Теми статті: батькам, вчителям, директорам, дистанційна освіта, закордонний досвід
13 Березня 2020
25 207
0
12 березня українські навчальні заклади пішли на тритижневий карантин. Так вирішив уряд, щоб не допустити поширення коронавірусу COVID-19.
Такі заходи безпеки впровадила не тільки Україна. Одночасно з нами йдуть на карантин польські школярі, студенти і дошкільнята (але на два тижні). Італія закрила навчальні заклади до 3 квітня. Закрилися 120 шкіл у Франції в районах, які найбільше постраждали від COVID-19. Китайські школярі залишаються вдома ще з січневих канікул. Але не йти до школи – не означає перестати навчатися.
Тут ми розповідаємо, як школи інших країн навчаються під час карантину.
Тут перейшли на онлайн-навчання. Щоправда, школи в Італії нерівномірно забезпечені: на півночі з комп’ютерами та інтернетом краще, ніж на півдні. У лютому в країні за дорученням міністра освіти з’явилася робоча група, яка мала об’їхати всі навчальні заклади в різних регіонах, щоб негайно навчити вчителів працювати дистанційно. (Також відомо, що принаймні в одну з шкіл міністерство надіслало 25 планшетів).
Як пише італійське видання Il Messaggero, тепер замість класу, діти сидять перед комп’ютерами. Перекличку робити не треба, уроки йдуть один за одним: вчитель гімнастики стрибає, вчитель музики грає на флейті, вчитель математики дає раду рівнянням. Навчання триває.
Катерина Саділова (Лоді, Італія) розповіла НУШ, що в школі її доньки вчителі використовують Hangоuts meet для дистанційного навчання. Донька зачиняється у кімнаті – з 9.00 до 13.00 в неї справжні уроки.
“І багато домашніх завдань, – додає Катерина. – Донька в останньому класі середньої школи (у нас 5 класів початкової школи, 3 середньої і 5 років ліцею, якщо збираєшся до університету).
Уроки проводять всі вчителі. В понеділок навіть буде вперше фізкультура онлайн”.
Доньці Катерини такий формат навчання не подобається, їй бракує спілкування з однокласниками і дискусій під час уроків.
Організація “Rete della Conoscenza” (Мережа знань) має песимістичні висновки щодо дистанційного навчання в Італії. Лідерка Джулія Біаццо пояснює:
“Існує плутанина та брак інформації щодо онлайн-викладання: кожен вчитель проводить його по-різному: від відеодзвінків до простого виконання завдань. Для 70% учнів викладають лише деякі предмети, а в 15% взагалі ще не розпочали дистанційне навчання.
До того ж, не всі учні мають ПК, планшет чи Wi-Fi; багато сімей мають єдиний комп’ютер: як декілька дітей можуть відвідувати уроки одночасно?”.
Хоча школи в країні закрилися на карантин 12 березня – тим батькам, які не мають з ким залишити дитину, дозволили ще два дні відводити її до школи.
Віра Милян-Монастирська, мама учениці четвертого класу, розповіла НУШ, що про організацію онлайн-навчання їй поки що нічого невідомо: “Є повідомлення, що надсилатимуть якісь завдання, але, швидше за все, це зведеться до “прочитайте щось”.
Щодо університетів – то міністр освіти Польщі зобов’язав їхнє керівництво забезпечити студентів онлайн-лекціями.
Батькам (мамі або батькові), які залишатимуться вдома з дітьми (не довше, ніж ці 14 днів карантину, і з дітьми, яким не виповнилося 8 років), передбачені грошові компенсації з держбюджету.
Міністерство освіти Китаю запустило “національний інтернет-клас”, який може обслуговувати 50 мільйонів школярів водночас. Це уроки з 12 предметів, які включають також “моральне виховання” та “епідемічну освіту”.
Водночас, є повідомлення, що вчителі, які ведуть онлайн-уроки для своїх учнів, мають справу з цензурою. За інформацією сайту The Diplomat, трапляється, що система блокує навчальні групи, якщо там з’являється “невідповідні” повідомлення. Один вчитель розповів виданню, що він повинен попередньо затвердити кожне слово своєї лекції і віддати його на попередній перегляд керівництву школи.
Крім цензури, дистанційне навчання має ще декілька проблем: не всі сім’ї мають комп’ютер, а деякі діти залишаються з бабусями і дідусями, які не володіють технологіями. Але для них і для віддалених районів зі слабким інтернетом освітнє телебачення транслює навчальні програми через супутник, пише The Washington Post.
У провінції Шеньсі учні старшої школи навчаються онлайн повний день: з 7:30 до 18:15. Навчання включає навіть фізкультуру і щоденні вправи для очей. Також дітей вчать, як побороти страх й не панікувати.
Не всім учителям така робота дається легко, зокрема, через повільний інтернет і погане відео- та аудіообладнання. Крім того, діти мають залишатися перед комп’ютерами і не завжди зрозуміло, чи вони активні. Під час онлайн-конференції важко зрозуміти, хто і як засвоїв матеріал.
За поведінкою під час уроків тепер стежать батьки: це вони мають забезпечити пунктуальність і присутність, перевірити, чи не відволікаються діти на ігри. І багатьом важко виконувати цю додаткову роль асистента вчителя.
Оксана Лесняк, мама двох школярок приватної школи з Шанхаю розповіла НУШ, що їхня школа відразу почала налаштовувати дистанційне навчання і впровадила відеолекції:
“Уроки проходять на Cisco Webex, для домашніх завдань використовують аплікацію Seesaw, Wechat – для загального спілкування. (Найбільші соцмережі Facebook, YouTube і Twitter заблоковані у Китаї, тому там використовують свої: Weibo та WeChat, які строго контролюються спеціальною цензорською установою і поліцією, – авт.) – Школярі з інших часових поясів слухають лекції в записі.
Але для уроків, які потребують обговорення (наприклад, історія), доводиться прокидаються о 2-3-4 ранку. Письмові тести проводять у відеочаті, але ті, хто в іншій часовій зоні, пишуть їх самі, без нагляду і надсилають пізніше”.
Також у школі, де навчаються доньки Оксани, продовжує виходити шкільна газета, учні надсилають до неї свої фото та описують навчання, а батьків просили сфотографувати і описати, як вони використовують карантин для зміцнення зв’язку з дітьми.
Читайте також “Дистанційне навчання під час карантину: що робити школам, батькам і МОН”
Надія Швадчак, “Нова українська школа”
Фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos
Обговорення