Уроки про митців “Розстріляного відродження”: методичний нотатник для вчителів

Курс “Української літератури” одинадцятикласники шкіл України починають із циклу уроків про митців періоду “Розстріляного відродження”. Як включити дітей із першої теми, використавши символи, групову роботу, відео та аудіо формати, цифрові застосунки, звʼязок із реальністю? Які домашні завдання підібрати, аби продовжити “активне навчання” вдома?

“Нова українська школа” підготувала різні варіанти вправ та методик для використання вчителями на уроках, які допоможуть якнайкраще дослідити тему разом з учнями (нагадуємо, що такі розробки в розділі “Матеріали для уроків” тепер зʼявлятимуться на “НУШ” частіше).

Зберігайте, діліться та використовуйте!

НОТАТКА 1: ЕТАП МОТИВАЦІЇ – ВИКОРИСТОВУЙТЕ СИЛУ ОСОБИСТИХ ІСТОРІЙ

На етапі мотивації важливо визначити один символ-якорець, який для кожного учня буде співзвучним до центрального поняття теми чи уроку.

Почніть із себе: розкажіть учням, про що для вас цей період? Які асоціації чи символи ви бачите, коли досліджуєте цю тему?

Згадайте, що під час вивчення творів художньої літератури ми часто використовуємо метод “услід за автором”. Запропонуйте учням у цьому блоці спробувати метод “услід за символом”, який буде супроводжувати їх під час дослідження цієї теми чи й усіх тем розділу.

Наприклад, “у мене 20–30 роки XX століття та генерація розстріляного відродження асоціюються з квітковим полем, цвіт якого жорстоко і швидко зрізали. Квіти впали додолу, а стирчаки – залишилися. Цвіт нації пішов. Однак ми змогли зібрати квіти докупи, створити з них букет та залишити його у вазі. Мій символ-якорець – цвіт”.

Вправа:

• запропонуйте учням обрати свій символ до поняття “Розстріляне відродження”;
• також можна створити колаж-асоціацію. Для цього учням завчасно знадобляться відповідні матеріали (папір, картинки, ножиці, клей тощо).

НОТАТКА 2: АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Програми курсів “Історія України”, “Мистецтво”, “Зарубіжна література” передбачають вивчення тем, які пов’язані зі вступним блоком “Української літератури” в 11 класі. Тобто попереднє ознайомлення з епохою, суспільно-історичними умовами розвитку, особливостями модерних стилів та жанрів уже мало відбутися в учнів раніше. Тому на етапі актуалізації, учитель може посилатися на попередньо набуті знання.

Що важливо?

1. Нагадати про особливості періоду 20–30 років XX століття в історії України (Україна пореволюційна, складне економічне становище, політичні колізії).
2. Обговорити модерні мистецькі напрями (з акцентом на живописі).
3. Провести паралель із зарубіжною літературою цього часу.

У блоці актуалізації знань можна використовувати групову роботу:

• поділіть клас на три групи та запропонуйте кожній один напрям дослідження. У процесі вивчення цієї теми важливо акцентувати на єдності цих напрямів.
• Результатом роботи може стати ментальна мапа.
• Групи презентують свої дослідження по черзі або ж обирають одного спікера від кожної групи. Завдання спікера – доєднатися до двох інших груп та поділитися результатами роботи своєї групи.

Цей блок допоможе реалізувати завдання програми: учні та учениці мають вміти аргументовано і грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-історичних умов розвитку української літератури XX ст. та визначати роль і місце української культури у світовому контексті.

• Фінальним етапом актуалізації може стати єдина ментальна мапа, яка окреслить особливості суспільно-історичних умов у яких розвивалась українська література у 20–30 роках XX століття.

НОТАТКА 3: ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ

За вимогами програми, учні мають знати

• про історичні та суспільні умови розвитку літератури в XX ст.,
• основні напрями та стильове розмаїття мистецтва 1920 років,
• називати основні літературні організації, угрупування 1920 років.

На цьому етапі доцільним буде використати матеріал підручника про літературні угрупування або ж запропонувати інші джерела інформації.

Чергуйте формати взаємодій:

• поділіть учнів на пари чи трійки;
• кожна мінігрупа має скласти маніфест запропонованої літературної організації та презентувати його;
• кожна мінігрупа має сформулювати по одному запитанню для іншої групи щодо запропонованого маніфесту.

