зв’язку держави зі своїми громадянами.

Головний акцент зроблено на людиноцентричному підході. Через спеціальну підготовку вчителів, психологічну допомогу та м’які адаптаційні курси держава прагне гарантувати безпечний і комфортний перехід дітей та молоді до української системи освіти.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ повідомляло, що понад 13 тисяч вступників із ТОТ і ТАБД зарахували до українських вишів і коледжів у 2026 році

Фото Сергія Ваганова

Матеріали за темою

Обговорення