Незгода з висновком ІРЦ, корекційні заняття, переведення на домашнє навчання та інші питання освіти дітей з ООП

“Нова українська школа” продовжує відповідати на ваші запитання. Нова добірка – про навчання дітей з особливими освітніми потребами:

• Куди звертатися батькам, якщо вони не згодні з висновком про комплексну оцінку дитини від ІРЦ?
• Як перевести учня / ученицю з інклюзивного класу?
• Яка відповідальність на вчителю-предметнику при роботі з дитиною з ООП?
• Хто визначає місце для корекційних занять?
• Чи потрібно готувати додаткові документи про навчання дитини з ООП наприкінці семестру / навчального року?

– Я маю дитину з ООП. Нас не задовольняє висновок ІРЦ. Які наші дії?

Батьки чи законні представники дитини, які не згодні з висновком ІРЦ (висновок про комплексну оцінку розвитку дитини), мають право на проведення повторної оцінки. Про це вказано в пункті 35 Положення про інклюзивно-ресурсний центр:

“У разі коли батьки (один із батьків) або законні представники особи з особливими освітніми потребами не погоджуються з висновком про комплексну оцінку, вони можуть звернутися до відповідного структурного підрозділу з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів органів управління освітою для організації проведення повторної комплексної оцінки“.

Звертаємо увагу, що проведення повторної комплексної оцінки має бути організовано відповідним структурним підрозділом управління освітою впродовж 10 днів із дня звернення батьків. Місце проведення має бути попередньо погоджено з батьками (законними представниками) дитини, про що йдеться в другому абзаці пункту 35 цього Положення.

Участь батьків (чи законних представників) дитини при проведенні комплексної оцінки є обов’язковою (пункт 17 Положення).

Для проведення повторної комплексної оцінки батькам потрібно подати відповідну заяву до управління освітою та додати до неї такі документи:

• копії документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• копію висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

Такий перелік документів наведений у методичних рекомендаціях щодо організації психолого-педагогічного консиліуму для проведення повторної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.

– Дитина вчиться в інклюзивному класі, але батьки наполягають на переведенні її до звичайного класу. Чи можливо це зробити? Чи буде це мати юридичні наслідки для керівника закладу?

Закон України “Про освіту” (стаття 53), крім усього іншого, гарантує здобувачам освіти (учням, вихованцям, студентам) якісні освітні послуги, безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці, повагу людської гідності.

Батьки чи законні представники учнів мають право звертатися до закладу освіти щодо змін, які би покращили умови навчання для їхньої дитини.

Зокрема, стаття 55 Закону України “Про освіту” визначає права та обов’язки батьків здобувачів освіти, серед яких:

– “право захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

– звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;

– обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти”.

Проте тут варто памʼятати, ще й те, що формування класів і груп – це компетенція виключно керівника закладу освіти: “Учні розподіляються між класами (групами) керівником закладу освіти” (пункт 8 статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту“.

При формуванні класів та груп керівник закладу освіти враховує пункт 3 статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту“, а саме:

“Кількість учнів у навчальних приміщеннях закладів освіти має відповідати вимогам санітарного законодавства та не може порушувати права учнів (педагогічних працівників) на належні, безпечні та здорові умови навчання (праці)”.

Отже, керівник закладу освіти може перевести дитину в інший клас на прохання батьків, якщо це дозволяють умови (наповнюваність класу, санітарні вимоги), або ж обґрунтовано відмовити батькам у задоволенні цього прохання. Покарання керівника закладу за те чи інше рішення законодавством не передбачено.

Якщо йдеться ж про переведення дитини з ООП з інклюзивного класу у звичайний, то тут варто враховувати рівень підтримки учня.

Наприклад, учні, що мають перший рівень (який надається за рішенням школи, а підтримання учня здійснюється ресурсами самого закладу), можуть вчитися у звичайному класі. Зазначимо, що кількість дітей із першим рівнем підтримки у звичайному класі необмежена, а залучення асистента вчителя чи асистента дитини не передбачене.

Починаючи з другого рівня, з’являються підстави для створення інклюзивного класу, введення посади асистента вчителя та залучення асистента дитини. Відповідні рекомендації містяться у витязі ІРЦ про комплексну оцінку розвитку дитини.

У класі може бути не більше:

• 3 дітей із другим рівнем підтримки;
• 2 дітей із третім рівнем підтримки;
• 1 дитини із 4 чи 5 рівнем підтримки.

Школа, за рішенням команди супроводу із залученням представника ІРЦ та погодженням із батьками, може змінювати рівень підтримки в межах одного суміжного рівня, якщо вирішить, що це піде на краще дитині. Першого рівня це не стосується.

Натомість зазначимо, що висновок ІРЦ про комплексне оцінювання дитини має рекомендаційний характер. Відповідно до статті 55 закону “Про освіту”, батьки дитини мають право обирати заклад освіти, освітню програму, різновид і форму здобуття дітьми освіти відповідного рівня.

– Асистент дитини працює 28 з 35 годин, коли дитина з ООП на уроках. У час, коли немає асистента, учень не слухає вчителя, ходить, порушує дисципліну, заважає іншим. Що робити вчителю в цьому випадку? Якщо цей учень проситься до туалету (без асистента) чи можна його відпускати самого, бо вчитель не може залишити інших учнів?

Насамперед вчителю варто усвідомити той факт, що не всі проблеми, які виникають під час його професійної діяльності, він може чи зобов’язаний вирішувати самотужки. Створення умов для роботи вчителя – це відповідальність керівника закладу освіти.

Наприклад, у статті 38 Закону України “Про повну загальну середню освіту” йдеться про те, що керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний:

“– створювати умови для реалізації прав та обов’язків усіх учасників освітнього процесу, у тому числі реалізації академічних свобод педагогічних працівників, індивідуальної освітньої траєкторії та/або індивідуальної програми розвитку учнів, формування в разі потреби індивідуального навчального плану;

– створювати необхідні умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами;

– створювати в закладі загальної середньої освіти безпечне освітнє середовище, забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки”.

Тож у вказаному випадку вчитель має звернутися до керівника закладу із викладенням проблем, які створює відсутність асистента учня, вказати на порушення законодавства, до яких призводить ця проблема: порушення прав учнів на освіту, безпечне освітнє середовище та не враховані індивідуальні потреби учня з особливими освітніми потребами.

Керівник закладу має розглянути звернення вчителя і запропонувати варіанти розв’язання проблеми. Наприклад, залучення інших працівників під час занять, на яких відсутній асистент учня, або ж збільшення кількості часу присутності асистента учня, залучення працівників інклюзивно-ресурсного центру для надання рекомендацій вчителю щодо методів роботи з учнем з особливими освітніми потребами тощо.

– Чи можуть батьки самостійно обрати заклад загальної середньої освіти чи інклюзивно-ресурсний центр для корекційних занять?

Батьки мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти. Про це йдеться в статті 55 Закону України “Про освіту“.

Для учнів з особливими освітніми потребами “керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу (далі – команда) та забезпечує її роботу в закладі освіти” (пункт 7 Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти).

Саме ця команда складає індивідуальну програму розвитку дитини. А відповідно до цієї індивідуальної програми надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога) у вигляді занять (пункти 10, 11 Порядку). До реалізації освітньої програми дитини з ООП залучаються також інклюзивно-ресурсні центри, міжшкільні ресурсні центри та заклади позашкільної освіти за зверненням закладу загальної середньої освіти (частина 4 статті 35 Закону України “Про повну загальну середню освіту“).

Керівник закладу освіти, або уповноважена ним особа, складає та затверджує розклад проведення таких занять. При чому “розклад занять узгоджується з розкладом навчальних занять класу, у якому навчається учень, складається з дотриманням педагогічних вимог та вимог санітарного законодавства з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, затверджується керівником закладу освіти й не може призводити до перевантаження учнів” (абзаци 5–6 пункту 11 Порядку).

Так, батьки, обравши заклад освіти, довіряють цьому закладу виконання індивідуальної програми розвитку дитини, яка включає проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг). І саме заклад освіти визначає, хто з фахівців закладу проводитиме заняття з учнем/ученицею та залучає працівників ІРЦ, який проводив комплексну оцінку дитини.

– У моєї дитини проблеми із зором. Здоров’я дитини погіршується, падає зір, є судоми та навіть втрати свідомості. Ми не можемо продовжувати навчання далі, бо це призводить до погіршення як фізичного, так і психічного здоров’я. Але управління освіти вимагає продовження навчання. Я, як мати, віддаю перевагу здоров’ю та не хочу, щоби моя дитина була прикутою до ліжка. Що можна зробити в цій ситуації?

Для того, щоби переглянути навантаження на дитину, розробити (чи змінити) індивідуальну навчальну програму, варто звернутися до інклюзивно-ресурсного центру.

Якщо дитина вже проходила комплексну оцінку, батьки мають право звернутися повторно, зважаючи на зміни в стані дитини. Пункт 34 Положення про інклюзивно-ресурсний центр передбачає, що повторна комплексна оцінка може відбуватися в разі “ініціативи батьків (інших законних представників) особи з особливими освітніми потребами”.

За результатами комплексної оцінки інклюзивно-ресурсний центр надає рекомендації “щодо складення, виконання, коригування індивідуальної програми розвитку в частині надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, змісту, форм та методів навчання відповідно до потенційних можливостей особи, створення належних умов для навчання залежно від порушення розвитку осіб з особливими освітніми потребами (доступність приміщень, особливості облаштування робочого місця, використання технічних засобів тощо)” (абзац 5 пункту 26 Положення).

Також повторна комплексна оцінка може проводитися для “визначення потреби в продовженні тривалості здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами, що здобувають загальну середню освіту” (абзац 7 пункту 34 Положення). У такому разі тривалість здобуття освіти учнями може бути продовжена на рівнях початкової та базової середньої освіти (пункт 19 Порядку).

Батьки можуть обрати для дитини одну з індивідуальних форм здобуття освіти, яка дасть змогу їм самостійно розподіляти навчальний час дитини, обирати способи та засоби навчання, забезпечувати індивідуальний темп засвоєння освітньої програми. Це може бути екстернатна, чи сімейна форма навчання.

Для учнів/учениць, які за станом здоров’я не можуть здобувати повну загальну середню освіту за денною формою, може бути організована така індивідуальна форма освіти як педагогічний патронаж (підпункт 3 пункту 1 розділу 4 Положення). Проте необхідність саме такої форми навчання для дитини має бути підтверджена висновком лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я або медичним висновком про стан здоров’я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України.

– Які документи по завершенню семестру/навчального року треба готувати про навчання дитини з ООП?

Законодавство не передбачає оформлення якихось додаткових документів для дітей з особливими освітніми потребами по завершенню семестру чи навчального року.

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: Вінницька міська рада