Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

“Зрозуміле плюс один”: як підручник з літератури у профільній школі поєднує доступність та наукову глибину

Наразі триває апробація навчальних матеріалів для старшої профільної школи. У професійних спільнотах та соціальних мережах точаться активні дискусії серед освітян. Вчителі діляться першими враженнями від пілотних курсів і підручників, нерідко звертаючи увагу на складність та перевантаження термінологією, значний обсяг програмного матеріалу або труднощі, з якими стикаються учні під час роботи з текстами.

Постає логічне запитання: як віднайти баланс між науковою глибиною, якої вимагає профільний рівень, і доступністю для сучасних підлітків? Про виклики розробки змістових рішень, методологічні підходи та досвід створення навчальних матеріалів з української літератури розповідають співзасновниця благодійного фонду “Зміст” Анастасія Онатій та співавтор підручника “Українська література. 10–12 класи. Поглиблений рівень” для закладів загальної середньої освіти, кандидат філологічних наук Ігор Хворостяний.

Ідея створювати нові матеріали для старшокласників виникла з практичного досвіду та розуміння реальних потреб шкіл. Як пригадує співзасновниця БФ “Зміст” Анастасія Онатій, організація починалася як окремий проєкт у межах благодійного фонду savED, а згодом стала самостійним благодійним фондом.

“У 2022 році російська ракета зруйнувала ліцей у Житомирі. І це був один із таких перших проєктів, де ми вирішили долучитися, аби допомогти ліцею перевідкрити себе саме змістово… “, – каже Анастасія.

Працюючи над навчальними програмами для ліцею, команда зрозуміла: в Україні катастрофічно бракує сучасних матеріалів саме для підлітків старшого віку, зокрема є значна потреба у вибіркових курсах, які вперше з’являються в школах: “Змістових, якісних, сучасних рішень для підлітків в Україні надзвичайно мало. Їх просто дуже-дуже-дуже бракує. Було усвідомлення, що вперше в Україні з’являються вибіркові курси в старшій профільній школі. І матеріалів немає, програм немає, вчителі, звісно, втомлені, демотивовані, мало ресурсу, мало бажання щось створювати”.

Саме для того, щоб підтримати освітян у цих складних умовах, фонд запустив платформу “Зміст. Профільна”, де всі розробки є у вільному доступі. Проте шлях від цифрових платформ до друкованих видань став наступним еволюційним кроком. Від онлайн-курсів до друкованих книжок: навіщо команда “Зміст” створила нові підручники для старшокласників? Відповідь на це запитання криється в потребі дати школам не просто розрізнені матеріали, а цілісну, якісну базу нового покоління.

Логічним продовженням цієї ініціативи стала робота над серією підручників, з-поміж яких — і новаторський підручник з української літератури для класів із поглибленим вивченням.

Подальшим кроком стала й робота над серією підручників, з-поміж яких — підручник з української літератури для класів із поглибленим вивченням.

До розробки концепції долучилася зіркова команда: разом із Ігорем Хворостяним над навчальним матеріалом працювали відомі літературознавці Віра Агеєва та Ростислав Семків.

Вони створили цей продукт, маючи свій величезний і Україні абсолютно унікальний досвід як команда, говорить Анастасія Онатій. Ігор Хворостяний працював у школі багато років з підлітками, зокрема, і викладав для них літературу. Віра Агеєва і Ростислав Семків, окрім глибинної літературознавчої експертизи, уже давно працюють зі студентами Могилянки і розуміють, які матеріали потрібні нашій молоді. І от ця широта думки, насправді, дала можливість вийти за рамки шаблонів.

Читання “на смисл“ і повернення до тем: як влаштований підручник

За словами Ігоря Хворостяного, прагнення створити новий навчальний матеріал виросло з його 15-річного досвіду роботи вчителем і бажання відійти від застарілих шаблонних формулювань у школі:

“Змінювати підходи на уроках — це справа вчителя чи вчительки… А шкільний підручник часто наводить якісь загальникові речі і фрази, які не промовляють до умів, сердець, емоцій учнівства. І ось власне цим було зумовлено прагнення зробити інакше. От це перший поштовх наш внутрішній, мотиваційний як авторів — зробити вивчення літератури цікавим, зробити його за іншими підходами”.

Автор наголошує: профільна школа дає час для глибокого читання, тому важливо не повторювати попередніх помилок і не гнатися за кількістю творів у шкоду якості.

