Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

PISA-2022: короткий огляд усіх основних результатів

5 грудня презентували результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, у якому взяли участь понад 80 країн. Дослідження дає змогу визначити, на якому рівні 15-річні підлітки оволоділи математичною, природничо-науковою та читацькою грамотностями. Ознайомитися з результатами України можна за посиланням.

У 2022 році Україна долучилася до дослідження вдруге. Нагадаємо, уперше ми взяли участь у PISA у 2018 році. Забігаючи наперед зазначимо, що цього року маємо просідання в оволодінні читацькою компетентністю, і це спільна біда більшості країн-учасниць дослідження.

Та перш ніж інтерпретувати результати, які отримала Україна в черговому циклі PISA, треба зважати на умови, у яких вони здобувалися. Міжнародні партнери України захоплюються тим, що держава в умовах війни змогла провести надважливе дослідження успішності 15-річних учнів. Адже учасники з України виконували тестові завдання в жовтні 2022 року – коли вісім місяців тривала повномасштабна війна, а восени був період активних ракетних обстрілів росіянами. Усе це очевидно позначилося на результатах учнівства.

  • Отже, як Україна провела дослідження, попри війну;
  • на якому із шести рівнів шкали PISA перебуває більшість наших підлітків;
  • на скільки відстають учні з України від своїх однолітків з інших держав-учасниць;
  • як відрізняється успішність наших дівчат та хлопців;
  • які розриви виявило дослідження між учнями із села та міста – читайте в нашому короткому огляді основних результатів PISA-2022.

Зауважимо, що результати цього масштабного дослідження мають стати основою для майбутніх політичних рішень та якісних змін у сфері освіти.

ЯК ВІДБУВАЛОСЯ ДОСЛІДЖЕННЯ PISA-2022 В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Дослідження PISA відбувається раз на три роки. Через пандемію COVID-19 із запланованого 2021-го його перенесли на 2022-й. На жаль, у цей рік росія почала повномасштабну війну проти України. Однак ми не відмовилися від проведення дослідження й організували його в 18 регіонах із 27 (25 областей та міста Київ і Севастополь), тобто там, де давала можливість безпекова ситуація.

Дослідження не охопило 9 регіонів: Дніпропетровську, Донецьку, Харківську, Луганську, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську області, а також Автономну Республіку Крим і місто Севастополь.

У тестуванні взяли участь 3 876 учнів зі 164 закладів освіти України.

  • На відміну від 2018 року, у 2022-му тестування відбувалося не в паперовому, а в комп’ютерному форматі.
  • У цьому циклі дослідження провідною галуззю була математика (у минулому – читання).
  • Також додалася інноваційна галузь – креативне мислення (результати цієї частини дослідження будуть відомі навесні 2024 року).

Тестування тривало 2 години:

  • з яких одну годину учасники виконували завдання з математики як провідної галузі;
  • а другу годину працювали із завданнями або із читання, або з природничої, або з креативної галузей.

Крім тестів, учні заповнювали три анкети про себе та заклади освіти, у яких вони навчаються. Це дає змогу виявити вплив сім’ї, суспільства та школи на їхню успішність.

Знайомлячись із результатами дослідженнями, варто зважати, що:

  • результати України можна порівнювати із середнім значенням для всіх членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);
  • а також із референтними для нас країнами: Болгарією, Грузією, Естонією, Молдовою, Польщею та Словацькою Республікою (ці країни відібрані на підставі врахування подібності соціально-економічного стану із соціально-економічним станом розвитку України або з огляду на їхню культурну чи історичну спорідненість з Україною).

ЩО САМЕ ПЕРЕВІРЯЛИ В УЧАСНИКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Тести, які виконували учасники PISA-2022, не були пов’язані з вітчизняними навчальними програмами для базової середньої освіти. Тобто учнів з України не перевіряли, як добре вони знають українські програми, а учнів із Польщі – польські. Тести спрямовані на перевірку того, як учні здатні застосовувати набуті знання та навички в реальних життєвих ситуаціях.

Наприклад, математична грамотність учня означає не просто вміння рахувати,

  • а здатність математично міркувати та формулювати, застосовувати й інтерпретувати математику для розв’язання проблем у реальному світі;
  • робити обґрунтовані умовиводи та ухвалювати рішення.

Тобто йдеться про здатність бачити математику в реальному житті та використовувати власні математичні знання для успішного розв’язання проблем.

Читацька грамотність передбачає:

  • що учень чи учениця може розуміти, використовувати, оцінювати й осмислювати письмовий текст для досягнення певних цілей;
  • розширювати свої знання і читацький потенціал;
  • а також брати активну участь у житті суспільства.

Як пояснює Тетяна Вакуленко, директорка УЦОЯО та національна координаторка PISA в Україні, дослідження вимірює, як учні здатні працювати з великими за обсягом текстами, знаходити в них важливу інформацію, яка не лежить на поверхні, а ховається між рядків. А також вміння аналізувати тексти, бачити взаємозв’язки між його частинами та робити висновки з прочитаного.

Природничо-наукова грамотність передбачає, що учні:

  • здатні розв’язувати проблеми, пов’язані з наукою та науковими ідеями;
  • беруть участь в обґрунтованому дискурсі про науку й технології;
  • мають навички наукового пояснення явищ, оцінювання та планування наукового дослідження і наукової інтерпретації даних і доказів.

БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПІДЛІТКІВ ДОСЯГЛА БАЗОВОГО РІВНЯ

Наскільки добре учні опанували вміння та навички в кожній із галузей, оцінює шкала PISA, за якою:

  • рівень 5–6 – дуже високий (ідеться про дуже успішних у навчанні учнів);
  • 3–4 – високий;
  • 2 – базовий (вважається особливим та означає, що учні можуть виконувати завдання, які передбачають мінімальну підготовленість і спроможність мислити самостійно);
  • 1 (і нижчі) – найнижчий.

Кожному рівню PISA відповідає певна межа балів, наприклад, 420 балів із математики означає, що учень чи учениця подолали базовий рівень. Чим більше балів – тим вищий рівень досягається на шкалі PISA. Відповідно – тим успішніше учні володіють тією чи тією грамотністю.

За результатами PISA-2022, найбільше 15-річних підлітків України перебуває на базовому рівні. З трьох галузей, які досліджувалися, маємо найнижчі результати в читанні, а найвищі – у природничих дисциплінах.

Так, базового рівня досягли:

  • 58 % українських учнів із математики;
  • 59 % із читання;
  • 66 % з природничо-наукової грамотності.

Рівні сформованості математичної, читацької та природничо-наукової грамотності 15-річних учнів в Україні. Джерело: Національний звіт PISA-2022

Ці показники є гіршими від середніх значень у країнах ОЕСР, де базового рівня математичної грамотності досягли 69 % підлітків, читацької – 74 %, а природничо-наукової – 76 %.

Відсоток найуспішніших учнів в Україні (тобто тих, хто досяг рівнів 5 і 6 на шкалі PISA) не є значним:

  • з математики – 3 %;
  • з читання і природничо-наукових дисциплін – по 2 %.

У країнах ОЕСР цей показник вищий: з математики – 9 %, із читання та природничої галузі – по 7 %.

Якщо порівнювати результати наших учнів з учнями країн ОЕСР у балах (нагадаємо, кількість набраних балів відповідає певному рівню на шкалі PISA), то наші підлітки відстають:

  • на 31 бал із математики (середній бал наших учнів становить 441, а середній показник для країн ОЕСР – 472);
  • на 35 балів із природничо-наукових дисциплін (450 та 485 балів відповідно);
  • на 48 балів із читання – (428 та 476 відповідно).

Саме із читання українські учні відстають від однолітків країн ОЕСР найбільше.

У PISA-2022 вважається, що різниця у 20 балів – це один рік навчання, який потрібен учням, щоб наздогнати своїх однолітків, тобто фактично рік освітніх втрат. Тож 48 балів різниці в читанні означає, що наші підлітки відстають від своїх однолітків із країн ОЕСР майже на два з половиною роки навчання.

З математики та природничо-наукових дисциплін розрив дещо менший – українські підлітки відстають на півтора роки навчання за стандартами PISA.

Успішність учнів із трьох галузей в Україні, у середньому по ОЕСР та референтних країнах. Джерело: Національний звіт PISA-2022

ЯК ЗМІНИЛАСЯ УСПІШНІСТЬ УЧНІВ ЗА 4 РОКИ

Порівнюючи дані PISA 2018 та 2022 років, рівень успішності наших учнів знизився.

  • Результати з математики погіршилися на 12 балів (із 453 у 2018 році до 441 у 2022-му);
  • з природничо-наукових дисциплін – на 19 балів (із 469 до 450 відповідно);
  • з читання – на 38 балів (із 466 до 428 відповідно).

Найбільша різниця спостерігається в оволодінні читацькою грамотністю.

Освітні втрати в читанні між двома циклами PISA можна оцінити майже двома роками навчання (нагадаємо, різниця у 20 балів оцінюється як рік навчання, який треба надолужити).

Гендерні особливості

Якщо аналізувати результати PISA-2022 у розрізі статі, то результати читання:

  • у дівчат погіршилися на 45 балів (у 2018 було 484 бали, у 2022 – 439);
  • а в хлопців – на 34 бали (450 та 416 відповідно).

Якщо порівнювати з даними PISA-2018, гендерний розрив у 2022 році між хлопцями та дівчатами скоротився: із 33 балів у 2018-му до 23 балів у 2022-му. Втім, це відбулося не завдяки тому, що хлопці почали краще працювати з текстами, а через те, що знизився рівень читацької грамотності в дівчат.

У математиці різниця дещо менша:

  • за 4 роки між дослідженнями результати зменшилися на 11 балів у хлопців (із 456 у 2018-му до 446 балів у 2022-му),
  • та на 13 балів у дівчат (із 449 до 436).

За даними 2022 року, хлопці випереджають дівчат у математиці на 10 балів. (446 та 436 балів відповідно).

У природничо-наукових дисциплінах втрати дівчат і хлопців за 4 роки між циклами досліджень майже однакові (18 і 20 балів відповідно).

Тенденції між циклами PISA 2018 р. та 2022 р. в середній успішності 15-річних підлітків із математики, читання та природничо-наукових дисциплін в Україні, за статтю. Джерело: Національний звіт PISA-2022

До речі, розрив у читанні між хлопцями та дівчатами – це загальна тенденція для країн ОЕСР, у середньому вона становить 24 бали. У референтних країнах цей розрив є ще більшим (від 27 балів в Естонії до 35 балів у Грузії).

Різниця в успішності з математики між хлопцями та дівчатами в країнах ОЕСР становить 9 балів, натомість розриву із природничо-наукових дисциплін немає (він дорівнює нулю).

Розрив між сільською та міською місцевостями

Дослідження PISA-2022 також показало різницю між успіхами учнів із міської та сільської місцевостей. Підлітки із сіл суттєво відстають від своїх однолітків, які живуть у містах.

Значний розрив виявило дослідження в математиці:

  • у великих містах середній бал учнів становить 506;
  • у містах та невеликих містах – 450 і 448 відповідно;
  • у сільській місцевості – 414, що на 92 бали нижче, ніж середній бал їхніх однолітків із великих міст.

Така різниця еквівалентна понад 4,5 рокам навчання.

Подібна різниця в успішності учнів із різних типів місцевості також є в читанні та природничо-наукових дисциплінах.

Наприклад, учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків із великих міст:

  • у читанні майже на п’ять років (середній бал із читання в учнів із великих міст становить 490, а в сільській місцевості – 392 бали);
  • а з природничо-наукових дисциплін – майже на чотири роки (середній бал із природничих дисциплін учнів із великих міст становить 508, а учнів із сільської місцевості – 421).

Успішність із математики та соціально-економічний статус закладу освіти за типом місцевості, де заклад освіти розташований. Джерело: Національний звіт PISA-2022

Вплив закладу освіти

На успіхи наших учнів впливає і тип закладу освіти, у якому вони вчаться.

  • Так, у ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах середній бал учнів із математики становить 457;
  • у загальноосвітніх школах і навчально-виховних комплексах – 434,
  • в учнів із технікумів, коледжів і професійно-технічних закладів – 399.

Учні професійно-технічних закладів освіти приблизно на три роки відстають від учнів із ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл. Ця тенденція простежується також і щодо читання та природничо-наукових дисциплін.

Тенденції між циклами PISA 2018 р. та 2022 р. в успішності українських 15-річних учнів із математики, читання та природничо-наукових дисциплін залежно від типу закладу освіти. Джерело: Національний звіт PISA-2022

Як впливає добробут підлітків на їхні успіхи в навчанні

До результатів дослідження про добробут підлітків треба ставитися обережно, оскільки анкети PISA не призначені на вивчення спільнот, які перебувають в екстремальних умовах, зокрема, в умовах війни. Підлітки з України заповнювали анкети саме у воєнний час, до того ж це їхнє суб’єктивне сприйняття, який рівень життя вони вважають задовільним, а який – ні.

Як показало дослідження, психологічний добробут наших підлітків погіршився, порівнюючи з попереднім циклом вочевидь через війну:

  • 38 % українських підлітків дуже задоволені життям;
  • 32 % – задоволені;
  • 18 % – більшою або меншою мірою задоволені;
  • 13 % – зовсім незадоволені.

Для порівняння – у 2018 році задоволеними чи дуже задоволеними життям були 82 % українських підлітків, а у 2022-му – таких лише 70 %.

Результати PISA засвідчують, що успішність учнів значною мірою залежить від їхнього соціально-економічного статусу. Його визначають з урахуванням матеріального стану, культурного тла та освіти батьків.

З’ясувалося, що учні з високим соціально-економічним статусом мають вищі результати з усіх трьох досліджуваних галузей ніж учні з нижчим.

  • Порівнюючи з учнями із соціально кращими передумовами для навчання, підлітки з найнижчим соціально-економічним статусом у 2,8 раза частіше демонструють результати, нижчі за базовий рівень.
  • Водночас учні з нижчим соціально-економічним статусом найчастіше навчаються у звичайних школах або професійно-технічних закладах освіти й мешкають у невеликих містах, селищах або селах.
  • А учні з вищим статусом навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах і мешкають у великих містах.

Успішність 15-річних українських учнів із математики залежно від соціально-економічного статусу закладів освіти та типу цих закладів. Джерело: Національний звіт PISA-2022

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

Загалом результати PISA-2022 показали, що наші підлітки відстають від своїх однолітків – їм потрібні майже два роки навчання, аби наздогнати учнів із країн ОЕСР. Та найбільші розриви виявилися між нашими учнями із міст та сіл – різниця у їхніх успіхах сягає чотирьох-п’яти років. Також виникла суттєва різниця між читацькою грамотністю дівчат та хлопців.

Звісно, це не означає, що нинішніх десятикласників треба повернути в 5 клас на повторне засвоєння програми, адже перевірялися не сухі знання, а вміння застосувати їх на практиці. Тож падіння успішності в читанні може бути сигналом для того, аби змінювати методи роботи учнів із текстами.

Ці результати дослідження Тетяна Вакуленко радить сприймати як факти та орієнтири, на які має реагувати освітня система. А також брати до уваги, у яких умовах писали діти тестові завдання.

За її словами, на результати наших підлітків могло вплинути й те, що дехто з них виконував тести в укритті або після кількагодинної повітряної тривоги. До того ж постійний психологічний стрес, спричинений війною, теж позначається на здатності дорослих та дітей концентрувати свою увагу, яка необхідна для розв’язання завдань.

“Наприклад, у 2018 році ми відставали від країн ОЕСР на 22 бали в читанні – і це були хороші результати. Зараз цей розрив зріс до 48 балів, це вже критично. Але ми не можемо нівелювати всі чинники, які впливали на підлітків, зокрема, великий стрес, який відбивається на здатності концентруватися на текстах, – додає Тетяна Вакуленко.

Звісно, ми б хотіли мати високі результати, але те, що маємо, це теж нормально. До того ж результати країн ОЕСР знизилися з усіх галузей. Підтверджується гіпотеза, що тривалий дистанційний формат здобуття освіти позначився на результатах усіх країн. Але ми унікальні в тому, що наша освітня система вистояла і змогла провести під час війни таке масштабне освітнє дослідження”.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: “НУШ”

Матеріали за темою

Обговорення