Доброчесність vs корупція. Чому варто починати зі школи

За останні роки проведено безліч опитувань і досліджень, які показали, що корупція в Україні входить до топу болючих питань. Українці розуміють, що ця проблема є наскрізною в різних сферах і заважає всім нам підвищити загальну якість життя. Але багато з нас і досі переконані, що корупція зникне, якщо всіх порушників посадити до в’язниці. Утім, на жаль, не все так просто.

Безумовно, порушники мають нести відповідальність – дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну залежно від ситуації. Але ми настільки сфокусувалися на цьому аспекті антикорупційної діяльності, що з поля зору майже випала інша сторона цієї медалі – запобігання. А запобігання – це насамперед про формування доброчесності.

Доброчесність – це та чеснота, яка б мала завадити людині вдатися до корупції. Доброчесність ще можна порівняти з імунітетом або ж резистентністю до неправильних та несправедливих рішень. Іншими словами, бути доброчесним – це чинити правильно навіть тоді, коли ніхто не бачить (як сказано в посібнику “Education for Integrity Teaching on Anti-Corruption, Values and the Rule of Law”, ОЕСР).

Тож звідки має починатися шлях до доброчесного суспільства?

Однозначно з дитинства. Дослідження, яке у 2013 році провів канадський психолог Пол Блум, показало, що навіть у домовний етап розвитку немовлята проявляють ознаки наявності етичних моделей поведінки.

Дітям до року, попередньо показавши невелику виставу з ляльками, де одна чинить погано (не допомагає головному герою дістати іграшку), а інша – добре (допомагає), пропонують обрати ляльку, яка їм сподобалася більше. Понад 80% немовлят обрали позитивного героя. Зрештою, низка схожих експериментів дали можливість вченим стверджувати, що дітям ще з народження притаманне базове розуміння добра і зла.

Чому ж тоді в дорослому віці хтось толерує корупцію, тоді як інші обирають доброчесні стратегії поведінки? Подальші дослідження демонструють, що більш складні риси, такі як щедрість, справедливість, жертовність, є вже набутими якостями, що формуються (або не формуються) у дітей суспільством, у якому вони виховуються. Іншими словами, дитина переймає ті моделі поведінки, які бачить навколо себе. Переважно є два основних джерела впливу – сім’я і школа.

Ми в Офісі розбудови доброчесності НАЗК вирішили зосередитися на другому й започаткували проєкт “Прозора школа”. Адже в навчальному закладі діти проводять багато часу й чи не вперше потрапляють у серйозні ситуації, у яких вибір чинити правильно не є очевидним. Або ж опиняються в умовах, коли до них ставляться несправедливо.

У 10 класі я змінила школу, бо серед іншого хотіла здобути кращі знання з англійської мови. З такою ж метою в мій новий клас прийшла ще одна дівчина.

Тоді з’ясувалося, що вчителька англійської, окрім уроків за розкладом, займалася репетиторством зі школярами цього ж закладу. Батьки другої дівчинки винайняли її. Мої – ні. Зрештою, я отримала посередню англійську й упереджене ставлення до себе. Моя однокласниця – кращі знання й оцінки. Це один із прикладів ситуації, якої можна уникнути, якщо й учні, й освітяни знатимуть свої права та обов’язки та в партнерстві будуть прагнути сформувати доброчесне середовище.

Часто можна почути, що школа є дзеркалом суспільства. Але тоді виникає логічне запитання – чи можемо ми очікувати змін у суспільстві, якщо виховання майбутніх поколінь відбувається за тими ж принципами? Світ змінюється, і сьогодні перед школою постає нове завдання – підготувати дитину до викликів сучасності та допомогти сформувати правильні цінності, що базуються на повазі до людини, її честі та гідності.

Словом, школа може бути дзеркалом суспільства, а може бути місцем для справжніх трансформацій. І роль учителя тут визначна. Наша команда розуміє, наскільки складною й відповідальною є ця місія, тому ми готові допомогти педагогам насамперед здобути потрібні знання та навички для формування доброчесного середовища. Адже якщо вчитель почувається невпевнено чи некомфортно, коли говорить про доброчесність з учнями, навряд із цього щось вийде.

Тож цього тижня ми презентували базовий онлайн-курс про доброчесність, корупцію, права та обов’язки освітян, а також академічні свободу й доброчесність. Насамперед цей курс призначений для вчителів та директорів шкіл, але він також може стати в пригоді батькам і всім українцям, які хочуть подивитися на доброчесність під новим кутом.

Якщо ви вчитель – пройдіть цей безплатний курс, він допоможе вам розібратися в темі й налагодити ефективний механізм взаємодії з вашими колегами й учнями. А якщо ваші діти навчаються в школі – пройдіть це навчання та розкажіть про нього в батьківському чаті. Це може стати вашим першим кроком на шляху до розбудови по-справжньому доброчесного суспільства.

Вікторія Козаченко, керівниця Офісу розбудови доброчесності при НАЗК

Фото: автор – lstadtratte, Depositphotos