Новий стандарт дошкільної освіти. Відповіді на головні запитання

Реформа НУШ триває, а що з дошкіллям? 2018 року затверджено новий стандарт початкової освіти, який запровадив новий підхід до навчання в молодшій школі. На початку цього року з’явився такий самий стандарт для середньої школи (5–9 класи).

Наприкінці 2020 року МОН затвердило оновлений Базовий компонент дошкільної освіти (БКДО) – щоби зберегти наступність навчання, тобто безперервність та спільні засади,.

Що він передбачає й навіщо потрібен – “Нова українська школа” відповідає на основні запитання.

У цій добірці запитання про таке:

– зв’язок оновленого БКДО з НУШ;

– відмінності від попереднього базового компонента;

– на що можуть розраховувати батьки й діти;

– чого навчатимуть дітей у садочках;

– залученіть батьків до дошкільної освіти;

– зміни для вихователів;

– впровадження оновленого БКДО.

Читайте також “Новий Базовий компонент дошкільної освіти – що він пропонує і як пов’язаний із НУШ“

– Як базовий компонент пов’язаний із НУШ?

Безперервний та послідовний розвиток людини від народження і, в ідеалі, упродовж усього життя – це одне з основних завдань сучасного освітнього процесу. У цьому процесі дуже важлива наступність освіти.

Дошкільний вік дитини фахівці визначаєюь як час для формування основ компетентностей і навичок, що стануть у пригоді впродовж усього життя.

Початкова школа безпосередньо пов’язана з дошкіллям і продовжує (особливо – 1–2 класи) діяти за принципами й методиками, що застосовують у садочках:

• використання гри як одного з основних елементів навчання для першачків;
• діяльнісний підхід до навчання, тобто набуття дитиною власного досвіду та умінь через залучення до суто дитячої діяльності – рухової, ігрової, мистецької, пізнавально-дослідницької, господарчо-побутової;
• компетентнісний підхід: формування компетентностей дитини за освітніми лініями з урахуванням її бажань, інтересів, намірів із набутими знаннями, уміннями й навичками;
• інтегрований підхід: формування цілісної картини світу;
• особистісно-орієнтований підхід: посилена увага до індивідуальних потреб дитини, її вподобань, здібностей, ініціативності та креативності.

– Чим оновлений БКДО відрізняється від попереднього?

Цей документ базується на гуманістичних засада виховання майбутнього члена суспільства. Вони викладені в таких базових принципах:

• демократичність, що в цьому контексті означає: дитина має право на самовираження та активну участь в освітньому процесі;
• рівний доступ до якісної дошкільної освіти: кожна дитина, незалежно від умов її проживання, фінансового стану родини та можливих особливостей здоров’я має право на повноцінну дошкільну освіту;
• сталий розвиток – розглядається в БКДО як формування економічної та екологічної свідомості та відповідальності за свої дії;
• міжвідомча взаємодія, державно-громадське, державно-приватне та соціально-педагогічне партнерство – співпраця всіх дотичних до дошкілля установ (державних органів влади, керівництва закладів, педагогічного колективу), а також психологічної, соціальної та медичної служб у дошкільних закладах освіти.

– На що можуть розраховувати діти й батьки?

У дошкільному закладі мають бути забезпечені сприятливі умови для педагогічно-виховної роботи. Усі ДНЗ, незалежно від форми власності, повинні забезпечувати:

• рівність доступу до дошкільної освіти для всіх дітей раннього та дошкільного віку, у тому числі дітей з ООП;
• солідарну відповідальність держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти та інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього й дошкільного віку;
• можливість для батьків брати активну участь у розвитку компетентностей дитини;
• повагу до дитини та її думки;
• розвиток її творчих здібностей і талантів;
• формування досвіду дитини в спілкуванні з дорослими та однолітками;
• пріоритет – набуття особистого досвіду дитини через діяльність;
• визначення базових якостей особистості, розвиток її активності, самостійності, ініціативності та креативності;
• увагу до методик, що сприяють становленню в дитини емоційно-ціннісного ставлення до оточення та здатності активно відтворювати його у творчій діяльності;
• інтегрований підхід до організації змісту та навчального процесу задля формування цілісної картини світу дитини та основ її світогляду;
• створення сучасного універсального освітнього середовища (доступного, безпечного, розвивального тощо).

– Чого навчатимуть дітей у садочках?

Навчання відбувається за освітніми лініями, що визначають його напрям та зміст. Усім лініям притаманне формування досвіду дитини в “дитячій” діяльності (рух, ігри, мистецька, пізнавально-дослідницька, господарчо-побутова).

Як і в стандартах шкільної освіти, у БКДО йдеться про компетентності. Компетентність – це результат освітнього процесу, що виражений у формуванні відповідного емоційно-ціннісного ставлення до оточення, сформованості певних знань, здатності до активного, творчого впровадження набутого досвіду.

Нове в підході до компетентностей у БКДО – інваріативні (незмінні) та варіативні (змінні) компетентності. Проте кожна з них має бути сформована за відповідними освітніми лініями.

1. Освітня лінія “Особистість дитини”

Формує такі інваріативні компетентності:

• рухова;
• здоров’язбережувальна;
• особистісна.

У результаті дитина набуває вмінь адекватно діяти в різних життєвих ситуаціях без шкоди для власного здоров’я та безпечно для інших, формується її самосвідомість.