Проблемне питання цього блоку: “Чому саме у 20–30 роках XX століття збільшилася кількість літературних угрупувань та організацій? Як це впливало на літературно-мистецький процес періоду?”

Члени літературного об’єднання Ланка. Зліва направо: Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Галич, Євген Плужник, Валер’ян Підмогильний, Тодось Осьмачка, 1925 р. Джерело: ukrinform.ua

Зустріч харківських і київських митців (Київ, 1923 рік). Перший ряд, зліва направо: Максим Рильський, Юрій Меженко, Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Григорій Михайлов, Михайло Вериківський. Другий ряд: Наталя Романович, Михайло Могилянський, Василь Еллан-Блакитний, Сергій Пилипенко, Павло Тичина, Павло Филипович. У третьому ряду стоять (зліва): Дмитро Загул, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Григорій Косинка, Володимир Сосюра, Тодось Осьмачка, Володимир Коряк, Михайло Івченко. Джерело: uainfo.org

НОТАТКА 4: РОБОТА З РІЗНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ

За програмою, учень має знати та розповідати про масові репресії письменників у 1930-ті роки, аналізувати причини втручання влади в мистецький процес, а також пояснювати поняття “Розстріляного відродження”.

Починаючи вивчення цього періоду, запропонуйте учням попередньо (“перевернутий клас”) ознайомитися з матеріалами до теми у відео чи аудіоформаті. Така форма роботи прокачає навичку роботи із цифровими ресурсами та дасть можливість учням бути в контексті вивченого матеріалу.

Важливо попередньо дати дітям запитання-маяки з акцентами, на які вони мають звертати увагу під час перегляду чи прослуховування. Відтак обговорення переглянутого чи прослуханого варто починати саме із цих запитань.

Наприклад:

1. Чому період 20–30 років XX ст. називають “Розстріляним відродженням”?
2. Яка назва цього періоду доцільніша: “розстріляне відродження” чи “червоний ренесанс”?
3. Чи справді всі письменники та митці цього часу були розстріляні?
4. Чи вдавалося митцям знаходити компромісні форми взаємодії з радянською владою?
5. “Феномен Тичини – феномен доби” – чи можна використовувати таке формулювання на позначення особливостей епохи розстріляного відродження? Відповідь аргументуйте.
6. З чого почалася літературна дискусія та який вплив вона мала на подальший розвиток української літератури?
7. Що стало причиною початку сталінських репресій?

Матеріали у відеоформаті:

• Фільм “Воскресіння Розстріляного відродження”
• Короткометражний фільм “Слово” - 2018
• Червоний ренесанс. Фільм перший “Пролог” 1921-1925
• Червоний ренесанс. Фільм другий “Пастка” 1926-1929
• Червоний ренесанс. Фільм третій “Безодня” 1930-1934

Матеріали в аудіоформаті:

• Подкаст “Громадського радіо” – “Розстріляне відродження” – це ніби про список жертв, а ми хочемо говорити про героїв”.

НОТАТКА 5: РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКОЇ ГРАМОТНОСТІ

Після обговорення попередніх запитань запропонуйте учням роботу із цифровими або друкованими текстами:

1. Складіть план одного з текстів.
2. Визначте жанр (інтерв’ю, аналітична стаття тощо).
3. Запропонуйте альтернативний заголовок.
4. Випишіть по одному новому факту з кожного тексту (якщо ви запропонували учням 2 чи 3 тексти).
5. Який із текстів ви б рекомендували до ознайомлення тим, хто не володіє інформацією про період “Розстріляного відродження”? Відповідь аргументуйте.

Приклади текстів:

• “Це був час, коли в нас була література світового рівня”. Розмова з Яриною Цимбал про “Наші 20-ті”;
• “Фактчекінг: п’ять легенд про наші 20-ті”;
• ““Розстріляне відродження”, або Єжи Ґедройць як рятівник репресованої української літератури”;
• ““Розстріляне відродження”: як осучаснити класичну літературу”.

НОТАТКА 6: МИСТЕЦЬКИЙ БЛОК + ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Відвідайте з учнями віртуальні екскурсії до музеїв митців періоду розстріляного відродження або ж помандруйте в Google maps, досліджуючи місця пам’яті, присвячені письменникам.

Також можна створити власну художню галерею з портретів письменників та художників, використовуючи штучний інтелект.

НОТАТКА 7: ВІДГОЛОС ЕПОХИ, ДО ЯКОГО МОЖНА ДОТОРКНУТИСЯ

Усе, що близьке, розуміється та відчувається завжди краще. Продемонструйте учням взаємозв’язок епохи розстріляного відродження з нашими днями.

• Наприклад, це можуть бути різні елементи масової культури. Зокрема, сучасні інтерпретації традиційних вишиванок. Український бренд “ETNODIM” має чудовий зразок – вишиванку “Слово”.

Фото: ETNODIM

Запропонуйте дітям дослідити вишиті елементи. Закцентуйте, що в такому випадку одяг набуває символічного значення.

• У 1920-х роках легендарний харківський будинок “Слово” збудували спеціально для літераторів. Архітектор Михайло Дашкевич символічно спроєктував дім у формі літери “С”.

Фото: zaxid.net

А навесні 2022 року в цей дім влучив російський снаряд. Епохи переплелися. Коло замкнулося.

Поверніться до вишиванки й розкажіть, що на сорочці є символи:

• козлики – художник-футурист Анатолій Петрицький, який малював їх на своїх щоках;
• хвильки – письменник Микола Хвильовий;
• прямі лінії у вигляді смужок берези – Лесь Курбас та актори театру “Березіль”;
• вишні – письменик-гуморист Остап Вишня;
• ґроно винограду – Валер‘ян Поліщук, автор альманаху “Ґроно”;
• гілка ялинки – Михайло Яловий;
• пташки/ворони – автомобілі Волги, Чайки, котрі стежили та викрадали письменників і художників.

Вправа: запропонуйте учням створити власний дизайн вишиванки, шопера, футболки на яких би вони зобразили погляди, фрази, символи, пов’язані з митцями доби розстріляного відродження.

НОТАТКА 8: ВАРІАТИВНЕ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обираючи формат домашнього завдання, пам’ятайте про варіації та диференціацію. Адже кожна дитина повинна мати простір вибору й можливість рухатися власною освітньою траєкторією. Тому ви можете надавати одночасно й різнорівневі завдання, і різні варіанти завдань однієї складності. Найважливіше в такій формі взаємодії – мета.

• Які знання знадобляться учням та ученицям для виконання того чи того завдання?
• Які саме навички мають розвиватися в учнів у результаті виконання таких завдань?
• Чи завдання допоможуть учням та ученицям мати цілісне уявлення про явище чи період?
• Чи є в класі учні, які не зможуть виконати запропоновані завдання? Які інші форми роботи можна їм запропонувати?

Варіант домашнього завдання № 1

Як узагальнення до теми про митців “Розстріляного відродження”, можна обрати завдання зі створення постера за мотивами фільму “Червоний ренесанс”, використовуючи застосунок Canva. Так ми одночасно поєднуємо змістовий складник та роботу із цифровими ресурсами.

Не менш важливим у цьому завданні є і художня концепція оформлення постера: її можна обирати відповідно до естетики доби “Розстріляного відродження”. Зазвичай учні обирають відтінки червоного та чорного, а також шрифти в стилі листів, що вийшли з-під друкарських машинок. Такі деталі допомагають дітям краще зрозуміти та відчути сенси епохи, яку вони вивчають.

Приклад постера. Джерело: Facebook-сторінка Катерини Молодик

Обов’язковою умовою перед роботою в будь-якому цифровому застосунку є інструкція-нагадування та визначення чітких критеріїв щодо виконання завдання.

Якщо ви часто використовуєте одні й ті ж застосунки, можна записати коротку відеоінструкцію, де пояснити базову навігацію сайту.

Також пам’ятайте, що хтось з учнів може не мати доступу до застосунку через персональний комп’ютер, тому запропонуйте створити постер, використовуючи папір, ручки та фарби або ж техніку колажування.

Інструкції для виконання постера-відгуку:

• використовуйте світлини, ілюстрації, screen відео;
• додайте посилання на думки літературознавців про цей період;
• використайте цитати з фільму;
• висловіть власне враження від перегляду;
• поділіться думками, які з’явилися після вивчення теми.

