Навіщо скорочувати кількість шкільних предметів і які виклики для освіти це спровокує – думка експертки

24 квітня в “Сніданку з 1+1” співзасновниця ГО “Смарт освіта” Іванна Коберник прокоментувала пропозицію МОН обговорити скорочення кількості предметів у школі.

Повний ефір можна переглянути за посиланням.

Іванна Коберник зазначила, що порушення теми скорочення предметів свідчить про те, що новий міністр освіти і науки розуміє цю проблему.

Це комплексне рішення, яке потягне за собою глобальні зміни в розкладі уроків, навантаженні для вчителів, організації освітнього процесу загалом.

Запровадження такої реформи потребуватиме часу, однак, за словами освітньої експертки, базові рішення можна буде імплементувати вже з вересня 2023 року.

Як зазначила Іванна Коберник, повномасштабна війна показала, що потрібно “позбутися всього зайвого” – здійснити своєрідне генеральне прибирання, зокрема і в освіті. На переконання спікерки, вивчати 20 предметів водночас дитина не може.

Ситуація, у якій діти мають чимало одно-двогодинних предметів, – це, за словами Іванни Коберник, наслідок перемоги “вчительського лобі” (уникнення скорочень учителів) і лобі видавців підручників, яким потрібно продати свій продукт.

Центральною ідеєю оновлення і змісту, і структури навчальних програм має бути та практична користь, яку діти отримають разом із знаннями. У зв’язку із цим необхідно максимально відійти від теорії, адже зараз обсяг матеріалу в багатьох програмах більше, ніж виділено годин на його вивчення.

Перевантаженість і нереалістичні очікування від дитини породжують вигорання в школярів і школярок, стають причиною відсутності глибоких знань і неможливості вивчати те, що справді цікавить.

Рішенням, на думку Іванни Коберник, у середній школі могли б стати інтегровані курси (наприклад, з природничих дисциплін), які дали б дитині загальні уявлення про предмет і допомогли зрозуміти, хоче вона вивчати його поглиблено чи ні. На цій основі можна буде зробити вибір дисциплін для профільного вивчення в старшій школі.

“Старшокласники все одно вчать лише те, що їм важливо, а з іншими предметами хитрують чи лицемірять”, – зазначила освітня експертка.

Послідовне вивчення й закріплення профільних предметів може відбуватися завдяки збільшенню кількості годин на тиждень, але зменшенню кількості років, протягом яких ці предмети вивчають.

Щодо молодшої школи, реформа НУШ великою мірою вирішила проблему перевантаженості учнівства, однак часом учителі або батьки “довантажують” дітей за власною ініціативою, бо звикли до іншої системи. Водночас програма НУШ у середніх класах містить “дублі” предметів (наприклад, вивчають і природознавство, і географію).

Щодо 12-річної освіти експертка зазначила, що така реформа – це не просто механічне додавання одного року повної середньої освіти. Вона потребує переосмислення програм, запровадження старшої профільної школи, об’єднання шкіл (у великих школах діти матимуть більший вибір дисциплін і можливість його реалізувати), а отже, підвезення, гуртожитків тощо.

Читайте також: “Зменшення кількості навчальних предметів у школі: на які питання треба відповісти перед упровадженням”.

Фото: скриншот “Сніданок з 1+1”