Навчання для життя: міністерка освіти та інші освітяни про візит у фінські школи

12-16 травня делегація українських освітян на чолі з міністеркою освіти і науки Лілією Гриневич відвідала Фінляндію. Ця країна кілька років поспіль не здає топові позиції у світових рейтингах якості освіти. Цього року в Україні стартувала чотирирічна спільна програма “Фінська підтримка реформи української школи”, яку фінансує уряд Фінляндії і ЄС.

Як сьогодні навчають у фінських школах, коледжах і університетах, як готують вчителів і чому так важливо прибрати на шляху кожної людини “скляну стелю” – дізнавалася журналістка “Нової української школи”.

Лілія Гриневич, міністерка освіти і науки

Популярність вчительської професії – особливий контекст у Фінляндії. Учитель, коли приходить до школи, користується великим авторитетом і свободою. Почнімо з того, що в них взагалі немає атестації, інспекцій, спеціального нагляду за вчителем. Але щоб стати вчителем, ти маєш пройти суворий відбір – 10 людей на місце і складне навчання. Це одна із затребуваніших спеціальностей. У Фінляндії вчителі теж підвищують кваліфікацію. Щороку вони мають виділити три дні, щоб пройти обраний ними курс.

Ми говоримо, що нам треба збільшити практичну підготовку вчителів. Фіни цей етап пройшли і зараз говорять про наукову складову в підготовці вчителів, про дослідження, які мають робити студенти.

Ми працюємо над підвищенням кваліфікації вчителів. Закон “Про освіту” дав багато новацій, але щоб вони працювали, їх треба відобразити в підзаконних актах. Багато з них у стані погодження у Кабміні.

У Фінляндії є академічні і університети прикладних наук. Ми відвідали Гельсинський університет, зокрема факультет педагогічних наук. Нам зробили цікавий огляд програм підготовки педагогів. Гельсінський університет також має у своїй структурі дві школи, де студенти проходять практику.

Школа Viikki Teacher Training School of the University of Helsinki – це шкільна спільнота, де навчаються діти від дошкільного віку до студентів, які здобувають вищу педагогічну освіту. У межах факультету педагогічних наук тут пропонують навчання для майбутніх учителів та безперервне навчання для професійних викладачів. У школі навчаються 940 учнів, 250 студентів і працюють 110 викладачів. 24 тижні на рік кожен учитель працює з 6-7 студентами.

Ця школа має 150-річну історію, якою пишається. З приємного: коли заходиш у початкову школу, то розумієш, що конструкт освітнього простору в українських школах у перших класах НУШ – такий самий. Ця школа збігається з моїм загальним баченням, яким має бути сучасний навчальний заклад. Хоча треба враховувати традиції – українська ідеальна школа була б, мабуть, іншою. Кожна система освіти має сильне національне підґрунтя і контекст розвитку, куди прямує країна.

Фото: Вадим Карандій

У фінських вчителів є багато різних методик роботи з дітьми, які дозрівають на практиці. Коли вчитель має свободу, багато років працює над індивідуальною підтримкою дитини і забезпеченням її успіху з одного боку, а з іншого – над соціалізацією, навчає працювати групами – тоді збільшується кількість методів, розширюється палітра практик.

Дуже вразив кабінет домашньої економіки. Там є пральна машина, умивальник, холодильник, посуд, кухонна плита, мийні засоби. Підготовку до ведення домашнього господарства фіни вважають частиною освіти і частиною успіху дитини. Вони не перекладають це на батьків. Програма однакова для хлопчиків і дівчаток. Їх навчають, як правильно розкласти побутову хімію, як впорядкувати бюджет, підібрати продукти і як їх готувати. У кабінеті – кілька робочих зон, адже діти працюють у групах, тому що ще одна мета – навчитися робити все спільно, як у сім’ї.

Ми постійно говоримо, що освіта повинна допомогти людині стати успішною і щасливою. Окрім академічних знань, людині потрібно бути господарем свого життя і знати, як правильно підходити зокрема до побутових питань. У фінів немає відчуття відірваності – відбувається навчання для життя, від практики.

Ми зараз працюємо над стандартом базової освіти НУШ (5-9 класи). Обов’язково це враховуємо в ньому. Є методики, які вже розповсюджуємо: розробили дистанційний курс, завдяки якому вчителі початкової школи можуть використовувати методики активного діяльнісного навчання.

Нам важливо залучити до змін базову і старшу школу. Наприклад, ми опублікували матеріали для формування наскрізних компетентностей у базовій школі. Зокрема, йдеться про фінансову грамотність. Можна на сайтах МОН та ІМЗО отримати готові матеріали, які вчитель може використовувати на уроках математики, географії тощо. Також розробили концепції екологічної грамотності, громадянської освіти і здоров’я людини.

Вразили практики, які дають успішний результат у Фінляндії. Зокрема, вони вважають, що школа повинна згуртовувати свій колектив і мати систему цінностей, яку б поділяли всі учасники колективу. Про це вони говорять на регулярних спільних зустрічах у старшій школі. Кожен учитель зобов’язаний за рік провести 4-5 таких 10-хвилинних промов для учнів чи своїх колег. Учитель сам обирає тему, формат питань-відповідей не передбачений.

Ми були на зустрічі про співпрацю. Але вчитель говорив мало – кілька слів про важливість співпраці у виживанні, у подоланні труднощів, а потім показав красномовний мультфільм. Ці 10 хвилин – ненасильницький спосіб, який спонукає задуматися над цінностями. Школа сама створила таке правило, ніхто не спускав його з міністерства.

Нам більше треба думати про вироблення оцих методів, лайфхаків, якими ми можемо залучати і мотивувати дітей до навчання і критичного мислення.

Університети прикладних наук приймають на навчання людей після професійно-технічної освіти – тих, які працюють за певним профілем і хочуть підвищити кваліфікацію. Для фінів важливо забезпечити систему освіти, в якій немає глухих кутів і скляної стелі. Наприклад, якщо людина здобуває професійно-технічну освіту і хоче здобути вищу за своїм фахом, то може не складати зовнішні іспити, як учні після закінчення базової школи (12 класів). Це одна з тих причин, чому в Фінляндії професійну освіту обирають 50% учнів після 9 класу.

Крім доступу до підвищення фаху на будь-якому етапі свого професійного розвитку, у Фінляндії добре розвинена інфраструктура професійно-технічної освіти. Також фіни велику увагу приділяють підготовці викладачів у професійній сфері. Університет Haaga-Helia, який ми відвідали, якраз і є університетом прикладних наук. У них є підрозділ, який готує майбутніх викладачів професійно-технічної освіти. Це дуже важливо, тому що у професійно-технічній освіті ви маєте як учнів після 9 класу, так і дорослих людей. Для цих двох категорій потрібні різні методики навчання.

Спільно з ЄС ми працюємо над проектом з покращення обладнання і інфраструктури професійно-технічної освіти, щоб вона була сучасною. Ми зараз міркуємо над тим, щоб дати можливість вступати без ЗНО людям, які мають професійний стаж роботи і які хочуть здобувати вищу освіту за цією спеціальністю. Якщо би ми це зробили, а також забрали оцю скляну стелю, тоді б могли розраховувати, що люди, які хочуть здобути професійну освіту, бачили перед собою перспективи. Для кар’єрного зростання людина потребує нового рівня освіти.

Вадим Карандій, заступник міністерки освіти і науки

Рівність доступу до освіти, доцільність і раціональність. Ці критерії фіни декларують і їх дотримуються. Широка автономія громад і шкіл – кожна громада, виходячи з власних потреб, визначає необхідну кількість класів у школах і відповідну кількість дітей у класах. Класи проектують у формі квадрата. Кількість дітей зазвичай не перевищує 24.

