Як запровадити профільну освіту не “для галочки”, а для учнів

Профільна середня освіта — один із рівнів освіти (ч. 2 ст. 10 Закону “Про освіту” від 05.06.2017 № 2145-VIII). Це відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій. Цей рівень триває три роки, і його можуть здобувати в окремих закладах освіти або в структурних підрозділах одного закладу освіти (п. 3 ст. 12 Закону “Про освіту”).

Заклади освіти можуть мати освітні програми профільної середньої освіти за академічним та/або професійним спрямуванням (п. 7 ст. 12 Закону “Про освіту”).

Академічне спрямування — профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти.

Професійне спрямування — орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.

2. ЩО ТАКЕ ПРОФІЛЬ НАВЧАННЯ

Часто профільне навчання ототожнюють із професійним, але це різні поняття:

Звідси, профіль навчання — спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Профілі навчання в закладі освіти зумовлені:

• кадровими, матеріально-технічними, інформаційними ресурсами закладу освіти;
• соціокультурною та виробничою інфраструктурою регіону, де розташований заклад освіти;
• перспективою здобуття подальшої освіти та майбутніми життєвими планами здобувачів освіти.

Для організації профільного навчання потрібно створити його модель. Процес моделювання складається з трьох етапів, під час яких:

• вивчають та оцінюють мету та завдання профільного навчання та умови, за яких його реалізують (аналітичний етап);
• вивчають засоби і форми моделювання (перспективний етап);
• реалізують задум і відтворюють на практиці розроблений проєкт профільного навчання (виконавчий етап).

3. ЩО МАЄ ЗРОБИТИ ЗАСНОВНИК

Спочатку з’ясуємо, хто за що відповідає в контексті профільної освіти згідно зі статтею 66 Закону “Про освіту”:

Щоби забезпечити територіальну доступність повної загальної середньої освіти, органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій (ч. 1 ст. 13 Закону “Про освіту”).

Профільне навчання має регіональний характер, тобто охоплює освітніми послугами територію більшу як одна адміністративно-територіальна одиниця нижчого рівня. Тож завдання організації якісного профільного навчання слід розглядати як невід’ємну частину Стратегії розвитку освіти громади і як елемент Обласної (регіональної) Стратегії розвитку освіти. Очевидно, що ініціювати й координувати цей процес повинна регіональна влада — департаменти/управління освіти і науки обласних державних адміністрацій.

Один зі способів запровадити профільне навчання — створити освітній округ. Так можна буде забезпечити раціональне та ефективне використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази закладів освіти. Положення про освітній округ і опорний заклад освіти затверджене постановою КМУ від 19.06.2019 №532.

Щоб ухвалити рішення про утворення опорного закладу освіти та його філій, засновник:

• проводить аналіз рівня матеріально-технічного забезпечення та кадрового потенціалу закладів освіти, культури, фізичної культури і спорту, що належать до сфери його управління, з урахуванням методичних рекомендацій МОН та Мінрегіону;
• вивчає стан впровадження профільної середньої освіти в закладах освіти та якість надання освітніх послуг;
• прогнозує витрати:

– на зміцнення матеріально-технічної бази опорних закладів освіти та їхніх філій;

– створення в закладах нового освітнього простору;

– придбання шкільних автобусів, щоб організувати підвезення здобувачів освіти й педагогів до місця навчання, роботи та до місця проживання;

– ведення за потреби додаткових посад педагогічних працівників;

– створення безбар’єрного середовища для осіб з особливими освітніми потребами;

• організовує проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадськості щодо утворення опорних закладів освіти та їхніх філій.

Засновник визначає опорні заклади освіти серед закладів загальної середньої освіти, що належать до сфери його управління, на конкурсній основі відповідно до затверджених ним умов.

Під час проведення конкурсу обов’язково враховують:

• освітні потреби здобувачів освіти в забезпеченні певних напрямів спеціалізації;
• здатність забезпечити на належному рівні організацію допрофільної підготовки і профільного навчання;
• рівень забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами;
• наявність сучасної матеріально-технічної бази — обладнаних спортивних об’єктів, кабінетів природничо-математичного та іншого спрямування, лабораторій, навчальних майстерень, комп’ютерного і мультимедійного обладнання, швидкісного доступу до інтернету тощо;
• укомплектованість бібліотечного фонду підручниками, науково-методичною, художньою та довідковою літературою;
• наявність та зручність автомобільних доріг із твердим покриттям для забезпечення безпечного підвезення здобувачів освіти й педагогічних працівників до місця навчання, роботи та місця проживання.

