“Якщо ви говорите однією мовою з окупантами та вчите говорити нею своїх дітей – вас точно не влаштовує “pycкій мір”? – Інна Совсун

“Давайте нарешті внесемо ясність. Не всі люди в Україні знають pociйську. Ніхто в Україні не зобов’язаний говорити pociйською. Не всі батьки ставлять дітям “Смішариків” і “Машу та Ведмедя”, не всі показали малечі “Ну постривай” та розповіли про найсмачніший у світі пломбір і ковбасу по три копійки. І я щиро не розумію, навіщо українській дитині в 2023 році такі знання. Ба більше, я геть не розумію, чому зараз, на десятий рік війни з pociєю, мені доводиться докладати зусиль, аби захистити свою дитину від постійного втручання pociйської мови в його життя”, – пише на своїй сторінці в Facebook народна депутатка Інна Совсун.

Нещодавно Мартин, син Інни, потрапив до лікарні. І без того стресова ситуація ускладнювалася тим, що лікарі вперто ставили хлопчику запитання pociйською мовою. Він з усією очевидністю їх не розумів, а лікарі повторювали й були явно незадоволені, що він не дає чіткої відповіді.

“ВОНА ПРЯМО УКРАЇНКА” – “ТА ТЫ ХОХЛУШКА” З РІЗНИЦЕЮ В 40 РОКІВ

Лікарям навіть на думку не спадало, що українська дитина в 2023 році може не розуміти pociйської мови. Я мала двічі це пояснити й просити звертатись українською. І це було не вперше, коли мені доводилося робити зауваження щодо такого спілкування з Мартином. Інструктор на картингу пояснював, де “тормоз” pociйською мовою. І тоді мені довелося пояснювати інструктору ази закону про мову. Це не вичерпний перелік історій, на жаль.

Саркастичне “вона прямо українка” – кинуте в спину доньці військової в школі, дуже зрезонувало в моїй голові. Це майже те саме, що я почула в садочку в Харкові у 80-х: “А тебе я корону не дам, потому что ты xохлушка, а у xохлов большие головы, ты ее растянешь”.

“Вона прямо українка” – “Та ты хохлушка”

Минуло майже 40 років, а закиди мало чим змінилися. Народжуються нові покоління, але якісних змін не відбувається, бо вони, виявляється, вчать своїх дітей тому самому зневажливому ставленню до української мови.

Звісно, зараз у школах навчаються українською, але виявилося, що цього геть не досить, аби нові покоління говорили нею в повсякденному житті. І не кажіть мені, що в цьому немає провини укладачів програми української літератури, котрі вписують у неї твори, незрозумілі та нецікаві дітям. І абсолютно не формують у них враження, що говорити українською – це сучасно та модно.

Діти, у яких двомовні батьки, далі в публічному просторі використовують pociйську (а інколи й діти україномовних батьків теж). Чому? Якщо ви говорите однією мовою з окупантами, вчите говорити нею своїх дітей, продовжуєте споживати продукти держави-агресора – вас точно не влаштовує “pycкій мір”? Навіщо ж ви свідомо лишаєтеся його частиною?

Надто довго ми вдавали, що процес переходу на українську відбудеться еволюційно. Без зусиль кожного і кожної з нас, без зрозумілої державної політики – він ніколи не буде достатнім.

Інна Совсун, народна депутатка України

Титульне фото: Космач Олександр, УНІАН