Запропонуйте це завдання після першого уроку або як підсумок усієї теми з вивчення митців періоду “Розстріляного відродження”.

Фінальним етапом може бути презентація робіт у класі та обговорення. Або ж можна розмістити постери на спільній цифровій платформі, наприклад Padlet, де учні зможуть коментувати та оцінювати роботи одне одного. Такий формат можливий і за офлайн, і за онлайн-навчання.

Перед стартом роботи з подібними форматами взаємодій нагадуйте дітям про структуру якісного зворотного зв’язку та критерії до виконання тих чи тих завдань.

Варіант домашнього завдання № 2

Запропонуйте дві теми есе:

• “Митець VS влада: чи була можлива свобода творчості для митців 20–30 років XX ст.?”
• “Будинок “Слово” – приклад матеріального зв’язку з епохою “Розстріляного відродження”. Чи погоджуєтеся ви з тезою, що ціннісний (сенсовий) спадок митців цього періоду яскраво виражений у сучасній масовій культурі?”.

Третю залиште відкритою: кожен учень може обрати свою тему, а замість есе – етюд чи будь-яку художню форму. Поверніться до символу, з яким кожен починав тему чи урок. Символ може стати початком для написання есе чи етюду – рухайтеся вслід за символом, розвиваючи образне та критичне мислення.

Нагадайте учням види есе та структуру.

Тексти учнівських есе можна використовувати, як матеріал для пропрацювання навички аналітичного читання. Учні обмінюються роботами, читають есе та формулюють по 3 запитання до текстів. Питання повинні поглибити думку автора щодо запропонованих тез, аргументів чи прикладів. Також можна використовувати техніку “5 чому?” Формат відповідей обирайте самостійно: очно або письмово. У такий спосіб ви зможете залучити декілька навичок одночасно.

Варіант домашнього завдання № 3

На основі матеріалів есе (із нотатки 5) можна почати дискусійний чи дебатний блок, адже в класі можуть бути діти з протилежними поглядами на запропоновані теми.

Ознайомте учнів із форматом ведення дискусії чи дебатів у форматі Карла Поппера.

Варіант домашнього завдання № 4

Найважливіше під час конструювання уроку – відштовхуватися від рівня вашого класу та запиту учнів щодо різних форматів взаємодій. Тому четвертого варіанту не пропонуємо 🙂 Але нагадуємо, що саме ви разом з учнями створюєте нескінченну кількість варіацій. Головне, завжди пам’ятайте про мету. Навіщо та чи та методична форма з’являється у вашому уроці.

БОНУС: ІДЕЇ ДЛЯ ПРОЄКТІВ ЗА БЛОКОМ ТЕМ ПРО ПИСЬМЕННИКІВ “РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ”

Проблемним запитанням можете обрати тему есе, але видозмініть її. Наприклад, “Митець VS влада: чи можлива свобода творчості?”

Після ознайомлення з біографією та творчістю кожного письменника в циклі тем запропонуйте учням заповнювати табличку.

Використовуйте елементи дизайн-мислення. Почніть із першого етапу – “емпатія”.

Дайте відповіді на запитання:

• Що думав та відчував письменник? (що для нього було важливо, чим займався, якими були його проблеми та радощі?)
• Що бачив? (хто були його друзі та сім’я?)
• Що чув? (що говорили йому друзі та партнери?)
• Що говорив та робив? (як позиціонував себе в суспільстві? як ставився до інших?)

Поміркуйте:

• Якими були страхи письменника?
• Що заважало втілити власні цілі?
• У чому розчаровувався?
• Чому радів та в що вірив?

Другий етап – “прототипування”.

Вилаштуйте візуально можливі моделі взаємодії для митця в період 20–30 років XX століття.

• За якою моделлю рухався кожен із письменників?
• Чи були можливі інші варіанти?

На третьому етапі створіть один формат на вибір у якому запропонуйте ваш варіант розвʼязання проблемного питання:

1. відеопрезентація;
2. серія відео в TikTok із цитатами з творів письменника;
3. вистава за творчістю обраного автора;
4. сайт про письменника;
5. Telegram-канал про автора.

Катерина Молодик, методистка “Нової української школи”

Титульне фото: ГО “Смарт освіта“