“Навчити вчитися”: найефективніша стратегія навчання, яка допоможе впоратися з освітніми втратами

Навчити вчитися, контролювати свою освіту й відповідати за неї – основне, що потрібно дати учням. У британському метадослідженні Teaching and Learning Toolkit науковці визначають таку стратегію найефективнішою і для середньої, і для початкової школи.

Дослівно цей метод можна перекласти як “метапізнання та саморегуляція”. Він включає комплекс прийомів, які розвинуть в учнях усвідомлений підхід до освіти, навчать їх стратегій планування, моніторингу та оцінювання свого навчання.

Учні мають здобути навички вибору найдоцільніших підходів для виконання конкретних завдань – й опанування навчального матеріалу загалом.

“Саморегульоване” навчання можна розділити на три важливі компоненти:

• пізнання – розумовий процес, пов’язаний із знанням, розумінням і навчанням;
• метапізнання – власне, його часто і визначають як завдання “навчити вчитися”;
• мотивація – бажання задіяти метапізнавальні та пізнавальні навички.

Наскільки такий підхід ефективний?

Учні, які “навчилися вчитися”, у середньому демонструють досягнення, еквівалентні семи місяцям додаткового шкільного навчання протягом року.

Стратегії метапізнання та саморегуляції можуть бути ефективними, коли їх запроваджують у групах спільного навчання, щоб учні могли підтримувати одне одного й ділитися ходом своїх думок в обговореннях.

Дослідження за участі учнів початкової школи показали вищу ефективність (+8 місяців), ніж дослідження з учнями середньої школи (+7 місяців), застосування методу “навчити вчитися”.

Метапізнавальні та саморегуляційні стратегії використовували щодо всій предметів з навчального плану, але особливо успішним їхнє застосування було до математики й природничих наук.

Використання цифрових технологій, наприклад, електронних систем навчання (intelligent tutoring systems), які дають чіткі завдання і зворотний зв’язок, показало значний позитивний вплив на досягнення учнів.

Подолання освітніх втрат

Учні, які відстають, зазвичай “не вміють учитися”, бо їх цього не навчали. Тож таким дітям потрібно дати розуміння стратегій самоконтролю, підходу до розв’язання завдань. Чіткі пояснення та регулярні відгуки на зусилля школярів від учителя підвищать імовірність, що такі учні “навчаться вчитися” і зможуть керувати своєю освітою і самостійно долати труднощі в майбутньому.

Поради для директорів і вчителів та вартість запровадження методу

Стратегія “навчити вчитися” дієва, коли учні моніторять та оцінюють власні підходи до навчання. Ось деякі прийоми для вчителя, які допоможуть “навчити вчитися” успішно:

• прямо пояснити, що таке метапізнавальні стратегії та саморегуляція;
• показати учням метапізнавальні прийоми на прикладі власного мислення (озвучити й пояснити хід своїх думок на уроці);
• створити для школярів можливість обміркувати й дослідити свої сильні сторони і сфери, де потрібно вдосконалюватися; спланувати, як подолати поточні труднощі;
• забезпечити завдання такої складності, щоб учні могли розробити власні ефективні підходи до їх виконання, але не настільки складні, щоб дітям було надмірно важко.

“Навчати вчитися” найефективніше на програмних предметах, у межах чітко визначеної теми уроку. Звісно, що метапізнавальні та саморегуляційні стратегії під час написання есе з історії будуть відрізнятися від тих, які учень використає для вирішення математичних задач.

Загалом середні витрати на впровадження стратегій метапізнання та саморегуляції оцінюють як дуже низькі. Витрати здебільшого пов’язані з підвищенням кваліфікації педагогічного персоналу. Конкретні витрати залежать від закупівлі додаткових матеріалів і частоти та вартості заходів із підвищення кваліфікації. Дослідження свідчать: що краще стратегією “навчити вчитися” володіють учителі, то успішніші їхні учні.

Запровадження цього підходу вимагатиме менше часу освітян порівняно з іншими методами, оскільки вчителі розвинуть і власні навички метапізнання й саморегуляції, щоб навчити цих стратегій учнів.

Окрім часу та витрат, керівники шкіл повинні подумати про те, як заохотити вчителів постійно застосовувати підхід “навчити вчитися”. Водночас не варто тиснути на вчителів, які не відчувають впевненості у своїх знаннях щодо реалізації цієї стратегії.

Автори метадослідження проаналізували вплив методу “навчити вчитися” на основі 246 інших авторитетних досліджень. Проте, як і в решті випадків, науковці радять у першу чергу враховувати контекст і спиратися на власний педагогічний досвід.

Ключові висновки

1. Потенційний вплив такого методу високий (+7 місяців додаткового прогресу на рік), але реалізувати його практично може бути складно, адже від учнів вимагатимуть більше відповідальності за власне навчання, розвитку розуміння того, що саме потрібно для досягнення успіху.
2. Водночас чіткі стратегії, які допоможуть планувати, контролювати та оцінювати конкретні аспекти навчання, доведено ефективні.
3. Метапізнавальні підходи ефективніші, коли їх застосовують до складних завдань, чітко пов’язаних зі змістом навчальної програми.
4. Учителі можуть продемонструвати ефективне використання метапізнавальних і саморегуляційних стратегій, моделюючи власні процеси мислення. Наприклад, можна пояснити хід своїх думок під час інтерпретації тексту або розв’язання математичної задачі, водночас пов’язуючи метапізнавальний підхід із темою уроку.
5. Для ширшого опанування стратегії “навчити вчитися”, розуміння прийомів метапізнання та саморегуляції в навчанні вчителі можуть пройти підвищення кваліфікації.

Читайте також: “Найефективніше для природничих наук: які переваги методу спільного навчання учнів”.

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos