На основі “Довідника безбар’єрності” Міністерство охорони здоров’я підготувало матеріал про те, як коректно, без ризику образити запропонувати допомогу людині з інвалідністю.
Публікуємо цей матеріал у майже незмінному вигляді.
- Перш ніж пропонувати допомогу, слід упевнитися, що людина насправді цього потребує в конкретній ситуації і за певних обставин.
- Якщо здається, що втручання потрібне – не варто одразу кидатися і “завдавати добро”. Спочатку варто спитати, чи допомога справді необхідна.
- Пропонуючи допомогу людині з порушеннями слуху, слід показати жестами, що хотіли би зробити, потім подивіться на людину, щоб отримати схвалення.
- Важливо розуміти, що людина може відмовитися від пропозиції. Це варто сприйняти з усмішкою і повернутися до своїх справ.
- Якщо відповідь ствердна, людина підкаже, що для неї можна зробити.
- Трапляються ситуації, коли людина погоджується, але не говорить, чим саме допомогти, – у таких випадках потрібно пояснити свої дії, перш ніж щось робити, наприклад:
- Я стану ліворуч від вас і переведу на інший бік вулиці. Чи хочете ви, щоби я взяв/взяла вас під руку?
- З якого боку мені краще йти, щоби ми могли чути одне одного?
- Чи хочете ви, щоби я потримав/потримала вам двері?
Уточнювальні запитання перед діями дозволяють людині прийняти пропозицію або підказати, як скоригувати допомогу.
Перепитування демонструє, що той, хто пропонує поміч, цінує особистий простір іншої людини і не порушує його без дозволу.
Читайте також: ““Довідник практичних рекомендацій”: допомога людям, які отримали інвалідність через бойові дії, та їхнім рідним”.
Слава Україні!
Героям слава!
Переможемо!
Фото: автор – HayDmitriy, Depositphotos
Обговорення