Фото: Вадим Карандій

Початковий клас. Під класною дошкою – спеціальні полички з роздатковим матеріалом (іграшками, іграми, кубиками, змайстрованими дітьми дерев’яними фігурками, малюнками, аплікаціями, рахівницею, книгами, шваброю для миття дошки, програвачем). На уроці вчителька часто вмикає спокійну фонову музику, коли діти роблять завдання. Інклюзивний клас має два приміщення: звичайний клас і менша кімната, де під час уроку діти з ООП можуть займатися окремо з асистентом вчителя.

Простір у школі функціональний і зручний – є багато мобільних речей і трансформерів. У коридорах є багато місць для навчання і спілкування – столики зі зручними стільцями, столи для пінг-понгу, настільний футбол. Усі меблі зроблені з врахуванням ергономіки. Наприклад, кришки на партах – зі спеціальними виїмками для пальців, щоб уникнути травмувань.

В актовій залі всі лави сформовані без виокремлення окремих сидінь – так можуть поміститися більше дітей.

У всіх школах Фінляндії є презентаційні стенди, на яких демонструють досягнення школярів. Усі надбання – у вітринах.

Обладнання багато, і воно активно використовується. Проектори, екрани, принтери, комп’ютери. Інженерні мережі – усе дуже практичне. На стелі комунікаційні і електричні кабелі заховані в лотки, які можна знімати і легко ремонтувати. У кабельних лотках навіть розетки можна переставляти або змінити проводку під певну потужність.

Фото: Вадим Карандій

Туалети – окремі кабінки без жодних символів, що розділяють вбиральні за статтю чи статусом. Усі діти і вчителі можуть користуватися будь-якою кабіною. Фіни переконані: таким чином у школі вдалося суттєво зменшити булінг.

Віктор Огневюк, ректор Київського університету ім. Бориса Грінченка

Найважливіше у фінській освіті – базові цінності. Вони – ядро, довкола якого розгортаються філософія освіти, освітня політика і практика. Людина і розвиток людського капіталу – не гасла, а повсякденна практика на всіх рівнях – від учителя до міністра. Звідси ще одна базова цінність – довіра. Жодних інспекторів, перевірок, окрім періодичного моніторингу, відсутність вступних іспитів до вишів на більшості спеціальностей. Але водночас є надзвичайно високий рівень усвідомлення відповідальності.

Секрети успіху – інноваційність, командна робота та налагодження професійних зв’язків уже під час навчання. Кожен студент знає, що за бажання можна змінити освітню траєкторію на будь-якому етапі.

Уся освіта у Фінляндії безкоштовна. Учителем можна стати лише за наявності магістерського рівня. Кожен університет, в якому здійснюється підготовка педагогів, має у своїй структурі школу. Це майданчики для практичної підготовки студентів та досліджень. Цього якраз немає у нас. Неодноразово ініціював передачу однієї з київських шкіл до структури університету, але допоки не вдалося.

Як на мене, питання сьогодні не в тому, як ми готуємо педагога, а в статусі професії та мотивації працювати у школі. Якщо ми зробимо належний рівень оплати, подолаємо розрив в оплаті праці між молодими педагогами та учителями зі стажем, у нас з’явиться конкурс на педагогічні спеціальності і конкурс на заміщення вакантних посад.

Фото: Вадим Карандій

Парадокс у тому, що чим краще ми готуємо вчителя, тим менше шансів, що він піде працювати у школу. В університеті Грінченка ми вже два навчальні роки працюємо згідно з новою освітньою стратегією, якою, зокрема, передбачено 50% годин на теорію та 50% – на практику. Четвертий курс бакалаврату з 2020 року буде повністю присвячений практиці. Усі студенти, окрім звичних навчальних дисциплін, опановують програму з лідерства.

У нас освітою переймаються лише освітяни, а у Фінляндії – суспільство. Для забезпечення успіху реформи освіти в Україні потрібна спільна політична воля у питаннях пріоритетності інвестицій у людський капітал.

Титульне фото: автор – serrnovik, Depositphotos

Ольга Головіна, “Нова українська школа”