1 567
0
Освітянка Валентина Мержиєвська дослідила всі етапи заборон та утисків української мови, розбивши імперські та радянські міфи в проєкті “Лінгвоцид”. Російськомовний українець чи українка, як говорить авторка, – це не природний феномен: “Наразі, коли в Україні чимало людей вирішило змінити мову спілкування з російської на українську, проєкт “Лінгвоцид” може підтримати й утвердити цей вибір. А тим, хто ще вагається — надати матеріали для роздумів”.
З’ясувати, як працює меморіал “Лінгвоцид”, можна за посиланням.
“Лінгвоцид” – це серія графічних табличок, розміщених поруч у центрі Києва, і мобільний застосунок, який пов’язує їх між собою. Таблички ілюструють утиски — заборони українських шкіл, книжок, богослужінь тощо.
У застосунку, за словами авторки, можна не лише колекціонувати локації, читати описи кожної із заборон, а й знайти екскурсійні маршрути та аудіосупровід. Надалі розробники планують розширити додаток: залучити інші міста, створити прогулянкові маршрути.
“Меморіал покликаний показати людям розмах культурної колонізаційної політики, ненав’язливо вплітаючи історичний наратив у буденне життя. Відвідувачі меморіалу самі мають дійти висновку, чому так “істарічєскі слажилось”, що в Україні багато російськомовного населення“, – зазначено на сайті проєкту.
Читайте також: ““Мова – це зброя, а не “какая разніца”: як форматувати уроки мови та літератури і в що конвертувати тривожність”.
Слава Україні!
Героям слава!
Переможемо!
Зображення: Меморіал “Лінгвоцид”
Обговорення