Булінг у початковій школі: деякі результати моніторингового дослідження

Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив останню частину звіту про загальнодержавне моніторингове дослідження якості початкової освіти. Вона присвячена проблемі булінгу в початковій школі та продовжує розпочатий у попередній частині звіту (Передумови та результати навчання) аналіз контексту, який впливає на успішність учнів початкової школи.

Булінг (цькування) – новий для української освіти термін, внесений до законодавства лише минулого року. Але проблема відома вже десятки років. Їй, можливо, під іншими назвами (знущання, залякування тощо) присвячено багато публікацій у фаховій науковій літературі та ЗМІ. Вона також висвітлювалася в художніх фільмах. Втім, на жаль, проблема булінгу залишається актуальною не лише для України, але і для більшості інших країн.

Закон України “Про освіту” визначає булінг як “діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого”.

До типових ознак булінгу закон зараховує:

• систематичність (повторюваність);
• наявність кривдника, потерпілого (жертва булінгу) і в деяких випадках спостерігачів;
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення його соціальної ізоляції.

Відповідальність за булінг передбачена Кодексом Законів України про адміністративні правопорушення.

З огляду на те, що поняття булінгу нове для української освіти, звіт наводить аналіз його виникнення в інших країнах та застосування в науковій літературі. Зокрема, зазначається, що сутність булінгу полягає, насамперед, у бажанні принизити жертву. Він виникає там, якась нерівність – майнова, статусна, інтелектуальна, фізична тощо, що надає представникам певних груп чи окремим особам підстави вважати себе кращими за інших.

Ще одна причина булінгу – нетолерантність і нетерпимість його ініціаторів до будь-якої інакшості інших осіб. Найбільшого поширення булінг набуває в підлітковому віці (10-16 років), але передумови для нього, на думку багатьох фахівців, створюються раніше. У початковій школі вчитель може істотно вплинути на формування стосунків і створення ієрархій у колективі, спровокувати цькування, або, навпаки, прищепити своїм учням повагу до інших. Також на поведінку школярів значно впливає ставлення родини до подібних проблем.

Учасниками опитування були ті самі учні, які складали тести з математики та читання. Тому загальні характеристики групи учнів збігаються з наведеними в попередній частині звіту. Вибірки учнів були репрезентативними з погляду відображення їхнього розподілу за типом населеного пункту, типом і розміром закладу загальної середньої освіти.

Таблиця: УЦОЯО

Загалом в опитуванні взяли участь 9 077 учнів (4 535 під час складання тесту з читання і 4 542 – тесту з математики). Найтиповішими представниками були учні звичайних за розміром загальноосвітніх шкіл, розташованих у містах обласного підпорядкування. Водночас, 23% учнів представляли сільські школи, 9% – малі (від 7 до 15 учнів на паралелі) заклади, 24% – спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї та колегіуми.

Більшість опитаних учнів частково або повністю погоджуються з такими твердженнями:

• мені подобаються мої однокласники (87,2%);
• я почуваюся щасливим/-ою, коли я в школі (67,0%);
• учителі ставляться до мене добре (92,6%).

Таблиця: УЦОЯО

Проте, понад 11% учнів не відчувають себе щасливими у школі, 3,7% не подобаються однокласники, а 2,4% не вважають, що вчителі ставляться до них добре. Майже третина учнів відповіли, що принаймні кілька разів на тиждень їм говорять у школі образливі слова.

Графік: УЦОЯО

Ще більше тих, кого кілька разів на тиждень інші діти не хочуть долучати до спільних справ чи ігор. 2,6% дітей відповіли, що кілька разів на тиждень їх штовхає чи б’є у школі хтось із дорослих. У 13,3% учнів початкової школи принаймні раз на місяць щось вкрали, а з 3,7% учнів таке трапляється постійно.

Таблиця: УЦОЯО

Графік: УЦОЯО

Тип населеного пункту (місто, село), розмір і тип школи практично не впливають на частоту випадків булінгу. Натомість на неї помітно впливають стать і вік учнів. Так, серед хлопчиків тих, з ким випадки булінгу трапляються принаймні кілька разів на місяць, на 8,7% більше, ніж серед дівчаток.

Таблиця: УЦОЯО

Наймолодші і найстарші учні з більшою імовірністю можуть піддаватися булінгу. Серед учнів 2009 року народження тих, хто часто ставав об’єктом цькування, на 11,1% більше, ніж у середньому, а серед учнів 2006 року народження – на 7.3%. Результати звіту свідчать, що жертвами булінгу рідше стають ті, хто відвідував підготовчі курси в дитячому садку або у школі.

Таблиця: УЦОЯО

Є помітний зв’язок між відповідями учнів на запитання щодо булінгу та їхніми загальними оцінками школи і стосунків між ними та учнями і вчителями. Зокрема, частка учнів, з якими випадки булінгу ніколи не траплялися або траплялися рідко, значно вища для тих, хто вважають, що вчителі ставляться до них добре (на 16,7%), кому подобаються їхні однокласники (на 13%), хто почувається щасливими у школі (на 10,6%).

Такий висновок підтверджується і порівнянням середніх балів, які для таких учнів приблизно на 10 перевищують середні бали інших. Втім, навіть серед цих груп частки дітей, які стають жертвами цькування принаймні кілька разів на тиждень, доволі висока – від чверті до третини.

Звіт свідчить про істотний вплив цькування та загального сприйняття школи учнями на результати тестів з математики і читання. Так, серед учнів з низькими результатами з математики і читання тих, кому подобаються однокласники, хто відчувають себе щасливим та вважають, що вчителі ставляться до них добре, – 75,4% та 70% відповідно.

Натомість, серед тих, хто отримав найвищі бали, частки таких учнів становлять 87% та 88%. У групі тих, хто отримав низькі бали з математики і читання, 51,7% та 52,1% відповідно ніколи або майже ніколи не стикалися з булінгом. А серед тих, хто отримав високі бали, – таких дітей 74,7% та 75,6%. Водночас, навіть серед найбільш успішних учнів близько чверті регулярно стають жертвами цькування.

Звіт свідчить про істотний вплив цькування та загального сприйняття школи учнями на результати тестів з математики і читання. Фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos

Ці результати підтверджуються і порівнянням середніх балів з тестів. Для групи учнів, які не мають проблем у колективі, він вищий за середній, а для тих, хто має такі проблеми, – нижчий. На результати тестів з математики найбільше впливає ставлення вчителів до учнів. У тих, хто відповів, що вчителі ставляться до них переважно добре, середній бал тесту з математики на 10,3 більший, ніж у тих, хто має проблеми у стосунках з учителями.

Також кращі за інших результати тих, кому подобаються однокласники (на 8,1 бала), і тих, хто почуває себе щасливим у школі (на 6,5 бала). Ще істотніші відмінності для результатів тесту з читання – 12,1, 10,4 та 11,2 бала відповідно.

Таблиця: УЦОЯО

Таблиця: УЦОЯО

З конкретних видів булінгу найбільше на результати тестів впливає, коли дітей регулярно штовхають чи б’ють дорослі. У таких дітей результат з математики на 28,1 бала гірший за інших, а результат з читання – на 27,1 бала. Другий за значущістю вплив – крадіжки. В учнів, які регулярно потерпають від них, середній бал нижчий на 19,2 з математики і на 16,1 з читання.

Дещо слабкіше, але теж суттєво, на результати тестів впливають інші форми цькування. Зокрема, в учнів, яких регулярно штовхають чи б’ють однокласники, результати з математики та читання гірші в середньому на 11-14 балів; у тих, кого не хочуть брати до спільних ігор чи справ, – на 10-12 балів; для тих, кому регулярно говорять образливі слова, – на 4-7 балів.

Моніторингове дослідження якості початкової освіти – фактично перше в Україні, в якому проблеми булінгу вивчалися на репрезентативній великій вибірці і яке спрямоване на аналіз його поширеності в початковій школі та впливу на успішність навчання. Його докладний аналіз ще попереду. Але й уже наявні дані надають підстави для більш обґрунтованого визначення вузьких місць і проблем, вирішенню яких треба приділити першочергову увагу.

Читайте також аналіз інших частин звіту: “Про що свідчать деякі результати моніторингового дослідження з математики”, “Деякі результати моніторингового дослідження з читацької компетентності” та “Вплив освітнього контексту на якість початкової освіти”.

Володимир Бахрушин, радник міністра освіти і науки України, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти

Титульне фото: автор – ZaraMuzafarova, Depositphotos