Варіативна компетентність – спортивно-ігрова, тобто вміння грати в спортивні ігри, дотримуватися правил, бути частиною команди (наприклад, футбольної) чи грати індивідуально (шахи).

2. Освітня лінія “Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі”

Інваріативні компетентності:

• предметно-практична;
• технологічна;
• сенсорно-пізнавальна;
• логіко-математична;
• дослідницька.

Дитина вчиться спрямовувати власні відчуття та увагу на пізнання об’єктів довкілля; усвідомлено застосовувати елементарні математичні знання; знаходити варіанти розв’язання логіко-математичних завдань, відповідно до вікових особливостей; аналізувати та узагальнювати; виокремлювати потрібну інформацію про об’єкти довкілля, працювати разом із дорослими та однолітками.

Варіативна компетентність – цифрова. Це вміння безпечно використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології для власних потреб та виконання навчальних завдань.

3. Освітня лінія “Дитина в природному довкіллі”

Інваріативні компетентності:

• природничо-екологічна;
• навички, орієнтовані на сталий розвиток.

Результат освіти в цьому напрямі – формування розуміння необхідності збереження ресурсів планети та власної відповідальності за природодоцільну поведінку.

4. Освітня лінія “Гра дитини”

Інваріативна компетентність – ігрова.

Її результат – здатність дитини до розвитку особистісного потенціалу (фізичного, психічного, соціального, духовного), виявлення творчих здібностей, демонстрування самостійності, ініціативності, організованості, цікавість до пізнання.

5. Освітня лінія “Дитина в соціумі”

Інваріативна компетентність – соціально-громадянська. Формує ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав та прав інших людей, культурних надбань українського народу, інших національностей і культур; здатність до прояву особистісних якостей та почуттів; готовність до взаємодії та участі в родинних та суспільних процесах.

Варіативна компетентність – фінансова грамота. Означає здатність дитини раціонально використовувати ресурси, заощаджувати, оцінювати наявні можливості; формує підприємницькі здібності тощо.

6. Освітня лінія “Мовлення дитини”

Інваріативні компетентності:

• мовленнєва;
• комунікативна;
• літературно-художня.

Дає змогу за допомогою мови й мовлення пізнавати світ і взаємодіяти з ним, спілкуватися з однолітками та дорослими, поважливо ставитися до друкованих чи електронних книжок, художнього слова.

Варіативні компетентності:

• основи грамоти, тобто оволодіння початковими навичками читання й письма, здатність до фонематичного сприйняття, звукового аналізу елементів мови тощо;
• іноземна мова, що означає базовий рівень володіння іншими мовами.

7. Освітня лінія “Дитина у світі мистецтва”

Інваріативна компетентність – мистецька. Це означає обізнаність дитини в різновидах мистецтва; бажання та наявність можливості реалізовувати власний художньо-естетичний потенціал.

Варіативна компетентність – хореографічна, тобто здатність сприймати музику та самовиражатися за допомогою танцю.

– Яка участь батьків у дошкільній освіті дитини?

На відміну від попередніх стандартів дошкільної освіти, нинішній містить не лише перелік обов’язків батьків щодо виховного та навчання дітей, але й має поради, як це можна зробити в домашніх умовах. Усі рекомендації подано за лініями освіти та відповідно до завдань формування окремих компетентностей. Це означає, що батькам варто ознайомитися з текстом стандарту, адже це може полегшити для них розуміння виховного процесу.

Основні настанови для батьків:

• кожен із батьків дитини відповідальний за її виховання, розвиток і навчання, за збереження її життя, зміцнення здоров’я, формування почуття людської гідності та усвідомленого ставлення до здорового способу життя;
• здобуття дитиною дошкільної освіти не звільняє батьків від обов’язку доглядати, піклуватися, виховувати, розвивати й навчати її;
• у сім’ї мають забезпечити створення середовища для додаткового виховання, відповідно до компетентностей освітніх ліній;
• батьки мають право на партнерську взаємодію психолого-педагогічних працівників закладів освіти з членами родини вихованців (іншими словами – на поради й консультації).

– Що змінюється для вихователів садочків?

Вихователі та педагоги дитячих дошкільних закладів визначені як фасилітатори розвитку дитячої особистості. Тобто головне завдання дорослих у ДНЗ – створення сприятливих умов для формування дитини, її світогляду та світосприйняття, інтелектуальної та емоційної безпеки. Тож вихователь повинен звертати увагу на:

• створення психологічно сприятливої атмосфери для дитини;
• побудову взаємин із вихованцями на засадах партнерства;
• формування безпечного освітнього середовища на основі гуманістичних цінностей;
• педагогічне просвітництво та соціально-психологічний супровід сімей своїх вихованців;
• забезпечення психолого-педагогічного просвітництва батьків.

– Як впроваджуватимуть новий БКДО?

У законі “Про освіту” зазначено, що останній рік перед школою є обов’язковим для підготовки дітей дошкільного віку.

З вересня 2021 року всі садочки мають працювати за новим базовим компонентом. До цього часу вони мають оновити свої програми.

В ідеалі, мало би відбутися й системне підвищення кваліфікації вихователів, проте таких програм поки не запроваджено. Єдине, що зараз проводить МОН – вебінари із серії “Якісна дошкільна освіта в Україні“.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Paha_L, Depositphotos

Публікація підготовлена за сприяння Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, що реалізовується Європейським центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти і науки України у партнерстві з Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії.