У підручниках потрібно збільшувати кількість завдань з фокусом на реальне застосування, а не абстрактні категорії – Тетяна Вакуленко

В українських шкільних підручниках і посібниках варто збільшити практичну складову, тобто кількість завдань, які будуть повʼязані з реальним життям і знадобляться дітям і підліткам у майбутньому. Натомість розвантажити програму можна, прибравши деякі теми, які не визначають майбутній поступ дитини.

Про це в інтерв’ю порталу “Укрінформ” розповіла очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.

У 2022 році Україна вдруге долучилася до міжнародного дослідження якості освіти PISA. Згідно з результатами тестування, 41% українських 15-річних підлітків не мають базового рівня читацької грамотності, а 42% – не досягли базового рівня грамотності з математики.

Для того, аби поліпшити ці показники, на думку оцільниці УЦОЯО, необхідно, зокрема, змінити підхід до створення підручників і посібників, адже наразі там або взагалі немає завдань прикладного змісту або їх недостатньо.

За її словами, багато українських учителів уже застосовують проблемно-пошукові методи під час навчання учнів і учениць. Відповідно до такого формату, діти не просто вчать матеріал, а самостійно шукають відповіді на питання, які стосуються тексту чи завдання, а потім в класі відбувається узагальнення й обговорення.

“Ще краще, аби цей матеріал школярі могли відтворити в житті, провести якийсь експеримент, процес, щось, де це можна застосувати”, – додала Тетяна Вакуленко.

Однак, за словами Тетяни, не в усіх предметах (особливо враховуючи пандемію Covid-19 і повномасштабну війну в Україні) є можливість приділяти цьому багато часу. Тому виникає ситуація, коли за маленьку кількість годин школярам і школяркам необхідно вивчити великі обсяги навчального матеріалу й тоді, звісно, “на ці проблемні пошуки просто може не вистачати часу”.

“Одна з порад або міжнародних рекомендацій – це розвантаження змісту шляхом того, що ми просто заберемо з освітньої програми деякі теми, які не визначають майбутній поступ дитини”, – зазначила Тетяна Вакуленко.

Завдяки цьому, на думку очільниці УЦОЯО, школярі й школярки “знатимуть менше в широкому аспекті, але краще розумітимуть те, що вивчається”.

Відповідну стратегію, за словами Вакуленко, мають заклади освіти в багатьох державах, зокрема, в Європі. Вона також зазначила, що батьки українських підлітків і дітей, які зараз перебувають за кордоном, часто наголошують на значно глибшій освітній програмі в Україні, вважаючи це перевагою.

“Ми, дійсно, значно ширше, значно більше тем встигаємо вивчити за шкільний курс. Але чи гарантуємо ми засвоєння цих тем, чи ми формально гарантуємо те, що ми ці теми пройшли”, – додала фахівчиня.

Читайте також: “Зміст освіти з української мови й літератури: які є програми для 5-9 класів та чи вдалося їх розвантажити (частина 1; частина 2; частина 3)”.

Титульне фото: “Укрінформ”