“Профільна школа по суті дала час на глибину, і було б просто злочином втратити цю можливість і цей час і гнатися далі за кількістю, за оцим калейдоскопічним підходом до вивчення літератури. Який, зрештою, призводить до того, що в кращому випадку випускник-випускниця школи переказує художній текст, в гіршому випадку запам’ятовує бодай імена письменників… Тобто цей кількісний підхід власне не про те, щоб навчити читати і розуміти тексти власної культури, а про те, щоб просто запам’ятати якийсь мінімум”.

Головні ідеї підручника:

Суб’єктність і власна позиція

Автори підручника прагнуть відійти від насаджування готових висновків про те, що саме “хотів сказати автор”, спонукаючи учнів міркувати самостійно.
Як пояснює Ігор Хворостяний що його завжди дратувало в шкільних підручниках – і як учня, і пізніше вже як вчителя: “Це відсутність права на позицію учнівства й стимулів таку позицію формувати. Звикаєш, що правильна відповідь є десь в підручнику, її треба знайти, відтворити… Звісно, позиція має ґрунтуватися, відштовхуватися, чи полемізувати, чи погоджуватися з позиціями інших, але при цьому підручник має сприяти її становленню”.

Навчання за принципом спіралі (концентричний підхід): Підручник відходить від класичного викладу від давнини до сучасності (де на новітніх письменників наприкінці 11 класу зазвичай не залишається часу). Натомість пропонується щороку повертатися до ключових періодів і постатей, але щоразу на вищому рівні заглиблення.
Автор підручника зазначає: “Ми впродовж року проходимо всі цикли розвитку літератури, але, звісно, не кожне явище літературне… Ми кожного разу поглиблюємо своє розуміння тієї чи тієї постаті чи періоду розвитку літератури і при цьому ускладнюємо і заглиблюємося в тексти”.

Читати заради розуміння, а не “для галочки”:

За словами пана Ігоря, кількість творів у програмі зробили збалансованою, аби учні мали час не просто пробігти текст для швидкоплинного переказу, а дійсно розібратися в його змістах та сформувати власне філологічне бачення.

Зручний дизайн і баланс складності

Сучасний підручник змагається за увагу підлітка не з іншими книжками, а з телефоном у кишені. Саме тому розробники приділили величезну увагу тому, щоб зробити подачу матеріалу максимально простою, візуально зрозумілою та зручною для читача.

Над оформленням працювала команда “Bulanov_buro”. Текст розбили на короткі логічні блоки, додали чіткі розділові відбивки, зручні кольорові підказки для розділів та скетч-портрети авторів:

“Сьогодні підручник конкурує не з іншим підручником української літератури, а з телефоном у кишені… Естетика в підручнику — це не лише про красу, а й про функційність. Верстка багато в чому нагадує журнальні варіанти, які задають ритм: око бачить, де починається нова думка, є відбивки, є простір для зупинок, десь є місце для умовної нотатки”.

Завдяки такій “журнальній” верстці підручник сприймається легко й не лякає суцільними масивами тексту.

Водночас у відповідь на обговорення в соцмережах щодо складності окремих тем під час апробації, Ігор Хворостяний підкреслює: зручна й доступна форма не означає, що сам зміст треба спрощувати до примітиву. Учні старших класів мають отримувати цікавий продукт:

“Є зона проксимального розвитку… Не може матеріал бути абсолютно примітивним і повністю відразу зрозумілим учневі. Має завжди бути щось зрозуміле плюс один… Але не має бути і абракадаброю, коли немає прагнення його розгортати”.

Якщо якісь теми чи терміни даються складніше, завдання вчителя — не спрощувати матеріал до банальності, а допомогти учням: разом попрацювати зі словником, розібратися у джерелах та навчити шукати відповіді на складні запитання.

Нові матеріали для старшої школи — це про повагу до учня та вчителя. Вони допомагають підліткам бачити в українській літературі не набір фактів для іспиту, а живий простір для роздумів, дискусій та відкриттів.

Зрештою, успіх будь-яких трансформацій у викладанні вимірюється не лише виконанням програм чи складанням іспитів, а й тим, чи стає читання частиною щоденного життя молоді. Є сподівання, що створення умов для глибшого занурення у тексти допоможе підліткам відкрити для себе літературу як живий інструмент пізнання світу — і сформувати звичку до вдумливого читання, яка залишиться з ними й поза межами школи.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало: “МОН підготувало дорожню карту для підготовки ліцеїв до впровадження профільної освіти”.

Фото надані Анастасією Онатій та Ігорем Хворостяним, головне зображення згенеровано ШІ.

 

Матеріали за темою

Обговорення