Модернізувати мережу старших шкіл громади, заручитися політичною підтримкою вдасться, якщо:

1. провести якісний і об’єктивний аналіз ситуації, яка змушує місцеву владу розпочати організацію ефективного профільного навчання;
2. підготувати на основі проведеного аналізу структурований звіт із діаграмами, таблицями та проєкт плану дій на найближчі три роки;
3. ознайомити голову громади, керівництво обласного департаменту освіти, інших релевантних посадових осіб із напрацьованими документами;
4. підготувати й затвердити відповідний правовий документ (розпорядження голови або рішення виконавчого комітету) щодо створення комісії і початку процесу організації ефективного профільного навчання.

4. ЩО МАЄ ЗРОБИТИ ЗАКЛАД ОСВІТИ

Щоби профільне навчання було ефективним, потрібно організувати якісну допрофільну підготовку в базовій школі. Проблема в тому, що після закінчення неефективної базової школи учні потрапляють у конкурентне середовище своїх однокласників з інших закладів освіти. Вони змушені докладати значно більше зусиль, щоби не виділятися в показниках успішності від учнів, які здобули якіснішу базову освіту, мали ефективно організовану систему допрофільної освіти та свідомо обрали певний профіль навчання.

Допрофільна підготовка має сприяти профільному самовизначенню здобувачів освіти, тому доцільно організовувати курси за вибором, проводити профорієнтаційні заходи, інформувати учнів. Адже індивідуальна освітня траєкторія передбачає створення освітнього середовища, зорієнтованого на особисті здібності здобувачів освіти та їхній розвиток через різні види діяльності, передусім практичної.

Завдання закладу освіти — створити організаційно-педагогічні умови, щоби реалізувати індивідуальні освітні траєкторії, забезпечити педагогічний супровід для побудови індивідуального освітнього маршруту.

Для вчителів доцільно організовувати:

• семінарські заняття, на яких ознайомлювати із сучасними вітчизняними та зарубіжними концепціями диференціації та індивідуалізації навчання учнів;
• експериментальні творчі групи, наприклад, “Технологія формування індивідуальних освітніх траєкторій навчання”.

Через індивідуальну освітню траєкторію реалізується принцип варіативності навчання, тобто учні можуть вибирати профіль, предметні курси за вибором, курси загальнокультурного розвитку, гуртки, платні послуги, індивідуальні консультації, послуги додаткових освітніх ресурсів, які надають заклади освіти міста, творчі, дослідницькі роботи, проєкти, засоби оцінювання освітньої діяльності, строк їхньої реалізації, громадську діяльність у закладі освіти та поза його межами.

5. ЯКА ПЕРСПЕКТИВА

Старша профільна школа стане обов’язковою для тих, хто здобуватиме повну загальну середню освіту за академічним спрямуванням. Воно орієнтоване на те, що здобувачі освіти продовжуватимуть навчання на вищих рівнях освіти.

Модернізація мережі старших шкіл громади має бути під контролем керівництва місцевої влади, ґрунтуватися на глибокому і об’єктивному аналізі, і головне — з широким та прозорим залученням усіх зацікавлених сторін.

Організація профільного навчання через модернізацію мереж старших шкіл відбуватиметься, як правило, у двох напрямах:

• створення нової мережі старших шкіл із чітким визначенням профілізації кожного закладу і можливою ліквідацією ІІІ ступенів деяких шкіл, тобто переведення їх у статус “гімназії”, в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці. Вочевидь, йтиметься про міста, які мають чисельність населення понад 50 тисяч осіб і сталу демографічну ситуацію;
• створення ліцеїв, як самостійних юридичних осіб, на основі принципів міжмуніципальної співпраці.

Другий напрям складніший. Неможливо створити такі заклади в усіх адміністративно-територіальних одиницях, враховуючи наявність контингенту здобувачів освіти. Це означає, що громади, які вже сформувалися як ОТГ і межують між собою, мають змоделювати нову спільну мережу старших шкіл. Ця модель може мати назву “міжмуніципальний освітній округ”.

Отже, щоби виконати завдання МОН, маємо думати про учня, його успішне майбутнє.

Завантажити документ

Олег Фасоля, директор Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації, канд. пед. наук

Титульне фото: автор – BatkovaElena, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber